Вирок № 37147862, 03.02.2014, Основ'янський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Червонозаводський районний суд м. Харкова)

Справа № 646/657/14-к

Провадження № 1-кп/646/185/2014

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.02.2014 року м. Харків

Червонозаводський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого у справі судді - Шелест І.М.

при секретарі - Макарійчук А.В.

за участю прокурора Петрушко Д.В.

розглянув у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження за обвинуваченням

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Харкова, українця, громадянина України, з базовою вищою освітою, не одруженого, тимчасово не працюючого, в силу ст. 89 КК України раніше не судимого, який зареєстрований та мешкає за адресою: АДРЕСА_1

підозрюваного у скоєнні злочину, передбаченого ч.1 ст. 317, ч. 2 ст. 309, ч.1 ст. 315 КК України, -

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 17 січня 2014 року близько 17 години 00 хвилин на прохання ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5, попередньо домовившись з ними, безкоштовно надав приміщення квартири, яка перебуває в його користуванні, розташованої за адресою: АДРЕСА_2 для незаконного виготовлення та вживання наркотичних засобів. Після чого, ОСОБА_2 в приміщенні вищевказаної квартири, використовуючи насіння маку, соду, оцет, розчинник « 646», розчин аміаку та медичний препарат «Аспетер», шляхом випарювання, незаконно виготовив розчин, який містить у своєму складі особливо небезпечний наркотичний засіб - опій ацетильований, після чого ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 вибрали вказаний розчин з наркотичним засобом - опій ацетильований у одноразові медичні шприци та незаконно вжили його шляхом ін'єкцій в приміщенні квартири, яку їм надав ОСОБА_1

Крім того, в цей же день, близько 20 години 12 хвилин працівниками міліції при виході з тамбуру квартири АДРЕСА_2 було зупинено ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5, які на питання працівників міліції, чи знаходяться при них предмети та речовини, вилучені з законного обігу, відповіли, що у кожного з них знаходяться використані одноразові медичні шприци, за допомогою яких вони в приміщенні вищевказаної квартири вживали наркотичний засіб - опій ацетильований. Після чого, в ході огляду місця події вищезазначені медичні шприци було вилучено, а саме: у ОСОБА_5 - одноразовий медичний шприц, ємкістю 2 мл. з нашаруваннями червоного кольору, в складі яких, згідно висновку експерта № 107 від 21.01.2014 року, виявлено опійний алкалоїд морфін, масу якого визначити не є можливим у зв'язку з незначною кількістю речовини; у ОСОБА_6 - одноразовий медичний шприц, ємкістю 5 мл з нашаруваннями червоного кольору, в складі яких, згідно висновку експерта № 107 від 21.01.2014 року виявлено опійний алкалоїд морфін, масу якого визначити не є можливим у зв'язку з незначною кількістю речовини; у ОСОБА_3 вилучено одноразовий медичний шприц, ємкістю 5 мл з непрозорою рідиною червоно-коричневого кольору, об'ємом 0, 1 мл, яка, згідно висновку експерта № 107 від 21.01.2014 року, містить особливо небезпечний наркотичний засіб - опій ацетильований, масою в перерахунку на суху речовину 0, 0018 грама; у ОСОБА_2 вилучено одноразовий медичний шприц, ємкістю 5 мл з прозорою рідиною коричневого кольору, об'ємом 0, 1 мл, яка, згідно висновку експерта № 107 від 21.01.2014 року, містить особливо небезпечний наркотичний засіб - опій ацетильований, масою в перерахунку на суху речовину 0, 0021 грама. Вказаний наркотичний засіб ОСОБА_2 за вищевказаних обставин незаконно виготовив та вжив разом із ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 в приміщенні квартири, яку їм надав ОСОБА_1

Продовжуючи свої злочинні дії, ОСОБА_1 17 січня 2014 року приблизно о 22 годині 00 хвилин, знаходячись в приміщенні квартири, яка перебуває в його користуванні, розташованої за адресою: АДРЕСА_2 побачив на кухні на столі два медичні шприци, ємкістю 20 мл та 5 мл з рідиною коричневого кольору, та, усвідомлюючи, що дана рідина являється особливо-небезпечним наркотичним засобом - опій ацетильований, присвоїв їх та зберігав при собі для особистого вжитку, без мети збуту.

В цей же день, в період часу з 22 години 30 хвилин до 23 години 00 хвилин, працівниками міліції в ході проведення огляду місця події за адресою: АДРЕСА_2 на підставі письмового дозволу ОСОБА_1 було вилучено два одноразові медичні шприці, ємкістю 20 та 5 мл, які добровільно видав ОСОБА_1, діставши їх з кишені своєї куртки, з рідиною коричневого кольору, об'ємом 2 мл та 1,2 мл, яка, згідно висновку експерта № 107 від 21.01.2014 року, містить особливо небезпечний наркотичний засіб - опій ацетильований, масою в перерахунку на суху речовину 0, 1402 грама та 0, 0835 грама.

Даний наркотичний засіб ОСОБА_1 при вищевказаних обставинах незаконно виготовив і зберігав для особистого вжитку, без мети збуту.

Крім того, 23 серпня 2013 року, у денний час, ОСОБА_1, знаходячись в своєму автомобілі ТМ «ВАЗ-2108» біля місця мешкання свого знайомого ОСОБА_4, розташованого за адресою: АДРЕСА_3 достовірно знаючи, що ОСОБА_4 раніше не вживав наркотичні засоби, запропонував останньому вжити особливо небезпечний наркотичний засіб - опій, шляхом пропозиції та умовлянь, переконання в безпечності та доцільності вживання наркотичних засобів, описуючи відчуття, викликані після вживання вказаного наркотичного засобу, чим стимулював його прагнення до вживання, тим самим схилив його до вживання, внаслідок чого, ОСОБА_4 вжив наркотичний засіб - опій, шляхом внутрішньовенної ін'єкції.

Дії ОСОБА_1 суд кваліфікує за ч. 1 ст. 315 КК України, тобто схиляння до вживання наркотичних засобів; за ч. 2 ст. 309 КК України, тобто незаконне придбання та зберігання наркотичних засобів, вчинене особою, яка раніше вчинила злочин, передбачений ст. 317 КК України; за ст. ч. 1 ст. 317 КК України, тобто надання приміщення для незаконного виготовлення та вживання наркотичних засобів.

Під час досудового розслідування між прокурором прокуратури Червонозаводського району м. Харкова з одного боку та підозрюваним ОСОБА_1 з іншого боку 28 січня 2014 року укладено угоду на підставі ст.ст. 368,469,472 КПК України про визнання винуватості з урахуванням тих обставин, що ОСОБА_1 під час проведення досудового розслідування визнав свою винуватість у повному обсязі, та зобов'язався беззастережно визнати обвинувачення в обсязі підозри у кримінальному провадженні, сприяти досудовому розслідуванню. Сторони за угодою про визнання винуватості погодились про призначення ОСОБА_1 покарання за ч.1 ст. 317 КК України у вигляді 3 років позбавлення волі; за ч. 2 ст. 309 КК України у вигляді 2 років позбавлення волі; за ч.1 ст. 315 КК України у вигляді позбавлення волі строком на два роки. На підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів визначити покарання шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим - призначити остаточне покарання у вигляді 3 років позбавлення волі. Із застосуванням ст. 75 КК України сторони погоджуються на звільнення від відбування покарання з випробуванням.

ОСОБА_1 розуміючи наслідки укладення та затвердження угоди, передбачені ст. 473 КПК України, та наслідки невиконання угоди, дав згоду на затвердження угоди.

Розглядаючи в порядку п. 1 ч. 3 ст. 314 КПК України питання про можливість затвердження даної угоди про визнання винуватості, суд виходить з наступного.

Відповідно до правил ст. ст. 468, 469 КПК України у кримінальному провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам, може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.

Прокурор в судовому засіданні, вважаючи, що при укладенні даної угоди дотримані вимоги і правила КПК та КК України, просив цю угоду затвердити і призначити обвинуваченому узгоджену в угоді міру покарання та інші передбачені угодою заходи.

Обвинувачений в судовому засіданні також просив вказану угоду з прокурором затвердити і призначити узгоджену в ній міру покарання та інші передбачені угодою заходи, при цьому беззастережно визнав себе винуватим у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 317, ч. 2 ст. 309, ч.1 ст. 315 КК України, в обсязі обвинувачення, дав згоду на застосування узгодженого виду та розміру покарання, а також інших заходів у разі затвердження угоди, заявивши, що здатен реально виконати взяті на себе відповідно до угоди зобов'язання.

Судом встановлено, що злочин, у вчиненні якого ОСОБА_1 беззастережно визнав себе винуватим, згідно із ст. 12 КК України є середньої тяжкості, від якого потерпілих немає.

При цьому судом з'ясовано, що обвинувачений цілком розуміє права визначені ч.4 ст.474 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені ст.472 КПК України, характер обвинувачення, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом.

Обвинуваченому роз'яснені наслідки невиконання угоди, передбачені ст.476 КПК України.

Суд шляхом проведення опитування сторін кримінального провадження переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді. При цьому судом з`ясовано, що ОСОБА_1 повністю усвідомлює зміст укладеної з прокурором угоди про визнання винуватості, характер обвинувачення, щодо якого визнає себе винуватим, цілком розуміє свої права, визначені п. 1 ч. 4 ст. 474 КПК України, а також наслідки укладення, затвердження даної угоди, передбачені ч. 2 ст. 473 КПК України, та наслідки її не виконання, передбачені ст. 476 КПК України.

Зміст угоди про визнання винуватості відповідає вимогам ст. 472 КПК України.

Узгоджене сторонами в угоді про визнання винуватості покарання відповідає вимогам ст.ст. 65, 69, 75 77 КК України, а саме: враховано ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу обвинуваченого, а також обставини, що обтяжують та пом'якшують покарання.

Судом вивчено дані про обвинуваченого і встановлено, що він має базову вищу освіту, не одружений, тимчасово не працює, перебуває на профілактичному обліку з діагнозом вживання опіоідів без синдрому залежності; на обліку у лікаря психіатра не перебуває, за місцем проживання характеризується позитивно, в силу ст. 89 КК України раніше не судимий.

Обставинами, які пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь вчинених злочинів, відповідно до ст.ст.66 КК України, є повне визнання вини та щире каяття обвинуваченого, активне сприяння розкриттю злочину. За таких обставин, з урахуванням особи обвинуваченого, суд вважає можливим призначити йому покарання з застосуванням ст. 75 КК України.

Обставин, що обтяжують покарання, відповідно до ст.67 КК України, судом не встановлено.

Враховуючи, що угода про визнання винуватості, від 15.01.2014 року, була укладена добровільно, відповідає закону і не порушує права, свободи, інтереси сторін та інших осіб, її форма та зміст відповідають вимогам КПК та КК України, суд дійшов висновку про наявність всіх правових підстав для затвердження цієї угоди і призначення обвинуваченому узгодженої сторонами міри покарання, яке відповідає ступеню тяжкості вчиненого злочину та особі обвинуваченого.

Іспитовий строк в три роки суд вважає достатнім та необхідним для досягнення цілей покарання. З метою здійснення контролю за поведінкою засудженого в період іспитового строку суд вважає необхідним покласти на ОСОБА_1 обов'язки, передбачені п.п. 2,3,4 ст.76 КК України.

Долю речових доказів суд вирішує в порядку ст.100 КПК України.

Цивільний позов у справі відсутній.

Процесуальні витрати підлягають стягненню з ОСОБА_1 згідно до ст.ст. 124, 126 КПК України.

Заходи забезпечення кримінального провадження на стадії досудового розслідування до ОСОБА_1 не застосовувались. Під час судового провадження клопотання від прокурора про застосування запобіжного заходу не надходило.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 100, 124, 126, 314, 373, 374, 472, 474 та 475 КПК України, суд, -

ЗАСУДИВ:

Затвердити угоду від 28.01.2014 року між прокурором Петрушко Д.В. та обвинуваченим ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4 про визнання винуватості.

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні злочинів, передбачених ч.1 ст. 317, ч. 2 ст. 309, ч.1 ст. 315 КК України, за якими призначити йому узгоджене сторонами угоди про визнання винуватості від 28.01.2014 року покарання:

- за ч.2 ст.309 КК України - у виді позбавлення волі строком на 2 роки;

- за ч.1 ст.317 КК України - у виді позбавлення волі строком на 3 роки;

- за ч.1 ст.315 КК України - у виді позбавлення волі строком на 2 роки.

Згідно ч.1 ст.70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно визначити покарання за ч.1 ст. 317, ч. 2 ст. 309, ч.1 ст. 315 КК України у виді 3 (трьох) років позбавлення волі.

На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування призначеного покарання з випробуванням із іспитовим строком на 3 роки.

Відповідно до ст.76 КК України зобов'язати ОСОБА_1 протягом іспитового строку: не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції; повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи; періодично з'являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої інспекції.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави процесуальні витрати, понесені при проведенні:

- судово-хімічної експертизи № 107 від 21.01.2014 р. в сумі 618,8 грн. (код доходів 24060300 р/р 31419544700005, код банку 37999680, МФО 851011 УДКС України в Комінтернівському районі м. Харкова);

Речові докази:

- полімерний пакет №1381 (квитанція № 12614 від 23.01.2014р.) який зберігається в УРЗ ГУМВС України в Харківській області - знищити;

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст. 394 КПК України, до апеляційного суду Харківської області шляхом подачі апеляції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя Шелест І.М.