Постанова № 37149853, 14.02.2014, Черкаський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 лютого 2014 року справа № 823/127/14

09 год. 40 хв. м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Бабич А.М.,

при секретарі - Демченко Н.Ю.,

за участю сторін:

представника позивача - не прибув,

представника відповідача - не прибув,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом державної податкової інспекції у м. Черкасах Головного управління Міндоходів у Черкаській області до товариства з обмеженою відповідальністю «Сучасні технології будівництва - Черкаси» про стягнення податкового боргу з рахунків у банках, обслуговуючих платника,

ВСТАНОВИВ:

27.01.2014 у Черкаський окружний адміністративний суд з адміністративним позовом звернулась державна податкова інспекція у м. Черкасах Головного управління Міндоходів у Черкаській області (далі - позивач) до товариства з обмеженою відповідальністю «Сучасні технології будівництва - Черкаси» (далі - відповідач), в якому з урахуванням уточнення позовних вимог просив стягнути з рахунків у банках, обслуговуючих відповідача, на користь бюджету через позивача податковий борг з податку на додану вартість (далі - ПДВ) в сумі 33370грн. 78коп. та податку на прибуток приватних підприємств в розмірі 10675грн. 78коп.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач не сплатив такі узгоджені зобов'язання: з ПДВ відповідно до податкових декларацій з ПДВ від 18.11.2011 №9011377716 на суму 16460,00грн., від 20.12.2011 №9012883593 на суму 11815,00грн., від 19.01.2012 №9013804568 на суму 16381,00грн., від 20.02.2012 №9006654571 на суму 13395,00грн., від 21.05.2012 №9028162419 на суму 5236,00грн. (з урахуванням уточнюючих декларацій з ПДВ, якими зменшено грошове зобов'язання за лютий 2012 року на 3429,00грн., березень 2012 року на 8637,00грн., травень 2012 року на 1238,00грн., червень 2012 року на 68,00грн., липень 2012 року на 3118,00грн., серпень 2012 року на 8762,00грн., вересень 2012 року на 9043,00грн., жовтень 2012 року на 617,00 грн., листопад 2012 року на 1572,00грн., грудень 2012 року на 6333,00грн.); податкових повідомлень-рішень (далі - ППР) від 09.08.2012 №0005741503 на суму 2731,52грн., від 29.11.2012 №001481503 на суму 1грн., від 24.12.2012 №0015321503 на суму 991,00грн., від 25.12.2012 №0015601503 на суму 5310,47грн.; з податку на прибуток приватних підприємств відповідно до податкових декларацій з податку на прибуток від 09.11.2011 №9010545059 на суму 2590,00грн., від 08.02.2012 №9015552996 на суму 3449,00грн., від 09.05.2012 №9025168489 на суму 3635,00грн., від 08.08.2012 №9047077035 на суму 481,00грн., від 05.11.2012 №9068660299 на суму 733,00грн., від 08.02.2013 №9086956122 на суму 564,00грн.; ППР від 30.11.2011 №0031041501 на суму 46,19грн., від 03.02.2012 №0000491501 на суму 146,00грн., від 24.04.2012 №0007801510 на суму 259,94грн., від 29.05.2012 №0009571510 на суму 14,06грн; а також нарахованої пені з ПДВ в розмірі 4152,42грн. та податку на прибуток приватних підприємств в сумі 127,55грн.

Позивач просив розгляд справи проводити без участі його представника за наявними у справі матеріалами.

Відповідач явку свого представника в судове засідання не забезпечив, заперечень на позов не надав, хоча повідомлений про час та місце судового розгляду справи в установленому законом порядку.

Згідно з ч. 1 ст. 41 КАС України не здійснювалось фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу, у зв'язку з неявкою у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі.

Дослідивши письмові докази в матеріалах справи, оцінивши належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Суд встановив, що відповідач зареєстрований як юридична особа з 26.07.2007 (код ЄДРПОУ 35274682), є платником податку на додану вартість з 14.08.2007 відповідно до свідоцтва №100058838.

Згідно з довідкою позивача відповідач має відкриті рахунки у банківських установах (а.с.7).

Вказана в позовній заяві заборгованість відповідача з ПДВ та податку на прибуток приватних підприємств виникла у зв'язку з наступним.

З письмових доказів у справі суд встановив, що відповідач не сплатив самостійно задекларовані зобов'язання з ПДВ згідно з наступними деклараціями:

- від 18.11.2011 - за жовтень 2011 року, якою платник самостійно визначив до сплати в бюджет суму 16460,00грн.;

- від 20.12.2011 - за листопад 2011 року, якою платник самостійно визначив до сплати в бюджет суму 11815,00грн.;

- від 19.01.2012 - за грудень 2011 року, якою платник самостійно визначив до сплати в бюджет суму 16381,00грн.;

- від 20.02.2012 - за січень 2012 року, якою платник самостійно визначив до сплати в бюджет суму 13395,00грн.;

- від 21.05.2012 - за квітень 2012 року, якою платник самостійно визначив до сплати в бюджет суму 5236,00грн.

Суд звернув увагу, що деклараціями з ПДВ платник визначив суму від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та податкового кредиту для зарахування у зменшення розміру податкового зобов'язання з ПДВ, а саме: за лютий 2012 року на 3429,00грн., березень 2012 року на 8637,00грн., травень 2012 року на 1238,00грн., червень 2012 року на 68,00грн., липень 2012 року на 3118,00грн., серпень 2012 року на 8762,00грн., вересень 2012 року на 9043,00грн., жовтень 2012 року на 617,00 грн., листопад 2012 року на 1572,00грн., грудень 2012 року на 6333,00грн.

Крім того відповідач не сплатив самостійно визначені зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств відповідно до наступних декларацій:

- від 09.11.2011 - за 3 квартал 2011 року, якою платник самостійно визначив до сплати в бюджет суму 2590,00грн.;

- від 08.02.2012 - за 4 квартал 2011 року, якою платник самостійно визначив до сплати в бюджет суму 3449,00грн.;

- від 09.05.2012 - за 1 квартал 2012 року, якою платник самостійно визначив до сплати в бюджет суму 3635,00грн.;

- від 08.08.2012 - за 2 квартал 2012 року, якою платник самостійно визначив до сплати в бюджет суму 481,00грн.;

- від 05.11.2012 - за 3 квартал 2012 року, якою платник самостійно визначив до сплати в бюджет суму 733,00грн.;

- від 08.02.2013 - за 4 квартал 2012 року, якою платник самостійно визначив до сплати в бюджет суму 564,00грн.

П.54.1. ст.54 ПК України визначено, що сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою, у разі якщо платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Грошове зобов'язання, яке самостійно визначене платником податків, оскарженню не підлягає (п. 56.11 ст. 56 ПК України).

Абз.1 п.57.1 статті 57 розділу II ПК України встановлено обов'язок платника податків самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

За змістом п.п.14.1.175 п.14.1 статті 14 ПК України сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання визнається податковим боргом.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що грошові зобов'язання, визначені вищевказаними деклараціями з ПДВ та податку на прибуток приватних підприємств, є податковим боргом відповідача.

Стосовно грошових зобов'язань позивача з ПДВ відповідно до ППР від 09.08.2012 №0005741503, від 29.11.2012 №001481503, від 24.12.2012 №0015321503, від 25.12.2012 №0015601503, а також з податку на прибуток згідно з ППР від 30.11.2011 №0031041501, від 03.02.2012 №0000491501, від 24.04.2012 №0007801510, від 29.05.2012 №0009571510, суд зазначає наступне.

Право органів державної податкової служби проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки передбачене п.75.1 ст.71 ПК України.

Суд встановив, що на підставі актів перевірки:

- від 08.08.2012 №2765/15-3/35274682 позивач прийняв ППР від 09.08.2012 №0005741503, яким застосував до відповідача штраф за несвоєчасну сплату узгоджених зобов'язань з ПДВ в сумі 2731,00грн.;

- від 19.11.2012 №5388/15-3/35274682 позивач прийняв ППР від 29.11.2012 №0014181503, яким застосував до відповідача штраф за неподання декларації з ПДВ за березень 2011 року в сумі 1,00грн.;

- від 24.12.2012 №6357/15-3/35274682 позивач прийняв ППР від 24.12.2012 №0015321503, яким застосував до відповідача штраф за несвоєчасну сплату узгоджених зобов'язань з ПДВ в сумі 991,00грн.;

- від 25.12.2012 №6405/15-3/35274682 позивач прийняв ППР від 25.12.2012 №0015601503, яким застосував до відповідача штраф за несвоєчасну сплату узгоджених зобов'язань з ПДВ в сумі 5310,47грн.;

- від 24.10.2011 №6385/15-3/35274682 позивач прийняв ППР від 30.11.2011 №0031041501, яким застосував до відповідача штраф за несвоєчасну сплату узгоджених зобов'язань з податку на прибуток приватних підприємств в сумі 46,19грн.;

- від 30.01.2012 №645/12-1/35274682 позивач прийняв ППР від 03.02.2012 №0000491501, яким застосував до відповідача штраф за неправомірне завищення витрат та заниження грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств за 2-3 квартали 2011 року в сумі 146,00грн.;

- від 23.04.2012 №420/15-1/35274682 позивач прийняв ППР від 24,04,2012 №0007801510, яким застосував до відповідача штраф за несвоєчасну сплату узгоджених зобов'язань з податку на прибуток приватних підприємств в сумі 259,94грн.;

- від 25.05.2012 №1021/15-1/35274682 позивач прийняв ППР від 29.05.2012 №0009571510, яким застосував до відповідача штраф за несвоєчасну сплату узгоджених зобов'язань з податку на прибуток приватних підприємств за 3 квартал 2011 року в сумі 14,06грн.

Суд звернув увагу, що вищевказані ППР належним чином направлені відповідачу рекомендованими листами з повідомленнями про вручення, ним отримані, однак в установленому законом порядку не оскаржені. Станом на час судового розгляду справи грошові зобов'язання, визначені ними, не сплачені.

Відповідно до п. 57.3. ст. 57 ПК України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Тому, враховуючи, що вищевказані ППР відповідачем не оскаржені, суд дійшов висновку про узгодженість визначених ними грошових зобов'язань.

Відповідно до п.п.129.1.1. ст. 129 ПК України після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня.

Нарахування пені розпочинається при нарахуванні суми грошового зобов'язання контролюючими органами - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов'язання, визначеного у податковому повідомленні-рішенні згідно із цим Кодексом.

Суд встановив, що відповідачу згідно з п.п.129.1.1 п. 129.1 ст. 129 ПК України на суму заборгованості з ПДВ нарахована пеня в розмірі 4152грн. 42коп. за період з 20.03.2012 до 20.01.2013, а також з податку на прибуток приватних підприємств за період з 19.10.2011 до 14.05.2012 на загальну суму 127,55грн., що підтверджується даними зворотного боку облікової картки відповідача з відповідних податків.

Суд звернув увагу, що з 01.01.2013 до часу судового розгляду справи відповідач частково сплатив грошове зобов'язання: з ПДВ в загальному розмірі 285,63 грн.; з податку на прибуток приватних підприємств на загальну суму 1369,96грн. Таким чином заборгованість відповідача з ПДВ станом на час розгляду справи згідно з підставами позову становить 33370грн. 78коп., з податку на прибуток приватних підприємств - 10675грн. 78коп., що підтверджується даними зворотного боку облікових карток відповідача з відповідача, та яку позивач просить стягнути у судовому порядку.

Відповідно до п. 59.1. ст. 59 ПК України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

У зв'язку з несплатою узгодженої суми грошового зобов'язання позивач прийняв податкову вимогу форми «Ю1» від 22.11.2010 №1/2072 на загальну суму ПДВ та податку на прибуток 523грн. 88коп. Вказана вимога направлена відповідачу рекомендованим листом з повідомленням про вручення 03.12.2011, що підтверджується копією конверту, яка знаходиться в матеріалах справи (а.с.54).

В установленому законом порядку відповідач вимогу не оскаржив і до часу судового розгляду справи узгоджені зобов'язання з ПДВ та податку на прибуток не сплатив, що підтверджується зворотнім боком облікової картки відповідача.

Відповідно до п. 59.5 ст. 59 ПК України у разі після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

З даних зворотного боку облікової картки суд встановив, що податковий борг відповідача з часу прийняття податкової вимоги та до часу судового розгляду справи не переривався. Тому погашенню підлягає вся сума податкового боргу відповідача, у т.ч. яка виникла після прийняття податкової вимоги.

П. 95.2. ст. 95 ПК України встановлено, що стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Право органів доходів і зборів звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини передбачено п.20.1.34 ст.20.1 ПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього кодексу.

Враховуючи викладене суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 159 - 163, 254-256 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов - задовольнити повністю.

Стягнути з рахунків у банках, обслуговуючих товариство з обмеженою відповідальністю «Сучасні технології будівництва - Черкаси» (18021, Черкаська обл., м.Черкаси, вул.Героїв Дніпра, буд.5, кв.167; код ЄДРПОУ 35274682) на користь державного бюджету через державну податкову інспекцію м.Черкасах Головного управління Міндоходів у Черкаській області (18000, Черкаська обл., м. Черкаси, вул.Хрещатик, буд. 235; код ЄДРПОУ 38715755) податковий борг з податку на додану вартість в розмірі 33370грн. 78коп. (тридцять три тисячі триста сімдесят гривень 78 копійок) та податку на прибуток приватних підприємств в сумі 10675грн. 78коп. (десять тисяч шістсот сімдесят п'ять гривень 78 копійок).

2. Постанова набирає законної сили відповідно до статті 254 КАС України і може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом 10 днів з моменті її проголошення у порядку, передбаченому статтями 185-187 КАС України.

3. Копію постанови направити сторонам.

Суддя А.М. Бабич