Рішення № 3714779, 21.05.2009, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" травня 2009 р. Справа №01/1151

Господарський суд Черкаської області в складі: головуючого судді Чевгуза О.В., секретаря судового засідання Олійник І.С., за участю представників сторін:

від позивача Барська О.С. - представник за довіреністю,

від відповідача представник не зявився,

в приміщенні господарського суду Черкаської області розглянувши справу за позовом приватного підприємства «АгроТех-Оіл», м. Черкаси

до відкритого акціонерного товариства «Старобабанський гранітний карєр», с. Старі Бабани, Уманський район, Черкаська область

про стягнення 176665,33 грн.

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство «АгроТех-Оіл»звернулось до суду з позовом про стягнення з відповідача заборгованості за поставлений товар в розмірі 176665,33 грн.

Представник позивача в судовому засіданні вимоги підтримала та просила їх задовольнити.

Викликаний в судове засідання представник відповідача не зявився, про причини неявки суд не повідомив, хоча належним чином були повідомлені про час та місце розгляду справи.

Відзиву на позов відповідач не надав.

Суд, заслухавши представника позивача, дослідивши наявні у справі докази, вважає за необхідне позов задовольнити повністю, виходячи з наступного:

25.04.2008 р. між позивачем (постачальник) та відповідачем (покупець) укладено договір №13 поставки нафтопродуктів, відповідно до умов якого позивач зобовязався поставляти, а відповідач приймати та оплачувати згідно з виставленими рахунками нафтопродукти.

Відповідно до п. 2 договору ціна товару визначається в рахунку-фактурі постачальника. Оплата за отриманий товар покупцем здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника на підставі виставлено постачальником рахунку на протязі одного календарного дня з моменту отримання товару.

В період з 19.09.2008 р. по 02.10.2008 р. позивачем було передано відповідачу нафтопродукти на суму 217761 грн. 60 коп. Відповідач частково розрахувався за отримані нафтопродукти на суму 80200 грн.

Залишок боргу в сумі 137561 грн. 60 коп. відповідачем сплачений не був, тому позивач просить суд стягнути його у примусовому порядку.

Наявність заборгованості відповідачем не заперечується і підтверджується наявними в матеріалах справи копіями: договору №13 від 25.04.2008 р., видаткової накладної №РН-0000112 від 19.09.2008р., довіреності №537273 від 19.09.2008 р., видаткової накладної №РН-000117 від 02.10.2008 р., довіреності №537236 від 02.10.2006 р. та платіжних доручень.

Згідно зі ст. 193 Господарського кодексу України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. ст. 525, 526, 530 Цивільного кодексу України зобовязання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства.

Згідно з ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Таким чином, суд вважає, що позивач має право на стягнення з відповідача 137561 грн. 60 коп. заборгованості за поставлену продукцію.

Пунктом 4.2. вказаного договору передбачено, що в разі прострочення оплати товару покупець зобовязаний сплатити постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення.

Частиною 2 ст. 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, враховуючи, що відповідач частково сплатив борг, а саме суму основного боргу в розмірі 80200 грн., позивач має право на стягнення з відповідача 19601 грн. 42 коп. пені, 17052 грн. 13 коп. втрат від інфляції, 2450 грн. 3 % річних.

Суд вважає, що розрахунки пені, втрат від інфляції та відсотків річних вчинені позивачем вірно.

З відповідача на користь позивача необхідно також стягнути 1766 грн. 66 коп. витрат на оплату державного мита і 118 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 49, 80, 82-84 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з відкритого акціонерного товариства «Старобабанський гранітний карєр», с. Старі Бабани, Уманського району, Черкаської області, вул. Гранітна, 1 р/р 26000301887251 в ВІД ПІБ МФО 354381, код ЄДРПОУ 00293717, на користь приватного підприємства «АгроТех.-Оіл», м. Черкаси, вул. Пацаєва, 2, р/р 26002051503856 в ЧФ ЗАТ КБ «Приватбанк»МФО 354347, код ЄДРПОУ 33585127, 137561 грн. 60 коп. боргу, 19601 грн. 42 коп. пені, 17052 грн. 13 коп. втрат від інфляції, 2450 грн. 18 коп. 3 % річних, 1766 грн. 66 коп. витрат по сплаті державного мита, 118 грн. 00 коп. витрат на інформаційно технічне забезпечення судового процесу.

Рішення може бути оскаржене до Київського міжобласного апеляційного господарського суду.

Суддя О.В.Чевгуз