Ухвала суду № 37143410, 30.01.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/7271/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Маруліна Л.О. Суддя-доповідач: Губська О.А.

У Х В А Л А

Іменем України

30 січня 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Губської О.А.

суддів Парінова А.Б., Грибан І.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві апеляційну скаргу Казенного підприємства "Кіровгеологія" на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 26 червня 2013 р. у справі за позовом Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції у Кіровоградській області Державної податкової служби до Казенного підприємства «Кіровгеологія» про стягнення податкового боргу, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом до Казенного підприємства «Кіровгеологія» про стягнення податкової заборгованості у розмірі 157 375,15 грн.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 26 червня 2013 р позов задоволено повністю.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просив його скасувати та ухвалити нову постанову, якою в задоволенні позову відмовити повністю.

Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з'явилися. Про причини своєї неявки суд не повідомили.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін.

Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, постанова суду - без змін з таких підстав.

Суд першої інстанції прийшов до висновку про задоволення позовних вимог.

Колегія суддів погоджується з вказаним висновком суду, виходячи з наступного.

Так, Кіровоградська об'єднана державна податкова інспекція Кіровоградської області Державної податкової служби, у зв'язку із наявністю у відповідача податкового боргу з податку на прибуток в розмірі 157 375, 19 грн., звернулася до суду з позовом про стягнення з казенного підприємства «Кіровгеологія» коштів з рахунків у банках, обслуговуючих вказаного платника вищевказаної суми податкового боргу.

Задовольняючи позовні вимоги повністю, суд першої інстанції виходив з обґрунтованості та правомірності заявленої до стягнення суми боргу.

Відповідач із вказаним висновком не погодився, зазначивши в апеляційній скарзі, що з початку 2013 року і на день розгляду справи державне фінансування на підприємство взагалі не надходило, а отже, спроможності самостійно сплатити заборгованість перед позивачем у підприємства відсутні.

Надаючи правову оцінку висновкам суду першої інстанції та доводам апеляційної скарги, виходячи з наявних у справі матеріалів, колегія суддів зазначає наступне.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, Казенне підприємство «Кіровгеологія» є юридичною особою та має філію Геологорозвідувальну експедицію № 37, яка перебуває на обліку в Кіровоградській об'єднаній державній податковій інспекції як платник податків.

Згідно наявної в матеріалах справи копії податкової декларації Геологорозвідувальної експедиції №37 КП «Кіровгеологія» з податку на прибуток за 2012 рік № 9087334645 від 11.02.2013 р. (а.с. 5-7), останнім задекларовано податок на прибуток у сумі 159' 989 грн.

Так, податковим органом, враховуючи часткову сплату відповідачем задекларованої суми за рахунок переплати в розмірі 2' 613,81 грн., було нараховано податковий борг у сумі 157' 375, 19 грн. по строку сплати.

Матеріалами справи підтверджується, що податковим органом були сформовані та вручені особисто уповноваженій особі платника податкові вимоги: від 06.11.2006 р. за № 1/1306 на суму 150 131,59 грн. (вручена 15.11.2006 р.) (а.с. 16) та від 18.12.2006 р. № 2/1606 на суму 435 563,36 грн. (вручена 25.12.2006 р.) (а.с. 15).

Вказані податкові вимоги відповідачем в адміністративному чи судовому порядку не оскаржувались.

Так, спірні правовідносини регулюються Податковим кодексом України, який визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до п. 57.1 ст. 57 ПК України, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно п.п. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Відповідно до п.п. 14.1.39 п. 14.1 ст. 14 ПК України грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Згідно п. 20.1.18. ПК України органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Положеннями п. 41.5 ст. 41 ПК України встановлено, що органами стягнення є виключно органи державної податкової служби, які уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах їх повноважень, а також державні виконавці в межах своїх повноважень.

Відповідно до п. 95.1. ст. 95 ПК України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають в його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

В силу приписів п. 95.3. ст. 95 ПК України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Таким чином, відповідно до вказаних вище положень законодавства України, суд першої інстанції вірно зазначив, що узгоджена сума податкового зобов'язання, яка не була сплачена платником податків у визначені строки, вважається сумою податкового боргу платника податків і може бути примусово стягнена за рахунок активів платника в судовому порядку.

Враховуючи, викладене, колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що позовні вимоги є обгрунтованними, оскільки наявність у відповідача податкового боргу підтверджується наявними в матеріалах справи належними та допустимими доказами.

Доводи апеляційної скарги щодо відсутності державного фінансування відповідача колегією суддів відхиляються, оскільки не спростовують висновку щодо наявності податкового боргу та наявності підстав для його стягнення в судовому порядку.

Оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, колегія суддів дійшла висновку, що доводи, викладені в апеляційній скарзі, не знайшли свого підтвердження, оскаржувана постанова прийнята судом відповідно до норм матеріального та процесуального права, а тому підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.

Відповідно до ст. 200 КАС України - суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в справі, підтвердженими доказами, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, то колегія суддів апеляційної інстанції підстав для його скасування не вбачає.

Керуючись ст.ст. 160, 197, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Казенного підприємства «Кіровгеологія» на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 26 червня 2013 р. у справі за позовом Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції у Кіровоградській області Державної податкової служби до Казенного підприємства «Кіровгеологія» про стягнення податкового боргу - залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 26 червня 2013 р. - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання ухвали в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя О.А. Губська

Суддя А.Б. Парінов

Суддя І.О. Грибан

.

Головуючий суддя Губська О.А.

Судді: Парінов А.Б.

Грибан І.О.