Ухвала суду № 37150274, 28.01.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 825/3571/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Скалозуб Ю.О. Суддя-доповідач: Безименна Н.В.

У Х В А Л А

Іменем України

28 січня 2014 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді: Безименної Н.В.,

суддів: Аліменка В.О. та Кучми А.Ю.,

при секретарі: Проценко А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Чернігові Головного управління Міндоходів у Чернігівській області на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 16 жовтня 2013 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Асвіо Банк» до Державної податкової інспекції у м. Чернігові Головного управління Міндоходів у Чернігівській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И Л А :

У вересні 2013 року ПАТ «Асвіо Банк» звернулося в Чернігівський окружний адміністративний суд з позовом до Державної податкової інспекції у м. Чернігові Головного управління Міндоходів у Чернігівській області, в якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення від 2 липня 2013 року № 0007031520, від 5 серпня 2013 року № 0000632250.

Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 16 жовтня 2013 року позов задоволено. Рішення суду вмотивовано тим, що визначені ст. 198 Податкового кодексу України строки для формування податкового кредиту застосовуються лише до сум ПДВ на підставі податкових накладних, виписаних після 01.01.2011 року.

Не погоджуючись із судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити позивачу в задоволенні позову. На думку апелянта, судом першої інстанції невірно застосовано п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін.

Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову - залишити без змін.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198 та ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Суд першої інстанції всебічно, повно та об'єктивно розглянув справу, правильно встановив обставини та наданим доказам дав правильну правову оцінку і дійшов до обґрунтованого висновку про задоволення позову, виходячи з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що головним державним податковим інспектором відділу адміністрування ПДВ управління оподаткування юридичних особі Сидоренко Т.М., на підставі ст. 76 Податкового кодексу України проведено камеральну перевірку податкової звітності з податку на додану вартість за квітень 2013 з питання формування податкового кредиту та повноти задекларованої суми ПДВ до сплати в бюджет ПАТ «АСВІО БАНК», за результатами якої складно Акт про результати камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість щодо виявлених помилок (порушень) від 17.06.2013 № 653/15-343 (а. с. 11-12).

При перевірці податкової декларації з податку на додану вартість за квітень 2013 року (№ 9028181735 від 16.05.2013 року), додатку № 5 «Розшифровка податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів» до податкової декларації з податку на додану вартість за квітень 2013 року (№ 9028173117 від 16.05.2013 року) поданих засобами телекомунікаційного зв'язку, податковою було встановлено, що підприємством до складу податкового кредиту включена податкова накладна виписана ТОВ «ЄВРОПЄУМ ПРОЕКТ» на суму ПДВ 166583,33 грн., з датою виписки квітень 2010 року.

Також, головним державним ревізором-інспектором відділу камеральних перевірок управління податкового аудиту ДПІ у м. Чернігові ГУ Міндоходів у Чернігівській області Григорєвою Т.В., на підставі пункту 200.10 статті 200 розділу V Податкового кодексу України у порядку статті 76 глави 8 розділу II Податкового кодексу України проведено камеральну (електронну) перевірку податкової звітності з податку на додану вартість за травень 2013 року з питання формування податкового кредиту та повноти задекларованої суми ПДВ до сплати в бюджет ПАТ «АСВІО БАНК» (код за ЄДРПОУ 9809192), за результатами якої складено Акт про результати камеральної (електронної) перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість ПАТ «АСВІО БАНК» за травень 2013 року від 19.07.2013 № 1/22/9809192 (а. с. 15-17).

При перевірці податкової декларації з податку на додану вартість за травень 2013 року (№ 9033097529 від 06.06.2013 року.), додатку № 5 «Розшифровка податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів» до податкової декларації з ПДВ за травень 2013 року (№ 9033097432 від 06.06.2013 року) поданих засобами телекомунікаційного зв'язку та бази даних Міністерства доходів і зборів України, податковою було встановлено, що підприємством до складу податкового кредиту включена податкова накладна виписана ТОВ «ЄВРОПЄУМ ПРОЕКТ» на суму ПДВ 128601,00 грн., з датою виписки 25.05.2010 року.

На підставі акта перевірки від 17.06.2013 № 653/15-343 ДПІ у м. Чернігові було прийняте податкове повідомлення-рішення від 02.07.2013 № 0007031520, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість в Україні товарів (робіт, послуг) у розмірі 208228,75 грн. (у т. ч. за основним платежем - 166583,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 41645,75 грн.) (а. с. 10).

Також, на підставі акта перевірки від 19.07.2013 № 1/22/9809192 ДПІ у м. Чернігові було прийняте податкове повідомлення-рішення від 05.08.2013 № 0000632250, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість в Україні товарів (робіт, послуг) у розмірі 192902,00 грн. (у т. ч. за основним платежем - 128601,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 64301,00 грн.) (а. с. 13).

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про протиправність зазначених податкових повідомлень - рішень, враховуючи наступне.

Відповідно до п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", що кореспондується з нормами Податкового кодексу, податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку протягом такого звітного періоду. Згідно з п.п. 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 цього ж Закону податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Згідно з абзацом "а" п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг, тому необхідно врахувати п. 198.2 ст. 198 Кодексу, яким встановлено дату виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 Кодексу не відноситься до податкового кредиту суми податку, у разі якщо платник податків не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати виписки податкової накладної.

Пп. 7.4.2 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" встановлено, що якщо платник податку придбаває (виготовляє) товари (послуги) та основні фонди, які призначаються для їх використання в операціях, які не є об'єктом оподаткування згідно зі статтею 3 цього Закону або звільняються від оподаткування згідно зі статтею 5 та пунктом 11.44 статті 11 цього Закону, то суми податку, сплачені у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включаються до складу податкового кредиту такого платника.

При цьому, пп. 3.2.5 п. 3.2 ст. 3 Закону України "Про податок на додану вартість" не є об'єктом оподаткування операції з надання послуг з інкасації, розрахунково-касового обслуговування, залучення, розміщення та повернення коштів за договорами позики, депозиту, вкладу (у тому числі пенсійного), управління коштами та цінними паперами (корпоративними правами та деривативами), доручення, надання, управління і переуступки фінансових кредитів, кредитних гарантій і банківських поручительств особою, що надала такі кредити, гарантії або поручительства;

Відповідно до п. 198.5 ст. 198 Податкового кодексу України, платник податку може включити на підставі бухгалтерської довідки до податкового кредиту виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, суми податку, сплачені (нараховані) у вартості товарів/послуг, необоротних активів, що не були включені до складу податкового кредиту при придбанні або виготовленні таких товарів/послуг, необоротних активів, та/або з яких були визначені податкові зобов'язання відповідно до цього пункту, у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи починають використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, у тому числі переведення невиробничих необоротних активів до складу виробничих необоротних активів.

З метою застосування цього пункту податкові зобов'язання і податковий кредит визначаються на дату початку фактичного використання товарів/послуг, необоротних активів, визначену в первинних документах, складених відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції правомірність включення сум ПДВ за податковими накладними № 0000190401 від 19.04.2010 та № 0000250501 від 25.05.2010 до складу податкового кредиту, адже в квітні та травні 2013 року, товари/послуги (в даному випадку компенсація витрат на ремонтні роботи орендованого приміщення) були використані ПАТ "АСВІО БАНК" в оподатковуваних операціях в межах його господарської діяльності, в результаті чого у позивача виникли податкові зобов'язання в силу п. 187.1 ст. 187 Податкового кодексу України.

Тобто, 17.04.2013 та 22.05.2013 є датами для відліку строку, протягом якого дані податкові накладні можуть бути включені до суми податкового кредиту (365 днів).

При цьому, Чернігівський окружний адміністративний суд правомірно виходив з того, що на момент виникнення у позивача права на формування податкового кредиту порядок та строки включення податку на додану вартість до складу податкового кредиту регулювався Законом України "Про податок на додану вартість" та Законом України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами".

Відповідно до вимог зазначених законів заяви на повернення надміру сплачених податків, зборів (обов'язкових платежів) або на їх відшкодування у випадках, передбачених податковими законами, можуть бути подані не пізніше 1095 дня, наступного за днем здійснення такої переплати або отримання права на таке відшкодування (п.п. 15.3.1.п. 15.3 ст. 15 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетними та державними цільовими фондами»), а право на податковий кредит виникає у платника податків лише після одержання податкової накладної (п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість».

При цьому, враховуючи, що Податковий кодекс України набрав чинності з 01 січня 2011 року, суд першої інстанції обґрунтовано врахував строки давності, встановлені ст. 15 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", оскільки відповідно до законодавства, що діяло у 2009-2010 роках, платник податку мав право сформувати податковий кредит протягом 1095 днів з дати виписаних у 2009-2010 році податкових накладних.

Враховуючи, що визначені ст. 198 Податкового кодексу України строки для формування податкового кредиту застосовуються лише до сум ПДВ на підставі податкових накладних, виписаних після 01.01.2011 року, що відповідає ст. 58 Конституції України, відповідно до якої закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи, податкові повідомлення - рішення ДПІ у м. Чернігові від 02 липня 2013 № 0007031520 та від 05 серпня 2013 № 0000632250 є протиправними.

Таким чином, суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та прийняв рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції, а тому апеляційну скаргу потрібно залишити без задоволення, а оскаржувану постанову суду без змін.

Керуючись ст.ст. 196, 198, 200, 205, 206, 212 та 254 КАС України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Чернігові Головного управління Міндоходів у Чернігівській області - залишити без задоволення.

Постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 16 жовтня 2013 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Повний текст ухвали виготовлено 3 лютого 2014 року.

Головуючий суддя: Н.В. Безименна

Судді: В.О. Аліменко

А.Ю. Кучма

.

Головуючий суддя Безименна Н.В.

Судді: Аліменко В.О.

Кучма А.Ю.