Постанова № 37141939, 11.02.2014, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" лютого 2014 р. Справа№ 910/16765/13

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Отрюха Б.В.

суддів: Михальської Ю.Б.

Тищенко А.І.

За участю представників:

Від позивача: Чеботарьвоа І.Г. - представник;

Від відповідача: Матвеєва В.П.- представник;

розглянувши апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"

на рішення Господарського суду міста Києва від 21.11.2013

у справі № 910/16765/13 (суддя Пінчук В.І.)

за позовом Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"

до Публічного акціонерного товариства "Київенерго"

про стягнення 23687921,23 грн.

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" звернулось до Господарського суду м. Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства "Київенерго" про стягнення з відповідача 23 687 921,23 грн., яких: 16 678 416,20 грн. - основний борг, 202 086,52 грн. - збитки від інфляції, 5 618 678,56 грн. - пеня, 1 188 739,95 грн. - 3% річних.

Позовна заява мотивована тим, що відповідач порушив умови договору купівлі - продажу природного газу № 14/2269/11 від 30.09.2011 , а саме не розрахувався за поставлений у грудні 2012 року природний газ.

Під час розгляду справи судом першої інстанції, від позивача надійшла заява про уточнення позовних вимог, в якій останній просить суд стягнути з відповідача 5 097 616,20 грн. основного боргу 5 618 678,56 грн. пені, 202 086,52 грн. збитків від інфляції, 1 223 133,04 грн. - 3% річних, а всього 12 141 514, 32 грн.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 21.11.2013 позов Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" задоволено частково.

Присуджено до стягнення з Публічного акціонерного товариства " Київенерго " на користь Публічного акціонерного товариства " Національна акціонерна компанія " Нафтогаз України" 5097616 грн. 20 коп. основного боргу, 14810 грн. 00 коп. судового збору.

В частині вимог щодо стягнення пені, інфляційних витрат та 3% річних у позові відмовлено.

Рішення про відмову у стягненні штрафних санкцій мотивоване тим, що заборгованість відповідача перед позивачем виникла внаслідок невідповідності фактичної вартості теплової енергії тарифам, що затверджувались або погоджувались органами влади чи місцевого самоврядування.

Не погодившись з прийнятим рішенням, Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 21.11.2013 в частині відмови у стягненні 5 618 678,56 грн. пені, 3 відсотків річних у розмірі 1 223 133,04 грн. та інфляційних втрат на суму 202 086,52 грн.

Відповідно до автоматичного розподілу справ між суддями апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" у справі № 910/16765/13 передана на розгляд судді Київського апеляційного господарського суду Отрюху Б.В.

Розпорядженням Голови Київського апеляційного господарського суду від 26.12.2013 для розгляду апеляційної скарги Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" сформовано колегію суддів у складі: Головуючого судді Отрюха Б.В, суддів Михальської Ю.Б. та Тищенко А.І.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 26.12.2013 апеляційну скаргу прийнято до провадження.

В судовому засіданні, призначеному на 30.01.2014, оголошено перерву до 11.02.2014.

В судовому засіданні 11.02.2014 сторони надали свої пояснення по справі; представник позивача надав копію постанови Київського апеляційного господарського суду від 30.01.2014 у справі №910/16351/13; представник відповідача надав відзив на апеляційну скаргу. Вказані документи колегією суддів були оглянуті та долучені до матеріалів справи.

Беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення суду, апеляційний господарський суд встановив наступне.

30.09.2011 року між Публічним акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (продавець) та Публічним акціонерним товариством "Київенерго" (покупець) було укладено договір №14/2269/11 купівлі - продажу природного газу для ТЕЦ-5 ПАТ "Київенерго", за умовами якого продавець зобов'язується передати у власність покупцю у IV кварталі 2011 року та у 2012 році імпортований природний газ (за кодом згідно з УКТ ЗЕД 2711 21 00 00, ввезеного на митну територію України ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", далі - газ), для виробництва теплової енергії, яка споживається населенням та релігійними організаціями, а покупець зобов'язується приймати та оплачувати газ на умовах цього Договору.

Згідно з пунктом 2.1. Договору продавець передає покупцеві для ТЕЦ-5 з 01 жовтня 2011 року по 31 грудня 2011 року газ в обсязі до 460 374 тис. куб. м., у тому числі по місяцях кварталів.

Порядок та умови передачі газу визначені розділом 3 Договору.

Зокрема, пунктом 3.3 цього розділу встановлено, що приймання - передача газу, переданого продавцем покупцеві у відповідному місяці продажу, оформлюється актом приймання - передачі газу. Обсяг споживання газу покупцем у відповідному місяці поставки встановлюється шляхом складання добових обсягів, визначених на підставі показів комерційного вузла/вузлів обліку газу покупця.

Пунктом 5.1. Договору сторони погодили, що ціна (граничний рівень ціни) на природний газ для теплогенеруючих підприємств та послуги з його транспортування установлюються Національною комісією регулювання електроенергетики України (НКРЕ).

Згідно пункту 5.2. Договору ціна за 1000 куб.м природного газу становить 1 091,00 грн. з урахуванням збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ, тарифів на транспортування, розподіл і постачання природного газу за регульованим тарифом та без урахування податку на додану вартість. До сплати за 1000 куб.м. природного газу - 1091,00 грн., крім того ПДВ - 20%, всього з ПДВ - 1 309.20 грн.

Згідно з пунктом 6.1. Договору оплата здійснюється покупцем виключно грошовими коштами шляхом 30 (тридцяти) відсоткової попередньої оплати вартості планових обсягів поставки природного газу за 5 (п'ять) днів до початку здійснення поставки. Решта 70 (сімдесят) відсотків вартості планових обсягів поставки природного газу сплачується покупцем протягом місяця поставки газу.

Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14 - го числа місяця, наступного за місяцем поставки газу.

На виконання умов договору позивач поставив протягом вересня-грудня 2012 року, а відповідач прийняв природний газ обсягом 130 931,408 тис.куб.м. на загальну суму 171 415 399,81 грн., що підтверджується актами приймання-передачі природного газу за вересень, жовтень, листопад та грудень 2012 року.

Разом з тим, відповідач свої зобов'язання виконував не належним чином, а саме за поставлений природний газ у грудні 2012 року не розрахувався, внаслідок чого у останнього виникла заборгованість в розмірі 5 097 616, 20 грн. основного боргу ( з урахуванням заяви позивача про уточнення позовних вимог)

В зв'язку з викладеним вище, колегія апеляційного суду погоджується з висновком місцевого суду щодо наявності заборгованості відповідача перед позивачем.

Крім того, суд першої інстанції відмовив позивачу в задоволенні вимог щодо стягненні пені, інфляційних витрат та 3 % річних.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Статтею 216 Господарського кодексу України встановлено що, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно з пунктом 1 статті 218 Господарського кодексу України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Відповідно до статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Частиною 1 статті 550 Цивільного кодексу України встановлюється загальне правило про те, що кредитор має право на стягнення неустойки у всіх випадках порушення боржником зобов'язання, незалежно від того, виникли чи ні у зв'язку з цим порушенням збитки на стороні кредитора.

Проте, частина 3 статті 551 Цивільного кодексу України передбачає можливість зменшення за рішенням суду розміру неустойки, що стягується з боржника за порушення зобов'язання, якщо розмір неустойки значно перевищує розмір збитків. При цьому відсутність чи невисокий розмір збитків може бути підставою для зменшення судом розміру неустойки, що стягується з боржника.

Пунктом 1 статті 233 Господарського кодексу України визначено, що суд має право зменшити розмір санкцій, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій (частина 2 статті 233 Господарського кодексу України).

Відповідно до статті 83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Отже, якщо порушення зобов'язання учасника господарських відносин не потягло за собою значні збитки для іншого господарюючого суб'єкта, то суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

За статтею 20 Закону України "Про теплопостачання" збитки теплоенергогенеруючих та теплопостачальних організацій внаслідок надання пільг з оплати за спожиту теплову енергію окремим категоріям споживачів повністю відшкодовуються за рахунок джерел фінансування, визначених законами України, які передбачають відповідні пільги.

Як вбачається з матеріалів справи, сторонами укладено договори №293/517з від 20.11.2012, №302/517з від 30.11.2012, № 577/517з від 06.12.2012 між Територіальним органом казначейства у м.Києві, Головним фінансовим управлінням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), Головним управлінням комунального господарства виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), Публічним акціонерним товариством "Київенерго" та Публічним акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" про організацію взаєморозрахунків відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11.06.2012 року № 517.

Вказаними договорами визначено порядок погашення заборгованості Публічного акціонерного товариства "Київенерго" перед Публічним акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" за спожитий газ за договором № 14/2269/11 купівлі - продажу природного газу від 30.09.2011 року на загальну суму 153 961 816,61 грн., яка виникла внаслідок невідповідності фактичної вартості теплової енергії та послуг з централізованого водопостачання та водовідведення тарифам, що затверджувались та/або погоджувались органами державної влади чи місцевого самоврядування.

Постановою Кабінету Міністрів України № 517 від 11.06.2012 року затверджено порядок та умови надання у 2012 році субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню, яка виникла у зв'язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії та послуг з централізованого водопостачання та водовідведення тарифам, що затверджувалися та/або погоджувалися органами державної влади чи місцевого самоврядування, що додаються.

Зазначене свідчить про вжиття відповідачем заходів, необхідних для належного виконання ним зобов'язання в частині погашення заборгованості за спожитий газ, яка виникла внаслідок невідповідності фактичної вартості теплової енергії та послуг з централізованого водопостачання та водовідведення тарифам, що затверджувались та/або погоджувались органами державної влади чи місцевого самоврядування, що свідчить про відсутність вини останнього.

З огляду на наведене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відмови у стягненні пені, інфляційних витрат та 3 % річних.

Спір про стягнення нарахованих санкцій за цим же договором від 30.09.2011 №14/2269/11 за попередні періоди споживання між тими ж сторонами вже розглядався судом і наразі є судові рішення першої, апеляційної та касаційної інстанції (справа № 5011-69/8958-2012) якими Публічному акціонерному товариству "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" відмовлено у задоволенні позовних вимог про стягнення пені, інфляції та річних нарахованих на заборгованість за природний газ, яка була також погашегна бюджетними коштами , відповідно до укладених договорів про організацію взаєморозрахунків неа підставі постанови КМУ № 517 від 11.06.2012.

Частина 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно з ч. 2 ст. 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Доказів, які б спростовували вищенаведені обставини, сторонами не надано.

Доводи, наведені позивачем в апеляційній скарзі, судовою колегією до уваги не приймаються з огляду на те, що вони є необґрунтованими та такими, що спростовуються матеріалами справи.

Колегія суддів Київського апеляційного господарського суду, оцінивши наявні в матеріалах справи докази, приходить до висновку, що рішення Господарського суду міста Києва від 21.11.2013 у даній справі прийнято з додержанням норм матеріального та процесуального права, повним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи та відповідністю висновків, викладених в рішенні, дійсним обставинам справи, тому рішення є законним та обґрунтованим. Підстав для скасування або зміни вказаного рішення та задоволення апеляційної скарги колегія суддів Київського апеляційного господарського суду не знаходить.

Керуючись статтями 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду міста Києва від 21.11.2013 по справі № 910/16765/13 залишити без змін.

Матеріали справи № 910/16765/13 повернути Господарському суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку.

Головуючий суддя Б.В. Отрюх

Судді Ю.Б. Михальська

А.І. Тищенко