Ухвала суду № 37151921, 11.02.2014, Київський районний суд м. Полтави

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ПОЛТАВИ

Справа №552/2673/13-ц

Провадження № 4-с/552/5/14

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11.02.2014 року Київський районний суд м. Полтава в складі головуючого: судді Миронець О. К., при секретарі судових засідань - Шаня О.О., за участю представника скаржника - ОСОБА_2, представника стягувача - ОСОБА_3 розглянувши скаргу ПАТ КБ «Приватбанк» на дії головного державного виконавця Жовтневого відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції,

ВСТАНОВИВ:

ПАТ КБ «Приватбанк» звернулося до суду із скаргою на дії головного державного виконавця Жовтневого відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції Чернової Л.В. свою скаргу мотивуючи наступним. Постановою головного державного виконавця Жовтневого відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції від 24.01.2014 року було відкрито виконавче провадження ВП №41614682 стосовно примусового виконання виконавчого листа №552/2673/13-ц, виданого 30.12.2013 року Київським районним судом м. Полтави про стягнення з ПАТ КБ «ПриватБанк» на користь ОСОБА_5 суми заборгованості у розмірі 120 218 грн. Крім того, в рамках зазначеного виконавчого провадження державним виконавцем було накладено арешт на майно банку.

Отже, у зв'язку з цим ПАТ КБ «ПриватБанк» вважає, що дії державного виконавця є неправомірними, оскільки обмежують їх право користуватись своєю власністю, тому просить визнати неправомірними дії державного виконавця при здійсненні примусового виконання виконавчого листа №552/2673/13-ц виданого Київським районним судом м. Полтави з накладення арешту на майно.

В судовому засіданні представник скаржника ОСОБА_2 скаргу підтримав та просив суд її задовольнити.

Представник стягувача - ОСОБА_3 заперечував проти задоволення даної скарги, просив суд відмовити в її задоволенні з підстав зазначених у запереченнях.

Заслухавши пояснення представника скаржника та представника стягувача дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у справі у їх сукупності, суд приходить до таких висновків.

30.12.2013 року Київським районним судом м. Полтави було видано виконавчий лист №552/2673/13-ц про стягнення з ПАТ КБ «ПриватБанк» на користь ОСОБА_5 заборгованості у сумі 120 218 грн. 24.01.2014 року головним державним виконавцем Жовтневого ВДВС Дніпропетровського МУЮ Черновою Л.В. було відкрито виконавче провадження та накладено арешт на майно, що належить ПАТ КБ «ПриватБанк» у межах суми звернення стягнення 120 218 грн. На день розгляду скарги рішення суду не виконано.

Відповідно до ст.124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Згідно ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених Законом «Про виконавче провадження» заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження має право накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку.

Відповідно до ст.19 Закону України «Про виконавче провадження» у заяві про відкриття виконавчого провадження щодо виконання рішення про майнове стягнення стягувач має право просити державного виконавця накласти арешт на майно та кошти боржника та оголосити заборону на його відчуження.

Відповідно до ст.52 Закону України «Про виконавче провадження» стягнення на майно боржника звертається в розмірі і обсязі, необхідних для виконання за виконавчим документом, з урахуванням стягнення виконавчого збору, витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, штрафів, накладених на боржника під час виконавчого провадження.

Відповідно до ст. 383 ЦПК України, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.

Відповідно до ст.384 ЦПК України скаргу може бути подано до суду безпосередньо або після оскарження рішення, дії або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби до начальника відповідного відділу державної виконавчої служби.

Отже, аналізуючи докази в їх сукупності суд приходить до висновку, що скарга не підлягає до задоволення, оскільки дії головного державного виконавця Жовтневого відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції Чернової Л.В. щодо накладення арешту на майно є правомірними, оскільки були здійсненні з метою виконання судового рішення.

Керуючись ст. 383-385 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні скарги Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» на дії головного державного виконавця Жовтневого відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції в повному обсязі.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку через Київський районний суд м. Полтави шляхом подачі в п'ятиденний строк з дня проголошення ухвали апеляційної скарги.

Суддя Миронець О.К.