Ухвала суду № 37143723, 14.01.2014, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 січня 2014 р.Справа № 818/8142/13-аКолегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Калиновського В.А.

Суддів: Бегунца А.О. , Бенедик А.П.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Сумської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Сумській області на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 14.11.2013р. по справі № 818/8142/13-а

за позовом Державного навчального закладу "Білопільське вище професійне училище"

до Сумської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Сумській області

про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Державний навчальний заклад "Білопільське вище професійне училище", звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовом до Сумської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Сумській області, в якому просив суд визнати нечинним та скасувати податкове повідомлення-рішення Сумської МДПІ від 28.05.2013 за № 0000011500 щодо зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 2526,00 грн.

В обґрунтування заявлених вимог зазначає, що підставою винесення оскарженого податкового повідомлення-рішення були висновки, викладені в акті перевірки № 81/15-036/02547470 від 14.05.2013, під час якої Сумська МДПІ (правонаступником якої являється відповідач) встановила, що позивач порушив вимоги абз. а) п.185.1 ст.185, п.188.1 ст.188, абз. а) п.198.1, п.198.3, п.198.6 ст.198, п.200.1 ст.200, п.201.4, п.201.6 ст.201 Податкового кодексу України. Посадові особи податкового органу вважають, що угоди укладені позивачем та ТОВ "Торговий Дім "Тандем СВ" не направлені на настання правових наслідків для сторін - передачу позивачу нафтопродуктів та оплату позивачем товариству коштів за його поставку. Однак, позивач не погоджується із наведеними висновками посадових осіб податкового органу, зазначає, що господарські операції носили реальний характер, дизельне пальне фактично було отримано установою та оплачено в повному обсязі.

Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 14.11.2013 року зазначений адміністративний позов було задоволено.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій він просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на невідповідність висновків суду першої інстанції обставинам справи та порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, з обставин і обґрунтувань, викладених в апеляційній скарзі.

В судове засідання апеляційної інстанції сторони не прибули, були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Враховуючи неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, колегія суддів на підставі п. 2 ч. 1 ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними в справі матеріалами.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що Сумською МДПІ проведено документальну невиїзну перевірку ДНЗ "Білопільське вище професійне училище" з питань достовірності та повноти декларування показників у податковій декларації з податку на додану вартість за серпень 2011 року по взаємовідносинах з підприємством ТОВ "Торговий Дім "Тандем СВ", за результатами якої складено акт №81/15-036/02547470 від 14.05.2013 (а.с.7-11).

Перевіркою встановлено, що позивач порушив вимоги абз. а) п.185.1 ст.185, п.188.1 ст.188, абз. а) п.198.1, п.198.3, п.198.6 ст.198, п.200.1 ст.200, п.201.4, п.201.6 ст.201 Податкового кодексу України. Такі порушення стались внаслідок укладення позивачем правочинів з ТОВ "Торговий Дім "Тандем СВ", що не спричиняли реального настання правових наслідків, оскільки фактично не виконувались, оскільки не підтверджені належним чином оформленими товарно-транспортними накладними.

На підставі вказаного акту перевірки було винесене податкове повідомлення-рішення від 28.05.2013 за № 0000011500 щодо зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 2526,00 грн. (а.с.12).

На погодившись із вказаним податковим повідомленням-рішенням позивач його оскаржив у адміністративному порядку.

Так, рішенням Головного управління Міндоходів у Сумській області №3225/10/18-28-10-01-105-12 від 25.07.2013 (а.с.13-14) оскаржене податкове повідомлення-рішення залишено без змін.

Рішенням Міністерства доходів і зборів України №10192/6/99-99-10-01-15 від 02.09.2013 про результати розгляду скарги (а.с.15-16) оскаржене податкове повідомлення-рішення та рішення Головного управління Міндоходів Сумській області, прийнятого за результатом первинної скарги - залишено без змін.

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, виходив з того, що оскаржене податкове повідомлення-рішення не відповідає вимогам ч. 3 ст. 2 КАС України, у зв'язку з чим підлягає визнанню протиправним та скасуванню.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Коло платників податку на додану вартість, об'єкти, база, ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету визначено розділом V Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI (далі - ПК України).

У відповідності до ст. 185 ПК України об'єктом оподаткування, зокрема, є постачання товарів та послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.

Підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 ПК України визначено, що податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Пунктом 198.3 ст. 198 ПК України визначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

При цьому, п.п. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України встановлено, що господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Пунктом 198.6 статті 198 ПК України визначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає, зокрема, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Згідно п. 198.2 ст. 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 201.8 статті 201 ПК України передбачено, що право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Податкова накладна відповідно до пункту 201.10 статті 201 ПК України видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

З огляду на викладені положення Кодексу, для отримання права сформувати податковий кредит із сум податку на додану вартість, сплачених в ціні придбаного товару (робіт, послуг), платник ПДВ повинен мати податкові накладні, видані на реально отриманий товар (роботи, послуги), призначений для використання у власній господарській діяльності.

Судом встановлено, що ДНЗ "Білопільське вище професійне училище" у період, що підлягав перевірці (01.08.2011-31.08.2011) мало взаємовідносини з ТОВ "Торговий Дім "Тандем СВ".

Так, між позивачем та ТОВ "Торговий Дім "Тандем СВ" були укладені договори на поставку продукції: № ЮД-000311 від 28.08.2011, № ЮД-000310 від 22.08.2011 (а.с.17-18). Предметом поставки є нафтопродукти та автохімія.

Згідно з видатковими накладними №РН-0009928 від 22.08.2011, №РН-0009929 від 23.08.2011 (а.с.19) ТОВ "Торговий Дім "Тандем СВ" було поставлено на адресу позивача дизельне пальне.

Отримане пальне було оплачене позивачем за рахунками-фактури №СФ-0011740 від 23.08.2011, №СФ-0011739 від 22.08.2011 (а.с.24), що підтверджується платіжними дорученнями № 192 від 23.08.2011, № 193 від 23.08.2011, які зареєстровані та проведені управлінням Державного казначейства у Білопільському районі, доказом чого є відповідні відмітки (а.с.20).

Транспортування дизельного пального відбувалося ТОВ "Торговий Дім "Тандем СВ", що підтверджується товарно-транспортними накладними від 25.08.2011 (а.с.21).

ТОВ "Торговий Дім "Тандем СВ" надано позивачеві податкові накладні №1105 від 23.08.2011, №1023 від 22.08.2011 (а.с.22).

Зберігання придбаного пального здійснювалось в резервуарах для зберігання пального, а видача палива здійснювалась через колонку КЕР-10-01, що підтверджується бухгалтерською довідкою (а.с. 91).

Крім того, позивач, отримавши дизельне пальне, використовував його у власній господарській діяльності, що підтверджується зокрема накладною № 455 від 31.08.2011 (а.с.23), згідно якого дизельне пальне переміщувалось з-під звіту комірника ОСОБА_1 (м. Білопілля) до підзвіту комірника ОСОБА_2 (с. Іскрисківщина) та було використано при проведені сільськогосподарських робіт.

Колегія суддів не приймає до уваги посилання апелянта на результати перевірки ТОВ «Торговий Дім Тандем СВ» по ланцюгу придбання нафтопродуктів у ТОВ «Лобос Трейд», що викладені в довідці позапланової виїзної перевірки від 11.03.13 ТОВ «Торговий дім Тандем СВ» (а.с. 68-88), в ході якої встановлено взаємовідносини підприємства з ТОВ «Лобос Трейд» по реалізації нафтопродуктів та сформовано висновки про відсутність об'єктів оподаткування при придбанні та продажу товарів за період серпень, листопад 2011 року, з огляду на наступне.

Слід відзначити, що відповідачем не надано докази на підтвердження того факту, що ТОВ «Лобос Трейд» був єдиним постачальником дизельного пального ТОВ «Торговий дім Тандем СВ».

Крім того, в зазначеному акті відсутні будь-які посилання на правовідносини, що склались між позивачем та ТОВ «Торговий дім Тандем СВ».

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що суму податкового кредиту позивач сформував правомірно, оскільки ПДВ входить до складу договірної суми, сплаченої продавцеві та вважає правильним висновок про неправомірність тверджень посадових осіб податкового органу про зменшення ДНЗ "Білопільське вище професійне училище" розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість та, відповідно, збільшення суми грошового зобов'язання по ПДВ.

Зважаючи на викладене, колегія суддів вважає вірним та обґрунтованим висновок суду першої інстанції про те, що оскаржене податкове повідомлення-рішення не відповідає вимогам ч. 3 ст. 2 КАС України, у зв'язку з чим підлягає визнанню протиправним та скасуванню.

Отже, колегія суддів переглянувши рішення суду першої інстанції, вважає, що при його прийнятті суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги з наведених підстав висновків суду не спростовують.

Відповідно до ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно ч. 1 ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на встановлені обставини справи, колегія суддів дійшла висновку, що постанова Сумського окружного адміністративного суду від 14.11.2013 року по справі № 818/8142/13-а прийнята з дотриманням норм чинного процесуального та матеріального права і підстав для її скасування не виявлено.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 197, 198, 200, п. 1 ч. 1 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Сумської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Сумській області залишити без задоволення.

Постанову Сумського окружного адміністративного суду від 14.11.2013р. по справі № 818/8142/13-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя (підпис)Калиновський В.А.Судді(підпис) (підпис) Бегунц А.О. Бенедик А.П.