Ухвала суду № 37143678, 29.01.2014, Севастопольський апеляційний адміністративний суд

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Ухвала

Іменем України

Справа № 801/7240/13-а

29.01.14 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Омельченка В. А.,

суддів Дадінської Т.В. ,

Дудкіної Т.М.

розглянувши в порядку письмового провадження матеріали справи № 801/7240/13-а за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Валео" на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Тоскіна Г.Л. ) від 09.10.13

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Валео" (вул. Гагаріна 14, кв. 27, смт.Приморський, м.Феодосія, Автономна Республіка Крим,98177)

до Державної податкової інспекції у м.Феодосії Головного управління Міндоходів в АР Крим (вул. Кримська 82-в, м.Феодосія, Автономна Республіка Крим, 98112)

Головного управління Міндоходів в АР Крим (вул. А. Невского, 29, м.Сімферополь, Автономна Республіка Крим, 95006)

про визнання протиправним та недійсним рішення,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду АР Крим від 09.10.2013 року у задоволенні позову відмовлено.

Не погодившись із зазначеним рішенням суду першої інстанції позивач звернувся з апеляційною скаргою, в який ставиться питання про його скасування, та прийняття нового рішення.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції порушено норми матеріального права. А саме, апелянт посилається на те, що Державною податковою інспекцією в м. Феодосія АР Крим 03.07.2009 року було проведено перевірку позивача з питань дотримання суб'єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій.

На думку апелянта, перевірка проведена з порушенням норм діючого законодавства, а тому дії відповідача та рішення є протиправними.

Ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 20.12.2013 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Валео".

Ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 29.01.2014 замінено Державну податкову інспекцію у м. Феодосії АР Крим Державної податкової служби на Державну податкову інспекцію у м. Феодосії Головного управління Міндоходів в АР Крим, та замінено Державну податкову адміністрацію АР Крим на Головне управління Міндоходів в АР Крим.

У судове засідання сторони, їх представники не з'явились, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені в встановленому законом порядку.

Згідно з частиною четвертою статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України, неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Суд, керуючись положеннями пункту 2 частини першої статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України, визнав за можливе перейти до письмового провадження по справі.

Судом першої інстанції встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Валео" 07.03.1995 року зареєстровано виконавчим комітетом Феодосійської міської ради АР Крим як юридична особа, про що свідчить свідоцтво про державну реєстрацію серії А00 № 646742 (а.с.73).

Згідно з довідкою з ЄДРПОУ № 58.01.29-53/528 від 01.03.2007 року (а.с.30) видами діяльності ТОВ "Валео" за КВЕД, є зокрема роздрібна торгівля фармацевтичними товарами, роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах без переваги продовольчого асортименту.

Державною податковою інспекцією в м. Феодосія АР Крим 03.07.2009 року було проведено перевірку позивача з питань дотримання суб'єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій.

За результатами проведеної перевірки було складено акт (довідку) від 03.07.2009 року (а.с.7-8), в якому зафіксовано порушення позивачем п.п. 4, 11, 13 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг".

На підставі акту (довідки) від 03.07.2009 року позивачем 10.07.2009 року було прийнято рішення № 0003442303 про застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 3754,50 грн. (а.с.9).

Не погодившись з зазначеним рішенням, позивач 18.07.2009 року звернувся до Державної податкової інспекції в м. Феодосія АР Крим зі скаргою (а.с.68).

Крім того, 17.07.2009 року позивач звернувся до Державної податкової адміністрації в АР Крим зі скаргою на дії посадових осіб Державної податкової інспекції в м. Феодосія АР Крим під час проведення перевірки 03.07.2009 року.

Судова колегія, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до частини 1 статті 11-1 Закону України "Про державну податкову службу" від 04.12.1990 року № 509-ХІІ (у редакції, яка діяла на час перевірки позивача надалі Закон №509) плановою виїзною перевіркою вважається перевірка платника податків щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати ним податків та зборів (обов'язкових платежів), яка передбачена у плані роботи органу державної податкової служби і проводиться за місцезнаходженням такого платника податків чи за місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така планова виїзна перевірка.

Планова виїзна перевірка проводиться за сукупними показниками фінансово-господарської діяльності платника податків за письмовим рішенням керівника відповідного органу державної податкової служби не частіше одного разу на календарний рік (ч.2 ст.11-1 Закону № 509).

Забороняється проведення планових виїзних перевірок за окремими видами зобов'язань перед бюджетами, крім зобов'язань за бюджетними позиками і кредитами, що гарантовані бюджетними коштами (ч.3 ст.11-1 Закону № 509).

Право на проведення планової виїзної перевірки платника податків надається лише у тому випадку, коли йому не пізніше ніж за десять днів до дня проведення зазначеної перевірки надіслано письмове повідомлення із зазначенням дати початку та закінчення її проведення (ч.4 ст.11-1 Закону № 509).

Відповідно до частини 6 статті 11-1 Закону № 509 позаплановою виїзною перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена в планах роботи органу державної податкової служби і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, встановлених цією статтею Закону.

У відповідності до частини 7 статті 11-1 Закону №509 позаплановими перевірками вважаються також перевірки в межах повноважень податкових органів, визначених законами України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів", а в інших випадках - за рішенням суду.

Відповідно до ч.1 ст. 16 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" від 06.07.1995 №265/95-ВР контролюючі органи мають право відповідно до законодавства здійснювати планові або позапланові перевірки осіб, які підпадають під дію цього Закону.

Згідно з ч.2 ст.16 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг"від 6 липня 1995 року N 265/95-ВР планова перевірка здійснюється органами, уповноваженими законом нараховувати або стягувати податки і збори (обов'язкові платежі) з осіб, що використовують спрощену систему оподаткування згідно з пунктами 5 - 9 статті 9 цього Закону. Така перевірка здійснюється не частіше одного разу за наслідками звітного календарного року, але не раніше строків, визначених законодавством для подання річного податкового звіту (декларації) такими особами з такого податку.

Отже, з вищевикладеного вибачається, що проведення перевірок в межах повноважень податкових органів, визначених законами України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" визначені Законом України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг"від 6 липня 1995 року N 265/95-ВР плановими тільки стосовно осіб, що використовують спрощену систему оподаткування згідно з пунктами 5 - 9 статті 9 цього Закону.

Згідно ч.4 ст.16 Закону №265, планові та позапланові перевірки осіб, що використовують реєстратори розрахункових операцій, розрахункові книжки або книги обліку розрахункових операцій здійснюються у порядку, передбаченому законодавством України.

Враховуючи бланкетний характер вказаної норми, суд дійшов висновку про те, що єдиним нормативним актом, який встановлює види, підстави та порядок проведення органами державної податкової служби планових та позапланових виїзних та невиїзних перевірок регулює Закон України "Про державну податкову службу в Україні".

Умови допуску посадових осіб органів державної податкової служби до проведення планових та позапланових виїзних перевірок визначені статтею 11-2 Закону № 509.

Так, відповідно до частини 1 статті 11-2 Закону №509 посадові особи органу державної податкової служби вправі приступити до проведення планової або позапланової виїзної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим та іншими законами України, та за умови надання платнику податків під розписку:

1) направлення на перевірку, в якому зазначаються дата його видачі, назва органу державної податкової служби, мета, вид (планова або позапланова), підстави, дата початку та дата закінчення перевірки, посади, звання та прізвища посадових осіб органу державної податкової служби, які проводитимуть перевірку. Направлення на перевірку є дійсним за умови наявності підпису керівника органу державної податкової служби, скріпленого печаткою органу державної податкової служби;

2) копії наказу керівника податкового органу про проведення позапланової виїзної перевірки, в якому зазначаються підстави проведення позапланової виїзної перевірки, дата її початку та дата закінчення.

Ненадання цих документів платнику податків або їх надання з порушенням вимог, встановлених частиною першою цієї статті, є підставою для недопущення посадових осіб органу державної податкової служби до проведення планової або позапланової виїзної перевірки (ч.2 ст.11-2 Закону №509).

Відповідачем в направленнях №392 від 02.07.2009, №393 від 02.07.2009 зазначений вид перевірки - планова.

За характером перевірки, яку провели посадові особи відповідача, ця перевірка не є плановою виїзною перевіркою у розумінні частин 1, 6 ст.11-1 Закону №509, оскільки проведена перевірка не є перевіркою своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати позивачем податків та зборів (обов'язкових платежів), у ході якої не досліджувалися сукупні показники фінансово-господарської діяльності позивача.

Перевірка, яку провели посадові особи відповідача, за своїм характером та результатами оформлення є позаплановою, проведення якої передбачено частиною 7 статті 11-1 Закону №509.

Отже посадові особи органу державної податкової служби вправі були приступити до проведення позапланової виїзної перевірки позивача за умови надання йому під розписку оригіналу направлення на перевірку та копії наказу керівника податкового органу про проведення позапланової виїзної перевірки, в якому зазначаються підстави проведення позапланової виїзної перевірки, дата її початку та дата закінчення.

Доказів видання та направлення позивачу наказу про проведення позапланової перевірки відповідачем не надано.

На підставі плану проведення перевірок об'єктів торгівлі, громадського харчування та послуг у липні 2009 передбачено проведення перевірки позивача.

Відповідно до наказу ДПА України від 28.03.2008 № 201 "Про затвердження нової редакції Методичних рекомендацій щодо складання плану-графіка проведення планових виїзних перевірок суб'єктів господарювання" складання зазначених планів-графіків передбачено в органах державної податкової служби лише щодо проведення планових виїзних перевірок, які проводяться за сукупними показниками фінансово-господарської діяльності платника податків згідно з письмовим рішенням керівника відповідного органу державної податкової служби не частіше одного разу на календарний рік.

Складання планів роботи органів державної податкової служби на місяць в цілому хоча і відповідає чинному законодавству щодо планування роботи державних органів та направленості роботи органів державної податкової служби при формуванні дохідної частини бюджету, однак органи державної податкової служби не наділені правом самостійно визначати назву чи вид перевірки (планова перевірка, як похідне від словосполучення "план на місяць", а не планова в розумінні ч.1 ст. 11-1 Закону№509), оскільки в спірних правовідносинах це призвело до підміни поняття "планової перевірки", різного тлумачення змісту цього поняття та наслідків.

Проаналізувавши названі норми права, законодавець розрізняє поняття "планова виїзна перевірка", "планова перевірка", "позапланова виїзна перевірка" та "позапланова перевірка".

Поняття "позапланова перевірка" та "позапланова виїзна перевірка" не тотожні, що відповідає нормам Закону №509, який розрізнює такі поняття і визначає поняття "позапланової виїзної перевірки" у частині 6 статті 11-1 Закону №509 та "позапланової перевірки" відповідно до частини 7 статті 11-1 Закону №509, яка визначена як перевірка в межах повноважень податкових органів, визначених законами України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів", а в інших випадках - за рішенням суду.

Частина 7 статті 11-1 Закону №509 застосовує поняття саме "позапланової перевірки", а не "позапланової виїзної перевірки", що є цілком правильним, оскільки в ході позапланових виїзних перевірок перевіряється своєчасність, достовірність, повнота нарахування і сплати податків і зборів, в той час як при проведенні позапланових перевірок додержання Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" перевіряється правильність готівкових розрахунків на місці їх проведення.

Разом з тим, відповідно до ч.2 ст. 11-2 Закону №509 ненадання платнику податків під розписку копії наказу керівника податкового органу про проведення позапланової виїзної перевірки є підставою для недопущення посадових осіб органу державної податкової служби до проведення планової або позапланової виїзної перевірки, тоді як позивач не зміг скористатися своїм правом не допуску працівників податкового органу до позапланової перевірки у зв'язку з ненаданням ними копії наказу керівника податкового органу про проведення позапланової перевірки, що не може бути окремою та єдиною підставою неправомірності прийнятого за результатами перевірки рішення.

Проте, зазначені порушення могли бути підставою для не допуску посадових осіб, вказаних в направленнях на проведення перевірки до її проведення, як це передбачено ч. 2 ст. 11-2 Закону №509. Позивач таким правом не скористався, оскільки перевірка фактично була проведена, що підтверджується відміткою про ознайомлення і отримання примірнику акту перевірки особою, яка була присутня під час проведення перевірки.

Таким чином, у разі порушення відповідачем приписів ст. 11-2 зазначені порушення Закону №509 суб'єкт підприємницької діяльності мав право не допустити посадових осіб податкового органу до проведення перевірки, чим позивач не скористався, визнавши проведення перевірки правомірним.

Відповідно до ч. 2 ст. 11 Закону № 509 органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право здійснювати контроль за додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) у встановленому законом порядку.

Наказом ДПА України від 12.08.2008 № 534 затверджені Методичні рекомендації щодо оформлення матеріалів перевірок за дотриманням суб'єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій (далі - Методичні рекомендації).

Відповідно до п. 2 Методичних рекомендацій за результатами перевірки складається акт, а у разі відсутності порушення суб'єктами господарювання вимог чинного законодавства - довідка.

Акт перевірки - це службовий документ, який підтверджує факт проведення перевірки і є носієм доказової інформації про виявлені порушення (або їх відсутність) вимог чинного законодавства зазначеними суб'єктами.

Аналізуючи зазначені норми податкового законодавства (яке було чинне на час проведення перевірки позивача), суд робить висновок, що до повноважень податкового органу відноситься проведення перевірок за додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги), складання акту (довідки) за результатами зазначених перевірок, який, в свою чергу, є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог діючого законодавства суб'єктами господарювання.

Отже, враховуючи, що посадові особи податкового органу були допущені до проведення перевірки ТОВ "Валео", то їх дії щодо складання акту перевірки є правомірними та відносяться до повноважень податкового органу.

За результатами проведеної перевірки позивача було складено акт (довідку) від 03.07.2009 року, в якому зафіксовано порушення позивачем п.п. 4, 11, 13 ст. 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", а саме:

- порушений режим використання попереднього програмування найменування товару (17 х 5 = 85 грн.);

- не надано КОРО (340 грн.);

- не забезпечено відповідність готівки на місці проведення розрахунків сумі, вказаної в денному звіті РРО (сума невідповідності склала 665,90 грн.).

На підставі акту (довідки) податковим органом винесено рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 10.07.2009 року № 0003442303 у сумі 3754,50 грн.

Згідно з ст.2 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" № 265/95-ВР від 06.07.1995 року (надалі Закон № 265/95) місце проведення розрахунків - місце, де здійснюються розрахунки із покупцем за продані товари (надані послуги) та зберігаються отримані за реалізовані товари (надані послуги) готівкові кошти.

Згідно з п. 6 ст. 17 Закону № 265/95 за порушення вимог цього Закону до суб'єктів підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів державної податкової служби України застосовуються фінансові санкції у розмірі п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі проведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій без використання режиму попереднього програмування найменування, цін товарів (послуг) та обліку їх кількості.

Під час проведення перевірки встановлено порушення п. 11 ст. 3 Закону № 265/95, а саме проведення розрахункові операції через реєстратори розрахункових операцій без використання режиму попереднього програмування найменування, цін товарів (послуг) та обліку.

У зв'язку з чим, до суб'єкта підприємницької діяльності, позивача у справі, застосована фінансова санкція відповідно до п. 6 ст. 17 Закону № 265/95 у розмірі 85,00 грн. (17 грн. х 5). Зазначені обставини були встановлені актом (довідкою) від 03.07.2009р. та не були спростовані позивачем.

Згідно з п. 3 ст. 17 Закону № 265/95 за порушення вимог цього Закону до суб'єктів підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів державної податкової служби України застосовуються фінансові санкції у розмірі двадцять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі застосування при здійсненні розрахункових операцій непереведеного у фіскальний режим роботи, незареєстрованого, неопломбованого або опломбованого з порушенням встановленого порядку реєстратора розрахункових операцій.

Під час проведення перевірки встановлено порушення п. 4 ст. 3 Закону № 265/95, а саме не забезпечена цілісність пломб реєстратора розрахункових операцій та незмінність його конструкції та програмного забезпечення, у зв'язку з чим до ТОВ "Валео" застосована фінансова санкція відповідно до п. 3 ст. 17 Закону № 265/95 у розмірі 340,00 грн.(17 грн. х 20). Зазначені обставини були встановлені актом (довідкою) від 03.07.2009р. та не були спростовані позивачем.

Відповідно до статті 22 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" у разі невідповідності суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті, а у випадку використання розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня, до суб'єктів підприємницької діяльності застосовується фінансова санкція у п'ятикратному розмірі суми, на яку виявлено невідповідність.

Під час проведення перевірки відповідності суми коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, зазначеній в денному звіті реєстратора розрахункових операцій відповідача виявлена різниця, яка складає 665,90 гривень, що є порушенням п. 13 ст. 3 Закону № 265/95. Зазначені обставини були встановлені актом (довідкою) від 03.07.2009р. та не були спростовані позивачем.

Таким чином, податковим органом вірно застосовані штрафні(фінансові) санкції у розмірі 3754,50 грн. ((665,90 грн. х 5) + (17 грн. х 20) + (17 грн. х 5)).

Згідно з частиною 1 статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Відповідно до вимог частини 1 статті 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Позивачем не надані докази дотримання вимог п. 4, 11, 13 ст. 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" та докази, які спростовують обставини, викладені в акті (довідці) від 03.07.2009р.

На підставі викладеного, судова колегія приходить до висновку про безпідставність доводів апеляційної скарги з підстав їх спростування матеріалами справи та встановленими обставинами, оскільки рішення № 0003442303 від 10.07.2009 року Державної податкової інспекції в м. Феодосія АР Крим про застосування штрафних (фінансових) санкцій до Товариства з обмеженою відповідальністю "Валео" на загальну суму 3754,50 гривень прийнято відповідно до закону, обґрунтовано та у межах повноважень, наданих податковому органу.

Відповідно до частини 1 статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судова колегія дійшла до висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, рішення суду ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування судового рішення не вбачається.

Керуючись ст. 195; ст. 196; ст. 197; п.1 ч.1 ст. 198; ст. 200; п.1 ч.1 ст. 205; ст. 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Валео" залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 09.10.13 у справі № 801/7240/13-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі.

Ухвалу може бути оскаржено до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя підпис В.А.Омельченко

Судді підпис Т.В. Дадінська

підпис Т.М. Дудкіна

З оригіналом згідно

Головуючий суддя В.А.Омельченко