Ухвала суду № 37150514, 12.02.2014, Житомирський апеляційний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

__________

10002, м-н Путятинський, 3/65, телефон/факс: (0412) 481-602, 481-637 e-mail: inbox@apladm.zt.court.gov.ua

Головуючий у 1-й інстанції: Литвин О.Т.

Суддя-доповідач:Жизневська А.В.

УХВАЛА

іменем України

"12" лютого 2014 р. Справа № 0670/5516/11

Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Жизневської А.В.

суддів: Котік Т.С.

Малахової Н.М.,

при секретарі Хаюк Т.В. ,

за участю представника управління Пенсійного фонду України в м.Житомирі Житомирської області:

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства "Соколівський кар'єр" на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від "28" серпня 2013 р. у справі за позовом управління Пенсійного фонду України в м.Житомирі Житомирської області до публічного акціонерного товариства "Соколівський кар'єр" про стягнення заборгованості ,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 28 серпня 2013 року позов задоволено, стягнуто з публічного акціонерного товариства "Соколівський кар'єр" (надалі - Товариство) на користь управління Пенсійного фонду України в м.Житомирі Житомирської області заборгованість по фактичним витратам на виплату і доставку пільгових пенсій за травень 2011 року в сумі 11003,27 грн.

В апеляційній скарзі апелянт, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права, просить вказану постанову скасувати та прийняти нову про відмову в задоволенні позовних вимог.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вона не підлягає до задоволення з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що публічне акціонерне товариство "Соколівський кар'єр" зареєстроване як платник страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в управлінні Пенсійного фонду України в м. Житомирі Житомирської області (далі - УПФ). Згідно розрахунку суми заборгованості, розрахунків фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та пунктів "а", "б"-"з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", Товариство за травень 2011 року має заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій в сумі 11003,27 грн. (а. с. 4 - 14).

Відповідно до п.1 ст.1 Закону України "Про збір на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон № 400/97), платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є, зокрема, суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників.

Згідно з абз.4 п.1 ст.2 вказаного Закону для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону, крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку, об'єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "б" - "з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Процедура відшкодування підприємствами витрат Пенсійного фонду України на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, визначена в Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, що затверджена Постановою Пенсійного фонду України №21-1 від 19.12.2003 року, яка зареєстрована в Міністерстві юстиції України за №64/8663 16.01.2004 року (надалі - Інструкція №21-1).

Згідно з пп. 6.1. п. 6 Інструкції №21-1, з роботодавців (крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку), підлягають відшкодуванню 100 % фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до абзацу 1 пункту 2 Прикінцевих положень Закону №1058-ІV застрахованим особам, які працювали або працюють на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №36 від 16.01.2003 року та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

За змістом пункту 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон №1058-ІV) пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, роботах з особливо шкідливими й важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

До запровадження пенсійного забезпечення через такі фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами Закону № 1058-ІV в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України "Про пенсійне забезпечення" № 1788-ХІІ. У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 Закону №1058-ІV. При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

До набрання чинності Законом № 1058-IV питання про відшкодування витрат на виплату і доставку пенсій, призначених, зокрема, відповідно до пунктів «б»-«з» частини першої статті 13 Закону № 1788-XII, було врегульовано Законом України від 26 червня 1997 року № 400/97-ВР «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування», відповідно до положень якого ПАТ "Соколівський кар'єр" входило до переліку платників збору на обов'язкове державне пенсійне забезпечення.

Крім того, обов'язок по відшкодуванню витрат з виплати та доставки пенсії, призначеної на підставі пункту «а» статті 13 Закону № 1788-XII, ґрунтується на абзаці четвертому підпункту 1 пункту 2 Прикінцевих положень Закону № 1058-IV, відповідно до якого підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до ПФУ плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, крім тих, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, починаючи з дня набрання чинності цим Законом, у розмірі 20 відсотків з наступним збільшенням її щороку на 10 відсотків до 100-відсоткового розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону.

З аналізу вищезазначених положень слідує, що на відповідача покладено обов'язок по відшкодуванню УПФ витрат на виплату і доставку пільгових пенсій, призначених на підставі п."а", "б" - "з" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", особам, які працювали в Товаристві.

Зазначена позиція підтверджується практикою Верховного Суду України, зокрема у постанові від 17 грудня 2013 року, у справі № за позовом ПАТ "Соколівський кар'єр" до управління Пенсійного фонду України в м.Житомирі Житомирської області про визнання дій протиправними, колегією суддів зроблено наступні висновки.

По-перше, призначення особам, які перебували у трудових відносинах з ПАТ "Соколівський кар'єр", пільгових пенсій на підставі пунктів а», «б»-«з» частини першої статті 13 Закону № 1788-XII ґрунтується на нормах чинного законодавства.

По-друге, витрати на виплату та доставку пенсій, призначених особам відповідно до пунктів «а», «б»-«з» ч.1 ст.13 Закону № 1788-XII за списком № 1 та списком № 2, покриваються підприємствами та організаціями. При цьому, обов'язок підприємств та організацій з відшкодування цих витрат, понесених ПФУ після 1 січня 2004 року, не пов'язаний із датою призначення такої пенсії чи часом набуття необхідного для цього пільгового стажу (до чи після набрання чинності Законом № 1058-IV).

За приписами ст.244-2 Кодексу адміністративного судочинства України рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України.

З огляду на зазначене, у суду відсутні підстави вважати, що пенсії колишнім працівникам Товариства були призначені з порушенням вимог закону. Відтак, відповідач зобов'язаний відшкодувати витрати УПФ на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Суд першої інстанції дослідив представлені докази, надав їм належну правову оцінку, з'ясував обставини, що мають значення для вирішення справи та зробив обгрутнований висновок про наявність підстав для задоволення позову.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду і не впливають на правильність прийнятого судового рішення. Постанову прийнято з додержанням вимог матеріального та процесуального права, підстави для її скасування відсутні.

Керуючись ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства "Соколівський кар'єр" залишити без задоволення, а постанову Житомирського окружного адміністративного суду від "28" серпня 2013 р. без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання її в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя А.В. Жизневська

судді: Т.С. Котік

Н.М. Малахова

Повний текст cудового рішення виготовлено "12" лютого 2014 р.

Роздруковано та надіслано:р.л.п.

1- в справу:

2 - позивачу/позивачам: Управління Пенсійного фонду України в м.Житомирі Житомирської області вул.Перемоги, 55,м.Житомир,10003

3- відповідачу/відповідачам: Публічне акціонерне товариство "Соколівський кар'єр" вул.Гранітна, 16,м.Житомир,10031