Справа № 700/1473/13-к
Провадження № 1-кп/700/15/14
В И Р О К
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
13 січня 2014 р. Лисянський районний суд Черкаської області
в складі: головуючого-судді Бесараб Н.В.
за участю секретаря Кравець І.О.
прокурора Сафонової О.В.
захисника ОСОБА_1
законного представника
потерпілого ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт.Лисянка кримінальне провадження про обвинувачення ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м.Сургут Тюменської області Російської Федерації, жителя АДРЕСА_1, українця, громадянина України, одруженого, на утриманні має одну малолітню дитину ІНФОРМАЦІЯ_4, із середньою спеціальною освітою, приватного підприємця, не судимого, у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України,
встановив:
05 лютого 2013 року, близько 19 год. 00 хв. в с.Босівка Лисянського району Черкаської області по вул.Шевченка,41, обвинувачений ОСОБА_3, керуючи автомобілем Фольксваген Туарег р.н. НОМЕР_1, умисно, в порушення вимог ПДР України, а саме: п.10.1 - перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху, скерував власний автомобіль на узбіччя дороги, внаслідок чого здійснив наїзд на велосипедиста ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_6, чим спричинив останньому тілесні ушкодження у вигляді травматичної ампутації лівої гомілки на рівні верхньої третини, рани правої гомілки, травматичного шоку 2 ступеню, що відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпечності для життя в момент спричинення.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України визнав у повному обсязі, щиро покаявся і пояснив, що він до скоєння ДТП мав водійський стаж близько 20 років. 05 лютого 2013 року, близько 19.00 год. він їхав додому в смт.Лисянка на власному автомобілі Фольксваген Туарег. Проїжджаючи с.Босівка Лисянського району Черкаської області, поблизу магазину «Каштан» він помітив біля дороги трьох хлопців, і один із них начебто чимось кинув в бік його автомобіля, так йому здалося. Це його обурило, і тоді він розвернув автомобіль і хотів під'їхати до хлопців щоб розібратися навіщо вони кидали по автомобілю. Проте, він не врахував дорожню обстановку, а саме те, що дорога була сухою, а на обочині ожеледиця і, коли він під'їжджав до хлопця, який був з велосипедом, то не розрахував, що автомобіль може занести. Так сталося, що автомобіль притиснув хлопця з велосипедом до тину. Він вийшов з автомобіля і підійшов до потерпілого. Подумав, що у того травмована спина і вирішив поїхати до знайомого фермера, який живе в цьому селі, щоб узяти мікроавтобус і ним доправити потерпілого в лікарню. Проте фермера не було дома і тоді він повернувся на місце пригоди. Разом з потерпілим були його друзі, які намагалися надати йому першу медичну допомогу, він також забинтував рану на нозі потерпілому, поклав його до салону автомобіля і відвіз до лікарні. Протягом усього часу лікування він оплачував всі витрати та купував ліки. Обіцяє і надалі надавати матеріальну допомогу постраждалому. Просить суд суворо його не карати, щиро кається в скоєному, не бажав настання таких тяжких наслідків, просить не позбавляти його волі.
Враховуючи те, що учасники процесу не оспорюють всі обставини справи і судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності їх позиції, суд, роз'яснивши учасникам процесу положення ст. 349 КПК України, провів судовий розгляд даної справи щодо всіх її обставин із застосуванням правил ч. 3 ст. 349 КПК України, визнавши недоцільним дослідження інших доказів по справі.
За таких обставин, суд вважає доведеним те, що ОСОБА_3 05 лютого 2013 року близько 19 год. 00 хв., керуючи транспортним засобом Фольксваген Туарег р.н. НОМЕР_1 порушив правила безпеки дорожнього руху, що спричинило потерпілому тяжкі тілесні ушкодження, а тому такі його дії кваліфікує за ч. 2 ст.286 КК України.
При призначенні обвинуваченому ОСОБА_3 покарання, суд враховує характер та ступінь тяжкості кримінального правопорушення, який відноситься до тяжких, особу обвинуваченого, який раніше не судимий, позитивно характеризується за місцем проживання та роботи, на своєму утриманні має малолітнього сина ІНФОРМАЦІЯ_4.
Як пом'якшуючі покарання обставини, суд враховує, що обвинувачений вину свою у вчиненні кримінального правопорушення визнав повністю, щиро кається в скоєному, в ході досудового слідства та в судовому засіданні давав послідовні, правдиві показання, чим сприяв розкриттю злочину, витрати на лікування потерпілого відшкодував повністю, а обставин, що обтяжують покарання суд не знайшов.
Також судом враховується і те, що батько неповнолітнього потерпілого - він же законний представник ОСОБА_2 не наполягає на позбавленні волі обвинуваченого ОСОБА_3
Ці обставини дають суду підстави вважати, що виправлення обвинуваченого та попередження нових злочинів можливе без ізоляції його від суспільства, тому вважає за необхідне і достатнє застосувати до нього покарання у виді позбавлення волі в межах санкції інкримінованої статті з випробуванням із встановленням іспитового строку без позбавлення права керувати транспортними засобами. Застосування ст.69 КК України, яка передбачає призначення покарання більш м'якого, ніж передбачено законом, про що вносив клопотання захисник обвинуваченого ОСОБА_1, суд вважає недоцільним.
Цивільний позов по справі не заявлено.
Судові витрати у справі за проведення судово-автотехнічної експертизи підлягають стягненню із обвинуваченого.
Речові докази: 1) автомобіль Фольксваген Туарег р.н. НОМЕР_1 та дитячий велосипед необхідно повернути власникам; 2) частини від бампера автомобіля - підлягають знищенню.
Запобіжний захід не обирався.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.373,374 КПК України, суд, -
ЗАСУДИВ:
Визнати винним ОСОБА_3 в скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 3 (три) роки без позбавлення права керувати транспортними засобами.
На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 1 (один) рік.
На підставі п.2 ст.76 КК України покласти на ОСОБА_3 обов'язок не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органів кримінально-виконавчої інспекції.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь НДЕКЦ при УМВС України в Черкаській області, код отримувача 38031150, р/р 31116115700002, банк одержувача УДК в Черкаській області, МФО 854018, код платежу 24060300 судові витрати в сумі 146,70 грн. за проведення у кримінальному провадженні судової автотехнічної експертизи.
Речові докази: 1) автомобіль Фольксваген Туарег р.н. НОМЕР_1 - повернути власнику ОСОБА_3; 2) дитячий велосипед - повернути власнику ОСОБА_4; 3) частини від бампера автомобіля - знищити.
Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Апеляційного суду Черкаської області шляхом подачі апеляції через Лисянський районний суд Черкаської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Головуючий - Н. В. Бесараб
Судове рішення № 37149191, Лисянський районний суд Черкаської області було прийнято 13.01.2014. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Вирок. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 700/1473/13-к. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: