Ухвала суду № 37141519, 11.02.2014, Апеляційний суд Автономної Республіки Крим (м. Сімферополь)

№ справа:105/3238/13-кГоловуючий суду першої інстанції:Кузнецова Лариса Миколаївна № провадження:11-кп/190/111/14Доповідач суду апеляційної інстанції:Крючков І. І. ________________

А П Е Л Я Ц І Й Н И Й С У Д

А В Т О Н О М Н О Ї Р Е С П У Б Л І К И К Р И М

_ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"11" лютого 2014 р. м. Сімферополь

Колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:

Головуючого судді -Трясуна Ю.Р. Суддів -Крючкова І.І., Єлгазіної Л.П. при секретарі -Шемлей І.І., розглянула у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження № 105/3238/13-к відносно:

ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця смт. Первомайське, АР Крим, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.115, ч.1 ст.185, ч.3 ст.185 КК України,

за участю прокурора - Сулейманової Д.Н.,

обвинуваченого - ОСОБА_6,

потерпілого - ОСОБА_7,

представника потерпілого - ОСОБА_8,

захисника - ОСОБА_9

В С Т А Н О В И Л А:

В апеляційній скарзі прокурор просить вирок суду першої інстанції скасувати та призначити новий розгляд у суді першої інстанції.

Свої вимоги обґрунтовує тим, що суд першої інстанції при винесенні вироку неправильно застосував кримінальний закон, що виразилося у перекваліфікації дій обвинуваченого з ч.1 ст.115 КК України на ч.2 ст.121 КК України. Зокрема апелянт вказує, що судом в достатній мірі не було враховано такі обставини як сила удару нанесеного обвинуваченим по голові потерпілого, те що останній після отриманого удару прожив ще кілька хвилин. Також прокурор вказує, що обвинувачений пояснював, що при нанесені удару по потерпілому, він сподівався, що ОСОБА_7 ухилиться від цього удару, однак обидва знаходилися у стані алкогольного сп'яніння, а в цьому стані реакція людини уповільнюється, окрім цього вказує на те, що обвинувачений добре володіє навичками східних єдиноборств і він знав, що потерпілий за кілька місяців до інциденту, переніс тяжку черепно-мозкову травму голови.

В апеляційній скарзі потерпілий ОСОБА_7 просить вирок суду першої інстанції змінити та вважати засудженим ОСОБА_6 за ч.1 ст.115, ч.1 ст.185, ч.3 ст.185 КК України із застосуванням положень ст.70 КК України до 15 років позбавлення волі.

Свої вимоги обґрунтовує тим, що суд першої інстанції перекваліфіковуючи дії обвинуваченого з ч.1 ст.115 КК України на ч.2 ст.121 КК України дійшов до помилкового висновку, що у останнього відсутній склад кримінального правопорушення за умисне вбивство. Також вказує на те, що судом першої інстанції не вірно надано оцінку доказам, що підтверджують винність обвинуваченого. Не в повній мірі було враховано, що обвинувачений володіє навичками східних єдиноборств, також те, що обвинувачений знав про стан здоров'я потерпілого, зокрема ОСОБА_7 незадовго до інциденту переніс травму голови. Апелянт також звертає увагу, що не було враховано важкість алкогольного сп'яніння потерпілого та обвинуваченого, наявність корисливого мотиву у діях обвинуваченого, а також те, що злочин був вчинено за тих обставин, що свідчать про вчинення злочину групою осіб.

Вироком Джанкойського міськрайонного суду АР Крим від 11 листопада 2013 року ОСОБА_6 було визнано винним та засуджено за ч.2 ст.121 КК України до 9 років позбавлення волі, за ч.1 ст.185 КК України до 2 років позбавлення волі, за ч.3 ст.185 КК України до 3 років позбавлення волі. На підставі ч.1 ст.70 КК України шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, остаточно визначена міра покарання у виді 9 років позбавлення волі. Цивільний позов було задоволено та стягнуто з ОСОБА_6 на корить ОСОБА_7 1 170 грн. в рахунок відшкодування матеріальної шкоди та 150 000 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди.

Під час апеляційного розгляду, прокурор підтримав свою апеляційну скаргу та просив її задовольнити, потерпілий та його представник підтримали апеляційну скаргу прокурора та потерпілого. Обвинувачений та його захисник заперечували проти задоволення апеляційних скарг прокурора та потерпілого.

Колегія суддів, виконавши вимоги статті 405 КПК України, вважає, що апеляційна скарга потерпілого та прокурора не підлягає задоволенню, виходячи з наступних мотивів.

Так, згідно встановлених судом першої інстанції обставин, ОСОБА_6 4 серпня 2012 року, приблизно о 21 годині, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, у дворі домоволодіння АДРЕСА_2 в гостях у ОСОБА_10 через жарт, проте умисно почав завдавати удари руками і ногами в область тіла і кінцівок останньому. Після чого, ОСОБА_6 завдав удару ногою в ліву частину голови ОСОБА_10, чим заподіяв йому тяжкі тілесні ушкодження, що є небезпечними для життя в момент їх спричинення. Внаслідок отриманих травм ОСОБА_10 помер, причиною його смерті стала спричинена ударом ноги ОСОБА_6 закрита черепно-мозкова травма з крововиливом під м'які мозкові оболонки головного мозку в лівій півкулі і в шлуночки головного мозку, що призвело до набряку головного мозку.

Цього ж дня, приблизно о 21 годині 10 хвилин ОСОБА_6, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, знаходячись у дворі домоволодіння АДРЕСА_2, в гостях у ОСОБА_10, після нанесення останньому тілесних ушкоджень, від яких той помер, виніс його труп на вул. Жовтневу, де поклав на узбіччя, навпроти дому № 34. Далі ОСОБА_6 таємно зняв з трупа ОСОБА_10 золоті вироби на загальну суму 15 500 грн.

Того ж дня, приблизно о 21 годині 30 хвилин ОСОБА_6, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, діючи повторно, через незачинені вхідні двері проник всередину дому АДРЕСА_2 де проживав ОСОБА_10, звідки таємно викрав майно, що належало останньому на загальну суму 9 250 грн.

Доведеність вини та правильність кваліфікації дій обвинуваченого ОСОБА_6. у вчинені кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст.185, та ч.3 ст.185 КК України в апеляційних скаргах не оспорюється.

В процесі розгляду кримінального провадження у суді першої інстанції, дії обвинуваченого були перекваліфіковані з ч.1 ст.115 КК України на ч.2 ст.121 КК України, з чим не погодився прокурор, та потерпілий.

Перекваліфіковуючи дії ОСОБА_6 з умисного вбивства на умисне нанесення тяжких тілесних ушкоджень, що спричинили смерть потерпілого, суд першої інстанції виходив с того, що у обвинуваченого був відсутній умисел на спричинення смерті потерпілому.

На думку судової колегії, доводи прокурора та потерпілого про перекваліфікацію дій обвинуваченого ОСОБА_6 на ч.1 ст.115 КК України, безпідставні.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вирішуючи питання про умисел обвинуваченого ОСОБА_6 під час скоєння кримінального правопорушення, виходив із сукупності всіх обставин вчиненого діяння, зокрема судом враховано спосіб яким спричинені тілесні ушкодження потерпілому, а саме завдання потерпілому одного удару по голові ногою взутою в тапок, без застосування будь-яких предметів, що можуть підсилити силу удару, характер і локалізацію отриманих тілесних ушкоджень потерпілим від нанесеного удару, а також поведінку винного і потерпілого, що передувала події, зокрема останні разом розпивали алкогольні напої, перебували у дружніх між собою стосунках, а також те, що один одному наносили удари жартома.

Колегія суддів погоджується із висновками суду першої інстанції про кваліфікацію дій обвинуваченого за ч.2 ст.121 КК України, оскільки обставини за яких було скоєно злочин, свідчить про відсутність у діях обвинуваченого наміру позбавити життя потерпілого.

Як вбачається з висновку судово-медичної експертизи № 91-МД від 08.09.2012 року, смерть ОСОБА_10 настала у результаті отриманої закритої черепно-мозкової травми з крововиливами під м'які мозкові оболонки головного мозку в лівій півкулі і в шлуночки головного мозку, яка призвела до набряку головного мозку. Строк утворення тілесних ушкоджень - не виключений 04.08.2012 року. Між тілесними ушкодженнями, виявленими і настанням смерті є прямий причинний зв'язок.

Вірність кваліфікації дій обвинуваченого ОСОБА_6 за ч.2 ст.121 КК України підтверджується також поясненнями експерта ОСОБА_11, який пояснив, що був присутній при відтворені обстановки та обставин події за участю ОСОБА_6, що спричинені тілесні ушкодження, виявлені на трупі ОСОБА_10 можливі за обставин, вказаних ОСОБА_6, оскільки крововилив в шлуночки головного мозку характерний при травмах, як результат удару. Виявлені крововиливи не могли утворитися від падіння, так як при падінні крововилив набагато обширні та виявляються на протилежній стороні, в даному випадку крововилив встановлений локально - в місці приложення удару - в лівій теменно-вісочній частині овальної форми дільниці розміром 5х6 см, до допускається як від удару ногою. Якщо б удар був нанесений твердим предметом - була б заподіяна ушиблена рана з переломом черепа, чого у даному випадку не було встановлено. Походження садни на обличчі не виключено при ударі об стіну при падінні.

Судова колегія вважає, що самий факт завдання ОСОБА_6 одного удару ногою в голову ОСОБА_10 не свідчить про наявність умислу на вбивство.

Відповідно до ч.1 ст. 337 КПК України судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта, крім випадків, передбачених цією статтею.

Потерпілий у своїй апеляції посилається на неврахування судом першої інстанції корисливого мотиву в діях обвинуваченого, а також тих обставин, які вказують, що кримінальне правопорушення вчинено групою осіб, що фактично вказує на склад злочину, що передбачений ч.2 ст.115 КК України. ОСОБА_6 обвинувачення за ч.2 ст.115 КК України не висувалось, тому вирішувати питання про перекваліфікацію його дій на більш тяжкий злочин, враховуючи, що обвинувачення по ньому прокурором не висувалось, апеляційний суд не може, тому доводи потерпілого в цій частині є безпідставними.

Відповідно до частини 1 статті 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Підстави для призначення нового розгляду в суді першої інстанції, про що просить у своїй апеляційній скарзі прокурор, регламентовано статтею 415 КПК України та пунктами 2, 3, 4, 5, 6, 7 частини другої статті 412 КПК України.

Колегією не встановлено, а прокурором в апеляційній скарзі не наведено про порушення судом першої інстанції при ухваленні вироку вимог пунктів 2, 3, 4, 5, 6, 7 частини другої статті 412 КПК України та частини 1 статті 415 КПК України.

Таким чином, на думку колегії, апеляційна скарга прокурора щодо скасування вироку суду і призначення нового розгляду у суді 1 інстанції задоволенню не підлягає.

Судом першої інстанції виконані загальні правила призначення покарання, встановлені ст. 65 КК України. Призначене обвинуваченому покарання обране в межах санкцій цих статей, за якими ОСОБА_6 визнано винним. Крім того, остаточно покарання призначене за правилами ст. 70 КК України, тобто за сукупністю злочинів, є необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення нових злочинів. Враховуючи наведе, вирок суду є законним та обґрунтованим, підстав вважати його несправедливим внаслідок надмірної м'якості, колегією суддів, не вбачається.

Враховуючи викладене та відсутність істотних порушень вимог кримінально - процесуального закону, які є безумовною підставою для зміни або скасування оскаржувального рішення, при перевірці матеріалів кримінального провадження колегією суддів не встановлено, апеляційні скарги підлягають залишенню без задоволення.

Керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 419 КПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційні скарги потерпілого ОСОБА_7 та прокурора - залишити без задоволення.

Вирок Джанкойського міськрайонного суду АР Крим від 11 листопада 2013 року - залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом трьох місяців з дня її проголошення, а засудженим який тримається під вартою, - в той самий строк з дня вручення йому копії судового рішення.

С У Д Д І:

Ю.Р. Трясун І.І. Крючков Л.П. Єлгазіна