Рішення № 3714975, 28.05.2009, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

28.05.09 р. Справа № 15/125пд

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Богатиря К.В.

при секретарі судового засідання Щитовій Л.М.,

розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом закритого акціонерного товариства “Макіївкокс” м. Макіївка (код ЄДРПОУ 32598706)

до відповідача відкритого акціонерного товариства “Сніжнянський завод хімічного машинобудування” м. Сніжне (код ЄДРПОУ 00217662)

про тлумачення змісту п. 2 додатку № 1 від 29.08.2008 р. до договору № 469 від 29.08.2008 р.

за участю представників сторін:

від позивача: Краснов В.М. за довіреністю 07-5644 від 29.12.2008 р.

від відповідача: Волошин М.С. за довіреністю № 09-5940 від 10.12.2008 р.

В судовому засіданні оголошувалась перерва з 20.05.2009 до 28.05.2009 р.

До господарського суду Донецької області надійшла позовна заява закритого акціонерного товариства “Макіївкокс” м. Макіївка до відкритого акціонерного товариства “Сніжнянський завод хімічного машинобудування” м. Сніжне про тлумачення змісту п. 2 додатку № 1 від 29.08.2008 р. до договору № 469 від 29.08.2008 р.

Ухвалою суду від 28.04.2009 р. позовна заява була прийнята до розгляду та порушено провадження у справі № 15/125пд, сторони зобов’язані надати документи та виконати певні дії.

Представниками позивача та відповідача у судовому засіданні заявлено клопотання про ведення судового засідання без здійснення технічної фіксації, у зв’язку з чим відповідно до статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України судом не здійснювалося фіксування судового процесу. Судом, відповідно до вимог статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України складено протокол, який долучено до матеріалів справи.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши подані докази та заслухавши у судовому засіданні пояснення представників позивача та відповідача, господарський суд -

ВСТАНОВИВ:

Тлумаченню підлягають умови договору № 469 від 29.08.2008 р., який був укладений між сторонами у даній справі, підписаний уповноваженими представниками сторін та скріплений їх печатками. За своєю суттю вказаний договір є договором купівлі-продажу.

Згідно п. 1.1 договору продавець зобов’язався передати, а покупець прийняти та оплатити товар, номенклатура, кількість, ціни, строки та умови поставки якого погоджуються сторонами в додаткових угодах та додатках, що є невід’ємною частиною даного договору.

Пункт 4.3 цього договору передбачає, що по факту передачі товару продавець зобов'язаний надавати покупцю наступні документи:

- рахунок – 1 прим.;

- податкову накладну – 1 прим.;

- накладну або акт прийому-передачі на товар – 1 прим.;

- товаросупроводжувальний документ – 1 прим.

Пунктом 2 додаткової угоди № 1 від 29.08.2008 р. до договору № 469 від 29.08.2008 р. передбачені наступні умови оплати: 50% предоплата після погодження технічної документації з покупцем, кінцева оплата у розмірі 50% на підставі підписаного акту про прийомку по факту поставки товару на склад покупця, протягом 10 банківських днів.

Завірені копії договору та додаткової угоди до нього є в матеріалах справи, крім того суд оглянув у судовому засіданні (протокол від 20.05.2009 р.) представлені кожною стороною оригінали документів: договір № 469 від 29.08.2008 р., додаток № 1 до договору, акт прийому-передачі товару без номеру на виконання умов договору № 469 від 29.08.2008 р.

Необхідність тлумачення змісту умов договору на думку позивача виникла у зв’язку з тим, що відповідач вимагає від позивача остаточної оплати за продукцію, отриману на умовах цього договору, а позивач вважає, що у нього станом на теперішній час немає обов’язку здійснювати кінцеву оплату у розмірі 50% вартості товару на підставі підписаного акту згідно п. 2 додатку № 1 до договору, тому як вказаний акт не містить дати його складання, чим суперечить вимогам ч. 2 ст. 9 Закону України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні”.

Позивач у позовній заяві виклав свої пропозиції щодо тлумачення умов спірного договору, та просить суд надати тлумачення в наступній редакції:

„Умови оплати за товар: 50% передоплати після узгодження технічної документації з покупцем, остаточна оплата у розмірі 50% здійснюється на підставі підписаного акту про приймання по факту постачання товару на склад покупця протягом 10 банківських днів. Обов’язок перерахування коштів на рахунок продавця виникає у покупця тільки після підписання акту про приймання по факту постачання товару між покупцем та продавцем, оформленого відповідно до ч. 2 ст. 9 Закону України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні”.

Відповідач у даній справі з редакцією позивача щодо тлумачення умов вказаного договору не погоджується, тому як вважає, що сторони у спірному договорі домовилися по всім його пунктам, фактично відбулося виконання умов договору з боку відповідача, а позивач в порушення його умов не здійснює оплату у встановлений строк. Акт прийому-передачі підписаний сторонами 22.01.2009 р., тобто по факту прийому-передачі товару згідно накладних № 5 від 19.01.2009 р. та № 6 від 22.01.2009 р., рахунків № 2 від 19.01.2009 р. та № 3 від 22.01.2009 р., які були передані разом з товаром відповідачем позивачу.

Відповідно до ст. 4 ч. 1 ГПК України господарські суди вирішують господарські спори у порядку позовного провадження, передбаченому цим Кодексом.

Згідно ст. 637 ч. 1 ЦК України тлумачення умов договору здійснюється відповідно до ст. 213 цього Кодексу.

Статтею 213 ч. 2, 3 ЦК України передбачено, що на вимогу однієї або обох сторін суд може постановити рішення про тлумачення змісту правочину. При тлумаченні змісту правочину беруться до уваги однакове для всього змісту правочину значення слів і понять, а також загальноприйняте у відповідній сфері відносин значення термінів. Якщо буквальне значення слів і понять, а також загальноприйняте у відповідній сфері відносин значення термінів не дає змоги з'ясувати зміст окремих частин правочину, їхній зміст встановлюється порівнянням відповідної частини правочину зі змістом інших його частин, усім його змістом, намірами сторін.

На підставі викладеного, керуючись статтями 213; 637 Цивільного кодексу України, статтями 32-34; 36; 43; 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Тлумачити зміст пункту 2 додатку № 1 від 29.08.2008 р. до договору № 469 від 29.08.2008 р. наступним чином:

50% вартості товару за договором здійснюється в якості попередньої оплати у період після погодження технічної документації на товар продавця з покупцем, але до настання події щодо поставки товару.

Кінцева оплата у розмірі 50% вартості товару за договором здійснюється протягом 10 банківських днів від дати фактичної поставки товару за договором на підставі акту про прийом-передачу товару від продавця до покупця, який складається по факту поставки товару на склад покупця.

Факт поставки товару на умовах договору підтверджується документами, які сторони погодили у п. 4.3 цього договору, а саме:

- рахунок – 1 прим.;

- податкова накладна – 1 прим.;

- накладна або акт прийому-передачі на товар – 1 прим.;

- товаросупроводжувальний документ – 1 прим.

Відсутність або наявність дати складання акту прийому-передачі товару, відповідність цього акту вимогам Закону України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” не відноситься до тлумачення змісту умов договору № 469 від 29.08.2008 р., тому як сторони прямо не передбачили це в договорі та такий акт є документом, що складається вже при виконанні умов спірного договору. Такі обставини досліджуються судом під час розгляду спорів, пов’язаних з виконанням умов договору, при цьому суд оцінює згідно ст. 43 ГПК України представлені сторонами докази у вигляді первинних документів (в тому числі акти прийому-передачі товару).

В судовому засіданні 28.05.2009 р. оголошено рішення суду.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття судом.

У разі подання апеляційної скарги або внесення апеляційного подання рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційною інстанцією.

Суддя