Ухвала суду № 37143833, 27.01.2014, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.01.2014 р.Справа № 642/10634/13-аКолегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Калиновського В.А.

Суддів: Бегунца А.О. , Бенедик А.П.

за участю секретаря судового засідання Антоненко Н.В.

Позивач - ОСОБА_1

Представник відповідача - Замніус М.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Ленінського районного суду м. Харкова від 25.11.2013р. по справі № 642/10634/13-а

за позовом ОСОБА_1

до Адміністративної комісії Ленінського району Харківської міської ради

про скасування постанови про адміністративне правопорушення,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, ОСОБА_1, звернувся до Ленінського районного суду м. Харкова з позовом до Адміністративної комісії Ленінського району Харківської міської ради, в якому просив суд визнати поважними причини пропуску строку звернення до адміністративного суду, постанову про адміністративне правопорушення від 24.09.2013 року про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у вигляді штрафу в сумі 1036 грн.

Ухвалою Ленінського районного суду м. Харкова від 25.11.2013 року адміністративний позов ОСОБА_1 залишено без розгляду.

Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції, позивачем подано апеляційну скаргу, в якій він просить скасувати оскаржувану ухвалу та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач посилається на порушення судом першої інстанції, при прийнятті ухвали, норм матеріального та процесуального права, з обставин і обґрунтувань, викладених в апеляційній скарзі.

В судовому засіданні суду апеляційної інстанції позивач, наполягаючи на порушенні судом першої інстанції, при прийнятті ухвали, норм процесуального права, просив скасувати оскаржувану ухвалу, з обставин і обґрунтувань, викладених в апеляційній скарзі.

Представник відповідача, наполягаючи на законності та обгрунтованості ухвали суду першої інстанції, просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржувану ухвалу без змін.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення осіб, які прибули в судове засідання, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Приймаючи ухвалу про залишення адміністративного позову без розгляду суд першої інстанції, виходив з того, що позивачем пропущено строк звернення з позовом до суду, поважні причини пропуску даного строку відсутні.

Колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції, враховуючи наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом 20.11.2013 року із вимогами щодо захисту його порушених прав.

Відповідно до ч. 1 ст. 99 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Згідно ч.2 ст. 99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлювався шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Тобто, чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.

Практика Європейського суду з прав людини також свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (справа "Стаббігс на інші проти Великобританії", справа "Девеер проти Бельгії").

Таким чином, для вирішення питання про правильність застосування судом першої інстанції строку звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів особи необхідно з'ясувати, яким саме рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені права цієї особи, коли розпочався перебіг цього строку.

Частиною 3 ст.99 КАС України передбачено, що для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ст. 289 Кодексу України про адміністративні правопорушення, скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою прокурора, особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.

Згідно до ч. 1, 3 ст. 285 Кодексу України про адміністративні правопорушення постанова оголошується негайно після закінчення розгляду справи. Копія постанови протягом трьох днів вручається або надсилається особі, щодо якої її винесено. Копія постанови вручається під розписку. У разі що копія постанови висилається, про це робиться відповідна відмітка у справі.

Тобто, що обов'язок вручення (направлення) постанови має орган, який таку постанову ухвалив.

Письмові докази свідчать, що 24.09.2013 року Адміністративною комісією Ленінського району винесено постанову № 34/15 про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ст. 152 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 1360 грн.

01.10.2013 року позивач звернувся до відповідача із заявою про призначення нової дати та часу розгляду справи у зв'язку з незгодою ОСОБА_1 про притягнення його до відповідальності, але листом № 70 К від 16.10.2013 року йому було відмовлено.

Зазначену копію постанови про накладення адміністративного стягнення була направлена позивачу 04.11.2013 року , про що свідчить штамп пошти на конверті та отримана ОСОБА_1 11.11.2013 року.

З даним позовом позивач звернувся до суду 20 листопада 2013 року, тобто в межах строку визначеного ст. 289 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Виходячи із вищевикладеного, колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про пропущення позивачем строку звернення до суду та про залишення позову без розгляду.

Відповідно до п. 4 ч.1 ст.204 Кодексу адміністративного судочинства України, підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм матеріального чи процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.

Згідно до п. 3 ч. 1 ст.199 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції має право скасувати ухвалу суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду.

Зважаючи на встановлені обставини справи, колегія суддів дійшла висновку, що при прийнятті судового рішення у справі суд першої інстанції неправильно застосував норми процесуального права та дійшов необґрунтованих юридичних висновків щодо встановлення обставин справи, тому ухвала Ленінського районного суду м. Харкова від 25.11.2013 року по справі №642/10634/13-а підлягає скасуванню, з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду справи.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п. 3 ст. 199, ст.ст. 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Ухвалу Ленінського районного суду м. Харкова від 25.11.2013р. по справі № 642/10634/13-а скасувати.

Справу за позовом ОСОБА_1 до Адміністративної комісії Ленінського району Харківської міської ради про скасування постанови про адміністративне правопорушення направити до суду 1 інстанції для продовження розгляду справи.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та не може бути оскаржена в силу ч. 2 ст. 211 КАС України, оскільки не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Головуючий суддя (підпис)Калиновський В.А.Судді(підпис) (підпис) Бегунц А.О. Бенедик А.П. Повний текст ухвали виготовлений 03.02.2014 р.