Постанова № 37149143, 23.01.2014, Рівненський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 817/41/14

23 січня 2014 року 15год. 43хв. м. Рівне

Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Борискіна С.А. за участю секретаря судового засідання Вавелюк А.І та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:

позивача: ОСОБА_1

відповідача: представник Ревко А.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

ОСОБА_1

до Військова частина А 1671 про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинення певних дій , -ВСТАНОВИВ :

ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Військової частини А1671 про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинення певних дій.

Зокрема, позивач просить суд визнати протиправними дії щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 грошової допомоги при звільненні, передбаченої статтею 15 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» без урахування щомісячної додаткової грошової допомоги військовослужбовцям Збройних Сил України, передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 року № 889 "Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців збройних сил, Державної прикордонної служби та внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ та осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Міністерства надзвичайних ситуацій"; зобов'язати військову частину А1671 здійснити ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1., ідентифікаційний номер - НОМЕР_1) перерахунок грошової допомоги при звільненні з включенням до грошового забезпечення 40% щомісячної додаткової грошової винагороди військовослужбовцям Збройних Сил України, згідно з Постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 року № 889 "Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців збройних сил, Державної прикордонної служби та внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ та осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Міністерства надзвичайних ситуацій" з урахуванням виплаченої суми; Зобов'язати військову частину А1671 виплатити ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1., ідентифікаційний номер -НОМЕР_1) грошову допомогу при звільненні з включенням до грошового забезпечення 40% щомісячної додаткової грошової винагороди, яка встановлена військовослужбовцям Збройних Сил України згідно з Постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 року № 889 "Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців збройних сил, Державної прикордонної служби та внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ та осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Міністерства надзвичайних ситуацій" з урахуванням виплачених сум.

Позовні вимоги ґрунтуються на тому, що грошова допомога при звільненні була виплачена позивачці, на її думку, всупереч вимогам Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", оскільки розрахунок допомоги було здійснено виходячи з грошового забезпечення до якого не було включено щомісячну додаткову грошову винагороду, яка була введена згідно Постанови Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 № 889 "Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців збройних сил, Державної прикордонної служби та внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ та осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Міністерства надзвичайних ситуацій".

У судовому засіданні позивачка підтримала позовні вимоги з підстав, викладених у позовній заяві та просила позов задовольнити повністю.

Представник відповідача у судовому засіданні позов не визнав, подав письмові заперечення, в яких зазначив наступне. Так, відповідно до пункту 38.6 Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженої Наказом Міністра оборони України від 11.06.2008 року №260 (зареєстрований в Міністерстві юстиції України 14.07.08 за № 638/15329) визначено, що військовослужбовцям, які звільняються з підстав зазначених у пунктах 38.1, 38.2, до їх місячного грошового забезпечення, з якого нараховується одноразова грошова допомога включається - оклад за штатною посадою, оклад за військовим званням і щомісячні додаткові види грошового забезпечення, (крім винагород та морського грошового забезпечення).

Заслухавши позивачку та представника відповідача, дослідивши наявні в матеріалах справи письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному та всебічному вивченні всіх обставин справи, суд дійшов висновку, що в задоволенні позовних вимог слід відмовити повністю, враховуючи наступне.

Судом встановлено, що ОСОБА_1, проходила військову службу у військовій частині А1801 на посаді діловода технічної частини, що стверджується копією військового квитка. 30.11.2013 року наказом командира військової частини А1801 позивачку виключено зі списків особового складу частини у відставку за пунктом «в» (за віком ) частини 6 статті 26 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу". Відповідно до довідки від 29.11.2013 року вих. №758 правонаступником військової частини А1801 є військова частина А1671.

Пунктом 242 Указу Президента України "Про Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України" передбачено, що особа, звільнена з військової служби, на день виключення зі списків особового складу військової частини має бути повністю забезпечена грошовим, продовольчим і речовим забезпеченням.

Відповідно до вимог Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", позивачці було виплачено грошову допомогу при звільненні у відставку в розмірі 50% місячного грошового забезпечення за повних 18 років календарної служби. Вихідна допомога виплачена у розмірі 19190,25 грн., виходячи із розрахунку (2132,25 грн. х 50% х 18), що стверджується довідкою-розрахунком № 2117 від 10.12.2013 року.

Матеріалами справи підтверджується (довідка №2118 від 10.12.2013 року - а.с. 12), а сторонами не оспорюється, що на день звільнення позивачка отримувала грошове забезпечення в розмірі 2985,15 грн., яке складалось з:

- окладу за військовим званням в розмірі 35,00 грн.;

- посадового окладу в розмірі 645,00 грн.;

- надбавки за вислугу років в розмірі 30% - 204,00 грн.;

- премії в розмірі 125% - 806,25 грн.;

- надбавки за виконання особливо важливих завдань в розмірі 50% - 442,00 грн.;

- грошової винагороди в розмірі 40% - 852,90 грн.

При виплаті відповідачем позивачу одноразової грошової допомоги військовослужбовцям у разі звільнення з військової служби у відставку за віком в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік вислуги, відповідачем не було враховано додаткову грошову винагороду при обрахунку щомісячного грошового забезпечення.

Вирішуючи даний спір по суті, суд бере до уваги наступне.

Відповідно до частини 2 статті 15 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, які звільняються зі служби за станом здоров'я, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби. У разі звільнення з військової служби за віком, у зв'язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів, закінченням строку контракту, у зв'язку з безпосереднім підпорядкуванням близькій особі, систематичним невиконанням умов контракту командуванням одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби виплачується за наявності вислуги 10 років і більше.

Аналогічна норма також зазначена в Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженої Наказом Міністра оборони України від 11.06.2008 року №260. Зокрема, пунктом 38.1 визначено, що 38.1. особам офіцерського складу, особам рядового, сержантського і старшинського складу, які проходять військову службу за контрактом, які звільняються зі служби за станом здоров'я, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби. У разі звільнення з військової служби за віком, у зв'язку зі скороченням штатів або проведенням організаційних заходів, закінченням строку контракту, у зв'язку з безпосереднім підпорядкуванням близькій особі, систематичним невиконанням умов контракту командуванням одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби виплачується за наявності вислуги 10 років і більше.

При цьому, у пункті 38.6 вказано, що військовослужбовцям, які звільняються з підстав, зазначених у пунктах 38.1 та 38.2 цієї Інструкції, до їх місячного грошового забезпечення, з якого нараховується одноразова грошова допомога, включаються:

- звільненим з посад, на які вони були призначені, - оклад за штатною посадою, оклад за військовим званням і щомісячні додаткові види грошового забезпечення (крім винагород та морського грошового забезпечення).

Враховуючи те, що позивачка була звільнена з посади, яку вона займала, відповідач на підставі зазначеного вище не включив додаткову грошову винагороду до місячного грошового забезпечення, з якого нараховується одноразова грошова допомога. Крім того, важливим є і той факт, що додаткова грошова винагорода не є щомісячним додатковим видом грошового забезпечення, оскільки відповідно до статті 2 постанови Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 року №889, на яку посилається позивачка, визначено: Граничні розміри, порядок та умови виплати щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої пунктом 1 цієї постанови, визначаються Міністерством оборони, Міністерством внутрішніх справ, Адміністрацією Державної прикордонної служби за погодженням з Міністерством соціальної політики і Міністерством фінансів у межах затвердженого фонду грошового забезпечення. Тобто розмір та взагалі факт виплати додаткової грошової винагороди не є постійним та може змінюватись протягом року.

Суд також звертає увагу на те, що порядок призначення, розмір та умови виплати додаткової грошової винагороди встановлено Інструкцією про розміри і порядок виплати щомісячної додаткової грошової винагороди військовослужбовцям Збройних Сил України, затвердженої наказом Міністра оборони України №595 від 15.11.2010 року та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 06.09.2012 року за №1540/21852.

Пунктом 8 вказаної Інструкції визначено, що винагорода не включається до складу грошового забезпечення, з якого здійснюється обчислення одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що відповідач правомірно не врахував розмір додаткової грошової винагороди, яка виплачувалась позивачці при нарахуванні та виплаті позивачці одноразової грошової допомоги військовослужбовцю при звільненні з військової служби у відставку за віком в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік вислуги.

Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

За таких обставин, позивачка не змогла довести обґрунтованості позовних вимог, а відповідач довів правомірність винесення оскаржуваного рішення згідно норм чинного законодавства, відтак у задоволенні позовних вимог слід відмовити повністю.

Позивачка була звільнена від сплати судового збору при поданні позовної заяви, а відповідач не надав доказів понесення судових витрат, отже у суду відсутні підстави для застосування норм ст.94 КАС України.

Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні позову відмовити повністю.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Житомирського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Борискін С.А.