Ухвала суду № 3714895, 19.05.2009, Господарський суд Рівненської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

33023 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"19" травня 2009 р. Справа № 3/70

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Торгівельна компанія «Полісся-Продукт»

до відповідача Дубенського районного споживчого товариства

про стягнення заборгованості в сумі 8750 грн. 11 коп.

Суддя Мамченко Ю.А.

Представники:

від позивача : представник Верчук М.В. (довіреність №б/н від 01.01.2009 року)

від відповідача : представник Рикун Н.М. (довіреність №2/9 від 18.05.2009 року)

Статті 20, 22, 91, 107 Господарського процесуального кодексу України роз'яснені.

Відводи з підстав, передбачених статтею 20 ГПК України, відсутні.

Протокол судового засідання складено відповідно до статті 811 ГПК України.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Торгівельна компанія «Полісся-Продукт»звернувся до господарського суду Рівненської області з позовом до Дубенського районного споживчого товариства з позовною заявою про стягнення 7000 грн. 00 коп. основного боргу за поставлений товар, 700 грн. 00 коп. штрафу, 499 грн. 03 коп. пені, 62 грн. 38 коп. 3% річних, 488 грн. 70 коп. інфляційних втрат за прострочення в оплаті поставленого товару.

В судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги викладені в позовній заяві, проте подав письмову заяву про відмову від позовних вимог в частині нарахування інфляційних збитків в розмірі 488 грн. 70 коп..

Відповідно до ч.4 ст.80 Господарського процесуального кодексу України провадження у справі в частині стягнення з відповідача інфляційних збитків в розмірі 488 грн. 70 коп. підлягає припиненню.

Відповідач в відзиві на позовну заяву та в судовому засіданні визнав позовні вимоги в частині стягнення пені в розмірі 499 грн. 03 коп., штрафу в розмірі 700 грн. та 3% річних в розмірі 62 грн. 68 коп..

Сторони в судовому засіданні ствердили, що відповідачем суму основного боргу в розмірі 7000 грн. 00 коп. оплачено в повному обсязі, що підтверджується наданими відповідачем копіями платіжних доручень.

З огляду на вищевказане, провадження у справі в частині стягнення основного боргу в розмірі підлягає припиненню на підставі п.1-1 ч.1 ст.80 Господарського процесуального кодексу України в зв’язку з відсутністю предмету спору.

Заслухавши у відкритому судовому засіданні пояснення представника позивача, вивчивши подані ним письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, місцевий господарський суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню частково.

При винесенні рішення суд

ВСТАНОВИВ

20.02.2007 року між Товариством з обмеженою відповідальністю Торгівельна компанія «Полісся-Продукт»(далі –Постачальник) та Дубенським районним споживчим товариством (далі –Покупець) укладено Договір поставки №17539 (далі –Договір), згідно з умовами якого постачальник зобов’язався поставити, а Покупець прийняти й оплатити товар в термін зазначений в Договорі або в рахунку-фактурі чи видатковій накладній, які є невід’ємною частиною цього договору .

Відповідно до п.3.3. Договору покупець зобов’язався перерахувати кошти за товар в безготівковому порядку на розрахунковий рахунок або внести в касу підприємства Постачальника не пізніше 21 дня з часу прийомки товару. У випадку виникнення у Покупця заборгованості, всі кошти які надійшли від нього будуть зараховуватись Постачальником як оплата за попередньо отриманий товар.

На виконання умов договору відповідачу згідно видаткової накладної №РР-030835 від 17.12.2008 року на суму 5875 грн. 21 коп., видаткової накладної №РР-0028556 від 01.12.2008 року на суму 6594 грн. 00 коп. поставлено товар на загальну суму 12469 грн. 21 коп..

Відповідачем частково оплачено отримані за Договором товари в розмірі 5469 грн. 21 коп..

На момент розгляду справи борг за Договором поставки №17539 від 20.02.2007 року в розмірі 7000 грн. 00 коп. відповідачем оплачено, проте з порушенням строків оплати.

У відповідності до ст.11 Цивільного кодексу України та ст.174 Господарського кодексу України договір є підставою для виникнення цивільних прав і обов'язків (господарських зобов'язань).

Згідно з приписами ст.509 Цивільного кодексу України, зобов'язання є правовідношенням, у якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь іншої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші), чи утриматися від виконання певних дій, а інша сторона має право вимагати виконання такого обов'язку.

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов’язання має виконуватись належним чином, згідно із умовами договору та вимогами Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що зазвичай ставляться.

Аналогічна норма міститься в Господарському кодексі України. Так, в ч. 1 ст.193 ГК України зазначає, що суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до п.7.3. Договору у випадку прострочення сплати за поставлений товар Покупець зобов’язаний сплатити на користь Продавця пеню розмір якої не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ від несплаченої вчасно суми за кожний день такого прострочення, що згідно з розрахунком наданим позивачем за період з 22.12.2008 року по 22.04.2009 року складає 499 грн. 03 коп..

За порушення строків оплати, відповідно до ст.625 ЦК України, позивачем на суму боргу за період з 22.12.2008 року по 22.04.2009 року нараховано три відсотки річних в розмірі 62 грн. 38 коп.. Розрахунок перевірено судом та визнано вірним.

Частина 1 статті 612 ЦК України передбачає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч.1 статті 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно ч.3 статті 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно статті 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Стаття 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»передбачає, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно ч.6 статті 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Частина 2 статті 625 ЦК України передбачає, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до п.6.4. Договору у разі несвоєчасного погашення боргу Покупець сплачує на користь Постачальника штраф у розмірі 10 % від суми заборгованості прострочки оплати поставленого товару.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст.549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Позивачем на суму боргу нараховано штраф в розмірі 10% від суми заборгованості, який становить 700 грн..

З огляду на зазначене суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 499 грн. 03 коп. пені, 62 грн. 38 коп. 3% річних, 700 грн. штрафу є доведеними, обґрунтованими, відповідачем не спростовані, а відтак підлягають задоволенню з покладенням на відповідача витрат по сплаті держмита та витрат по оплаті інформаційно-технічних послуг по забезпеченню судового процесу.

Керуючись ст.4 9, п.1-1. ч.1 ст.80, ч.4 ст.80, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити частково.

2. Провадження у справі в частині стягнення з відповідача основного боргу в розмір 7000 грн. 00 коп. та інфляційних втрат в розмірі 488 грн. 70 коп. припинити.

3. Стягнути з Дубенського районного споживчого товариства (35600, Рівненська область, м.Дубно, м-н Незалежності, 6, код ЄДРПОУ 01764679, р/р 260033121 в АППБ «Райффайзенбанк Аваль»м.Рівне, МФО 333227) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Торгівельна компанія «Полісся-Продукт»(10001, м.Житомир вул.Кооперативна, буд.12, код ЄДРПОУ 32265298, р/р №26001015210945 в Житомирьскій філії ВАТ «Укрексімбанк», МФО 311324) 499 грн. 03 коп. пені, 62 грн. 38 коп. 3% річних, 700 грн. штрафу, а також витрати на оплату державного мита в розмірі 102 грн. 00 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 118 грн. 00 коп..

4. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Суддя Мамченко Ю.А.

Повний текст рішення суддею підписано "22" травня 2009 року