Ухвала суду № 37145190, 10.02.2014, Апеляційний суд Хмельницької області

УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

______________

Справа №2218/11480/2012

Провадження №22-ц/792/473/14

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 лютого 2014 року м. Хмельницький

Колегія суддів судової палати у цивільних справах

апеляційного суду Хмельницької області

в складі: головуючого - судді Талалай О.І.

суддів: П'єнти І.В., Корніюк А.П.

з участю секретаря: Сацюк Г.О.

представника апелянта: Самолюка М.В.

представника третьої особи: Шевчук О.В.

розглянула у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальність «Фоззі-Т» на рішення Хмельницького міськрайонного суду від 26 грудня 2013 року у справі за позовом ОСОБА_3 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фоззі-Т», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Хмельницькому, про відшкодування моральної шкоди.

Заслухавши доповідача, пояснення осіб, які беруть участь у справі, перевіривши матеріали справи, ознайомившись з доводами апеляційної скарги, колегія суддів,

в с т а н о в и л а :

ОСОБА_3, звертаючись до суду з вказаним позовом, зазначила, що 04 листопада 2007 року з нею стався нещасний випадок на виробництві, внаслідок якого вона отримала черепно-мозкову травму, забиту рану потилиці. Нещасний випадок стався через незабезпечення її спецвзуттям в порушення вимог ст. 8 Закону України «Про охорону праці», що підтверджується актом спеціального розслідування нещасного випадку. У результаті отриманої травми втратила 10% загальної працездатності, що підтверджується випискою з акта огляду МСЕК. У зв'язку з ушкодженням здоров'я їй заподіяно моральну шкоду, оскільки перенесла фізичний біль, страждання, лікування, було порушено нормальний ритм життя, не мала можливості вирішувати соціально-побутові питання через погане самопочуття, змушена була вживати заходи для поновлення своїх порушених прав. Тому просила стягнути з відповідача на її користь 20000 грн.

Рішенням Хмельницького міськрайонного суду від 26 грудня 2013 року позов задоволено частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фоззі-Т» на користь ОСОБА_3 на відшкодування моральної шкоди 2000 грн. У решті позову відмовлено. Вирішено питання про судові витрати.

ТОВ «Фоззі-Т», не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, в апеляційній скарзі просить його скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у позові. Посилається на неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам, порушення норм матеріального і процесуального права. Судом не враховано, що робота позивача не пов'язана із шкідливими і небезпечними умовами праці або із забрудненням, несприятливими метеорологічними умовами. Товариство не повинно забезпечувати ОСОБА_3 спеціальним взуттям, відповідно не порушено норми ст. 8 Закону України «Про охорону праці». Судом не з'ясовано чим підтверджувався факт заподіяння позивачеві моральних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі вона оцінює заподіяну шкоду та з чого при цьому виходить. ОСОБА_3 не надано жодних доказів заподіяння їй моральної шкоди і вини товариства у цьому.

У засіданні апеляційного суду представник апелянта апеляційну скаргу підтримав. Представник третьої особи визнала її не обґрунтованою. ОСОБА_3 не з'явилася, про розгляд справи належним чином повідомлена.

Апеляційна скарга підлягає відхиленню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Судом першої інстанції правильно встановлено, що ОСОБА_3 з 06 листопада 2006 року по 18 лютого 2011 року працювала на посаді прибиральниці відділу господарського універсаму «Сільпо» № 1 у ТОВ «Фоззі-Т». 04 листопада 2007 року о 07 год. 15 хв. з нею стався нещасний випадок на виробництві, внаслідок якого вона отримала черепно-мозкову травму. Комісією, яка була створена відповідно до наказу по ТОВ «Фоззі-Т», проведено розслідування нещасного випадку. За результатами роботи комісії 20 вересня 2011 року були складені і затверджені акт розслідування нещасного випадку форми Н-5 і акт про нещасний випадок, пов'язаний з виробництвом форми Н-1. Згідно вищезазначеного акту розслідування нещасний випадок 04 листопада 2007 року стався через незабезпечення ОСОБА_3 спецвзуттям (порушення ст. 8 Закону України «Про охорону праці» директором ОСОБА_4) Відповідно до виписки з акту огляду МСЕК від 10 січня 2012 року ОСОБА_3 встановлено ступінь втрати професійної працездатності 10% у зв'язку з трудовим каліцтвом. Постановою відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Хмельницькому позивачу призначено виплату одноразової допомоги і компенсацію втрати частини заробітку.

Наведене підтверджується приєднаними до матеріалів справи і дослідженими судом доказами.

Задовольняючи частково позов, суд обґрунтовано виходив з того, що у результаті нещасного випадку на виробництві ОСОБА_3 по вині відповідача заподіяно моральну шкоду, оскільки остання перенесла фізичний біль, порушення її законних прав призвели до моральних страждань, порушення нормального ритму життя.

Висновки суду узгоджуються з матеріалами справи і відповідають вимогам закону.

Відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону України «Про охорону праці» на роботах із шкідливими і небезпечними умовами праці, а також роботах, пов'язаних із забрудненням або несприятливими метеорологічними умовами, працівникам видаються безоплатно за встановленими нормами спеціальний одяг, спеціальне взуття та інші засоби індивідуального захисту, а також мийні та знешкоджувальні засоби.

Згідно ч. 1, ч. 2 і ч. 3 ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Частиною 1 ст. 1167 ЦК України передбачено, що моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Відповідно до п. 9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану. При цьому суд має виходи із засад розумності, виваженості та справедливості.

Виходячи з наведеного, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції, виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, з врахуванням характеру заподіяння моральної шкоди, характеру і об'єму моральних страждань позивача правильно визначив розмір відшкодування моральної шкоди.

Доводи апелянта про недоведеність вини товариства у заподіянні моральної шкоди позивачу не можуть бути прийняті до уваги з наступних підстав.

Відповідно до ч. 2 ст. 1166 ЦК України особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Відповідач не надав доказів відсутності його вини у заподіянні моральної шкоди ОСОБА_3

Інші доводи апеляційної скарги на законність рішення суду не впливають і його висновки не спростовують.

Рішення суду першої інстанції ґрунтується на повно, всебічно досліджених матеріалах справи, ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав в межах доводів апеляційної скарги для його скасування не вбачається.

Керуючись ст. ст. 307, 308, 315, 319 ЦПК України, колегія суддів,

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Фоззі-Т» відхилити.

Рішення Хмельницького міськрайонного суду від 26 грудня 2013 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий: (підпис) Судді: (підписи)

Вірно:

Головуючий:

_____________

Головуючий в першій інстанції: Логінова С.М. Провадження: № 22-ц/792/473/14

Доповідач: Талалай О.І. Категорія: 30,32