Постанова № 37149906, 28.01.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/13073/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Огурцов О.П.

Суддя-доповідач: Безименна Н.В.

ПОСТАНОВА

Іменем України

28 січня 2014 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду в складі:

головуючого судді: Безименної Н.В.,

суддів: Аліменка В.О. та Кучми А.Ю.,

при секретарі Проценко А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергопром ЛТД» на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 вересня 2013 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергопром ЛТД» до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у місті Києві про визнання нечинними податкових повідомлень - рішень, -

В С Т А Н О В И Л А:

У серпні 2013 року ТОВ «Енергопром ЛТД» звернулося в Окружний адміністративний суд м. Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у місті Києві, в якому просило визнати нечинними податкові повідомлення - рішення № 0004741610 від 15.04.2013 та № 00047331610 від 15.04.2013 року.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 вересня 2013 року у задоволенні позову відмовлено. Враховуючи те, що позивачем не доведено товарності та реальності господарських правовідносин з контрагентами ТОВ «Ідзуна» та ТОВ «МВ Консалтинг», суд першої інстанції дійшов до висновку про відсутність у позивача правових підстав для формування податкового кредиту по взаємовідносинам з зазначеними контрагентами.

Не погоджуючись із судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасував рішення суду першої інстанції повністю та ухвалити нове рішення, яким повністю задовольнити позовні вимоги. В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт посилається на те, що суд першої інстанції не оцінив доводів позивача та не надав їм належну і об'єктивну оцінку, що і призвело до прийняття незаконної постанови від 16.09.2013 року за неповного з'ясування всіх обставин даної справи.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу задовольнити, постанову скасувати та постановити нову постанову, якою позовні вимоги задовольнити, виходячи з наступного.

У відповідності до п.п. 3, 4 ч. 1 ст. 202 КАС України суд апеляційної інстанції скасовує рішення суду першої інстанції та ухвалює нове якщо встановить невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

З матеріалів справи вбачається, що в період з 13.03.2013 по 19.03.2013 Державною податковою інспекцією у Печерському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у місті Києві на підставі наказу № 115 від 05.03.2013 була проведена документальна позапланова невиїзна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергопром ЛТД» з питання дотримання вимог податкового та іншого законодавства у частині правильності нарахування та своєчасності сплати до бюджету податку на додану вартість при здійсненні фінансово - господарських взаємостосунків із ТОВ «Ідзуна» та ТОВ «МВ Консалтинг» за період з 01.01.2011 по 31.12.2012.

За результатами перевірки складено акт № 26/16-10/34937883 від 26.03.2013, яким встановлено порушення підпункту 14.1.181 пункту 14.1, пунктів 201.4, 201.10 статті 201, пунктів 198.1, 198.3,198.6 статті 198, пункту 200.1 статті 200 Податкового кодексу України в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 793 753,00 грн. та завищено від'ємне значення різниці між сумою податкових зобов'язань та податкового кредиту поточного звітного періоду на загальну суму 63 740,00 грн.

15.04.2013 на підставі акта № 26/16-10/34937883 від 26.03.2013 прийняті податкові повідомлення - рішення № 0004741610, яким зменшено від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду на суму 63 740 грн. та № 0004731610, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість на загальну суму 992 193,00 грн., у тому числі за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) на 198 440,00 грн.

За наслідками адміністративного оскарження скарги позивача були залишені без задоволення, а зазначені податкові повідомлення - рішення без змін.

На думку колегії суддів, Окружний адміністративний суд м. Києва необґрунтовано погодився з висновками податкового органу про відсутність факту реального вчинення операцій між позивачем та ТОВ «Ідзуна» та ТОВ «МВ Консалтинг», враховуючи наступне.

Відповідно до пп.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Згідно п. 201.8 ст. 201 Податкового кодексу України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Підставою для нарахування податкового кредиту, відповідно до підпункту абз. 1 п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України є податкова накладна, яка видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача.

На думку колегії суду, податковий орган, а також і суд першої інстанції необґрунтовано не прийняв до уваги надані позивачем первинні документи, якими підтверджується реальне здійснення господарської діяльності за взаємовідносинами позивача з ТОВ «Ідзуна» та ТОВ «МВ Консалтинг», оскільки надані позивачем первинні документи відповідають вимогам Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та відповідно до ст. 9 зазначеного закону є підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій та фіксують факти здійснення господарських операцій.

Зокрема, на підтвердження позовних вимог позивачем було надано договори та специфікації до них, рахунки - фактури, податкові та видаткові накладні (а.с. 134 -250).

Разом з тим, колегія суддів звертає увагу на те, що чинне законодавство України не ставить в залежність виникнення у платника ПДВ права на податковий кредит від дотримання вимог податкового законодавства іншим суб'єктом господарювання.

При цьому, у постановах Верховного Суду України від 9 вересня 2008 року у справі № 21-500во08, від 1 червня 2010 року у справі № 21-573во10 Судова палата в адміністративних справах Верховного Суду України дійшла висновку, що якщо контрагент не виконав свого зобов'язання щодо сплати податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме для цієї особи. Зазначені обставини не є підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування ПДВ у випадку, коли останній виконав усі передбачені законом умови стосовно отримання такого відшкодування та має необхідні документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Крім того, наведена позиція узгоджується із практикою Європейського Суду з прав людини. Так, у справі "БУЛВЕС" АД проти Болгарії" (заява № 3991/03) Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні від 22 січня 2009 року зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ другий раз, а також сплачувати пеню. На думку Суду, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності.

Також, судом першої інстанції не враховано, що статтею 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» встановлено що, якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, були внесені до нього, то вони вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. Якщо відомості, які підлягають внесенню до цього реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні, за винятком випадків, коли вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними.

На момент складання податкових накладних ТОВ «Ідзуна» і ТОВ «МВ Консалтинг» були зареєстровані як юридичні особи та платники ПДВ у встановленому законом порядку.

Крім того, посилання податкового органу, які прийняв до уваги суд першої інстанції, на відсутність товарно - транспортних накладних на вказані господарські операції також не може бути доказом правомірності оскаржуваного податкового повідомлення - рішення, оскільки товарно - транспортна накладна не є доказом придбання чи продажу товару, при цьому, податкове законодавство не ставить в залежність право платника податків на податковий кредит від наявності або відсутності товарно - транспортної накладної, що безпідставно не прийнято до уваги судом першої інстанції.

З врахуванням вищевикладеного та того, що факт здійснення господарських операцій між зазначеними суб'єктами господарювання підтверджується складеними належним чином первинними документами бухгалтерського обліку, колегія суддів дійшла до висновку про обґрунтованість позовних вимог, в зв'язку з чим, апеляційна скарга підлягає задоволенню, а постанова суду скасуванню з постановленням нової про задоволення позову.

Керуючись ст. ст. 195, 196, 198, 202, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергопром ЛТД» - задовольнити.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 вересня 2013 року - скасувати та постановити нову, якою позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергопром ЛТД» до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у місті Києві про визнання нечинними податкових повідомлень - рішень - задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення від 15 квітня 2013 року № 0004741610, №0004731610

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергопром ЛТД» судові витрати у розмірі 3 441 грн. (три тисячі чотириста сорок одна грн.).

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів в касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Повний текст постанови виготовлено 3 лютого 2014 року.

Головуючий суддя: Н.В. Безименна

Судді: В.О. Аліменко

А.Ю. Кучма

Головуючий суддя Безименна Н.В.

Судді: Аліменко В.О.

Кучма А.Ю.