Ухвала суду № 37150187, 12.02.2014, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Ковальова Т.І.

Суддя-доповідач - Шальєва В. А.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 лютого 2014 року справа №812/9288/13-а приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Донецький апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:

головуючого - судді Шальєвої В.А.

суддів Бишова М.В., Яманко В.Г.,

розглянувши в порядку письмового провадження в залі судового засідання Донецького апеляційного адміністративного суду за адресою: м. Донецьк, б. Шевченка, 26, апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в м. Антрациті та Антрацитівському районі Луганської області на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 12.12.2013 р. в справі № 812/9288/13-а за позовом Державного підприємства «Антрацит» до управління Пенсійного фонду України в м. Антрациті та Антрацитівському районі Луганської області про скасування рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені,

В С Т А Н О В И В:

Державне підприємство «Антрацит» звернулось до Луганського окружного адміністративного суду з позовом до управління Пенсійного фонду України в м. Антрациті та Антрацитівському районі Луганської області про скасування рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені № 1561 від 06.08.2013 р., в обґрунтування якого зазначило, що даним рішенням на позивача накладено штраф в розмірі 572387,88 грн. та нарахована пеня в розмірі 255430,04 грн. за несвоєчасну сплату єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування відокремленим підрозділом «Шахта «Партизанська» ДП «Антрацит» за квітень 2013 р. в розмірі 5723878,70 грн., термін сплати якого настав 28.05.2013 р., проте за вказаний період позивачем єдиний внесок сплачений повністю. Позивач зазначає, що у відповідача відсутнє право на нарахування штрафних санкцій під час дії мораторію на задоволення вимог кредиторів, який введено ухвалою господарського суду Луганської області від 09.01.2013 р. в справі № 913/124/13-г про порушення справи про банкрутство відносно ДП «Антрацит».

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 12.12.2013 р. позов задоволено.

Відповідачем подана апеляційна скарга, в якій з посиланням на порушення судом першої інстанції норм матеріального права апелянт просить скасувати постанову, ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову. В обґрунтування скарги відповідач зазначає про неправильний висновок суду першої інстанції щодо розповсюдження дії мораторію на задоволення вимог кредиторів у зв'язку із порушенням справи про банкрутство позивача, оскільки дія мораторію не поширюється на вимоги поточних кредиторів, на виплату заробітної плати та нарахованих на ці суми страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсій та інше соціальне страхування. Апелянт вказує, що оскільки позивач має заборгованість зі сплати єдиного внеску, а також нараховані на суму заборгованості штрафні санкції та пеню, орган Пенсійного фонду правомірно здійснив зарахування сплачених сум за квітень 2013 р. в рахунок погашення недоїмки, штрафних санкцій та пені відповідно до ч. 6 ст. 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування».

Особи, які беруть участь у справі, до судового засідання не з'явились, про дату, час і місце апеляційного розгляду повідомлені належним чином, у зв'язку з чим у відповідності до вимог ст. 197 КАС України справа розглянута в порядку письмового провадження.

Колегія суддів, перевіривши доводи апеляційної скарги матеріалами справи, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що відповідно до звіту про суми нарахованого єдиного внеску відокремленого підрозділу «Шахта «Партизанська» ДП «Антрацит» за квітень 2013 р. платником нарахована до сплати сума єдиного внеску в розмірі 5723878,70 грн.

Платіжними дорученнями №№ 128,130,365, 366 від 20.05.2013 р., №№ 147,149, 391-397, 418, 423 від 31.05.2013 р. на загальну суму 5723878,70 грн. позивачем сплачений єдиний внесок за квітень 2013 р., що зазначено у розділі «Призначення платежу».

Ухвалою господарського суду Луганської області від 09.01.2013 р. в справі № 913/124/13-г порушено справу про банкрутство відносно позивача та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 18.11.2013 р. в справі № 812/8081/13-а скасовано вимогу УПФУ в м. Антрациті та Антрацитівському районі Луганської області від 06.08.2013 р. № Ю-794 про сплату заборгованості з єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в розмірі 8210797,65 грн., яка була сформована станом на 01.08.2013 р. на суму боргу, яка виникла після відкриття провадження у справі про банкрутство позивача.

Рішенням УПФУ в м. Антрациті та Антрацитівському районі Луганської області № 1561 від 06.08.2013 р. до ДП «Антрацит» (відокремлений підрозділ «Шахта «Партизанська») застосовані штрафні санкції в розмірі 572387,88 грн. та нарахована пеня в розмірі 255430,04 грн. за несвоєчасну сплату єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за квітень 2013 р. в розмірі 5723878,70 грн., термін сплати яких настав 28.05.2013 р.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що станом на дату винесення рішення заборгованість з єдиного внеску, яка підлягає сплаті в умовах дії мораторію на задоволення вимог кредиторів відповідно до положень ст. 19 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», у ВП «Шахта «Партизанська» ДП «Антрацит» відсутня.

Колегія суддів вважає такий висновок обґрунтованим, з огляду на наступне.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що шахта «Партизанська» є відокремленим підрозділом Державного підприємства «Антрацит», не є юридичною особою, є страхувальником у розумінні Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в м. Антрациті та Антрацитівському районі Луганської області.

06.08.2013 р. УПФУ в м. Антрациті та Антрацитівському районі Луганської області прийняте рішення № 1561 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, яким до ВП «Шахта «Партизанська» ДП «Антрацит» застосовано штрафні санкції в розмірі 572387,88 грн. та нараховано пені в розмірі 255430,04 грн. за період з 28.05.2013 р. по 29.07.2013 р.

Відповідно до звіту про суми нарахованого єдиного внеску відокремленого підрозділу «Шахта «Партизанська» ДП «Антрацит» за квітень 2013 р. платником нарахована до сплати сума єдиного внеску в розмірі 5723878,70 грн., термін сплати - 28.05.2013 р.

Платіжними дорученнями №№ 128,130,365, 366 від 20.05.2013 р., №№ 147,149, 391-397, 418, 423 від 31.05.2013 р. на загальну суму 5723878,70 грн. позивачем сплачений єдиний внесок за квітень 2013 р., що зазначено у розділі «Призначення платежу».

Ухвалою господарського суду Луганської області від 09.01.2013 р. в справі № 913/124/13-г порушено провадження у справі про банкрутство ДП «Антрацит» та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів. Тобто, на стягнення недоїмки з єдиного внеску ДП «Антрацит», яка утворилася станом на 9 січня 2013 року, розповсюджується заборона стягнення на підставі виконавчих та інших документів, що містять майнові вимоги, та забороняється виконання вимог, на які поширюється мораторій. З обставин справи вбачається, що УПФУ не увійшло до складу кредиторів, оскільки оголошення у справі № 913/124/13-г про банкрутство не було розміщено завдяки оскарженню рішень господарського суду.

З картки особового рахунку ВП «Шахта «Партизанська» вбачається, що сплачена позивачем сума єдиного внеску за квітень 2013 р. в розмірі 5723878,70 грн. зарахована відповідачем в рахунок погашення недоїмки, штрафних санкцій та пені попередніх періодів.

Проблемою даного спору є наявність у органу Пенсійного фонду права на здійснення зарахування сплачених після введення мораторію на задоволення вимог кредиторів особою, відносно якої порушено справу про банкрутство та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, сум єдиного внеску в рахунок погашення недоїмки, штрафних санкцій та пені, які виникли до дати введення мораторію.

Частиною 4 статті 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» встановлено, що орган доходів і зборів у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату. Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом.

Згідно з ч. 6 ст. 25 вказаного Закону за рахунок сум, що надходять від платника єдиного внеску або від державної виконавчої служби, погашаються суми недоїмки, штрафних санкцій та пені у порядку календарної черговості їх виникнення. У разі якщо платник має несплачену суму недоїмки, штрафів та пені, сплачені ним суми єдиного внеску зараховуються в рахунок сплати недоїмки, штрафів та пені у порядку календарної черговості їх виникнення.

Відтак, зарахування в рахунок сплати недоїмки, штрафів та пені сплачених сум єдиного внеску у разі наявності у платника заборгованості є обов'язком органу Пенсійного фонду.

Разом з тим, приписи цього Закону до правовідносин, що розглядаються, повинні застосовуватися з урахуванням того, що відносно ДП «Антрацит» ухвалою господарського суду Луганської області від 09.01.2013 р. в справі № 913/124/13-г порушено провадження у справі про банкрутство та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.

Статтею 19 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» встановлено, що мораторій на задоволення вимог кредиторів - зупинення виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до дня введення мораторію (частина 1).

Частиною 3 цієї правової норми визначено, що протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів:

забороняється стягнення на підставі виконавчих та інших документів, що містять майнові вимоги, у тому числі на предмет застави, за якими стягнення здійснюється в судовому або в позасудовому порядку відповідно до законодавства, крім випадків перебування виконавчого провадження на стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум (у тому числі одержаних від продажу майна боржника), перебування майна на стадії продажу з моменту оприлюднення інформації про продаж, а також у разі звернення стягнення на заставлене майно та виконання рішень у немайнових спорах;

забороняється виконання вимог, на які поширюється мораторій;

не нараховується неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші фінансові санкції за невиконання чи неналежне виконання зобов'язань із задоволення всіх вимог, на які поширюється мораторій;

зупиняється перебіг позовної давності на період дії мораторію;

не застосовується індекс інфляції за весь час прострочення виконання грошового зобов'язання, три проценти річних від простроченої суми тощо.

Відтак, під час дії мораторію зупиняється виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів, в тому числі щодо сплати єдиного внеску, термін виконання яких настав до дня введення мораторію, і припиняються заходи, спрямовані на забезпечення виконання цих зобов'язань.

Постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 04.02.2014 р. в справі № 812/9599/13-а за позовом Державного підприємства «Антрацит» до Антрацитівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Луганській області про скасування вимоги про сплату боргу встановлено, що станом на 1 січня 2013 року недоїмка позивача з єдиного внеску склала 554092 грн. 45 коп. - залишок боргу за звітом за листопад 2012 року. Також даним судовим рішенням, яке набрало законної сили встановлено, що примусове стягнення існуючої станом на 9 січня 2013 року недоїмки в сумі 553941 грн. 45 коп. до припинення за постановою Вищого господарського суду України від 19 грудня 2013 року провадження у справі № 913/124/13-г про банкрутство державного підприємства «Антрацит» не повинно було здійснюватися, оскільки УПФУ в розумінні статті 1 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» є конкурсним кредитором, тому на дії відповідача відносно стягнення боргу з єдиного внеску в розмірі 553941 грн. 45 коп. розповсюджується мораторій введений в процедурі банкрутства.

Як вбачається з матеріалів справи поточні зобов'язання з єдиного внеску на суму 5723878,70 грн. за звітом за квітень 2013 р. були погашені ДП «Антрацит» у травні 2013 р., а направлення поточних платежів в погашення суми боргу, на яку станом на час формування спірної вимоги розповсюджувався мораторій, не повинно спричиняти утворення поточного боргу (недоїмки) з застосуванням заходів щодо його примусового стягнення.

Оскільки зарахування сплачених позивачем сум єдиного внеску як поточних платежів за квітень 2013 р. в рахунок наявної заборгованості, штрафів та пені за періоди до введення в дію мораторію, є заходом, спрямованим на забезпечення виконання позивачем зобов'язань щодо сплати єдиного внеску, термін виконання яких настав до введення в дію мораторію, таке зарахування після введення в дію мораторію ухвалою господарського суду від 09.01.2013 р. є протиправним.

Таким чином, є правильним висновок суду першої інстанції, що станом на дату винесення рішення заборгованість з єдиного внеску, яка підлягає сплаті в умовах дії мораторію на задоволення вимог кредиторів відповідно до положень ст. 19 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», у ВП «Шахта «Партизанська» ДП «Антрацит» відсутня.

Колегія суддів вважає необґрунтованими доводи апелянта стосовно неврахування судом п. 5 ст. 19 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Згідно з ч. 5 ст. 19 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» дія мораторію на задоволення вимог кредиторів не поширюється на вимоги поточних кредиторів; на виплату заробітної плати та нарахованих на ці суми страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування; відшкодування шкоди, заподіяної здоров'ю та життю громадян; на виплату авторської винагороди, аліментів, а також на вимоги за виконавчими документами немайнового характеру, що зобов'язують боржника вчинити певні дії чи утриматися від їх вчинення.

Тобто, дія мораторію не поширюється на вимоги поточних кредиторів, виплату заробітної плати та нарахованих поточних сум страхових внесків.

Оскільки зарахування сплачених після введення в дію мораторію поточних сум єдиного внеску здійснено в рахунок заборгованості, штрафів та пені, які виникли до введення і дію мораторію та на які поширюється дія мораторію, доводи апелянта є безпідставними.

З урахуванням викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, постанова прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування постанови не вбачається.

Керуючись ст. ст. 8, 9, 10, 11, 159, 160, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в м. Антрациті та Антрацитівському районі Луганської області на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 12.12.2013 р. в справі № 812/9288/13-а залишити без задоволення.

Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 12.12.2013 р. в справі № 812/9288/13-а за позовом Державного підприємства «Антрацит» до управління Пенсійного фонду України в м. Антрациті та Антрацитівському районі Луганської області про скасування рішення про застосування штрафних санкцій залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя: Шальєва В.А.

Судді: Бишов М.В.

Яманко В.Г.