Рішення № 37150646, 10.02.2014, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" лютого 2014 р.Справа № 922/5245/13

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Буракової А.М.

при секретарі судового засідання Карчевської Д.Л.

розглянувши справу

за позовом Управління освіти адміністрації Московського району ХМР, м. Харків до Товариства з обмеженою відповідальністю "ВторметХарків", м. Харків про стягнення заборгованості в розмірі 4750,34 грн. за участю представників сторін:

позивача - не з'явився,

відповідача - не з'явився,

ВСТАНОВИВ:

Управління освіти адміністрації Московського району ХМР, м. Харків (позивач) звернувся до господарського суду Харківської області з позовом до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "ВторметХарків", м. Харків про стягнення заборгованості в розмірі 4750,34 грн. В обґрунтування позовних вимог, позивач посилається на неналежне виконання покладених на відповідача обов'язків за договором купівлі продажу лома та відходів чорних та кольорових металів № 33 від 24.01.2011 року, з урахуванням чого та враховуючи приписи ст.ст. 525, 526, 530, 610, 626, 655, 692 Цивільного кодексу України, ст.ст. 4, 173, 174, 193 Господарського кодексу України, просить суд стягнути з відповідача суму прийнятого, проте не сплаченого лому та відходів чорних металів в розмірі 4750,34 грн. та судові витрати.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 26.12.2013 року було прийнято позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі та призначено її розгляд у відкритому судовому засіданні на 08.01.2014 року о 12:00 годині.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 08.01.2014 року розгляд справи було відкладено на 30.01.2014 року о 11:30 годині.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 30.01.2014 року розгляд справи було відкладено на 10.02.2014 року о 11:15 годині.

Представник позивача в призначене судове засідання не з'явився, вимоги ухвали суду не виконав, про час та місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

Представник відповідача в призначене судове засідання не з'явився, вимоги ухвали суду не виконав, причини неявки суду не відомі. Проте, до господарського суду Харківської області 31.01.2014 року повернулась ухвала суду від 26.12.2013 року, з поштовою довідкою з відміткою "за закінченням терміну зберігання".

Позивач та відповідач не скористався своїми правами, наданими йому статтею 22 Господарського процесуального кодексу України, на участь його представника в судовому засіданні, на спростування позовних вимог позивача, не надав суду доказів належного виконання договірних зобов'язань, не провів звірку взаємних розрахунків з позивачем, не надав суду свій варіант проекту акту звірки.

Беручи до уваги, що відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доказування і подання доказів покладено на сторони, а також з огляду на те, сторони були попередженні про розгляд справи за наявними матеріалами у разі їх нез'явлення в засідання суду, суд згідно за статтею 75 Господарського процесуального кодексу України розглядає справу за наявними в ній матеріалами.

З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані учасниками судового процесу докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне.

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Зокрема, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

Відповідно до частини 1 статті 174 Господарського кодексу України господарський договір є підставою виникнення господарських зобов'язань.

Відповідно до ст.ст. 627, 628, 629 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, зміст договору складається з умов, які визначаються на розсуд та за погодженням сторін, та умов, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства, договір укладений (підписаний сторонами) є обов'язковим для виконання кожної із сторін.

24 січня 2011 року між Управління освіти адміністрації Московського району ХМР, м. Харків (позивачем) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ВторметХарків» (відповідач) був укладений договір купівлі-продажу лома та відходів чорних та кольорових металів № 33.

24 січня 2012 року між Управління освіти адміністрації Московського району ХМР, м. Харків (позивачем) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ВторметХарків» (відповідачем) був укладений договір купівлі-продажу лома та відходів чорних та кольорових металів № 27 (Договір).

Відповідно до п. 2.1 договору поставка металобрухту здійснюється автомобільним та/або залізничним транспортом позивача, або автотранспортом відповідача на підставі самовивозу.

Відповідно до п. 3.1 договору ціна металобрухту у протоколах узгодження визначається у відповідності з п. 1.2 даного договору. Вартість поставки визначається за вагою та видом продукції, яка вказана в актах по ф. 19, які складаються у відповідності до умов договору та ціні, яка діє на дату відгрузки.

Відповідно до п. 3.3 договору оплата здійснюється шляхом перерахування відповідачем грошових коштів на розрахунковий рахунок позивача протягом 10 банківських днів з дати складання відповідачем актів здачі - приймання.

Відповідно до п. 3.4 договору рахунок виставляється позивачем на підставі акта ф. 19, який і є підставою для розрахунків.

Як вбачається зі змісту вищезазначеного договору, останній по своїй правовій природі є договором поставки, і на підставі ст. 712 ЦК України до нього застосовуються загальні положення про купівлю - продаж.

Згідно ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

У відповідності до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкт господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До вимог господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з врахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

У відповідності до ст. 509 Цивільного Кодексу України, ст. 173 Господарського кодексу України, в силу господарського зобов'язання, яке виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до актів прийняття чорних металів, на виконання умов договору, станом на 21.12.2011року, відповідачем прийняло лом та відходи чорних металів на загальну суму 22965,02 грн., проте вказана сума сплачена частково на суму 22845,79 грн., а отже не сплачено залишилась сума заборгованості в розмірі 119,83 грн.

Крім того, згідно актів прийняття чорних металів № 01-03511 від 21.03.2012р., № 01-01 від 26.04.2012р., № 01-05 від 07.06.2012р. відповідачем прийнято лом та відходи чорних металів на загальну суму 4750,34 грн. (з урахуванням суми заборгованості за 2011 рік).

З матеріалів справи вбачається, що вартість товару, отриманого відповідачем за накладними, наданими до матеріалів справи, в порушення умов договору, не оплачена в сумі 4750,34 грн., доказів оплати прийняття чорних металів відповідачем до суду також не надано.

Згідно статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ст. 530 ЦК України).

Частиною першою статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

В силу ст. 33 ГПК України кожна із сторін повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог чи заперечень. Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених норм, а також враховуючи, що відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем не спростував, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення боргу нормативно та документально доведені, а тому підлягають задоволенню в повному обсязі - в сумі 4750,34 грн.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 ГПК України. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином, судовий збір у даній справі покладається на відповідача.

Враховуючи викладене та керуючись ст. ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України; ст.ст. 11, 526, 549, 611, 612, 623-629, 712 Цивільного кодексу України, ч. 1 ст. 174, ст. 193 Господарського кодексу України; ст.ст. 1, 4, 12, 33, 43, 47-49, 65, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Вторметхарків" (61124, м. Харків, пров. Вишневий, буд. 3, р/р 26002000009803, відділення № 7 філії "ХД "ПАТ "Індекс Банк" м. Харків, МФО 300614, код ЄДРПОУ 35859052) на користь Управління освіти адміністрації Московського району ХМР, м. Харків (61146, м.Харків, вул.Блюхера, 27-г, код ЄДРПОУ 02146334) суму основного боргу в розмірі 4750,34 грн. та 1720,50 грн. витрат зі сплати судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 14.02.2014 р.

Суддя А.М. Буракова

922/5245/13