Постанова № 37143630, 06.02.2014, Окружний адміністративний суд міста Севастополя

Копія

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 лютого 2014 року Справа №827/2600/13-а17 год. 39 хв.

місто Севастополь

Окружний адміністративний суд міста Севастополя у складі:

судді Кириленко О.О.,

секретар судового засідання Самойлова М.С.,

за участю: представника позивача, третьої особи, представника третіх осіб: ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 - ОСОБА_11,

представника третьої особи - споживчого кооперативу "Новий Фіолент"- Козирева Д.К., представника третіх осіб: ОСОБА_13, ОСОБА_14 - ОСОБА_15,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_16 до Севастопольської міської державної адміністрації, треті особи: споживчий кооператив "Новий Фіолент", Головне управління Держземагентства у місті Севастополі, державне підприємство "Центр державного земельного кадастру" Севастопольська міська філія, ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_17, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_18, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_11, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_19 про визнання дій та бездіяльності протиправними, визнання протиправним та скасування розпорядження, зобов'язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в:

У січні 2011 року ОСОБА_16 звернулась до Окружного адміністративного суду міста Севастополя з адміністративним позовом до Севастопольської міської державної адміністрації про визнання дій та бездіяльності протиправними, визнання протиправним та скасування розпорядження, зобов'язання вчинити певні дії. А саме, з урахуванням уточнень, просить: визнати бездіяльність Севастопольської міської державної адміністрації стосовно не розгляду та не прийняття розпорядження стосовно затвердження проекту землеустрою громадянки ОСОБА_16 у встановлений законом термін протиправним; визнати дії відповідача стосовно видання та не здійснення реєстрації розпорядження про затвердження проекту землеустрою громадяни ОСОБА_16 на отримання у власність земельної ділянки площею 0,10 га для індивідуального дачного будівництва за адресою: АДРЕСА_1 протиправним; визнати протиправним та скасувати розпорядження Севастопольської міської державної адміністрації від 11 березня 2010 року № 547-р "Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки загальною площею 4,1864 га для будівництва та обслуговування дачного кооперативу та передачу споживчому кооперативу "Новий Фіолент" в оренду земельної ділянки і у власність членам кооперативу для індивідуального дачного будівництва з віднесенням цих ділянок до категорії земель рекреаційного призначення"; зобов'язати Севастопольську міську державну адміністрацію прийняти розпорядження, яким затвердити проект землеустрою громадянки ОСОБА_16 на передачу у власність земельної ділянки площею 0,10 га для індивідуального дачного будівництва за адресою: АДРЕСА_1.

Позов обґрунтовано тим, що земельна ділянка, проект відведення якої затверджено розпорядженням від 11 березня 2010 року № 547-р, частково накладається на земельну ділянку, матеріали вибору якої затверджено розпорядженням від 31 грудня 2009 року № 1145-р, що відведена позивачу.

Представник позивача, третьої особи, представник третіх осіб: ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 - ОСОБА_11 позовні вимоги підтримала у повному обсязі та наполягала на їх задоволенні.

Представник третьої особи - споживчого кооперативу "Новий Фіолент"- Козирев Д.К. заперечував проти задоволення позову з підстав викладених у заперечення проти позову.

Представник третіх осіб: ОСОБА_13, ОСОБА_14 - ОСОБА_15 позовні вимоги підтримав у повному обсязі та наполягав на їх задоволенні.

Заслухавши доводи учасників судового процесу, встановивши обставини справи, дослідивши докази, якими обґрунтовуються позовні вимоги та заперечення проти позову, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 11 березня 2010 року Севастопольською міською державною адміністрацією видано розпорядження № 547-р про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки загальною площею 4,1864 га для будівництва та обслуговування дачного кооперативу (будівництво капітальне) та передачу споживчому кооперативу "Новий Фіолент", який 11 березня 2005 року зареєстрований Балаклавською районною державною адміністрацією міста Севастополя, про що видано відповідне свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи серії АОО № 288104 та включено до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, що підтверджується довідкою серії АА № 338287, в оренду земельної ділянки і у власність членам кооперативу для індивідуального дачного будівництва з віднесенням цих ділянок до категорії земель рекреаційного призначення.

Однак перед цим, розпорядженням Севастопольської міської державної адміністрації від 31 грудня 2009 року № 1145-р про затвердження матеріалів вибору і надання дозволу гр. ОСОБА_16 на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 для індивідуального дачного будівництва, затверджено позивачу матеріали вибору земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1, орієнтовною площею 0,10 га для індивідуального дачного будівництва, надано дозвіл позивачу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1, орієнтовною площею 0,10 га для індивідуального дачного будівництва, зобов'язано позивача протягом одного року надати до Севастопольської міської державної адміністрації розроблений і погоджений у встановленому законом порядку проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки з урахуванням умов, вказаних у висновках відповідних органів та організацій за матеріалами вибору земельної ділянки.

Позивачем виконано вимоги зазначені в розпорядженні, проектна документація підготовлена і узгоджена, що підтверджується висновком постійно діючої в місті Севастополі комісії з розгляду питань, пов'язаних з погодженням документації із землеустрою від 12 січня 2010 року.

Згідно з довідкою від 07 грудня 2011 року № 8-2.1-5/12558 Головного управління Держкомзему у місті Севастополі, земельна ділянка, що розташована за адресою: місто Севастополь, АДРЕСА_1, знаходиться у межах земельної ділянки загальною площею 4,1864 га, розташованої за адресою: АДРЕСА_1.

Відповідно до статті 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй.

Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Організацію, повноваження та порядок діяльності місцевих державних адміністрацій визначає Закон України "Про місцеві державні адміністрації" (далі - Закон).

Відповідно до стаття 1 Закону виконавчу владу в областях і районах, містах Києві та Севастополі здійснюють місцеві державні адміністрації. Місцева державна адміністрація є місцевим органом виконавчої влади і входить до системи органів виконавчої влади. Місцева державна адміністрація в межах своїх повноважень здійснює виконавчу владу на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці, а також реалізує повноваження, делеговані їй відповідною радою.

Частиною першою, другою статті 6 Закону передбачено що, на виконання Конституції України, законів України, актів Президента України, Кабінету Міністрів України, міністерств та інших центральних органів виконавчої влади, власних і делегованих повноважень голова місцевої державної адміністрації в межах своїх повноважень видає розпорядження, а керівники управлінь, відділів та інших структурних підрозділів - накази. Розпорядження голів місцевих державних адміністрацій, прийняті в межах їх компетенції, є обов'язковими для виконання на відповідній території всіма органами, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами та громадянами.

Згідно з частиною четвертою статті 41 Закону акти місцевих державних адміністрацій ненормативного характеру, прийняті в межах їх повноважень, набирають чинності з моменту їх прийняття, якщо самими актами не встановлено пізніший термін введення їх у дію. Ці акти доводяться до їх виконавців, а при потребі - оприлюднюються.

Відповідно до частини восьмої статті 118 Конституції України рішення голів місцевих державних адміністрацій, що суперечать Конституції та законам України, іншим актам законодавства України, можуть бути відповідно до закону скасовані Президентом України або головою місцевої державної адміністрації вищого рівня.

Крім того, частиною першою, третьою статті 43 Закону передбачено, що акти місцевих державних адміністрацій, що суперечать Конституції України, законам України, рішенням Конституційного Суду України, актам Президента України та Кабінету Міністрів України або інтересам територіальних громад чи окремих громадян, можуть бути оскаржені до органу виконавчої влади вищого рівня або до суду. Розпорядження голови державної адміністрації, що суперечать Конституції України, законам України, рішенням Конституційного Суду України, іншим актам законодавства або є недоцільними, неекономними, неефективними за очікуваними чи фактичними результатами, скасовуються Президентом України, головою місцевої державної адміністрації вищого рівня або в судовому порядку.

Статтею 78 Земельного кодексу України визначено, що право власності на землю - це право володіти, користуватися і розпоряджатися земельними ділянками. Право власності на землю набувається та реалізується на підставі Конституції України, цього Кодексу, а також інших законів, що видаються відповідно до них.

Відповідно до частини першої статті 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.

Згідно з частиною третьою статті 116 Земельного кодексу України безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі: приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян; одержання земельних ділянок внаслідок приватизації державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.

За приписом частин шостої, сьомої статті 118 Земельного кодексу України (у редакції на час прийняття оскаржуваного розпорядження) громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідної районної, Київської чи Севастопольської міської державної адміністрації або сільської, селищної, міської ради за місцезнаходженням земельної ділянки. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та висновки конкурсної комісії (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства).

Районна, Київська чи Севастопольська міська державна адміністрація або сільська, селищна, міська рада розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних утворень, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Питання про погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки також повинно було вирішуватися у місячний строк (частина 8 статті 123 Земельного кодексу України (у редакції на час прийняття оскаржуваного розпорядження).

Статтею 122 Земельного кодексу України визначено, що сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб. Київська та Севастопольська міські державні адміністрації передають земельні ділянки із земель державної власності у власність або у користування у межах їх територій для всіх потреб, крім випадків, визначених частиною сьомою цієї статті.

Тобто, Земельним кодексом України визначено, що право на передачу у власність земельної ділянки для індивідуального дачного будівництва як органи місцевого самоврядування так і органи виконавчої влади.

Згідно з пунктом 12 розділу Х "Перехідні положення" Земельного кодексу України до розмежування земель державної та комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями (крім земель, переданих у приватну власність, та земель, зазначених в абзаці третьому цього пункту) в межах населених пунктів здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради, а за межами населених пунктів - відповідні органи виконавчої влади.

Тобто, розпорядження землями в установлених межах населеного пункту - місто Севастополь, має здійснювати Севастопольська міська Рада, за межами - Севастопольська міська державна адміністрація.

Зі встановлених матеріалів справи та враховуючи приписи вказаних норм права, вбачається, що спірна земельна ділянка на момент прийняття оскаржуваного розпорядження була обтяжена правом позивача, яке в неї виникло відповідно до розпорядження відповідача від 31 грудня 2009 року № 1145-р та яке, у свою чергу, не було ні оскаржено, ні скасовано.

Саме згідно з розпорядженням від 31 грудня 2009 року № 1145-р у позивача виникли певні права та обов'язки щодо земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1. При цьому, позивачем було виконано усі пункти цього розпорядження у встановленому законом порядку.

Враховуючи те, що після звернення позивача за реалізацією права власності на землю саме до Севастопольської міської державної адміністрації, їй не було відмовлено у затвердженні матеріалів вибору і наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки ні з підстав відсутності компетенції на розпорядження землею у вибраному місці розташування, ні з будь-яких інших підстав та те, що позивачем виконано усі пункти розпорядження від 31 грудня 2009 року № 1145-р, підстав для не затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 для індивідуального дачного будівництва або затвердження проекту землеустрою щодо відведення землеустрою цієї земельної ділянки іншим особам, у відповідача не було.

Серед іншого, суд зазначає, що оскаржуване розпорядження було прийнято на підставі рішення господарського суду міста Києва від 29 листопада 2007 року у справі №32/554, відповідно до якого споживчий кооператив "Новий Фіолент" визнано переможцем конкурсу по визначенню орендаря земельної ділянки АДРЕСА_2. Вказане рішення було залишено без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 19 березня 2008 року. Однак, постановою Вищого господарського суду України від 24 вересня 2008 року постанову Київського апеляційного господарського суду від 19 березня 2008 року та рішення господарського суду міста Києва від 29 листопада 2007 року скасовано, а справу направлено на новий розгляд до господарського суду міста Києва. Ухвалою господарського суду міста Києва від 17 лютого 2009 року справу № 32/554-11/167 за позовом споживчого кооперативу "Новий Фіолент" про визнання недійсним рішення конкурсної комісії Севастопольської міської Ради та Севастопольської міської державної адміністрації щодо визначення орендаторів земельної ділянки, оформлене протоколом від 02 грудня 2005 року № 2/05 в частині розгляду питання щодо визначення орендатора земельної ділянки АДРЕСА_2 та визнання споживчого кооперативу "Новий Фіолент" переможцем конкурсу по визначенню орендаря земельної ділянки АДРЕСА_2 - залишено без розгляду.

Відповідно до частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданнями адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Критерії оцінювання судами рішень, дій та бездіяльності суб'єктів владних повноважень наведені у частині третій статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до якої у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Крім того, статтею 3 Конституції України закріплено принцип, за яким людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю, права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави, а держава відповідає перед людиною за свою діяльність.

За таких обставин суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та наявність підстав для їх задоволення.

Однак, при цьому, суд зазначає, що стаття 162 Кодексу адміністративного судочинства України наводить перелік способів захисту порушених прав, свобод чи інтересів та інших видів висновків суду по суті позовних вимог. При цьому даний перелік не є вичерпний, оскільки відповідно до частини третьої цієї статті суд може прийняти іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень. Тобто, спосіб захисту, обраний судом, не обов'язково має збігатися з тим, що запропонував позивач у позовних вимогах.

Отже, суд може змінити чи уточнити формулювання позовних вимог, а в необхідних випадках і вийти за межі позовних вимог (частина друга статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України).

Оскільки, відповідач у спірних правовідносинах допустив неправомірну бездіяльність, ухвалив протиправне рішення та у зв'язку з тим, що суд не може підміняти інший орган державної влади, суд вважає за необхідне для належного захисту прав позивача змінити формулювання позовних вимог.

Відповідно до частини першої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Керуючись статтями 11,160, 161, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України,

п о с т а н о в и в:

Позов задовольнити.

Визнати бездіяльність Севастопольської міської державної адміністрації щодо не вирішення питання про прийняття розпорядження про затвердження проекту землеустрою та надання у власність ОСОБА_16 земельної ділянки, що розташована за адресою: АДРЕСА_1

Визнати протиправним та скасувати розпорядження Севастопольської міської державної адміністрації від 11 березня 2010 року № 547-р "Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки загальною площею 4,1864 га для будівництва та обслуговування дачного кооперативу (будівництво капітальне) та передачу споживчому кооперативу "Новий Фіолент" в оренду земельної ділянки і у власність членам кооперативу для індивідуального дачного будівництва з віднесенням цих ділянок до категорії земель рекреаційного призначення".

Зобов'язати Севастопольську міську державну адміністрацію вирішити питання щодо затвердження проекту землеустрою та надання у власність ОСОБА_16 земельної ділянки, що розташована за адресою: АДРЕСА_1

Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_16 судовий збір у розмірі 03 (три) гривень 40 копійок.

Постанова може бути оскаржена у строки і порядку встановленими частинами першою, другою статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Суддя(підпис) О.О. КириленкоПостанову складено у повному обсязі

11 лютого 2014 року

Згідно з оригіналом

Суддя О.О. Кириленко