Рішення № 37143412, 11.02.2014, Господарський суд Закарпатської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

11.02.2014 Справа № 907/1317/13

За позовом Публічного акціонерного товариства „Райффайзен Банк Аваль", м. Київ

до відповідача Субєкта підприємнецької діяльності фізичної особи- підприємця ОСОБА_3, смт. Буштино Тячівський район

про дострокове стягнення заборгованості 66 140,14 грн. за кредитним договором № 021/55-01/060-М,

Суддя - В.С. Русняк

Представники:

Від позивача - Андрейчук О.М. - представник по довіреності № 699/12 від 18.12.12.

Від відповідача - не з'явився;

СУТЬ СПОРУ: Публічним акціонерним товариством „Райффайзен Банк Аваль", м. Київ заявлено позов до Субєкта підприємнецької діяльності фізичної особи - підприємця ОСОБА_3, смт. Буштино Тячівський район про дострокове стягнення заборгованості 66 140,14 грн. за кредитним договором № 021/55-01/060-М.

В судовому засіданні 11.02.2014 оголошено вступну та резолютивну частину рішення згідно ст. 85 ГПК України.

Позивач, присутній у судовому засіданні, позовні вимоги підтримав у повному обсязі з мотивів, викладених у позовній заяві та наполягає на задоволенні позову повністю. На виконання ухвали №907/1317/13 від 23.01.2014р., позивач подав суду пояснення щодо підстав дострокового стягнення заборгованості в яких зазначив, що відповідно до п.16.1 кредитного договору №021/55-01/060-М від 01.02.2013р. укладеного між банком та ФОП ОСОБА_3 (далі - кредитний договір), у разі невиконання або неналежного виконання зобов'язань, встановлених кредитним договором, сторони несуть відповідальність згідно чинного законодавства України та положень цього договору. До регулювання правовідносин, які неврегульовані кредитним договором, застосовуються відповідні норми чинного законодавства України. Отже, так як питання дострокового стягнення заборгованості належним чином не врегульована нормами кредитного договору, в даному випадку потрібно застосувати норми чинного законодавства - насамперед Господарського та Цивільного кодексу України.

Відповідач у черговий раз в судове засідання на виклик суду не з'явився, явку свого уповноваженого представника не забезпечив, про причини неявки суд не повідомив, відзиву на позов та витребуваних судом документів не подав, незважаючи на те, що був належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи (у матеріалах справи містяться повідомлення про вручення поштового відправлення), тому суд розглядає справу за наявними в ній матеріалами відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

01.02.2013р. між Публічним акціонерним товариством „Райффайзен Банк Аваль", м. Київ (Кредитор) та фізичною особою - підприємцем ОСОБА_3, смт. Буштино Тячівський район (Позичальник) було укладено Кредитний договір № 021/55-01/060-М, яким Позичальнику надано кредит у сумі 63 455,31 гривень строком до 31 січня 2015 року із сплатою відсотків за користування кредитом в розмірі 26 % річних.

Відповідно до п. 1.1. Договору Кредитор зобов'язується надати Позичальнику кредит у формі невідновлювальної кредитної лінії з лімітом 63 455, 31 гривень, а Позичальник зобов'язується отримати Кредит, використати його за цільовим призначенням, повернути Кредитору суму Кредиту, сплатити проценти за користування кредитом та комісії, а також виконати інші обов'язки, визначені цим Договором.

Кінцевий термін погашення Кредиту Позичальником - 31 січня 2015 р.

Пунктом 1.3. Договору встановлено, що кредит надається Позичальнику для: на погашення боргових зобов'язань, які виникли згідно умов Кредитного договору № 011/4044/84009 від 20 липня 2012 року - в сумі 63 455,31 грн. а саме: заборгованості за кредитом у розмірі 57000,00 грн., нарахованих та несплачених процентів за користування кредитом становить у розмірі 6 455,31грн.

Надання кредитних коштів проводилося згідно вимог п. 4.2. Кредитного договору у безготівковій формі шляхом перерахування коштів на поточний рахунок Позичальника.

Відповідно до п. 2.1., 6.1., 6.2. Кредитного договору Відповідач зобов'язався щомісячно повертати кредитні кошти згідно графіку погашення та здійснити остаточне погашення кредиту не пізніше 31.01.2015 p.

Відповідно до п.6.1. Договору Позичальник зобов'язаний виконати зобов'язання за цим Договором (в т.ч. здійснити погашення сплатити проценти, комісії, пеню, штрафи та інші платежі) в порядку, визначеному цим Договором, не пізніше Кінцевого терміну погашення Кредиту.

Позичальник здійснює погашення нарахованих процентів та частини Кредиту щомісячними ануїтетними (однаковими) платежами, розміри та строки сплати яких визначаються Графіком (Додаток 1 до цього Договору), починаючи з місяця, наступного за місяцем, в якому було здійснено видачу кредитних коштів. Ануїтентний платіж включає в себе погашення частини основної суми Кредиту та процентів за його користування (п.6.2. Договору).

Як вбачається з матеріалів справи та додаткових матеріалів, наданих позивачем, підтверджується, що позивач свої зобов'язання з надання кредиту виконав належним чином, що підтверджено банківськими виписками з кредитного рахунку відповідача, як доказу надання кредиту та розгорнутим розрахунком заборгованості відповідача. Проте, відповідач свої зобов'язання за Кредитним договором відносно своєчасного погашення кредиту та відсотків за користування ним не виконав. Внаслідок чого, станом на 25.10.2013р. у відповідача перед позивачем виник борг по поверненню кредитних коштів на суму 59135,31грн. та 6240,16грн. прострочених відсотків за користування кредитом.

Відповідно до п. 16.1., 16.3. Кредитного договору № 021/55-01/060-М від 01.02.2013 р. у випадку порушення Відповідачем графіку погашення кредиту та відсотків, встановлених Договором, Кредитор нараховує Позичальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожний день прострочення.

Таким чином, пеня за несвоєчасне виконання зобов'язань за Кредитним договором згідно розрахунку пені складає 764,67грн. в т.ч. за несвоєчасну сплату суми кредиту 500,30грн., за несвоєчасну сплату сум відсотків 264,37грн.

Відповідно до п.16.1 кредитного договору №021/55-01/060-М від 01.02.2013р. укладеного між банком та ФОП ОСОБА_3 (далі - кредитний договір), у разі невиконання або неналежного виконання зобов'язань, встановлених кредитним договором, сторони несуть відповідальність згідно чинного законодавства України та положень цього договору. До регулювання правовідносин, які неврегульовані кредитним договором, застосовуються відповідні норми чинного законодавства України. Отже, так як питання дострокового стягнення заборгованості належним чином не врегульована нормами кредитного договору, в даному випадку потрібно застосувати норми чинного законодавства - насамперед Господарського та Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Також, дане правило закріплено в Господарському кодексі України статтею 193.

У відповідності до ст. 509 ЦК України в силу зобов'язання - кредитор вправі вимагати виконання обов'язку від боржника у випадку невиконання останнім своїх зобов'язань у відносинах. Підставою виникнення зобов'язання є юридичний факт.

В даній правовій ситуації юридичним фактом, на підставі якого виникли зобов'язальні відносини між сторонами, є надання кредиту (ст. 11 ЦК України).

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно ч.2 сг.,1050 ЦК України, що передбачає наслідки порушення договору, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням ), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики. що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 ЦК України.

Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено - якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Отже, обов'язок відповідача повернути надані в кредит грошові кошти є безспірним. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається (ст.ст. 615; 625 ЦК України). Відтак, договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

За порушення у сфері господарювання учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених ГК України, іншими законами та договором (частина друга статті 193, частина перша статті 216 та частина перша статті 218 ГК України).

Одним із видів господарських санкцій згідно з частиною другою статті 217 ГК України є штрафні санкції, до яких віднесено штраф та пеню (частина перша статті 230 ГК України).

Розмір штрафних санкцій відповідно до частини четвертої статті 231 ГК України встановлюється законом, а в разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в передбаченому договором розмірі. При цьому, розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або в певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Відповідачем вимоги суду не виконані, витребувані матеріали відповідачем суду не надано, позовні вимоги не спростовані.

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог чи заперечень.

Враховуючи вищевикладене, позов підлягає задоволенню повністю шляхом стягнення з відповідача 66 140,14грн. в т.ч. 59 135,31 грн. заборгованість по кредиту, 6 240,16грн. заборгованість по відсотках, 764,67 грн. пеня.

У відповідності до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір у розмірі 1720,50 грн. підлягає віднесенню на відповідача.

Керуючись ст.ст. 32, 33, 49, 75, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити повністю.

2. Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 (АДРЕСА_1, ін. код НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства „Райффайзен Банк Аваль" (м. Київ, вул. Лєскова, 9, код ЄДРПОУ 22090417) суму 66 140,14грн. (шістдесят шість тисяч сто сорок гривень чотирнадцять копійок) в т.ч. 59 135,31 грн. (п'ятдесят дев'ять тисяч сто тридцять п'ять гривень тридцять одна копійка) заборгованість по кредиту, 6 240,16грн. (шість тисяч двісті сорок гривень шістнадцять копійок) заборгованість по відсотках, 764,67 грн. (сімсот шістдесят чотири гривні шістдесят сім копійок) пеня та суму 1 720,50 грн. (одну тисячу сімсот двадцять гривень п'ятдесят копійок) відшкодування судового збору.

3. Рішення набирає законної сили в порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 13.02.2014 року.

Суддя В.С. Русняк