Рішення № 37150583, 10.02.2014, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/23057/13 10.02.14За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Атлант -М Лепсе"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Високі Аграрні Технології"

про стягнення 2406,45 грн.

Суддя Капцова Т.П.

Представники :

від позивача: Войтковська І.В. - пред. по довір.

від відповідача: не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Товариство з обмеженою відповідальністю "Атлант-М Лепсе" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Високі Аграрні Технології" 2406,45 грн.

В обґрунтування позовних вимог, позивач зазначає, що ним на підставі Договору підряду №1071-04-2013 від 17.04.2013р., укладеного з відповідачем, виконано роботи, які відповідачем оплачені не були, у зв'язку з чим, у відповідача перед позивачем виникла заборгованість у розмірі 2191,07 грн. Враховуючи невиконання відповідачем зобов'язання по оплаті за Договором, позивачем на підставі п.5.2.1. Договору нараховано 24% річних в розмірі 137,06 грн. та пеню в розмірі 78,32 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.11.13р. порушено провадження у справі №910/23057/13 та призначено справу до розгляду на 23.12.13р.

Представник відповідача у судове засідання 23.12.13р. не з'явився, про причини своєї неявки суд не повідомив.

Представник позивача у судове засідання 23.12.13р. з'явився. Представником позивача надано пояснення по справі, оригінали доданих до позовної заяви документів для огляду судом та заявлено клопотання про продовження строку розгляду справи на 15 календарних днів.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.12.13р. продовжено строк розгляду справи №910/23057/13 на п'ятнадцять календарних днів та відкладено розгляд справи на 10.02.2014р.

У судове засідання 10.02.14р. представник позивача з'явився та надав пояснення по справі.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про причини неявки представника відповідача суд не повідомлено.

В матеріалах справи містяться рекомендовані повідомлення про вручення поштових відправлень, які свідчать про те, що відповідачем 04.12.13 та 27.12.13р. було отримано ухвалу суду про порушення провадження по справі від 29.11.13р. та ухвалу суду від 23.12.13р., у зв'язку з чим, відповідач був повідомлений про розгляд справи судом.

З огляду на те, що ухвала суду про порушення провадження у справі від 04.12.13 року та ухвала суду від 23.12.13р. були надіслані судом за адресою відповідача, зазначеною в позовній заяві, яка збігається з адресою відповідача, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, відповідач вважається повідомленим про час та місце розгляду справи (ст.64 ГПК України).

Оскільки відповідач не з'явився у судове засідання незважаючи на належне повідомлення про час та місце судового засідання, та не надав документів, витребуваних судом, суд на підставі ст. 75 ГПК України, розглядає справу за наявними в ній матеріалами та доказами.

10.02.2014р. у судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені ним позовні вимоги.

У судовому засіданні 10.02.2014р. відповідно до ст.85 Господарського процесуального кодексу України (далі-ГПК України) судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Відповідно до ст. 82 ГПК України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті.

Судом, у відповідності до вимог ст. 81-1 ГПК України, складалися протоколи судових засідань, які долучені до матеріалів справи.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд,-

ВСТАНОВИВ:

17.04.2013р. між позивачем (виконавець) та відповідачем (замовник) укладено Договір підряду №1071-04-2013 від 17.04.2013р. (далі - Договір).

Відповідно до п.1.1. Договору, виконавець взяв на себе зобов'язання протягом строку дії цього Договору виконувати роботи з ремонту та технічного обслуговування наданих замовником автомобілів, а замовник зобов'язався оплачувати вартість робіт в порядку і на умовах, визначених цим договором.

Згідно з п.3.1. Договору, вартість робіт встановлюється та затверджується сторонами у відповідному наряд-замовленні (Акті виконаних робіт) на автомобіль.

Відповідно до п.3.2.Договору, замовник сплачує виконавцю вартість визначених робіт, запасних частин, паливно-мастильних матеріалів протягом 5 банківських днів з дати підписання наряд-замовлення.

Згідно з п.6.1. Договору, цей договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та скріплення підписів відбитками печаток і діє до 31 грудня 2014 р. включно, але в будь-якому разі до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за цим договором.

Судом встановлено, що позивачем виконано роботи, передбачені Договором, на суму 2191,07 грн., що підтверджується Заказ-нарядом (Актом виконаних робіт) №2310121870 від 22.08.2013р.

Вказаний акт підписано уповноваженими представниками сторін та скріплено печатками останніх, у зв'язку з чим, приймається судом як належний доказ, що підтверджує виконання позивачем договірних зобов'язань.

Однак, як зазначає позивач, виконані позивачем роботи, відповідачем оплачені не були.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідачем не надано доказів того, що на виконання умов Договору ним були повністю проведені розрахунки з позивачем.

Отже, враховуючи те, що позивачем були виконані роботи згідно умов Договору на суму 2191,07 грн., відповідачем доказів оплати суду не надано, то на час розгляду спору вартість неоплачених відповідачем робіт склала 2191,07 грн.

Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) та ст.173 Господарського кодексу України (далі - ГК України) зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Частиною 2 статтею 11 ЦК України визначено, що однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договір.

Дослідивши Договір підряду №1071-04-2013 від 17.04.2013р., укладений сторонами, суд прийшов до висновку про те, що за своєю правовою природою вказаний договір є договором підряду.

Відповідно до ч.1 ст.837 ЦК України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Відповідно ст.526 ЦК України та ч.1 ст.193 ГК України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог законодавства, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно частини 1 статті 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Відповідно до п.3.2.Договору, замовник сплачує виконавцю вартість визначених робіт, запасних частин, паливно-мастильних матеріалів протягом 5 банківських днів з дати підписання наряд-замовлення.

Згідно з ч.5 ст.254 ЦК України, якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день.

З огляду на те, що Заказ-наряд (Акт виконаних робіт) №2310121870 від 22.08.2013р. підписано сторонами 22.08.2013р. відповідач повинен був оплатити виконані позивачем роботи у відповідності до ч.5 ст.254 ЦК України в термін до 31.08.2013р., враховуючи, що 24.08.2013р. є святковим днем.

Станом на дату розгляду справи, заборгованість за Договором відповідачем не оплачена.

Враховуючи те, що наявність заборгованості відповідача перед позивачем за виконані роботи підтверджується вищезазначеним Заказ-нарядом (Актом виконаних робіт) №2310121870 від 22.08.2013р. та приймаючи до уваги те, що відповідачем в порядку ст. 4-3 та ст. 33 Господарського процесуального кодексу не було спростовано наявність заборгованості та не доведено припинення зобов'язання будь-яким передбаченим законом способом в частині суми боргу, суд вважає за можливе задовольнити позовні вимоги в частині стягнення заборгованості за виконані роботи у розмірі 2191,07 грн.

У зв'язку з несвоєчасним виконанням відповідачем грошових зобов'язань за Договором позивач, просить суд стягнути з відповідача 24 % річних в розмірі 137,06 грн. та пеню в розмірі 78,32 грн.

Згідно частини 1 та 2 статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Частинами 1 та 2 ст. 612 Цивільного кодексу України визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.

Як визначено частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням трьох процентів річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Однак, в п.5.2.1. Договору встановлено, що у випадку порушення більше ніж на 30 календарних днів строку оплати вартості робіт, визначеного в п.3.2. цього Договору, замовник, у відповідності до ст.625 ЦК України, сплачує 24 % річних від простроченої суми.

Оскільки, відповідач повинен був оплатити виконані позивачем роботи в термін до 31.08.2013р., то позивач має право вимагати сплату боргу з урахування 24 процентів річних, що є способом захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредитору.

Позивач здійснив розрахунок 24 % річних з суми боргу 2191,07 грн. за період з 31.08.2013р. по 27.11.2013р.

Суд перевірив наданий позивачем розрахунок.

Як було встановлено судом вище, відповідач повинен був провести розрахунок з позивачем в термін до 31.08.2013р., отже, позивач має право на нарахування процентів річних з 31.08.2013р.

За перерахунком суду розмір 24 % річних становить:

2191,07 грн. (сума заборгованості) * 24% /365*89 (к-ть днів за період з 31.08.2013 р. по 27.11.2013р.) = 128.22 грн.

З огляду на те, що за перерахунком суду розмір 24 % річних склав 128,22 грн., а позивачем заявлено про стягнення з відповідача 137,06 грн. процентів річних, позовні вимоги про стягнення з відповідача процентів річних підлягають частковому задоволенню в розмірі 128,22 грн.

Крім того, позивач здійснив розрахунок пені у розмірі 78,32 грн. з суми боргу 2191,07 грн. за період з 30.08.13р. по 27.11.13р.

Положеннями статті 611 ЦК України визначено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені до говором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання (ч.1 ст.549 Цивільного кодексу України).

Згідно з ч.3 ст.549 ЦК України, пеня є неустойкою, яка обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ч.6 ст.232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Згідно з ст.1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових зобов'язань сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Статтею 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" встановлено, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до п.5.2. Договору, у випадку порушення строку оплати вартості робіт, визначеного в п.3.2. цього договору, виконавець має право стягнути із замовника пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який нараховується пеня, від несвоєчасно сплаченої суми, за кожний день прострочення платежу.

За перерахунком суду, в межах шестимісячного строку нарахування, розмір пені з суми боргу 2191,07 грн. за період з 31.08.13р. по 27.11.13р. становить 69,45 грн.

З огляду на те, що за перерахунком суду розмір пені склав 69,45грн., а позивачем заявлено про стягнення 78,32 грн. пені, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача пені підлягають частковому задоволенню в розмірі 69,45 грн.

Відповідно до ч.1 ст. 49 ГПК України у спорах, що виникають при виконанні договорів судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Високі Аграрні Технології" (03038, м.Київ, вул.Ямська, буд.28А, код ЄДРПОУ 36376609) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Атлант -М Лепсе" (03067, м.Київ, бульвар Івана Лепсе, буд.4, код ЄДРПОУ 36645529) 2191 (дві тисячі сто дев'яносто одну) грн. 07 коп. - суми основного боргу, 128 (сто двадцять вісім) грн. 22 коп. - 24 процентів річних, 69 (шістдесят дев'ять) грн. 45 коп. - пені та 1707 (тисячу сімсот сім) грн. 84 коп. - судового збору.

3. В іншій частині позову - відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено: 12.02.14 р.

Суддя Капцова Т. П.