Рішення № 3714715, 26.05.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 20/86

26.05.09

За позовом Дочірнього підприємства «ТПК-Центр»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Індустріальні будівельні

технології»

про стягнення 399 080,84грн.

Суддя Палій В.В.

Секретар Молочна Н.С.

Представники:

Від позивача Зименко А.І.- предст. (дов. від 30.12.2008р.)

Від відповідача Осадчий О.М.- предст. (дов. від 31.03.2009р.)

Обставини справи:

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача 399 080,84рн.-заборгованості (122 445,86грн.-основного боргу, 248 107,85грн.-штрафної неустойки, 12 405,40грн. -3% річних, 16 121,73грн. –збитків від інфляції), яка виникла внаслідок неналежного виконання відповідачем умов договору №02/08/П/25 поставки товарів від 02.06.2008р.

Ухвалою суду від 21.04.2009р. суддею Палієм В.В. порушено провадження у справі №20/86 та прийнято позовну заяву до розгляду, розгляд справи призначено на 06.05.2009р.

05.05.2009р. через відділ діловодства до суду надійшло клопотання від відповідача про відкладення розгляду справи, у зв’язку з відрядженням представника відповідача.

У судовому засіданні 06.05.2009р. клопотання відповідача судом не задоволено, оскільки до клопотання не додано доказів на підтвердження викладених у ньому обставин.

У зв’язку з неявкою у судове засідання представника відповідача та необхідністю витребувати неподані суду документи, розгляд справи 06.05.2009р. відкладено.

У судовому засіданні 19.05.2009р. представник позивача надав суду заяву про уточнення позовних вимог, а саме, просить суд стягнути з відповідача 122 445,86грн. –основного боргу, 16 121,73грн. –збитків від інфляції, 12 405,40грн. – 3% річних, 248 107,85грн. –штрафної неустойки.

Уточнені позовні вимоги прийняті судом до розгляду.

Представник позивача надав суду письмові пояснення щодо нарахування штрафної неустойки у розмірі 248 107,85грн. за період з 10.08.2008р. по 11.03.2009р.

Представник відповідача звернувся до суду з усним клопотанням про оголошення перерви у судовому засідання, для надання можливості ознайомитись з матеріалами справи.

Клопотання судом задоволено.

У судовому засіданні 19.05.2009р. судом оголошено перерву до 26.05.2009р.

У судовому засіданні 26.05.2009р. представник відповідача надав суду відзив на позовну заяву, у якому заперечив проти позовних вимог, посилаючись на те, що товар підлягав поставці за умови здійснення відповідачем повної оплати. Відповідачем оплачена сума у розмірі 354 959,00грн., а поставка здійснена 14.10.2008р. та 15.10.2008р. на суму 484 137,69грн. Договір поставки, укладений між сторонами, є дійсним станом на час розгляду даного спору.

Дослідивши матеріал справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд, -

В С Т А Н О В И В:

02.06.2008р. між ДП «ТПК-Центр», в якості постачальника (далі-позивач) та ТОВ «Індустріальні будівельні технології», в якості покупця (далі-відповідач) було укладено договір №02/08/П/25 поставки товарів, відповідно до умов якого постачальник зобов’язується поставити та передати у власність покупця певний товар, а покупець зобов’язується прийняти цей товар та своєчасно здійснити його оплату на умовах договору.

Відповідно до п. 2.1 договору кількість товару, що має бути поставлений, зазначається у специфікації, яка складається на підставі замовлення покупця та додається до Договору.

Специфікацією №1 від 02.06.2008р. сторонами визначено товар, який підлягав поставці на суму 841 419,36грн.

Відповідно до п. 6.1 договору товар повинен бути поставлений покупцю до 10.08.2008р. та за умови здійснення покупцем повної оплати за товар до дати поставки.

На виконання умов договору позивач поставив відповідачу товар, що підтверджується наступними видатковими накладними: №02КИ101416 від 14.10.2008р. на суму 193 981,10грн., №302КИ101519 від 15.10.2008р. на суму 207 403,27грн., №02КИ101520 від 15.10.2008р. на суму 82 753,32грн. Всього на суму 484 137,69грн., що не заперечується у відзиві відповідачем.

Відповідно до пп. 8.5.1, 8.5.2 договору попередня оплата у розмірі 10% суми за специфікацією має бути перерахована покупцем постачальнику до 10.06.2008р.

Остаточна оплата за товар, що постачається, має бути перерахована покупцем постачальнику до 10.08.2008р.

Відповідач оплатив вартість товару частково у розмірі 354 959,00грн., що підтверджується у відзиві відповідачем.

Проте, у встановлений договором строк відповідач вартість товару у розмірі 122 445,86грн. не оплатив (при цьому, при розрахунку позовних вимог позивачем врахована раніше перерахована відповідачем сума у розмірі 6732,83грн., в рахунок даних договірних відносин сторін, що підтверджується підписаним позивачем Актом звіряння взаємних розрахунків №1 за період з 02.06.2008р. по 01.12.2008р.).

У зв’язку з наведеним, позивач просить суд стягнути з відповідача 122 445,86грн. основного боргу.

За змістом статті 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до п.1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов’язані встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до п. 2 статті 712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно п. 1 статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Таким чином, вимога позивача про стягнення з відповідача 122 445,86грн. основного боргу вважається обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Посилання відповідача на те, що укладений між сторонами договір є чинним та позивачем здійснено поставку товару не в повному обсязі, який встановлений договором, судом до уваги не приймаються, оскільки договором визначено умови оплати –остаточна оплата за товар, що поставляється, має бути перерахована покупцем постачальнику 10.08.2008р.

Повна оплата товару не ставиться у залежність від його поставки, навпаки, умовою поставки товару в строк до 10.08.2008р. є повна оплата товару до дати поставки.

Таким чином, у даному випадку має місце прострочення відповідача, як покупця.

У свою чергу, відповідно до п. 4 ст. 612 Цивільного кодексу України прострочення позивача щодо поставки товару не настає, оскільки зобов’язання не могло бути виконано внаслідок прострочення відповідача.

Щодо посилання відповідача на те, що позивач здійснив поставку товару до здійснення відповідачем повної оплати, то суд зазначає, що за наведених умов, здійснення поставки товару позивачем є його правом. У свою чергу, відповідач прийняв товар, що підтверджується доданими до позовної заяви видатковими накладними, відповідно зобов’язаний оплатити у повному обсязі поставлений товар.

Позивачем заявлено до стягнення з відповідача за порушення виконання грошового зобов’язання 248 107,85грн. –штрафної неустойки.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (п.1 ст. 612 ЦК України).

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання.

Згідно п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано.

Відповідно до п. 14.2.2 договору за прострочення оплати товару покупець сплачує постачальнику штрафну неустойку в розмірі 0,2% від несвоєчасно сплаченої суми за кожний день протягом всього строку прострочення зобов’язання.

Таким чином, сторонами у договорі визначено інший строк, протягом якого здійснюється нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, а саме, протягом всього строку прострочення зобов’язання.

Згідно ч. 4 ст. 231 Господарського кодексу України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов’язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов’язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань врегульовані Законом України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань”, положеннями якого встановлено, що за прострочку платежу, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін (ст. 1 Закону). Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Ознайомившись з розрахунком штрафної неустойки позивача, нарахування якої передбачено п. 14.2.2 договору, суд задовольняє зазначену вимогу відповідно до уточненого розрахунку суду у розмірі 28 335,06грн. (з урахуванням вимог Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань»та з урахуванням того, що період з 10.08.2008р. по 25.09.2008р. складається із 47 днів, а не з 214, як зазначає у розрахунку позивач).

Згідно п.2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, стягнення збитків від інфляції у сумі 16 121,73грн. за розрахунком позивача суд вважає обґрунтованим. Вимога про стягнення з відповідача 12 405,40грн. -3% річних підлягає задоволенню частково у розмірі 3550,93грн. (за період з 10.08.2008р. по 11.03.2009р. включно, з урахуванням того, що період з 10.08.2008р. по 25.09.2008р. складається із 47 днів, а не з 214, як зазначає у розрахунку позивач).

Витрати по оплаті державного мита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу згідно ст.49 ГПК України покладаються на відповідача, пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи наведене, а також те, що відповідач не оспорив ціну позову, позовні вимоги визнаються обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню частково.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В :

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Індустріальні будівельні технології»(м. Київ, просп. Возз’єднання, 15, код ЄДРПОУ 32662289) на користь Дочірнього підприємства «ТПК-Центр»(м. Київ, вул. М. Грінченка, 4, код ЄДРПОУ 24731636) 122 445,86грн. - основного боргу, 28 335,06грн. –штрафної неустойки, 16 121,73грн. –збитків від інфляції, 3 550,93грн. -3% річних, 1704,54грн. - державного мита, 50,40грн.- витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

4. В іншій частині позовних вимог –відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом 10 днів з дня прийняття.

Суддя В.В. Палій