Рішення № 3714898, 29.04.2009, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" квітня 2009 р. Справа № 53/103-09

вх. № 3202/1-53

Суддя господарського суду Прохоров С.А.

при секретарі судового засідання Рудяк Т.О.

за участю представників сторін:

позивача - Радик І.Л. за дов. відповідача - не з"явився

розглянувши справу за позовом ТОВ "Центр інноваційних будівельних технологій", м.Харків

до Акціонерний банк "Синтез", м. Київ в особі Харківської філії Акціонерного банку "Синтез", м. Харків

про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії

ВСТАНОВИВ:

ТОВ ”Центр інноваційних будівельних технологій” звернулося до суду з позовною заявою про визнання незаконними дії Акціонерного банку ”Синтез” по відмові у виконанні заяви про купівлю іноземної валюти без нарахування та утримання збору на обов’язкове державне пенсійне страхування та зобов’язання останнього вчинити дії по виконанню заяви на купівлю іноземної валюти без утримання та перерахування збору на обов’язкове державне пенсійне страхування.

Свої вимоги Позивач обґрунтовує тим, що 19.01.2009року між ним та громадянином Республіки Латвія - Метерсом Модрісом було укладено Договір комісії № 40.

Відповідно до умов вказаного договору Позивач, в інтересах гр. Метерса Модріса, на найвигідніших умовах для останнього зобов’язався вчинювати юридичні дії пов’язані з укладанням Договорів купівлі та/або продажу товару та/або матеріалів, в тому числі і в частині укладання зовнішньоекономічних контрактів.

На виконання вказаного договору комісії Позивачем було укладено декілька зовнішньоекономічних контрактів на придбання товару.

Відповідно до умов Контракту валютою контракту та валютою платежів являється долар США.

Згідно з умовами Контракту оплата вартості товару здійснюється Позивачем, шляхом надання попередньої оплати в розмірі 100% від вартості товару або частково, протягом 5 банківських днів від дати узгодження сторонами по специфікаціям та/ або інвойсу в Доларах США

В зв’язку з цим, на виконання умов контрактів, Позивачем до АБ «Синтез» було подано заяву про купівлю іноземної валюти №1 від 31.03.2009року на загальну суму 22 000 доларів США приклавши до неї всі, передбачені п.1 Гл.1 Розділу ІІ Правил торгівлі іноземною валютою, затверджених постановою Правління Національного банку України від 10.08.2005року № 281 документи.

Однак, листом № 314/05 від 31.03.2009року АБ ”Синтез” (Відповідачем) було відмовлено у виконанні заяви про купівлю іноземної валюти № 1 від 31.03.2009р. посилаючись на те, що при купівлі іноземної валюти необхідно сплатити збір на обов'язкове державне пенсійне страхування.

Позивач вважає, що така відмова Відповідача є безпідставною та суперечить вимогам чинного законодавства України, а також призводить до суттєвих фінансових втрат та збитків, чим порушує його майнові права та інтереси.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав повністю та просив їх задовольнити в повному обсязі, на стягненні судових витрат з відповідачів не наполягав.

Представник Відповідача в судове засідання не з'явився, але подав заяву про розгляд справи за його відсутності, при вирішенні спору по суті покладається на розсуд суду.

Суд, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що позовні вимоги Позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Так, 30.10.2007 року між Позивачем (ТОВ «Центр інноваційних будівельних технологій») та Відповідачем (АБ „Синтез”) було укладено Договір банківського рахунку №301007/21, згідно якого Позивачу було відкрито поточні рахунки в національній та іноземній валюті .

Також судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що в процесі здійснення господарської діяльності Позивачем було укладено декілька договорів комісії в тому числі і з фізичною особою, нерезидентом, громадянином Латвії – Метерсом Модрісом.

Відповідно до умов вказаних договорів Позивач, в інтересах гр. Метерса Модріса, на найвигідніших умовах для останнього зобов’язався вчинювати юридичні дії пов’язані з укладанням Договорів купівлі та/або продажу товару та/або матеріалів в тому числі і в частині укладання зовнішньоекономічних контрактів.

На виконання договору комісії № 40 від 19.01.2009р., Позивачем 19 лютого 2009року було укладено зовнішньоекономічну угоду (Контракт № 37) з компанією-нерезидентом яка зареєстрована та діє у відповідності з законодавством іншої держави.

Відповідно до умов Контракту валютою контракту та валютою платежів являється долар США.

Згідно із умовами Контракту № 37 оплата вартості товару здійснюється Позивачем шляхом перерахування попередньої оплати в розмірі 100% від вартості партії товару або частково, протягом 5 банківських днів від дати узгодження сторонами по відповідним специфікаціям та/ або інвойсу в Доларах США

В зв'язку з цим, на виконання умов Контракту №37, 31 березня 2009 року Позивачем, Відповідачу було подано заяву про купівлю іноземної валюти № 1 від 31.03.2009 року на загальну суму 22 000(двадцять дві тисячі) доларів США приклавши до неї всі передбачені п. 2 Глави 1 розділу II Правил торгівлі іноземною валютою, затверджених постановою Правління Національного банку України від 10 серпня 2005 року № 281, документи.

Однак, листом №314/05 від 31.03.2009 року, Відповідач відмовив у виконанні заяви про купівлю іноземної валюти № 1 від 31.03.2009 року, через несплату Позивачем збору на обов'язкове державне пенсійне страхування.

Слід зазначити, що своєю відмовою у виконанні заявки на купівлю іноземної валюти Відповідач ставить під загрозу фінансову стабільність Позивача, оскільки останній не вимозі виконати взяті на себе зобов’язання, і буде розцінена Комітентом як одностороння відмова від взятих на себе зобов’язань.

Згідно ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст.526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору .

Згідно ст. 1011 ЦК України за договором комісії одна сторона (комісіонер) зобов’язується за дорученням другої сторони( комітента) за плату вчинити один або декілька правочинів від свого імені, але за рахунок комітента.

Відповідно до ст.1016 ЦК України за договором , укладеним з третьою особою комісіонер набуває права навіть тоді, коли комітент був названий у договорі або прийняв від третьої особи виконання договору.

При цьому майно, придбане комісіонером за рахунок комітента, є власністю комітента( ст. 1018 ЦК України).

Згідно з умовами Контракту № 37 від 19.02.2009 року Позивач, діючи на підставі договору Комісії № 40 від 19.01.2009року, має здійснити придбання будівельних матеріалів, обладнання та механізмів у нерезидента та зобов'язався сплатити на користь останнього вартість придбаних матеріалів в строки та у валюті, згідно з умовами Контракту.

З цією метою Позивачем, для купівлі іноземної валюти, було надано Відповідачу заяву на купівлю іноземної валюти №1 від 31.03.2009р на загальну суму 22 000 (двадцять дві тисячі) доларів США з метою проведення розрахунків з нерезидентом за імпорт будівельних матеріалів та обладнання, а також всі документи передбачені п.1 гл.1 розд ІІ Правил, як підставу для купівлі Відповідачем на міжбанківському валютному ринку України іноземної валюти за поточними торговельними операціями.

Відповідно до п. 17 Розділу І Правил торгівлі іноземною валютою, затверджених постановою Правління Національного банку України №281 від 10 серпня 2005 року (надалі - Правила) суб'єкти ринку, тобто уповноважені банки здійснюють операції зокрема за дорученням і за кошти клієнтів - резидентів, які є суб’єктами господарювання, на підставі договору банківського рахунку, який передбачає надання клієнту комісійних послуг.

Пунктом 1, Глави 1 Розділ ІІ Правил визначено, що юридичні особи та фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності мають право купити іноземну валюту з метою здійснення розрахунків з нерезидентами за торговельними операціями на підставі документів, перелік яких визначено в зазначених пунктах відповідно.

Позивачем , для здійснення купівлі іноземної валюти були надані наступні документи:

1. Договір комісії на придбання товару № 40 від 19.01.2009 року.

2. Контракт № 37 від 19.02.2009 року, який є зовнішньоекономічним договором з нерезидентом і який оформлений згідно вимог чинного законодавства.

3. Інвойс № 1 від 19 березня 2009р. до Контракту № 37 від 19.02.2009р.

Надання будь-яких інших або додаткових документів (в тому числі і документів про сплату додаткового збору чи доручення на перерахування якого-небудь збору за рахунок клієнта) Правилами або іншим законодавчим актом України не визначено.

Однак не дивлячись на це, Відповідач відмовив у виконанні заяви на купівлю Іноземної валюти посилаючись на те, що Позивачем не було додатково перераховано суму збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, а сама заява не містить вказівки на про те, що позивач доручає Відповідачу утримати та перерахувати збір на обов'язкове державне пенсійне страхування.

Судом встановлено, що 19.01.2009 року Позивач уклав договір комісії з фізичною собою – Метерсом Модрісом який є громадянином Республіки Латвія, і який не є платником додаткового збору на обов’язкове державне пенсійне страхування за українським законодавством.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» страховими внесками являються - кошти відрахувань на соціальне страхування та збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, сплачені згідно із законодавством, що діяло раніше; кошти, сплачені на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування відповідно до цього Закону;

При цьому, згідно п. 8 розділу XV Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» до набрання чинності законом про спрямування частини страхових внесків до накопичувального фонду страхові внески, що перераховуються до солідарної системи (крім страхових внесків, що перераховуються особами, зазначеними в пунктах 3 і 4 статті 11 та у статті 12 цього Закону, а також страхових внесків, сплачуваних за осіб, зазначених у пунктах 8, 13, 14 статті 11 цього Закону), сплачуються страхувальниками та застрахованими особами на умовах і в порядку, визначених цим Законом, та в розмірах передбачених Законом України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» для відповідних платників збору”. Платники збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, визначені пунктами 5-10 статті 1 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування” сплачують збір на обов'язкове державне пенсійне страхування в порядку та розмірах, визначених зазначеним Законом.

При цьому, до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом, закони України та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону (п. 15 розділу XV Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»).

Отже, Закон України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» діє лише частково.

Визначення платників додаткового збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, як складової частини страхових внесків до Пенсійного Фонду України базується на нормах Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування».

За даним Законом платниками цього збору є юридичні особи і фізичні особи, що здійснюють операції з купівлі-продажу валют.

Разом з тим, за Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» платниками страхових внесків є страхувальники, зазначені в ст. 14 Закону, і застраховані особи (п. 1 ст. 15 Закону).

До визначених в пунктах 1-4 статті 14 Закону страхувальників Комісіонер – Метерс Модріс, як громадянин Латвії не належить через те, що останній не має найманих працівників.

Відповідно до п. 5 ст. 14 Закону платниками страхових внесків зокрема є застраховані особи, зазначені в пунктах 3 і 4 статті 11 і частини першої статті 12 цього Закону.

Отже, застрахованими особами є:

за п. 4 ст. 11 Закону - особи, що забезпечують себе роботою самостійно:

адвокатська, нотаріальна діяльність і т.д.

за ч. 1 ст. 12 Закону - особи, що мають право на добровільне страхування.

Іноземці, що постійно проживають або працюють на території України, мають право на добровільну участь у системі українського загальнообов'язкового державного пенсійного забезпечення.

за п. З ст. 11 Закону - фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, у тому числі ті, які обрали особливий спосіб оподаткування.

До жодної з перелічених категорій гр. Метерс Модріс не відноситься.

До то ж , норма р.3 ст. 11 Закону має загальний характер і спрямоване на пенсійне забезпечення громадян України – підприємців.

Відповідно до ст.9 Конституції України чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

Іноземці та особи без громадянства, що перебувають в Україні на законних підставах, користуються тими самими правами і свободами, а також несуть такі самі обов'язки, як і громадяни України, - за винятками, встановленими Конституцією, законами чи міжнародними договорами України (ст. 26 Конституції України)

Метерс Модріс має статус громадянина іншої держави – Республіки Латвії і тому при застосуванні норм українського законодавства обов'язковим є врахування норм міжнародних договорів та спеціального законодавства в сфері пенсійного забезпечення.

Відповідно до ст. 4 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» законодавство про пенсійне забезпечення базується на Конституції України, складається з Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, цього Закону, закону про недержавне пенсійне забезпечення, законів, якими встановлюються умови пенсійного забезпечення, відмінні від загальнообов'язкового державного пенсійного страхування та недержавного пенсійного забезпечення, міжнародних договорів згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України і та нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до законів про пенсійне забезпечення, що регулюють відносини у сфері пенсійної забезпечення в Україні.

Якщо міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші норми, ніж ті, що передбачені законодавством України про пенсійне забезпечення, то застосовуються норми міжнародного договору.

Згідно із ст. 19 Закону України «Про міжнародні договори України» чинні міжнародні договори України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства і застосовуються у порядку, передбаченому для норм національного законодавства.

Якщо міжнародним договором України, який набрав чинності в установленому порядку, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені у відповідному акті законодавства України, то застосовуються правила міжнародного договору.

26 лютого 1998року Україна ратифікувала міжнародну угоду між Урядом України та Урядом Республіки Латвія, а саме „Договір між Україною і Латвійською Республікою про співробітництво в галузі соціального забезпечення”

Відповідно до п.3 ст.6. даної Угоди ця Угода поширюється ”На осіб, які самостійно займаються трудовою діяльністю і постійно проживають на території однієї Сторони, але здійснюють трудову діяльність на території обох Сторін, поширюється законодавство Сторони, на території якої постійно проживає особа.”

Отже, за міжнародним договором встановлено інше правило у порівнянні з Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» щодо визначення осіб, на яких поширюється даний закон, зокрема, які є застрахованими особами в його розумінні і відповідно, повинні сплачувати страхові внески і додатковий збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, і тому, фізичні особи - громадяни Республіки Латвія - нерезиденти, які мають статус фізичної особи, постійно не проживають на території України не являються платниками страхових внесків в тому числі і збору на обов'язкове державне пенсійне страхування.

Своїми діями по відмові у виконанні зави на купівлю валюти Відповідач фактично безпідставно позбавляє можливості позивача в повній мірі, своєчасно виконати взяті на себе зобов'язання як за договорами комісії, так і за зовнішньоекономічними договорами.

Крім того, вказаними діями, відповідач порушує права позивача передбачені умовами укладених з ним договорів банківського рахунку та угоди про відкриття поточного рахунку в іноземній валюті та розрахунково-касове обслуговування.

За таких обставин суд прийшов до висновку, що дії відповідача щодо відмови у виконанні заяви про купівлю іноземної валюти № 1 від 31.03.2009 року є незаконними та такими, що суттєво порушують майнові права та інтереси Позивача.

Відповідно до ст.ст. 44-49 ГПК України, враховуючи те, що позивач не наполягає судових витрат з відповідача, судові витрати суд покладає на позивача.

Враховуючи викладене та керуючись ст. ст. 22, 33,34, 43, 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Визнати дії АБ „Синтез”(код ЄДРПОУ 21564391) по відмові у виконанні заяви на Купівлю іноземної валюти № 1 від 30.03.2009 року протиправними.

Зобов'язати АБ „Синтез” (код ЄДРПОУ 21564391) вчинити дії по виконанню заяви ТОВ «Центр інноваційних будівельних технологій»( код ЄДРПОУ 35508374 ) про купівлю іноземної валюти №1 від 31.03.2009 року та всіх наступних заяв про купівлю іноземної валюти без будь-якої сплати збору до Пенсійного фонду України, як з боку ТОВ «Центр інноваційних будвельних технологій» так і з боку АБ «Синтез» під час купівлі іноземної валюти на валютному ринку України на виконання вищевказаних заяв, та без відшкодування суми цього збору у вигляді комісійної або будь-якої іншої комісійної винагороди.

Рішення підписано судом 30.04.2009 року.

Суддя Прохоров С.А.