Рішення № 37150702, 10.02.2014, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" лютого 2014 р.Справа № 922/36/14

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Буракової А.М.

при секретарі судового засідання Карчевської Д.Л.

розглянувши справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроскоп Україна", м. Київ до Публічного акціонерного товариства "Ульяновське", с. Ульянівка про стягнення 95 616,39 грн. суми основного боргу, 2445,16 грн. - пені, 3761,78 грн. - суму відсотків річних, 19 061, 63 грн. - суму штрафу.за участю представників сторін:

позивача - не з`явився,

відповідача - не з`явився,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Агроскоп Україна", м. Київ (позивач) звернувся до господарського суду Харківської області з позовом до відповідача - Публічного акціонерного товариства "Ульяновське", с. Ульянівка про стягнення 95 616,39 грн. суми основного боргу, 2445,16 грн. - пені, 3761,78 грн. - суму відсотків річних, 19 061, 63 грн. - суму штрафу. В обґрунтування позовних вимог, позивач посилається на неналежне виконання покладених на відповідача обов'язків за договором купівлі - продажу №13 ЗК 020 ХАДМ від 27.05.2013 року, в частині повної та своєчасної оплати за отриманий товар, з урахуванням чого та враховуючи приписи ст.ст. 525, 530, 625, 629 Цивільного кодексу України, просить суд стягнути з відповідача заявлену суму позову та судові втрати.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 10.01.2014 року було прийнято позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі та призначено її розгляд у відкритому судовому засіданні на 30.01.2014 року о 12:00 годині.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 30.01.2014 року розгляд справи було відкладено на 10.02.2014 року о 11:45 годині.

Представник позивача в призначене судове засідання не з'явився, вимоги ухвали суду не виконав, причини неявки суду не відомі.

Представник відповідача в призначене судове засідання не з'явився, вимоги ухвали суду не виконав, причини неявки суду не відомі.

Беручи до уваги, що відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доказування і подання доказів покладено на сторони, а також з огляду на те, сторони були попередженні про розгляд справи за наявними матеріалами у разі їх нез'явлення в засідання суду, суд згідно за статтею 75 Господарського процесуального кодексу України розглядає справу за наявними в ній матеріалами.

З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані учасниками судового процесу докази, суд встановив наступне.

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Зокрема, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

Відповідно до частини 1 статті 174 Господарського кодексу України господарський договір є підставою виникнення господарських зобов'язань.

Відповідно до ст.ст. 627, 628, 629 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, зміст договору складається з умов, які визначаються на розсуд та за погодженням сторін, та умов, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства, договір укладений (підписаний сторонами) є обов'язковим для виконання кожної із сторін.

27.05.2013 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Агроскоп Україна» (продавець, позивач) та Публічним акціонерним товариство «Ульяновське» (покупець, відповідач) було укладено Договір купівлі-продажу № 133К 020 ХАДМ (Договір).

Відповідно до пункту 1.1 Договору продавець зобов'язується в порядку та на умовах визначених цим Договором, передати у власність Покупця засоби захисту рослин ("Товар"), згідно Специфікацій - Додатків до Договору, що становлять його невід'ємну частину, («Додаток») а Покупець зобов'язується прийняти Товар та оплатити його вартість згідно умов Договору.

Пунктом 2.2 Договору встановлено, покупець здійснює попередню оплату за Товар у розмірі 30 % вартості кожної окремої партії Товару, зазначеної в Додатку (ах) до Договору або замовленні Покупця не пізніше, ніж за 5 днів до дати поставки відповідної партії Товару. Решта вартості Товару (вартість Товару зменшена на суму здійсненої передоплати) виплачується Покупцем, згідно наступного графіку, визначеного Договором: 15% вартості Товару - наступний платіж - 15.09.2013р.; 55% вартості Товару - сплата залишку вартості Товару - до 15.10.2013р. Повний розрахунок за Товар мав бути проведений не пізніше 15.10.2013р.

На виконання умов договору купівлі-продажу № 133К 020 ХАДМ від 27.05.2013р. позивачем поставлено відповідачу товар на суму 382 725, 57 грн., що підтверджується наступними документами: Видаткова накладна № АГ000003092 від 28.05.2013 р. на суму 251 955, 67 грн., Видаткова накладна № АГ000003341 від 31.05.2013 р. на суму 2 554, 50 грн., Видаткова накладна № АГ000003342 від 31.05.2013 р. на суму 19 034, 24 грн. та Довіреність № 76 від 28.05.2013р.; Видаткова накладна № АГ000004750 від 24.07.2013 р. на суму 53 899, 56 грн., Видаткова накладна № АГ000004754 від 24.07.2013 р. на суму 55 281, 60 грн. та Довіреність №111 від 24.07.2013 р.

Згідно ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

У відповідності до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкт господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До вимог господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з врахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

У відповідності до ст. 509 Цивільного Кодексу України, ст. 173 Господарського кодексу України, в силу господарського зобов'язання, яке виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Судом встановлено, що відповідач, у порушення умов Договору, виконав свої зобов'язання по оплаті поставленого товару лише частково на суму 287 109, 18 грн., про що свідчить банківська виписки від 31.05.2013 р. на суму 75 586, 70 грн.; банківська виписка від 05.06.2013 р. на суму 6 240, 82 грн.; банківська виписка від 26.07.2013 р. на суму 32 754, 35 грн.; Витяг з банківської виписки від 13.09.2013 р. на суму 57 527, 31 грн.; банківська виписка від 29.11.2013 р. на суму 20 000, 00 грн.; банківська виписка від 16.12.2013 р. на суму 95 000, 00 грн.

З матеріалів справи вбачається, що вартість товару, отриманого відповідачем за накладними, наданими до матеріалів справи, в порушення умов договору, не оплачена в сумі 95 616,39 грн., доказів оплати отриманого від позивача товару відповідачем до суду також не надано.

Згідно статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ст. 530 ЦК України).

Частиною першою статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

В силу ст. 33 ГПК України кожна із сторін повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог чи заперечень. Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених норм, а також враховуючи, що відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем не спростував, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення боргу нормативно та документально доведені, а тому підлягають задоволенню в повному обсязі - в сумі 95 616,39 грн.

Окрім вимоги про стягнення основного боргу, позивачем заявлено вимоги про стягнення з відповідача 2445,16 грн. пені, 3761,78 грн. трьох процентів річних, 19061,63 грн. - суму штрафу

Частиною 2 ст. 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Тобто, у разі прострочення виконання грошового зобов'язання кредитор має право стягнути, а боржник повинен сплатити, крім основного боргу, також втрати від інфляційних процесів та річні відсотки за весь час прострочення виконання зобов'язання.

Приймаючи до уваги встановлений факт прострочення відповідачем виконання основного грошового зобов'язання, вимоги про стягнення з нього трьох процентів річних, у відповідності до положень п. 6.1. Договору (20% річних від простороченої суми) в розмірі 3 761, 78 грн., заявлені позивачем обґрунтовано, доведені матеріалами справи, вірно нараховані та підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 611 ЦК одним з наслідків порушення зобов'язань є сплата неустойки, розмір якої встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Згідно з п. 6.1 Договору у випадку порушення покупцем термінів оплати, обумовлених у Договорі, а також у випадку прострочення передачі векселя (майна, товарів, послуг, робіт), він (покупець) сплачує продавцю неустойку у вигляді пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на момент прострочення платежів по оплаті товару, від своєчасно неоплаченої суми заборгованості, за кожний день прострочення оплати до моменту повної оплати, а також 20 (двадцять) процентів річних від простроченої суми.

Крім того пунктом 6.2. Договору передбачено, що в разі порушення покупцем строків попередньої оплати та/або оплати за товар відповідно до графіку, встановленого Договором, продавець має право стягнути з покупця штраф у розмірі 10% від суми несплаченої або несвоєчасно сплаченої вартості товару. Штраф сплачується за кожне порушення строків проведення оплати, встановлених Договором.

Відповідно до статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання; штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Отже, штраф та пеня є різновидами неустойки, які відрізняються тим, що розмір пені залежить від тривалості прострочення боржника, а штраф не залежить.

Згідно з частиною першою статті 230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно ч.6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Сторони в Договорі погодили, що нарахування пені здійснюється до моменту повної оплати, в пункті 6.6 Договору сторони дійшли згоди про збільшення строку позовної давності до 3-х років щодо вимоги про стягнення штрафних санкцій, а також у пункті 6.7 Договору дійшли згоди, що штрафні санкції нараховуються протягом всього погодженого строку позовної давності. Викладене свідчить про те, що сторони збільшили строк нарахування пені понад 6 місяців.

Перевіривши нарахування надані позивачем,2445,16 грн. пені, 19061,63 грн. - суму штрафу, суд приходить до висновку, що даний розрахунок не суперечить вимогам чинного законодавства, нарахований вірно, з урахуванням чого позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню повністю.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд керується ст. 49 ГПК України та постановою № 18 від 26.12.2011 р. Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції". Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином, судові витрати покладаються на відповідача в повному обсязі.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 11, 525, 526, 530, 611 Цивільного кодексу України, ст.ст. 1, 4, 12, 22, 32, 33, 43, 49, 75, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Ульяновське»(62113, Харківська обл., Богодухівський р-н, с. Улянівка, площа Марії Буркун, 1, код ЄДРПОУ 00387097, МФО 351005, р/р 26005191335600 в АКІБ «Укрсиббанк») на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Агроскоп Україна" (03680, м. Київ, вул. Солом'янська, буд. 5, кімн. 415, поштова адреса: 03022, м. Київ, вул. Васильківська, буд. 34, код 32154038, р/р № 26006010027535 у ПАТ "Укрсоцбанк" в м. Київ, МФО 300023) су основного боргу в розмірі 95 616,39 грн., пеню в розмірі 2445,16 грн., 3761,78 грн. - суму відсотків річних, 19 061, 63 грн. - суму штрафу та сплачений судовий збір в розмірі 2417,69 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 14.02.2014 р.

Суддя А.М. Буракова

922/36/14