Ухвала суду № 37143960, 28.01.2014, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 січня 2014 р.Справа № 820/9065/13-аКолегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Калиновського В.А.

Суддів: Бенедик А.П. , Водолажської Н.С.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 02.12.2013р. по справі № 820/9065/13-а

за позовом Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області

до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 третя особа Ленінський районний відділ Харківського міського управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Харківській області

про застосування фінансової санкції, стягнення коштів та конфіскацію грального обладнання,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Державна податкова інспекція у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області, звернулась до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, 3-тя особа: Ленінський районний відділ Харківського міського управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Харківській області, в якому просила суд:

- застосувати до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 штраф у розмірі 9176000,00грн., що становить вісім тисяч мінімальних заробітних плат;

- перерахувати до Державного бюджету України 330,00грн. в якості прибутку (доходу) від проведення ФОП ОСОБА_1 азартних ігор, що знаходяться на зберіганні у фінансовій частині Ленінського РВ ХМУ ГУМВС України в Харківській області;

- конфіскувати в дохід Держави гральне обладнання, що знаходиться на зберіганні у камері схову Ленінського РВ ХМУ ГУМВС України в Харківській області та на яке накладено арешт відповідно до протоколу огляду місця події, постанови про визнання речових доказів та передачу їх на зберігання від 27.06.2013р. та ухвали Ленінського районного суду м. Харкова від 09.07.2013 року.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 02.12.2013 року зазначений адміністративний позов було задоволено.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій він просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими, невідповідність висновків суду обставинам справи та на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, з обставин і обґрунтувань, викладених в апеляційній скарзі.

В судове засідання апеляційної інстанції сторони не прибули, були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Позивача надав письмову заяву про перенесення розгляду справи у зв'язку з хворобою його адвоката.

Колегія суддів, вирішивши клопотання позивача, вважає, що воно задоволенню не підлягає, оскільки не надано доказів поважності причини неявки; більше того, позивач, який належним чином повідомлений про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, не прибувши в судове засідання, не просив відкласти розгляд справи з підстав, зазначених у заяві.

Враховуючи неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, колегія суддів на підставі п. 2 ч. 1 ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними в справі матеріалами.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що відповідач - ФОП ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрований як фізична особа - підприємець 18.04.2008 року Виконавчим комітетом Харківської міської ради, ідентифікаційний номер платника податків НОМЕР_1 та перебуває на обліку в ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова ГУ Міндоходів у Харківській області, що не заперечується сторонами по справі. (а.с. 54, 55, 56).

Між ФОП ОСОБА_2 (орендодавець) та відповідачем - ФОП ОСОБА_1 (орендар) 20 червня 2013 року було укладено договір оренди (найму) №б/н, відповідно до умов якого, орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування 79,5 кв.м. нежитлового приміщення, що належить орендодавцю згідно свідоцтва про право власності на нерухоме майно, яке розташовано за адресою: АДРЕСА_1. (а.с. 46, 95).

Згідно умов вказаного договору майно передається в оренду з метою використання в своїй підприємницькій діяльності.

Сторонами договору оренди (найму) 20.06.2013 року підписано акт приймання - передачі орендованого майна, відповідно до якого орендар передав, орендодавець прийняв 79,5 кв.м. нежитлового приміщення, яке розташовано за адресою: АДРЕСА_1. (а.с.49).

26.06.2013 року працівниками оперативного управління Головного управління Міндоходів у Харківській області встановлений факт організації та проведення азартних ігор у приміщенні за адресою: АДРЕСА_1.

На місце події було викликано чергову слідчо-оперативну групу Ленінського РВ ХМУ ГУМВС України в Харківській області, якою в ході огляду місця події виявлено: 9 гральних автоматів, які знаходились у ввімкнутому стані та приєднані до електромережі; 1 стіл для гри в покер, апарат для змішування карт, в якому знаходились гральні карти; грошові кошти в касі приміщення в загальній сумі 330 грн.; 2 магнітних ключа від запуску гральних пристроїв; комп'ютерний системний блок №01119, на який здійснювався запис з камер відеоспостереження; мобільний телефон; гральні карти у кількості 6 колод; 5 коробок з гральними фішками; 2 прилади для змішування карт; 3 стопки карток «PNC»; плати у кількості 3 шт., 2 ящика з гральними фішками. (а.с.18-26)

В ході проведення комплексу заходів щодо встановлення та документування протиправної діяльності по організації та проведенню азартних ігор були опитані особи, що знаходились на той час на місці події, які засвідчили факт проведення азартних ігор з метою отримання прибутку у вказаному приміщенні, обладнаному під гральний зал.

Відповідно до письмових пояснень гр. ОСОБА_3, останній повідомив, що працює охоронником грального залу, розташованого за адресою: АДРЕСА_1. До його повноважень входив захист касира-адміністратора, а також надання іншим громадянам доступу до грального залу. На момент приїзду працівників правоохоронних органів в гральному залі знаходились дві особи: касир-адміністратор та відвідувач. (а.с.15)

Згідно письмових пояснень гр. ОСОБА_4, наданих нею 26.06.2013 року оперативному співробітнику по ОВД оперативного управління ГУ Міндоходів у Харківській області, остання повідомила, що вона працює в даному гральному залі на посаді касира-адміністратора. До функціональних обов'язків належить приймання від відвідувачів грошових коштів, виставляння за допомогою спеціального магнітного ключа умовних одиниць - кредитів на гральних автоматах; у випадку виграшу - виплата грошових коштів відвідувачам. Також, гр. ОСОБА_4 пояснила, що станом на 18 годину в гральному залі знаходився один відвідувач, який зробив ставку в розмірі 50 грн. та здійснював гру за гральним автоматом. Крім того, впродовж 26 червня 2013 року до грального залу, розташованого за адресою: АДРЕСА_1, заходило ще троє відвідувачів, які також здійснювали ставки та грали на гральних автоматах. Зі своїми працедавцями - ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_1, вона зв'язувалась за допомогою телефону марки «Nokia», який знаходився в гральному залі. (а.с.13-14)

Допитана в судовому засіданні суду першої інстанції в якості свідка гр. ОСОБА_4 пояснила, що вона неофіційно працювала протягом тижня касиром - адміністратором в ігровому залі, який розташований за адресою: АДРЕСА_1. Вона особисто не знає ОСОБА_1, але бачила його у ігровому залі декілька разів. Заробітну плату їй виплачував ОСОБА_6.

Відповідно до письмових пояснень гр. ОСОБА_7, останній повідомив, що про проведення азартних ігор в гральному залі за адресою: АДРЕСА_1, йому стало відомо від знайомого, який декілька разів грав в даному залі. Двері до грального залу 26.06.2013р. йому відчинив охоронець, у залі знаходилась дівчина, яка прийняла від нього ставку в розмірі 50грн. Після зробленої ним ставки дівчина підійшла до грального автомату та використала магнітний електронний ключ, після чого на моніторі автомату відобразився напис «Баланс 500грн.». Він розпочав гру. На час приїзду працівників оперативного управління ГУ Міндоходів та Ленінського РВ ХМУ ГУМВС України в Харківській області, на моніторі грального автомату було відображено напис «Баланс 550грн.», що відповідає 55 грн. (а.с.16-17)

Слідчим СВ Ленінського РВ ХМУ ГУМВС України в Харківській області до Єдиного реєстру досудових розслідувань 27.06.2013 року внесено запис по порушення кримінального провадження за №12013220510001775 за правовою кваліфікацією ст.203-2 ч.1 Кримінального кодексу України. (а.с.27-28)

Виявлені, під час огляду місця події, предмети та грошові кошти, відповідно до Постанови слідчого СВ Ленінського РВ ХМУ ГУМВС України в Харківській області старшини міліції А.І. Шеленіна про визнання доказів та передачу їх на зберігання від 27.06.2013 року, вилучені та здані на зберігання до камери схову та фінансової частини Ленінського РВ ХМУ ГУМВС України в Харківській області. (а.с.29-32)

Ухвалою слідчого судді Ленінського районного суду м. Харкова від 09.07.2013 року на майно, вилучене в ході обшуку, відповідно до протоколу огляду місця події від 26.06.2013 року у гральному залі, розташованому за адресою: АДРЕСА_1, накладено арешт. (а.с.39-41)

В ході досудового розслідування в кримінальному провадженні працівниками СДСБЕЗ Ленінського РВ ХМУ ГУМВС України в Харківській області було допитано громадянина ОСОБА_2 в якості свідка. Згідно даних протоколу допита свідка від 24.07.2013 року, гр. ОСОБА_2, попереджений про кримінальну відповідальність, передбачену ст.384 КК України, пояснив, що він є приватним підприємцем, перебуває на податковому обліку ДПІ у Московському м. Харкова ГУ Міндоходів у Харківській області, основним видом діяльності є надання в оренду власного нерухомого майна. Приміщення, орендоване ФОП ОСОБА_1, належить йому на праві власності. Про те, що у даному приміщенні знаходились гральні автомати йому стало відомо від співробітників податкової міліції.

На питання: "Чи знайомий Вам чоловік на ім'я ОСОБА_6?" ФОП ОСОБА_2 відповів: "Так, знайомий. Цей чоловік є компаньйоном ОСОБА_1, але повних його даних я не знаю.", що засвідчено її підписом у протоколі допиту свідка від 24.07.2013 року. (а.с.42-45)

Враховуючи наведене та беручи до уваги, що наявними доказами підтверджується факт порушення відповідачем вимог Закону України "Про заборону грального бізнесу в Україні" в частині організації та проведення на території України азартних ігор, позивач звернувся до суду із даним позовом.

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, виходив з того, що матеріали справи та наявні в ній докази об'єктивно засвідчують факт здійснення відповідачем забороненого в Україні грального бізнесу, що є порушенням вимог Закону України "Про заборону грального бізнесу в Україні", що тягне за собою застосування фінансових санкцій у вигляді штрафу у розмірі вісім тисяч мінімальних заробітних плат з конфіскацією грального обладнання.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Відповідно до преамбули Закону України "Про заборону грального бізнесу в Україні", він запроваджує обмеження щодо здійснення грального бізнесу в Україні, виходячи з конституційних принципів пріоритету прав і свобод людини і громадянина, захисту моральності та здоров'я населення, заборони використання власності на шкоду людині і суспільству.

Згідно ст.2 Закону України "Про заборону грального бізнесу в Україні" в Україні забороняється гральний бізнес та участь в азартних іграх.

В розумінні положень Закону України "Про заборону грального бізнесу в Україні" гральний бізнес - діяльність з організації та проведення азартних ігор у казино, на гральних автоматах, у букмекерських конторах та в електронному (віртуальному) казино, що здійснюють організатори азартних ігор з метою отримання прибутку (п.1 ч.1 ст.2 Закону України "Про заборону грального бізнесу в Україні"); азартна гра - будь-яка гра, умовою участі в якій є внесення гравцем ставки, що дає змогу отримати виграш (приз), і результат якої повністю або частково залежить від випадковості (п. 2 ч.1 ст.2 Закону України "Про заборону грального бізнесу в Україні"); організація і проведення азартних ігор - діяльність організаторів азартних ігор, що здійснюється з метою створення умов для здійснення азартних ігор та видачі виграшів (призів) учасникам азартних ігор (п. 4 ч. 1 ст. 2 Закону України "Про заборону грального бізнесу в Україні").

З системного аналізу вказаних норм закону можна дійти висновку про те, що гральним бізнесом є діяльність, яка полягає у створенні суб'єктом права умов для задоволення потреби фізичної особи у прийнятті участі в процесі дії, яка розпочинається внесенням у будь-який спосіб ставки, відбувається у казино, приміщенні, де розташовані гральні автомати, букмекерській конторі і можливим результатом якої (слід розуміти - дії) є випадкове отримання цією фізичною особою виграшу, безвідносно як до фактичного отримання виграшу такою фізичною особою, так і до фактичного отримання прибутку суб'єктом права.

Підпунктом 20.1.36 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України передбачено право органів державної податкової служби звертатися у випадках, передбачених законом до суду щодо застосування санкцій, пов'язаних із забороною організації і проведення азартних ігор на території України.

Отже, контроль за дотриманням суб'єктами права правового господарського порядку у сфері грального бізнесу покладений на органи державної податкової служби України, оскільки наділення останніх повноваженнями на звернення до суду з позовами про застосування санкцій, пов'язаних із забороною організації і проведення азартних ігор на території України, одночасно означає і наявність правомочностей по встановленню обставин фактичної дійсності, необхідних для реалізації цих повноважень.

Судом встановлено, що 20 червня 2012 року між ФОП ОСОБА_1 (орендодавець) і ФОП ОСОБА_6 (орендар) укладено договір суборенди нежитлового приміщення. (а.с.75-76)

Відповідно до умов вказаного договору суборенди орендодавець передає, а орендар бере в оперативний лізинг нежитлове приміщення, яке розташовано за адресою: АДРЕСА_1, з метою використання в своїй підприємницькій діяльності. Термін дії договору суборенди з 20.06.2013 року по 31.12.2013 року.

Також, матеріали справи містять акт приймання - передачі майна до договору суборенди нежитлового приміщення від 20.06.2013 року, відповідно до якого ФОП ОСОБА_1 (орендодавець) передав, а ФОП ОСОБА_6 (орендар) орендодавець прийняв 79,5 кв.м. нежитлового приміщення, яке розташовано за адресою: АДРЕСА_1, разом із наявним у приміщенні майном, відповідно до додатку №1 (а.с.76).

Згідно додатку №1 до договору суборенди нежитлового приміщення від 20.06.2013 року, ФОП ОСОБА_1 передав, а ФОП ОСОБА_6 прийняв нежитлове приміщення із наявним у приміщенні майном, а саме: гральними автоматами у кількості 10 шт., комп'ютерними платами у кількості 3шт.,приладом для карт, системним блоком, столом для покеру, магнітними ключами у кількості 2 шт. та технічною документацією та інструкціями щодо експлуатації гральних автоматів, перелік якого зазначений у вказаному додатку. (а.с.77).

20 червня 2012 року між ФОП ОСОБА_1 (орендодавець) і ФОП ОСОБА_6 (орендар) укладено договір суборенди нежитлового приміщення від (а.с.99-100)

Відповідно до умов вказаного договору суборенди орендодавець передає, а орендар бере в оперативний лізинг нежитлове приміщення, яке розташовано за адресою: АДРЕСА_1, з метою використання в своїй підприємницькій діяльності. Термін дії договору суборенди з 20.06.2013 року по 31.12.2013 року.

Матеріали справи містять акт приймання - передачі майна до договору суборенди нежитлового приміщення від 20.06.2013 року, відповідно до якого ФОП ОСОБА_1 (орендодавець) передав, а ФОП ОСОБА_6 (орендар) орендодавець прийняв нежитлове приміщення загальною площею 79,5 кв.м., яке розташовано за адресою: АДРЕСА_1.(а.с.101).

Згідно додатку №1 до договору суборенди нежитлового приміщення від 20.06.2013 року, ФОП ОСОБА_1 передав, а ФОП ОСОБА_6 прийняв нежитлове приміщення разом із наявним у приміщенні майном, а саме: гральними автоматами у кількості 10 шт., комп'ютерними платами у кількості 3шт.,приладом для карт, системним блоком, столом для покеру, магнітними ключами у кількості 2 шт. та технічною документацією та інструкціями щодо експлуатації гральних автоматів, перелік якого зазначений у вказаному додатку. (а.с.102).

Таким чином, в матеріалах справи наявні два договори суборенди нежитлового приміщення загальною площею 79,5 кв.м., яке розташовано за адресою: АДРЕСА_1, які укладені 20 червня 2012 року ФОП ОСОБА_1 (орендодавець) одночасно з двома орендарями: ФОП ОСОБА_6 та ФОП ОСОБА_6 з однаковим терміном дії з 20.06.2013 року по 31.12.2013 року, якими представник відповідача обґрунтовує непричетність відповідача - ФОП ОСОБА_1 до організації грального бізнесу у зазначеному приміщенні.

Дослідивши вищевказані договори суборенди нежитлового приміщення судом встановлено, що в обох договорах відсутні обов'язкові реквізити орендаря, а саме: ідентифікаційний код, адреса, номер свідоцтва про державну реєстрацію або паспортні дані, що унеможливлює суд класифікувати вказаних в договорах суборенди орендарів як суб'єктів господарювання.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів ставить під сумнів реальність укладення вищевказаних договорів суборенди два правочини щодо укладання ФОП ОСОБА_1 договорів суборенди від 20.06.2012 року, виходячи з наступного.

Пунктом 6.3. договору оренди (найму) нерухомого майна, укладеному 20.06.2013 року між ФОП ОСОБА_2 та ФОП ОСОБА_1, передбачено, що приміщення може бути передано орендарем іншій особі в суборенду. (а.с.95-97)

Відповідно до ч.1 ст.774 Цивільного кодексу України передання наймачем речі у користування іншій особі (піднайм) можливе лише за згодою наймодавця, якщо інше не встановлено договором або законом.

Договором оренди (найму) нерухомого майна від 20.06.2013 року не передбачено право передачі майна в суборенду без згоди власника приміщення.

Також, як було встановлено судом, відповідачем ФОП ОСОБА_1 було укладено два договори суборенди нежитлового приміщення загальною площею 79,5 кв.м., яке розташовано за адресою: АДРЕСА_1, які укладені 20 червня 2012 року ФОП ОСОБА_1 (орендодавець) одночасно з двома орендарями: ФОП ОСОБА_6 та ФОП ОСОБА_6 з однаковим терміном дії з 20.06.2013 року по 31.12.2013 року.

Реквізити орендарів як суб'єктів господарювання в наданих представником відповідача договорах суборенди відсутні.

Згідно витягів з ЄДР з офіційного сайту (http://irc.gov.ua) інформації щодо ФОП ОСОБА_6 та ФОП ОСОБА_6 не знайдено.

Згідно довідки позивача від 02.12.2013 року за №429/20-40-18-02-16 в базі даних ГУ Міндоходів у Харківській області відсутній податковий номер ОСОБА_6. ФОП ОСОБА_6 не перебуває на податковому обліку в інспекціях Харківської області як фізична особа-підприємець. (а.с.125)

Крім цього, слід зазначити, що дата укладення обох договорів - 20 червня 2012 року, тоді як згідно п.2.1. договору оренди (а.с.95-97) ФОП ОСОБА_1 вступив у строкове платне користування нежитловим приміщенням з моменту підписання акту приймання-передачі майна - з 20.06.2013 року (а.с. 98). Тобто, право відповідача як орендаря на передачу майна в суборенду за згодою власника у ФОП ОСОБА_1 виникло тільки з 20.06.2013 року.

Зважаючи на встановлені обставини, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що зазначені договори суборенди від 20.06.2013 року не можуть визнаватись судом належними та допустимими доказами наявності між ФОП ОСОБА_1 та вказаними в договорах суборенди орендодавцями факту вчинення правочинів в розумінні ст.202 Цивільного кодексу України, та як наслідок здійснення саме суборендарями діяльності, пов'язаної з організацією та проведенням азартних ігор.

Колегія суддів не приймає до уваги угоди про розірвання договору оренди нежитлового приміщення №б/н від 20.06.2013 року (а.с.103), наданої в якості доказу, оскільки вона укладена 12.07.2013 року, тоді як факт організації та проведення азартних ігор у вищевказаному приміщенні працівниками правоохоронних органів було встановлено 26.06.2013 року.

Крім того, згідно протоколу допиту свідка від 24.07.2013 року, ФОП ОСОБА_2 на питання: «Хто на теперішній час винаймає у Вас вказане приміщення?» відповів: «ОСОБА_1» (а.с.45)

Враховуючи вищевикладене, посилання апелянта на те, що ФОП ОСОБА_1 не має відношення до організації та проведення грального бізнесу, яку здійснював суборендатор - ФОП ОСОБА_6, який має бути відповідачем по даній справі, є необґрунтованими та недоведеними в ході розгляду справи.

Крім того, відповідачем не надано доказів отримання гральних автоматів та іншого майна від ФОП ОСОБА_2, але надані докази передачі гральних автоматів ФОП ОСОБА_1 двом суборендаторам, яких неможливо ідентифікувати як суб'єктів господарювання.

Натомість, колегія суддів зазначає, що податковим органом на підтвердження факту порушення відповідачем вимог Закону України "Про заборону грального бізнесу в Україні" в частині організації та проведення азартних ігор, та як наслідок, обґрунтованості заявлених позовних вимог, було надано та долучено до матеріалів справи копію протоколу огляду місця події від 26.06.2013 року.

Викладені у протоколі обставини вказують на здійснення відповідачем діяльності у сфері грального бізнесу із використанням гральних автоматів, що підтверджуються також іншими доказами, які містяться у матеріалах справи, наданими позивачем, а саме: витягом з кримінального провадження №12013220510001775, постановою про визнання речових доказів та передачу їх на зберігання від 27.06.2013 року, договором оренди (найму) нерухомого майна, актом прймання-передачі орендованого майна, протоколом допиту свідка ФОП ОСОБА_2, протоколом допиту свідка ОСОБА_4, письмовими поясненнями гр. ОСОБА_7, гр. ОСОБА_3

Також, у зв'язку з встановленням під час перевірки факту зайняття гральним бізнесом, слідчим СВ Ленінського РВ ХМУ ГУМВС України в Харківській області розпочато кримінальне провадження за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.203-2 Кримінального кодексу України, яке 27.06.2013р. внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12013220510001775. (а.с.28)

Згідно інформації по кримінальному провадженню №12013220510001775, наданої начальником СВ Ленінського РВ ХМУ ГУМВС України в Харківській області, в ході досудового розслідування встановлено, що 26.06.2013 року за адресою: АДРЕСА_1, надавались послуги ігорного бізнесу та виявлено салон гральних автоматів. На теперішній час досудове розслідування у вищевказаному кримінальному провадженні триває. (а.с.113)

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає вірним та обґрунтованим висновок суду першої інстанції про те, що матеріали справи та наявні в ній докази об'єктивно засвідчують факт здійснення відповідачем забороненого в Україні грального бізнесу, що є порушенням вимог Закону України "Про заборону грального бізнесу в Україні".

Відповідно до ст.3 Закону України "Про заборону грального бізнесу в Україні" до суб'єктів господарювання, які організовують і проводять на території України азартні ігри, застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу у розмірі вісім тисяч мінімальних заробітних плат з конфіскацією грального обладнання, а прибуток (дохід) від проведення такої азартної гри підлягає перерахуванню до Державного бюджету України. Застосування фінансових санкцій, зазначених у частині першій цієї статті, здійснюється за рішенням суду, ухваленим за позовом органів міліції та/або органів державної податкової служби.

Слід відзначити, що мінімальна заробітна плата - це законодавчо встановлений розмір заробітної плати за просту, некваліфіковану працю, нижче якого не може проводитися оплата за виконану працівником місячну, а також погодинну норму праці (обсяг робіт) (ст. 95 Кодексу законів про працю України; стаття 3 Закону України "Про оплату праці").

Розмір мінімальної заробітної плати встановлюється і переглядається відповідно до статей 9 і 10 Закону України "Про оплату праці" та не може бути нижчим від розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до п.п.5-2, п.5 ст.38 Бюджетного кодексу України визначено, що розмір мінімальної заробітної плати на плановий бюджетний період визначається Законом України про Державний бюджет України.

Згідно із ст.8 Закону України "Про Держаний бюджет України на 2013 рік" мінімальна заробітна плата у місячному розмірі становить 1147,00грн. - з 01 січня, 1218,00грн.- з 01 грудня.

Таким чином, розмір фінансових санкцій за порушення відповідачем вимог Закону України "Про заборону грального бізнесу в Україні" (станом на час встановлення відповідного порушення Закону України "Про заборону грального бізнесу в Україні") у грошовому еквіваленті складає 9176000,00грн.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про обґрунтованість заявлених позовних вимог в частині застосування до відповідача штрафу у розмірі вісім тисяч мінімальних заробітних плат, що становить 9176000,00грн.

Відповідно до ч.1 ст.29 Кодексу України про адміністративні правопорушення, конфіскація предмета, який став знаряддям вчинення або безпосереднім об'єктом адміністративного правопорушення, полягає в примусовій безоплатній передачі цього предмета у власність держави за рішенням суду.

Так, згідно зі ст.3 3акону України "Про заборону грального бізнесу в Україні", до суб'єктів господарювання, які організовують і проводять на території України азартні ігри, застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу у розмірі вісім тисяч мінімальних заробітних плат з конфіскацією грального обладнання.

При цьому виходячи зі змісту вищевказаної норми права, санкція у вигляді конфіскації грального обладнання є обов'язковим додатковим покаранням, яке застосовується в усіх випадках поряд із штрафом за порушення суб'єктом господарювання заборони на організацію та проведення азартних ігор.

Колегія суддів зазначає, що Закон України "Про заборону грального бізнесу в Україні" є спеціальним законом, який встановлює відповідальність за організацію і проведення на території України азартних ігор. Вказаний закон регламентує обов'язкове застосування такого виду покарання як конфіскація грального обладнання незалежно від наявності або відсутності у суб'єкта правопорушення права власності на вказане обладнання, достатнім є саме використання вказаного обладнання в організації, проведення азартних ігор.

Враховуючи викладене вище, беручи до уваги той факт, що відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона належними і достатніми доказами повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позовні вимоги обґрунтовані, підтверджуються матеріалами справи, не спростовані представником відповідача, у зв'язку з чим підлягають задоволенню.

Отже, колегія суддів переглянувши рішення суду першої інстанції, вважає, що при його прийнятті суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги з наведених підстав висновків суду не спростовують.

Відповідно до ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно ч. 1 ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на встановлені обставини справи, колегія суддів дійшла висновку, що постанова Харківського окружного адміністративного суду від 02.12.2013 року по справі № 820/9065/13-а прийнята з дотриманням норм чинного процесуального та матеріального права і підстав для її скасування не виявлено.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 197, 198, 200, п. 1 ч. 1 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 02.12.2013р. по справі № 820/9065/13-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя (підпис)Калиновський В.А.Судді(підпис) (підпис) Бенедик А.П. Водолажська Н.С.