Постанова № 37150662, 10.02.2014, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.02.2014 року Справа № 912/663/13

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Орєшкіної Е.В. (доповідач)

суддів: Пруднікова В.В., Широбокової Л.П.,

секретар судового засідання: Євстигнеєва Т.О.,

від позивача: Цабій В.І., директор, витяг з ЄДРЮО та ФОП серії АБ № 926796 від 07.11.2013 року;

від відповідача: Скляр Ю.А., представник, довіреність № 2/12/23/1 від 08.01.2014 року;

третя особа - ІІІ: ОСОБА_3, ФОП, паспорт серії НОМЕР_1 від 16.01.1999 року;

представники третіх осіб-І, ІІ, ІV у судове засідання не з'явились.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу фізичної особи підприємця ОСОБА_4 на рішення господарського суду Кіровоградської області від 15.11.2013 року у справі №912/663/13

за позовом приватного підприємства "Одіссей", м.Олександрія, Кіровоградська область

до відповідача виконавчого комітету Олександрійської міської ради, м.Олександрія, Кіровоградська область

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача:

І - Управління приватизації, оренди майна та землі Олександрійської міської ради, м. Олександрія, Кіровоградська область

ІІ - фізичної особи - підприємця ОСОБА_4, м. Олександрія, Кіровоградська область

ІІІ - ОСОБА_3, м. Олександрія, Кіровоградська область

ІV - ОСОБА_5, м. Олександрія, Кіровоградська область

про визнання незаконним та скасування рішення,

В С Т А Н О В И В:

В квітні 2013 року приватне підприємство "Одіссей" (далі по тексту - ПП "Одіссей") звернулось до господарського суду Кіровоградської області з позовною заявою про визнання незаконним та скасування рішення виконавчого комітету Олександрійської міської ради № 487/1 від 12.07.2001 року, яким надано дозвіл на надання фізичній особі-підприємцю ОСОБА_4 (далі по тексту - ФОП ОСОБА_4) в оренду приміщення, що перебуває на балансовому обліку житлово-експлуатаційної контори №4, розташованого за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 180 кв. м. строком на 5 років для розміщення магазину.

Рішенням господарського суду Кіровоградської області від 15.11.2013 року у справі №912/663/13 (головуючий суддя Колодій С.Б., судді: Поліщук Г.Б., Шевчук О.Б.) позов задоволено; визнано незаконним та скасовано рішення виконавчого комітету Олександрійської міської ради № 487/1 від 12.07.2001 року, яким надано дозвіл на надання ФОП ОСОБА_4 в оренду приміщення, що перебувало на балансовому обліку житлово-експлуатаційної контори № 4, розташованого за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 180 кв. м. строком на 5 років для розміщення магазину; з виконавчого комітету Олександрійської міської ради Кіровоградської області на користь ПП "Одіссей" стягнуто 1 147 грн. судового збору.

Не погодившись із вищезазначеним рішенням, ФОП ОСОБА_4 (третя особа-ІІ) подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування ним обставин, що мають значення для справи, просить Дніпропетровський апеляційний господарський суд рішення господарського суду Кіровоградської області від 15.11.2013 року у справі №912/663/13 скасувати, прийняти нове рішення, яким в позові ПП "Одіссей" відмовити.

Сторони проти доводів, викладених в апеляційній скарзі, заперечують, вважають їх необгрунтованими та безпідставними.

Треті особи І, ІV на виклик суду не з'явились, відзиви на апеляційну скаргу на вимогу суду не надали, з клопотаннями про відкладення розгляду справи до суду не звертались, про час та місце проведення судового засідання повідомлені належним чином, з огляду на що колегія суддів вважає можливим переглянути справу в апеляційному порядку за їх відсутністю.

Третя особа-ІІІ в судовому засіданні апеляційну скаргу підтримала.

Заслухавши суддю-доповідача та пояснення присутніх в судових засіданнях представників сторін та третю особу-ІІІ, перевіривши відповідність оскарженого рішення нормам діючого законодавства та на предмет повноти з'ясування місцевим господарським судом обставин, що мають значення для справи, Дніпропетровський апеляційний господарський суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи між Фондом комунального майна Олександрійської міської ради (орендодавець) спільно з Житлово-експлуатаційною конторою № 4 (балансоутримувач) та товариством з обмеженою відповідальністю Фірмою "ВІТ" (далі по тексту - ТОВ Фірма "ВІТ") (орендар) укладено договір оренди нерухомого майна № 178 від 13.07.1999 року, згідно пункту 1.1 якого орендодавець та балансоутримувач передають, а орендар приймає в строкове платне користування нежиле приміщення, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 площею 582,4/199,5 кв. м. згідно плану строком дії з 05.07.1999 року по 05.07.2004 року (т. 1, а.с.25-31) .

Між фондом комунального майна Олександрійської міської ради (орендодавець) спільно з ТОВ "Фірма ВІТ" (орендар) та приватним підприємством "Одіссей" (далі по тексту - ПП "Одіссей") укладено договір суборенди нерухомого майна № 18 від 27.10.1999 року, згідно пункту 1.1 якого орендодавець та орендар передають, а суборендар приймає в строкове платне користування нежиле приміщення, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 (приміщення їдальні № 1), площа якого 21,2 кв.м. і яке знаходиться в оренді у ТОВ "Фірма ВІТ" строком дії з 22.10.1999 року по 22.10.2000 рік (т. 1, а.с.32-36).

Згідно п. 9.6 вищезазначеного договору, у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну договору після закінчення його строку протягом 1 місяця, він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені цим договором.

Умовами договору суборенди суборендар зобов'язався у разі припинення договору оренди повернути орендарю приміщення (будівлю), надане в суборенду, в належному стані, не гіршому ніж на час передачі в суборенду, з урахуванням фізичного зносу згідно з актом прийому-передачі в суборенду (п. 4.11 договору).

10.07.2001 року ТОВ Фірма "Віт" звернулось до голови виконкому м. Олександрії з листом про внесення змін до договору оренди №178 від 13.07.1999 року щодо зменшення орендованої площі приміщення на 180 кв.м., яку фірма здає в суборенду ПП ОСОБА_6, ПП ОСОБА_4, ПП "Одіссей" (т. 1, а.с. 42).

11.07.2001 року ОСОБА_4 звернулась до міського голови з заявою про надання згоди на отримання в оренду приміщення, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 площею 180 кв. м., що знаходилось в суборенді (т. 1, а.с.43).

12.07.2001 року виконавчим комітетом Олександрійської міської ради прийнято рішення №487/1 "Про оренду приміщень, будівель, споруд", яким вирішено дозволити надати в оренду приміщення, яке знаходиться на балансовому обліку ЖЕКу №4 за адресою: АДРЕСА_1 загальною площею 180 кв. м. підприємцю ОСОБА_4 строком на 5 років для розміщення магазину (т.1, а.с.44).

16.07.2001 року внесено зміни до договору оренди нерухомого майна №178 від 13.07.1999 року в частині зменшення орендованої площі з 781,9 кв.м на 601,9 кв.м (в тому числі 402,4 кв.м - наземна частина, 199,5 кв.м - підвал) (т. 1, а.с. 45).

Між Фондом комунального майна Олександрійської міської ради та ПП ОСОБА_4 укладено договір оренди нерухомого майна №71 выд 01.08.2001 року, за умовами якого орендодавець на підставі рішення виконавчого комітету Олександрійської міської ради від 12.07.2001 року №487/1 передав, а орендар прийняв в оренду нежитлове наземне приміщення, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 загальною площею 180 кв. м. для використання під розміщення магазину (т. 1, а.с.46-48).

В подальшому, згідно договору купівлі-продажу приміщення шляхом викупу від 23.08.2002 року №40 Фондом комунального майна Олександрійської міської ради продано, а ОСОБА_4 придбано шляхом викупу нежитлове приміщення загальною площею 168 кв. м. за адресою: 28000, АДРЕСА_1 (т. 2, а.с.27-31).

ОСОБА_4 згідно договору дарування від 12.03.2006 року передала належне їй нежитлове приміщення площею 168 кв. м., що розташовано за адресою: АДРЕСА_1 ОСОБА_3 (т. 2, а.с. 35-36).

Згідно договору купівлі-продажу від 16.11.2007 року ОСОБА_3 продав ОСОБА_5 магазин непродовльчих товарів після реконструкції нежитлових приміщень, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 площею 759,8 кв.м. (т.2, а.с. 33-34).

Відповідно до ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Одним із способів захисту цивільних прав та інтересів, згідно ст.16 Цивільного кодексу України, є визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Згідно ч. 1 ст. 21 Цивільного кодексу України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Підставами для визнання акта недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Обов'язковою умовою визнання акта недійсним є також порушення у зв'язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів підприємства чи організації.

Недодержання вимог правових норм, які регулюють порядок прийняття акта, у тому числі стосовно його форми, строків прийняття тощо, може бути підставою для визнання такого акта недійсним лише у тому разі, коли відповідне порушення спричинило прийняття неправильного акта. Якщо ж акт в цілому узгоджується з вимогами чинного законодавства і прийнятий відповідно до обставин, що склалися, тобто є вірним по суті, то окремі порушення встановленої процедури прийняття акта не можуть бути підставою для визнання його недійсним, якщо інше не передбачено законодавством.

Колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду щодо наявності підстав для задоволення позову, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.1 ст. 6 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" орендарями згідно з цим Законом можуть бути господарські товариства, створені членами трудового колективу підприємства, його структурного підрозділу, інші юридичні особи та громадяни України, фізичні та юридичні особи іноземних держав, міжнародні організації та особи без громадянства.

Фізична особа, яка бажає укласти договір оренди державного майна, до його укладення зобов'язана зареєструватись як суб'єкт підприємницької діяльності.

Частина 1 ст. 7 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" визначає, що ініціатива щодо оренди майна може виходити від фізичних та юридичних осіб, які можуть бути орендарями відповідно до ст. 6 цього Закону, пропозиція може надходити від орендодавців, зазначених у ст. 5 цього Закону. Орендодавець може оголосити про передачу майна в оренду в порядку, встановленому цим Законом.

Пунктом 7 ст. 9 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" передбачено, що за наявності заяв про оренду цілісного майнового комплексу підприємства, його структурного підрозділу (за умови відсутності заяви господарського товариства, створеного членами трудового колективу підприємства, його структурного підрозділу) або заяв про оренду нерухомого майна (за умови відсутності заяви бюджетної установи, організації) від двох або більше фізичних чи юридичних осіб орендар визначається орендодавцем на конкурсних засадах.

Згідно з ч.1 ст. 73 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україна" акти ради, сільського, селищного, міського голови, голови районної в місті ради, виконавчого комітету сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради, прийняті в межах наданих їм повноважень, є обов'язковими для виконання всіма розташованими на відповідній території органами виконавчої влади, об'єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами, а також громадянами, які постійно або тимчасово проживають на відповідній території.

Рішенням Олександрійської міської ради від 06.02.2001 року № 461 затверджено Положення про порядок надання в оренду нежитлових приміщень (будівель, споруд), що знаходяться у комунальній власності територіальної громади міста Олександрії ( далі по тексту- Положення) (т. 1, а.с.37-40).

Дане положення визначає порядок надання в оренду нежитлових приміщень (будівель, споруд), що знаходяться на балансовому обліку підприємств, установ та організацій, які належать до комунальної власності територіальної громади м. Олександрії.

Підприємства, установи та організації подають до Фонду комунального майна міської ради до 10 числа поточного місяця відомості про вільний нежитловий фонд (приміщення, будівлі, споруди) станом на кінець попереднього місяця, який може бути зданий в оренду (п. 1 Положення).

Фонд комунального майна через засоби масової інформації до 20 числа інформує про вільний нежитловий фонд, який може бути наданий в оренду (п. 2 Положення).

Фізичні та юридичні особи, які бажають взяти в оренду нежитлове приміщення, подають письмові заяви міському голові з пропозиціями щодо використання приміщень (п. 3 Положення).

В разі, коли після публікації в засобах масової інформації про вільний нежитловий фонд надійшло більше однієї заяви, але не пізніше як за 10 днів до засідання виконкому, рішення про надання приміщення в оренду приймається за конкурсом (п. 5 Положення).

Рішення про дозвіл щодо надання в оренду приміщень (будівель, споруд) приймається виконавчим комітетом за поданням Фонду (п.6 Положення).

Таким чином, Фонд комунального майна через засоби масової інформації повинен був повідомити про вільний нежитловий фонд, який міг бути наданий в оренду.

Як вже зазначалось вище, 10.07.2001 року ТОВ Фірма "Віт" як орендар звернулось до голови міськвиконкому з листом про внесення змін до договору оренди нерухомого майна №178 від 13.07.1999 року з 01.08.2001 року та скорочення орендуємої площі на 180 кв. м.

12.07.2001 року виконавчий комітет Олександрійської міської ради Кіровоградської області приймає рішення №487/1 від 12.07.2001 року про надання в оренду приміщення площею 180 кв. м. підприємцю ОСОБА_4 На момент прийняття спірного рішення позивач як суборендар мав право володіння частиною приміщення, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 площею 21.2 кв.м., яка входила до складу частини приміщення площею 180 кв.м., від оренди якої відмовилося ТОВ Фірма "Віт".

Зміни до договору оренди нерухомого майна №178 від 13.07.1999 року в частині зменшення орендованої площі з 781,9 кв.м на 601,9 кв.м., тобто на 180 кв.м., сторонами договору оренди внесено 16.07.2001 року. До моменту внесення змін у вищезазначений договір саме орендар мав право на розпорядження спірною частиною приміщення, а не виконавчий комітет Олександрійської міської ради.

Отже, як вірно встановлено місцевим господарським судом, при прийнятті спірного рішення порушено встановлений порядок надання в оренду нежитлових приміщень, що знаходяться у комунальній власності, оскільки фонд комунального майна міської ради не надав інформації через засоби масової інформації про звільнений нежитловий фонд, який міг бути наданий в оренду, що позбавило ПП "Одіссей" можливості прийняти участь у відповідному конкурсі, та як наслідок, можливості отримати в оренду дане приміщення. Спірне рішення було прийнято міськвиконкомом раніше, ніж внесено зміни від 16.07.2001 року до договору оренди нерухомого майна №178 від 13.07.1999 року в частині зменшення орендованої площі, на підставі якого був укладений договір суборенди нерухомого майна №18 від 27.10.1999 року, чим порушено право суборендаря.

Колегія суддів також погоджуєеться з висновком місцевого господарського суду, що заява третіх осіб-ІІ, ІІІ про застосування строку позовної давності при вирішенні спору не підлягає задоволенню, оскільки згідно ч. 3 ст. 267 Цивільного кодексу України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленої до винесення ним рішення, якою треті особи-ІІ. ІІІ не є.

Посилання ж ФОП ОСОБА_4 на факти, встановлені рішенням господарського суду Кіровоградської області від 12.04.2012 року та постанови Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 24.07.2012 року у справі №5013/51/12, а також постанови ВГСУ від 09.08.2007 року у справі № 2-441/07(2-4426/2006) не заслуговує на увагу, оскільки, обов'язковою умовою преюдиціальності одного рішення по відношенню до іншого, визначеною ч.2 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України, є повна тотожність суб'єктного складу сторін у цих справах, чого в даному випадку не вбачається.

З огляду на викладене та керуючись ст.ст.99, 101-103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Дніпропетровський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу фізичної особи підприємця ОСОБА_4 залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Кіровоградської області від 15.11.2013року у справі №912/663/13 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України через Дніпропетровський апеляційний господарський суд.

Головуючий суддя Е.В. Орєшкіна

Суддя В.В. Прудніков

Суддя Л.П. Широбокова

(Повний текст постанови складено 13.02.2014 року).