Постанова № 37151079, 13.02.2014, Одеський апеляційний господарський суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

__________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" лютого 2014 р.Справа № 923/1587/13 Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Л.В. Поліщук,

суддів Л.В. Лавриненко, В.Б. Туренко,

при секретарі судового засідання - І.М. Станковій,

за участю представників сторін:

від прокуратури: П.Г. Муравйов,

представники інших учасників процесу в судове засідання не з'явились, про день, час та місце розгляду апеляційної скарги повідомлені належним чином.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу

заступника прокурора Херсонської області

на ухвалу господарського суду Херсонської області від 14.01.2014 р..

у справі № 923/1587/13

за позовом Херсонського прокурора з нагляду за додержанням законів у транспортній сфері Херсонської області в інтересах держави

до відповідачів:

1)Привільської сільської ради;

2)Товариства з обмеженою відповідальністю "СП "Українські рисові системи";

про визнання недійсним договору оренди, додаткової угоди до нього та рішень сільської ради,

встановив:

Херсонський прокурор з нагляду за додержанням законів у транспортній сфері Херсонської області в інтересах держави звернувся з позовом до Привільської сільської ради та ТОВ "СП "Українські рисові системи" про:

- визнання недійсним на майбутнє договору оренди злітної смуги площею 40 000 м2 від 01.02.2013 р. та додаткової угоди від 05.06.2013 р. до договору оренди злітної смуги, яка розташована в Херсонській області, Каланчацькому районі, с.Привілля;

- визнання недійсним рішення Привільської сільської ради № 335 від 23.01.2013р. "Про затвердження договору оренди короткострокового користування злітною смугою", № 345 від 26.03.2013р. "Про затвердження звіту про оцінку споруд аеродрому", п.2 рішення № 389 від 14.06.2013 р. "Про затвердження додаткових угод до договорів оренди споруд аеродрому";

- зобов'язання ТОВ "СП "Українські рисові системи" повернути 1/2 частину аеродрому загальною площею 4 га у власність до Привільської сільської ради.

Позовні вимоги обґрунтовані ст. ст. 203, 215, 236 ЦК України, ст. 207 Господакрського кодексу України з посиланням на порушення вимог ст.10 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", оскільки, як зазначає прокурор, при укладенні договору не було здійснено оцінку об'єкта оренди та його площу, а затверджений в наступному рішенням сільської ради звіт про оцінку споруд аеродрому, виконаний суб'єктом оціночної діяльності МП "Бізнес-експерт", складений з порушенням вимог закону.

Ухвалою господарського суду Херсонської області від 14.01.2014р. позовні вимоги прокурора залишено без розгляду на підставі п.1 ч.1 ст.81 ГПК України. У своїй ухвалі суд першої інстанції зазначив, що прокурор при зверненні з позовом в інтересах держави не зазначив органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, а звернувся з позовом як позивач.

Не погодившись з ухвалою суду, заступник прокурора Херсонської області звернувся з апеляційною скаргою, в якій просив ухвалу скасувати, передати справу для розгляду господарському суду Херсонської області, посилаючись на неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи та порушення судом норм процесуального права. Апеляційна скарга мотивована тим, що відповідно до положень ст.29 Господарського кодексу України прокуратура звертається в інтересах держави у якості позивача, оскільки державний орган, уповноважений здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, відсутній.

У судовому засіданні апеляційної інстанції 13.02.2014р. представник прокуратури апеляційну скаргу підтримав та зазначив, що оскільки шкода заподіяна державі в особі територіальної громади діями Привільської сільської ради,- вона не може представляти інтереси територіальної громади , саме тому з позовом звернувся прокурор.

Відповідачі були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду апеляційної скарги, проте не скористалися своїм процесуальним правом участі в судовому засіданні, відзиви на апеляційну скаргу сторони не надали.

Заслухавши представника прокуратури, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм процесуального права, апеляційна інстанція встановила наступне.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України господарський суд порушує справи, зокрема, за позовними заявами прокурорів, які звертаються до господарського суду в інтересах держави. Прокурор, який звертається до господарського суду в інтересах держави, в позовній заяві самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до господарського суду прокурор зазначає про це в позовній заяві.

Як вбачається із позовної заяви прокурор звернувся в інтересах держави в якості позивача згідно ч.2 ст. 29 ГПК України, оскільки державний орган, уповноважений здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, відсутній.

Оскаржуваною ухвалою місцевий господарський суд повернув позовну заяву на підставі п. 1 ч. 1 ст. 81 ГПК України з посиланням на п. 3 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2013 р. №7 "Про деякі питання участі прокурора у розгляді справ, підвідомчих господарським судам" із подальшими змінами, оскільки прокурором неправильно визначено позивача, тобто органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Пунктом 3 абзацу 1 зазначеної постанови пленуму Вищого господарського суду України встановлено, що господарський суд повинен оцінювати правильність визначення прокурором органу, на який державою покладено обов'язок щодо здійснення конкретних функцій у правовідносинах, пов'язаних із захистом інтересів держави.

Інтереси держави мають чітко формулюватися й умотивовуватися прокурором.

Якщо господарський суд помилково порушив провадження у справі за позовом прокурора, в якій неправильно визначено позивача за вимогами про захист інтересів держави, такий позов підлягає залишенню без розгляду відповідно до пункту 1 частини першої статті 81 ГПК.

Відповідно до приписів ч.2 ст.2, ч.2 ст.29 ГПК України у разі коли прокурором подано позовну заяву в інтересах держави як позивачем, господарський суд не вчиняє процесуальних дій, зазначених в абзацах третьому і четвертому цього пункту постанови; в таких випадках повернення позовної заяви або залишення її без розгляду можливе лише за наявності підстав, зазначених відповідно у пунктах 1, 2, 3, 5 - 9 частини першої статті 63 або в пунктах 1, 2, 5, 6 частини першої статті 81 ГПК.

При цьому якщо прокурор у позовній заяві не вказав обставин, пов'язаних з порушенням інтересів держави або з обґрунтуванням необхідності захисту таких інтересів, то господарський суд повертає позовну заяву без розгляду на підставі пункту 3 частини першої статті 63 ГПК. У разі ж коли суд у зазначених випадках помилково порушив провадження у справі за позовом прокурора, відповідний позов залишається без розгляду згідно з пунктом 1 частини першої статті 81 названого Кодексу.

У даному випадку прокурором подано позовну заяву в інтересах держави як позивачем, а тому суд не повинен був вчиняти дії, зазначені в абзаці 3 вказаної постанови, матеріали оскарження ухвали не свідчать про наявність підстав для повернення позовної заяви без розгляду передбачених п.1 ч.1 ст.81 ГПК України.

Таким чином, Херсонським прокурором з нагляду за додержанням законів у транспортній сфері в позовній заяві викладена власна правова позиція стосовно спірних правовідносин, і місцевий господарський суд повинен був розглянути справу по суті виходячи із заявлених позовних вимог.

Крім того, в ухвалі зазначено, що вимоги прокурора в частині зобов'язання повернення майна на користь Привільської сільської ради не узгоджується з нормами статей 1,21 ГПК України. Адже, пред'являючи позовні вимоги до Привільської сільської ради, як позивач прокурор в той же час просить поновити саме порушені права відповідача вищезазначеного відповідача та повернути йому майно, яке є об'єктом оренди за спірним договором.

З цього приводу судова колегія зазначає, що при вирішенні питання про прийняття позовної заяви та порушення провадження у справі суд досліджує позовну заяву за формальними ознаками, не вивчаючи питання по суті позовних вимог.

За таких обставин, апеляційна інстанція доходить висновку про відсутність підстав для залишення позову без розгляду, а тому ухвала про залишення позову без розгляду підлягає скасуванню, справа, відповідно до частини 4 статті 106 Господарського процесуального кодексу України, передається на розгляд місцевого господарського суду.

Керуючись ст.ст.99, 105- 106 Господарського процесуального кодексу

України, суд -

постановив:

Апеляційну скаргу задовольнити.

Ухвалу господарського суду Херсонської області від 14.01.2014р. у справі №923/1587/13 скасувати, справу передати на розгляд господарського суду Херсонської області.

Постанова апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня набрання постанови законної сили.

Повний текст постанови підписано 14.02.2014 р..

Головуючий суддя Л.В. Поліщук

Суддя Л.В. Лавриненко

Суддя В.Б. Туренко