Постанова № 3715124, 27.05.2009, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.05.2009 № 05-5-26/18919

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Капацин Н.В.

суддів: Калатай Н.Ф.

Пашкіної С.А.

при секретарі:

За участю представників:

від позивача - Сивець Я.В. (довір. № 12/01/09-01Ю від 12.01.09р.)

відповідача не з’явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Мануфактура"

на ухвалу Господарського суду м.Києва від 27.03.2009

у справі № 05-5-26/18919 (суддя Пінчук В.І.)

за позовом ТОВ "Мануфактура"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Рітейл Партнерс Україна"

про стягнення 5796,52 грн.

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.03.2009р. № 05-5-26/18919, на підставі пунктів 4, 10 статті 63 Господарського процесуального кодексу України позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю „Мануфактура” повернуто без розгляду.

Ухвала суду першої інстанції ґрунтується на тому, що згідно пункту 14 Інструкції про порядок обчислення та справляння державного мита на зворотному боці останнього примірника платіжного доручення робиться напис кредитної установи такого змісту: „Зараховано в доход бюджету ___грн. (дата)”. Цей напис скріплюється першим і другим підписами посадових осіб і відтиском круглої печатки кредитної установи з зазначенням дати виконання платіжного доручення. Суд вказує на те, що напис на зворотному боці платіжного доручення № 527 від 28.01.09р. про сплату державного мита скріплений не другою особою кредитної установи.

Судом не прийнято платіжне доручення № 529 від 28.01.09р., як належний доказ сплати витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, оскільки дане платіжне доручення не підписано посадовою особою кредитної установи.

Не погоджуючись із вказаною ухвалою суду, позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить Київський апеляційний господарський суд скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 27.03.09р. № 05-5-26/18919 та направити справу до Господарського суду міста Києва для розгляду.

В апеляційній скарзі позивач вказує на те, що відповідно до роз’яснення Вищого арбітражного суду України № 02-5/78 від 04.03.98 „Про деякі питання практики застосування розділу VІ Господарського процесуального кодексу України” відсутність реквізитів, передбачених пунктом 14 Інструкції про порядок обчислення та справляння державного мита, не є підставою для повернення позовної заяви, апеляційної (касаційної) скарги або заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами без розгляду, оскільки платіжне доручення вважається достатнім доказом сплати державного мита, якщо воно не повернуто Державним казначейством України.

Розгляд апеляційної скарги призначено на 27.05.09р.

В судове засідання 27.05.09р. апеляційної інстанції не з’явився представник відповідача заяв, клопотань про неможливість прийняти участь в судовому засіданні не надав.

Матеріали справи містять докази належного повідомлення учасників судового процесу про дату та час розгляду справи, ухвала про призначення до розгляду апеляційної скарги направлена сторонам по справі 12.05.09р., про що свідчить відповідний штамп відділу діловодства Київського апеляційного господарського суду на звороті ухвали з відміткою про відправку документа згідно із вимогами Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Голови Вищого господарського суду України від 10.12.02р. № 75.

Відповідно до Поштових повідомлень про вручення поштового відправлення № 0945506, № 0945505 вищезазначена ухвала вручена поштовою установою позивачу 18.05.09р., відповідачу – 15.05.09р.

Враховуючи, що явка представників сторін не визнана обов’язковою, колегія суддів розглядає апеляційну скаргу позивача за наявними у справі матеріалами у відсутності представника відповідача.

Дослідивши доводи апеляційної скарги, наявні матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, колегія суддів встановила наступне:

Товариство з обмеженою відповідальністю „Мануфактура” звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю „Рітейл Партнерс Україна” 5 796,52 грн. заборгованості.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.03.2009р. № 05-5-26/18919, на підставі пунктів 4, 10 статті 63 Господарського процесуального кодексу України позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю „Мануфактура” повернуто без розгляду.

Київський апеляційний господарський суд, розглянувши наявні матеріали, прийшов до висновку, що ухвала Господарського суду м. Києва № 05-5-26/18919 від 27.03.09р. підлягає скасуванню, з огляду на наступне:

Порядок повернення судом позовної заяви без розгляду регламентується статтею 63 Господарського процесуального кодексу України, яка містить вичерпний перелік підстав, які тягнуть за собою повернення позовної заяви.

Вимоги до форми і змісту позовної заяви визначено статтею 54 ГПК України, а статтею 57 даного Кодексу встановлено, що до позовної заяви повинні додаватися, зокрема, докази відправлення відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів, сплати державного мита у встановленому порядку і розмірі та докази сплати витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Згідно з частиною першою статті 46 ГПК України державне мито сплачується чи стягується в доход державного бюджету України в порядку і розмірі, встановлених законодавством України, зокрема, Декретом Кабінету Міністрів України „Про державне мито” та Інструкцією про порядок обчислення та справляння державного мита, затвердженого наказом Головної державної податкової інспекції України від 22.04.93 № 15.

До позовної заяви позивачем додано платіжне доручення № 527 від 28.01.09р. акцептоване ВАТ „ВТБ Банк”, в якому отримувачем державного мита вказано Відділення державного казначейства у Шевченківському районі міста Києва із зазначенням рахунку отримувача № 31116095500011, коду ЄДРПОУ 26077968 та коду банку отримувача 820019, що підтверджує перерахування державного мита до державного бюджету за подачу позовної заяви до Господарського суду міста Києва.

На зворотній стороні платіжного доручення № 527 від 28.01.09р. відповідно до вимог пункту 14 Інструкції про порядок обчислення та справляння державного мита, зроблено напис про зарахування державного мита до державного бюджету. Цей напис скріплений підписами посадових осіб і відтиском круглої печатки кредитної установи з зазначенням дати виконання платіжного доручення.

Абзац другий пункту 5 роз’яснення Вищого арбітражного суду України № 02-5/78 від 04.03.98 „Про деякі питання практики застосування розділу VІ Господарського процесуального кодексу України” передбачає, що відсутність відповідних реквізитів не є підставою для повернення позовної заяви, апеляційної (касаційної) скарги або заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами без розгляду, оскільки платіжне доручення вважається достатнім доказом сплати державного мита, якщо воно не повернуто Державним казначейством України.

Пункт 3.3 роз’яснення Вищого арбітражного суду України № 02-5/289 від 18.09.97 (зі змінами і доповненнями) „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України” передбачає право суду згідно з пунктом 4 статті 65 Господарського процесуального кодексу України витребувати від позивача чи кредитора підтвердження територіального органу державного казначейства України у разі виникнення сумнівів щодо надходження і зарахування державного мита до державного бюджету України.

Оскільки однією з основних умов, за якої господарський суд приймає заяву до розгляду, є факт надходження державного мита до державного бюджету України, господарський суд у разі виникнення сумнівів щодо надходження і зарахування державного мита до державного бюджету може і повинен витребувати від позивача або особи, що подала апеляційну (касаційну) скаргу чи заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, відповідне підтвердження територіального органу казначейства, якому державне мито перераховано, про що зазначається в ухвалі про порушення провадження у справі.

Враховуючи викладене, повернення судом першої інстанції позовної заяви на підставі пункту 4 статті 63 Господарського процесуального кодексу України не є правомірним.

Відповідно до пункту 10 статті 63 Господарського процесуального кодексу України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів сплати витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Розмір даних витрат, на день звернення з позовом ТОВ „Мануфактура”, передбачений постановою Кабінету Міністрів України від 29.03.02р. № 411 „Про визначення розміру витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу” і складає 118 грн.

Згідно п. 12. Порядку оплати витрат з інформаційно-технічного забезпечення судових процесів, пов'язаних з розглядом цивільних та господарських справ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.12.2005р. N 1258, документ про оплату витрат додається до позовної заяви, заяви, клопотання, скарги, яку особа подає до суду відповідно до процесуального законодавства.

Документом про оплату витрат є квитанція установи банку або відділення поштового зв'язку, які прийняли платіж, платіжне доручення, підписане уповноваженою посадовою особою і скріплене печаткою установи банку з відміткою про дату виконання платіжного доручення.

Листом Державного казначейства України № 34-04/770-3264 від 15.03.2007 встановлено, що витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають сплаті до Державного бюджету України, за кодом економічної класифікації доходів 22050000, р/р 31213259700011, одержувач: УДК у Шевченківському районі, код 26077968, банк одержувача: ГУДКУ у м. Києві МФО 820019, в рядку „призначення платежу” зазначається: „Оплата витрат з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справ у судах”.

До позовної заяви додано платіжне доручення № 529 від 28.01.09р., в якому одержувачем вищезазначених витрат вказано УДК Шевченківського району м. Києва із зазначенням рахунку отримувача № 31213259700011, що підтверджує перерахування витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Крім того, пункт 10 статті 63 ГПК України передбачає повернення позовної заяви судом при неподанні доказів сплати витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, а не порядку сплати.

Враховуючи, що позивачем було виконано всі вимоги, які ставляться до позовної заяви статтею 54 Господарського процесуального кодексу України і підстав для її повернення судом без розгляду, передбачених статтею 63 ГПК України не вбачається, ухвалу Господарського суду міста Києва від 27.03.09р. № 05-5-26/18919 не можна визнати законною й обґрунтованою, у зв’язку з чим її слід скасувати, а позовну заву Товариства з обмеженою відповідальністю „Мануфактура” направити до Господарського суду міста Києва для розгляду.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 99, 101-106 Господарського процесуального кодексу, суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Мануфактура” задовольнити.

2. Скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 27.03.09р. № 05-5-26/18919.

3. Матеріали позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю „Мануфактура” повернути до Господарського суду міста Києва для розгляду.

Головуючий суддя Капацин Н.В.

Судді Калатай Н.Ф.

Пашкіна С.А.

28.05.09 (відправлено)