Рішення № 37150661, 10.02.2014, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/23005/13 10.02.14

За позовом Приватного акціонерного товариства «Європейський Страховий Альянс» в особі

Київської дирекції

До Дочірнього підприємства Фірми «Екотехніка-М»

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача, -

Опанасенко Сергій Петрович

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача, -

Бойко Світлана Григорівна

Про стягнення страхового відшкодування в порядку регресу в розмірі 49 490,00 грн.

Суддя Гавриловська І.О.

У судовому засіданні брали участь представники учасників судового процесу:

від позивача: Літуча Г.М. - дов. № б/н від 08.01.2014 р.

від відповідача: Терещенко О.А. - дов. № б/н від 01.11.2013 р.

від третіх осіб: не з'явилися

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд господарського суду м. Києва передано позов Приватного акціонерного товариства «Європейський Страховий Альянс» в особі Київської дирекції до Дочірнього підприємства Фірми «Екотехніка-М» про стягнення страхового відшкодування в порядку регресу в розмірі 49 490,00 грн. в результаті настання страхової події - дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася 24.06.2012 р. в м. Києві по вул. Волинська, 34/1, о 16 год. 00 хв. за участю транспортного засобу «Мітсубіші», державний номер АА0175КХ, який належить Бойко Світлані Григорівні, під керуванням Бойка Сергія Олександровича, та транспортного засобу «ГАЗ 3302», державний номер АА5391СМ, який належить ДП Фірми «Екотехніка-М», під керуванням Опанасенка Сергія Петровича.

Ухвалою суду від 28.11.2013 р. порушено провадження у справі № 910/23005/13 та призначено її розгляд на 16.12.2013 р., залучено до участі у справі третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача, - Опанасенка Сергія Петровича, зобов'язано сторін та третю особу надати певні документи.

У судовому засіданні 16.12.2013 р. представник позивача підтримав позовні вимоги, просив їх задовольнити, надав суду документи на виконання вимог ухвали суду, які долучено до матеріалів справи, та для огляду у судовому засіданні оригінали документів, копії яких додано до позовної заяви.

Через відділ діловодства суду 16.12.2013 р. від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, у зв'язку з терміновим відрядженням представника відповідача.

Розглянувши дане клопотання, суд його відхилив з тих підстав, що нормами чинного законодавства України не обмежено коло осіб, які можуть представляти особу в судовому процесі, тому неможливість одного з представників відповідача бути присутнім у судовому засіданні не перешкоджає реалізації права учасника судового процесу на участь у судовому засіданні його іншого представника. Також відповідачем не виконано вимог ухвал суду у даній справі, оскільки він міг подати витребуваний судом відзив на позовну заяву через службу діловодства суду, як він це зробив, подавши клопотання про відкладення розгляду цієї справи.

Представники відповідача та третьої особи у судове засідання не з'явилися, вимог ухвали суду не виконали, про призначене судове засідання були повідомлені належним чином, третя особа про причини неявки суду не повідомила.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про необхідність залучення до участі у даній справі третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Бойко Світлану Григорівну, оскільки остання є власником транспортного засобу «Мітсубіші», державний номер АА0175КХ, цивільно-правова відповідальність якої застрахована у ПрАТ «Європейський Страховий Альянс», оскільки рішення господарського суду може вплинути на права та обов'язки Бойко Світлани Григорівни.

У відповідності до ч. 1 ст. 27 Господарського процесуального кодексу України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до прийняття рішення господарським судом, якщо рішення з господарського спору може вплинути на їх права або обов'язки щодо однієї з сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за клопотанням сторін, прокурора або з ініціативи господарського суду.

Ухвалою суду від 16.12.2013 р. відкладено розгляд справи до 20.01.2014 р., у зв'язку із залученням до участі у справі третьої особи, у зв'язку з неявкою представника відповідача у призначене судове засідання, не виконанням ним вимог ухвали суду та зважаючи на необхідність витребувати у позивача додаткові докази у справі.

У судовому засіданні 20.01.14 р. представник відповідача подав клопотання про зупинення провадження у даній справі до вирішення пов'язаної з нею цивільної справи № 2-2759/13 (760/7243/13-ц) за позовом Бойко Світлани Григорівни до ДПФ «Екотехніка М» та Приватного акціонерного товариства «Європейський Страховий Альянс», треті особи: Опанасенко Сергій Петрович, Бойко Сергій Олександрович, про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.

Рішенням Солом'янського районного суду м. Києва від 10.10.2013 р. у справі № 2-2759/13 (760/7243/13-ц) дану позовну заяву задоволено частково.

Ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 10.12.2013 р. винесено ухвалу про відхилення апеляційної скарги та залишення без змін рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 10.10.2013 р. у справі № 2-2759/13 (760/7243/13-ц).

30.12.2013 р. ДПФ «Екотехніка М» подало касаційну скаргу до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Станом на день проведення судового засідання відповідачем у даній справі не отримано ухвали касаційної інстанції.

Представник позивача заперечив проти задоволення даного клопотання, надав суду документи на виконання вимог ухвали суду, які долучено до матеріалів справи, та для огляду у судовому засіданні оригінали документів, копії яких додано до позовної заяви, крім договору страхування.

Розглянувши клопотання відповідача, суд не знайшов підстав для його задоволення, оскільки рішення у справі № 2-2759/13 (760/7243/13-ц) набрало законної сили 10.12.2013 р.

Представники третіх осіб у судове засідання не з'явилися, про призначене судове засіданння були повідомлені належним чином, про що свідчать повідомлення про вручення поштових відправлень від 18.12.2013 р., які підтверджують отримання третіми особами 25.12.2013 р. та 26.12.2013 р. ухвали про відкладення розгляду справи, вимог ухвали суду не виконали,про причини неявки не повідомили.

Ухвалою суду від 20.01.2014 р. відкладено розгляд справи до 27.01.2014 р., зважаючи на неявку представників третіх осіб у призначене судове засідання, не виконання ними вимог ухвали суду та для необхідності повторно витребувати у позивача додаткові докази у справі.

У судовому засіданні 27.01.2014 р. представник позивача, надав для огляду оригінал полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АА/5060136, оригіналу договору суду не надав, у зв'язку з чим представники сторін подали клопотання про продовження строку розгляду спору.

Розглянувши клопотання представника позивача про продовження строку розгляду спору, суд його задовольняє з наступних підстав.

Частиною 1 статті 69 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що спір має бути вирішено господарським судом у строк не більше двох місяців від дня одержання позовної заяви.

Судом встановлено, що строк вирішення спору у даній справі № 910/23005/13 спливає 27.01.2014 р.

В частині 3 статті 69 Господарського процесуального кодексу України зазначено, що у виняткових випадках за клопотанням сторони, з урахуванням особливостей розгляду спору, господарський суд ухвалою може продовжити строк розгляду спору, але не більш як на п'ятнадцять днів.

Враховуючи наведене, суд визнав за можливе продовжити строк розгляду спору для повного, всебічного та об'єктивного розгляду справи.

Ухвалою суду від 27.01.2014 р. розгляд справи було відкладено до 10.02.2014 р. у зв'язку з неявкою представників третіх осіб у судове засідання, невиконанням ним вимог ухвали суду та для повторного витребування у позивача оригіналу договору страхування.

Через відділ діловодства суду 03.02.2014 р. від третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Бойко Світлани Григорівни, надійшли письмові пояснення, які долучено до матеріалів справи.

У судовому засіданні 10.02.2014 р. представник позивача надав для огляду оригінал договору страхування; позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити.

Представник відповідача проти позову заперечив.

Представники третіх осіб у судове засідання 10.02.2014 р. не з'явились, про призначене судове засідання були повідомлені належним чином, про причини неявки не повідомили.

У судовому засіданні 10.02.2014 р. було оголошено вступну та резолютивну частину рішення у даній справі.

Розглянувши подані матеріали справи та заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

24.06.2012 р. в м. Києві по вул. Волинська, 34/1, о 16 год. 00 хв. за участю транспортного засобу «Мітсубіші», державний номер АА0175КХ, який належить Бойко Світлані Григорівні, під керуванням Бойка Сергія Олександровича, та транспортного засобу «ГАЗ 3302», державний номер АА5391СМ, який належить ДП Фірми «Екотехніка-М», під керуванням Опанасенка Сергія Петровича, сталася дорожньо-транспортна пригода.

Опанасенко С.П., керуючи транспортним засобом «ГАЗ 3302», державний номер АА5391СМ, не витримав безпечної дистанції, не врахував дорожню обстановку, не впорався з керуванням, внаслідок чого здійснив виїзд на смугу зустрічного руху, де здійснив зіткнення з автомобілем «Мітсубіші», державний номер АА0175КХ, що призвело до пошкодження транспортних засобів.

Про наведене свідчить первинна довідка ДАІ від 24.06.2012 р., довідка № 9026699 про дорожньо-транспортну пригоду та постанова Солом'янського районного суду м. Києва від 19.07.2012 р. в адміністративній справі № 2609/16583/12 (№ 3-5813/12), відповідно до якої Опанасенка С.П. визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та піддано адміністративному стягненню у виді штрафу в розмірі 200 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 3 400,00 грн.

У відповідності до частини 2 статті 35 Господарського процесуального кодексу України, факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори) під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Відповідно до статті 35 Господарського процесуального кодексу України, преюдиціальне значення для господарського суду мають вирок суду з кримінальної справи, що набрав законної сили, щодо певних подій та ким вони вчинені або рішення суду з цивільної справи, що набрало законної сили, щодо фактів, які встановлені судом. В інших випадках питання щодо вини конкретних осіб вирішується господарським судом самостійно за результатами дослідження всіх обставин та матеріалів справ, у тому числі матеріалів слідчих органів. Рішення господарського суду не може обґрунтовуватись тільки довідкою органу ДАІ або постановою про відмову у порушенні кримінальної справи.

Факти, які встановлені постановою Солом'янського районного суду м. Києва від 19.07.2012 р. в адміністративній справі № 2609/16583/12 (№ 3-5813/12), у відповідності до статті 35 Господарського процесуального кодексу України, мають преюдиціальне значення.

Вищезазначеною постановою визнано винним Опанасенка С.П. у вчиненні правопорушення, передбаченого статтею 130 Кодексу про адміністративне правопорушення України.

Внаслідок вищевказаної дорожньо-транспортної пригоди було пошкоджено автомобіль «Мітсубіші», державний номер АА0175КХ, та спричиненні йому пошкодження на суму 61 410,08 грн., що підтверджується Звітом про визначення вартості матеріального збитку № 2940 від 15.07.2012 р.

Транспортний засіб «Мітсубіші», державний номер АА0175КХ, було відремонтовано на СТО ТОВ «Ніколь-Моторс», що підтверджується актом виконаних робіт № НМ-К-30676 від 26.07.2012 р. на суму 61 410,08 грн. (разом з ПДВ).

Відносини, пов'язані із страхуванням, регулюються параграфом 2 глави 35 Господарського кодексу України, главою 67 Цивільного кодексу України, Законом України від 07.03.1996 р. № 85/96-ВР «Про страхування» (надалі - Закон України «Про страхування»), а відносини у сфері обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів - також Законом України від 01.07.2004 р. № 1961 - IV «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (надалі - Закон України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»).

Згідно з п. 1 ст. 352 Господарського кодексу України, страхування - це діяльність спеціально уповноважених державних організацій та суб'єктів господарювання (страховиків), пов'язана з наданням страхових послуг юридичним особам або громадянам (страхувальникам) щодо захисту їх майнових інтересів у разі настання визначених законом чи договором страхування подій (страхових випадків), за рахунок грошових фондів, які формуються шляхом оплати страхувальниками страхових платежів.

Пунктом 2 ст. 352 Господарського кодексу України встановлено, що страхування може здійснюватися на основі договору між страхувальником і страховиком (добровільне страхування) або на основі закону (обов'язкове страхування).

Між Київською дирекцією Приватного акціонерного товариства «Європейський Страховий Альянс» (страховик) та ДП Фірмою «Екотехніка-М» (страхувальник) було укладено поліс № АА/5060136 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, відповідно до умов якого забезпеченим транспортним засобом є «ГАЗ 3302», державний номер АА5391СМ.

Відповідно до ст. 22.1. ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Полісом № АА/5060136 визначений ліміт відповідальності за шкоду, заподіяну майну (на одного потерпілого), у розмірі 50 000,00 грн. та франшиза у розмірі 510,00 грн.

Пунктом 4 ст. 36 ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється безпосередньо потерпілому (іншій особі, яка має право на отримання відшкодування) або погодженим з ним особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна, сплатили страхове відшкодування за договором майнового страхування (крім регламентної виплати, передбаченої підпунктом "а" пункту 41.1 статті 41 цього Закону), лікування потерпілих та інші послуги, пов'язані з відшкодуванням збитків.

30.07.2013 р. власник пошкодженого транспортного засобу «Мітсубіші», державний номер АА0175КХ, Бойко С.Г. звернулась до позивача із заявою про виплату страхового відшкодування.

На виконання своїх зобов'язань позивач сплатив Бойко С.Г. страхове відшкодування у розмірі ліміту, передбаченого полісом №АА/5060136 (за вирахуванням франшизи, що становить 510,00 грн.), у розмірі 49 490,00 грн., що підтверджується платіжними дорученнями № 325 від 10.09.2013 р. на суму 5000,00 грн., № 298 від 28.08.2013 р. на суму 5000,00 грн., № 340 від 23.09.2013 р. на суму 5000,00 грн., № 329 від 11.09.2013 р. на суму 5000,00 грн., № 75 від 16.08.2013 р. на суму 9 490,00 грн., № 147 від 26.09.2013 р. на суму 10 000,00 грн., № 284 від 06.09.2013 р. на суму 5000,00 грн., № 345 від 25.09.2013 р. на суму 5000,00 грн. (разом - 49 490,00 грн.).

Факт сплати позивачем страхового відшкодування у розмірі 49 490,00 грн. також підтверджується письмовими поясненнями, які надійшли до суду 03.02.2014 р. від третьої особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача, - Бойко Світлани Григорівни (знаходяться в матеріалах справи).

Таким чином, Приватне акціонерне товариство «Європейський Страховий Альянс» в особі Київської дирекції повністю виконало своє зобов'язання перед потерпілою особою - Бойко С.Г., власником пошкодженого ТЗ «Мітсубіші», державний номер АА0175КХ, виплативши їй страхове відшкодування за полісом №АА/5060136 у розмірі 49 490,00 грн.

Згідно з ч.1 ст. 1191 Цивільного кодексу України, особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Відповідно до ст. 38.1.1. «ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, якщо він керував транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Зважаючи на те, у постанові Солом'янського районного суду м. Києва від 19.07.2012 р. в адміністративній справі № 2609/16583/12 (№ 3-5813/12) встановлено, що винна особа, яка керувала транспортним засобом «ГАЗ 3302», державний номер АА5391СМ, - Опанасенко С.П., керувала вказаним автомобілем в стані алкогольного сп'яніння, то до Приватного акціонерного товариства «Європейський Страховий Альянс» в особі Київської дирекції переходить право вимоги у порядку регресу до Опанасенка С.П.

Оскільки винна у ДТП особа, Опанасенко С.П., на момент дорожньо-транспортної пригоди, яка сталась 24.06.2012 р. в м. Києві по вул. Волинська, 34/1, о 16 год. 00 хв., перебувала у трудових відносинах з відповідачем, Дочірнім підприємством Фірмою «Екотехніка-М», то у порядку ст. 1172 Цивільного кодексу України у позивача виникло право на відшкодування виплаченого страхового відшкодування у порядку регресу від відповідача у даній справі - Дочірнього підприємства Фірми «Екотехніка-М».

Позивач неодноразово звертався до відповідача з проханням сплатити суму страхового відшкодування в порядку регресу в розмірі 49 490,00 грн., що підтверджується листами та претензією від 11.10.2013 р., які містяться в матеріалах справи.

Проте на день звернення Приватного акціонерного товариства «Європейський Страховий Альянс» в особі Київської дирекції з даним позовом до суду відповідач 49 490,00 грн. страхового відшкодування в порядку регресу не сплатив.

За таких обставин на розгляд господарського суду міста Києва були передані позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «Європейський Страховий Альянс» в особі Київської дирекції до Дочірнього підприємства Фірми «Екотехніка-М» про стягнення суми страхового відшкодування у розмірі 49 490,00 грн., завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася 24.06.2012 р. в м. Києві по вул. Волинська, 34/1, о 16 год. 00 хв. за участю транспортного засобу «Мітсубіші», державний номер АА0175КХ, який належить Бойко Світлані Григорівні, під керуванням Бойка Сергія Олександровича, та транспортного засобу «ГАЗ 3302», державний номер АА5391СМ, який належить ДП Фірми «Екотехніка-М», під керуванням Опанасенка Сергія Петровича.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню повністю з наступних підстав.

Частинами першою та другою статті 1187 ЦК України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Таким чином, за змістом вказаної норми, у відносинах між кількома володільцями джерел підвищеної небезпеки відповідальність будується на загальному принципі вини.

Пунктом 1 статті 1172 Цивільного кодексу України передбачено, що юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.

Дана позиція закріплена також в п. 5 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.03.1992 р. № 6 "Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди", у відповідності до якого відповідальність юридичної особи настає лише у випадках, коли особа, з вини якої заподіяна шкода, знаходиться з даною організацією в трудових відносинах і шкода, заподіяна нею у зв'язку з виконанням трудових (службових) обов'язків, незалежно від того, постійним, сезонним, тимчасовим за трудовим договором чи на інших умовах вона була працівником цієї організації.

Таким чином, частина 1 статті 1172 Цивільного кодексу України встановлює загальні правила відповідальності юридичної або фізичної особи за шкоду, заподіяну їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків. Для покладення на юридичну або фізичну особу відповідальності необхідною є наявність як загальних умов деліктної відповідальності (протиправної поведінки працівника, завданої шкоди, причинного зв'язку та вини), так і певних спеціальних умов, лише за наявності яких може бути застосована зазначена стаття:

а) перебування завдача шкоди в трудових (службових) відносинах з юридичною або фізичною особою -роботодавцем, незалежно від характеру таких відносин: постійні, тимчасові, сезонні тощо (п. 5 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.03.1992 р. "Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди"),

б) завдання шкоди під час виконання працівником своїх трудових (службових) обов'язків. Під виконанням працівником своїх трудових (службових) обов'язків треба розуміти виконання роботи, зумовленої трудовим договором (контрактом), посадовими інструкціями, а також роботи, яка хоча і виходить за межі трудового договору або посадової інструкції, але доручається роботодавцем або викликана невідкладною виробничою необхідністю, як на території работодавця, так і за її межами, протягом усього робочого часу.

Позивач пояснив суду, що Опанасенко С.П. перебував у трудових відносинах з Дочірнім підприємством Фірмою «Екотехніка-М» під час здійснення ДТП, що підтверджується подорожнім листом № 2540222, який міститься в матеріалах справи. Цей факт також зафіксований і в постанові Солом'янського районного суду м. Києва від 19.07.2012 р. в адміністративній справі № 2609/16583/12 (№ 3-5813/12).

Статтею 1166 Цивільного кодексу України встановлено, що шкода, завдана майну фізичної чи юридичної особи, відшкодовується особою, яка її завдала.

Згідно з частиною 2 ст. 1198 Цивільного кодексу України, шкода, заподіяна джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі володіє транспортним засобом.

Відповідно до ст. 1191 Цивільного кодексу України, особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи в розмірі виплаченого відшкодування.

Згідно з ст. 993 Цивільного кодексу України, до страховика, який виплатив страхове відшкодування в межах фактичних витрат переходить право вимоги (регресу), яке страхувальник, що одержав страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Відповідно до ст. 1 Господарського процесуального кодексу України підприємства та організації мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених прав та охоронюваних законом інтересів.

При цьому варто відзначити, що обмеження заявників у праві на судовий захист шляхом відмови у задоволенні позову за відсутності доказів попереднього їх звернення до сторони з вимогами, оформленими в інший спосіб, ніж позов (відмінними від нього), фактично призводить до порушення принципів верховенства права, доступності судового захисту, суперечить положенням частини другої статті 124 Конституції України та позиції Конституційного Суду України в рішенні від 9 липня 2002 року № 15-рп/2002 у справі за конституційним зверненням щодо офіційного тлумачення положень частини другої статті 124 Конституції України (справа про досудове врегулювання спорів), згідно з якою вирішення правових спорів у межах досудових процедур є правом, а не обов'язком особи, яка потребує такого захисту (аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 28.11.2011 року у справі № 43/308-10).

Згідно зі статтею 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Враховуючи вищенаведене, оцінивши всі надані сторонами докази, документи та пояснення в їх сукупності, зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених правових норм, господарський суд м. Києві дійшов висновку про обґрунтованість вимог Приватного акціонерного товариства «Європейський Страховий Альянс» в особі Київської дирекції щодо стягнення 49 490,00 грн. суми страхового відшкодування в порядку регресу з Дочірнього підприємства Фірми «Екотехніка-М» в результаті дорожньо-транспортної пригоди, що сталася 24.06.2012 р. в м. Києві по вул. Волинська, 34/1, о 16 год. 00 хв. за участю транспортного засобу «Мітсубіші», державний номер АА0175КХ, який належить Бойко Світлані Григорівні, під керуванням Бойка Сергія Олександровича, та транспортного засобу «ГАЗ 3302», державний номер АА5391СМ, який належить ДП Фірми «Екотехніка-М», під керуванням Опанасенка Сергія Петровича.

Відповідно до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 979, 993, 1166, 1187, 1188, 1191, Цивільного кодексу України; 352, 354 Господарського кодексу України, 32, 33, 44, 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Дочірнього підприємства Фірми «Екотехніка-М» (03151, м. Київ, пр.-т. Повітрофлотський, буд. 94-А, ідентифікаційний код 24363204) на користь Приватного акціонерного товариства «Європейський Страховий Альянс» (04050, м. Київ, вул. Глибочицька, буд. 33-37, ідентифікаційний код 19411125) в особі Київської дирекції Приватного акціонерного товариства «Європейський Страховий Альянс» (01004, м. Київ, вул. Горького, буд. 9, оф. 2, ідентифікаційний код 26052299) 49 490 (сорок дев'ять тисяч чотириста дев'яносто) грн. 00 коп. страхового відшкодування в порядку регресу та 1 720 (одна тисяча сімсот двадцять) грн. 50 коп. витрат на сплату судового збору.

3. Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

4. Дане рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня складення його повного тексту і може бути оскаржене в порядку, передбаченому чинним законодавством України.

Повне рішення складено 13.02.2014 р.

Суддя Гавриловська І.О.