Рішення № 3714110, 25.05.2009, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 313

РІШЕННЯ

Іменем України

За позовом Відкритого акціонерного товариства „Укртелеком”, (01030 м.Київ, б. Т. Шевченка, 18; ідентифікаційний код 21560766) в особі структурного підрозділу Центру електрозв’язку № 3 Кримської філії ВАТ «Укртелеком» (98100 АР Крим, м. Феодосія, вул. Назукіна,3; ідентифікаційний код 22236588)

До відповідача Феодосійської квартирно – експлуатаційної частини району , (98112 АР Крим, м. Феодосія, вул. Чкалова, 134; ідентифікаційний код 07894457)

Про стягнення 5235,13 грн.

Суддя ГС АР Крим Г.Г. Колосова

                                        представники:

Від позивача – Бабенко І.М., довіреність № б.н. від 01.04.2009 р., у справі

Від відповідача - не з’явився .

Обставини справи: Відкрите акціонерне товариство „Укртелеком” звернулось до господарського суду АР Крим в особі структурного підрозділу Центру електрозв’язку № 3 Кримської філії ВАТ «Укртелеком» з позовом до Феодосійської квартирно – експлуатаційної частини району про стягнення 5235,13 грн., в тому числі 4382,45 грн. заборгованості, 15,87 грн. пені, 11,19 грн. річних, 825,62 грн. інфляційних втрат.

Позовні вимоги мотивовані порушенням відповідачем своїх зобов’язань по оплаті наданих послуг за договором № 151 від 16.02.2004 р., на суму 4382,45 грн., що стало приводом для звернення Відкритого акціонерного товариства „Укртелеком” в особі структурного підрозділу Центру електрозв’язку № 3 Кримської філії ВАТ «Укртелеком» з позовом до суду для стягнення вказаної суми заборгованості в примусовому порядку. Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача інфляційні втрати у розмірі 825,62 грн., проценти за користування грошовими коштами у розмірі 11,19 грн., а також штрафну санкцію - пеню у розмірі 15,87 грн.

Представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі. У судовому засіданні надав заяву, в якої просить суд стягнути суму заборгованості на інший банківський рахунок, ніж той, що вказаний у позові.

Представник відповідача у судове засідання жодного разу не з’явився, причини неявки суду не повідомив, відзив на позов не надав, вимоги суду не виконав, про час та місце розгляду справи був поінформований належним чином рекомендованою кореспонденцією.

За такими обставинами, суд вважає, що матеріали справи в достатній мірі характеризують правовідносини, що склалися між сторонами, та вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами в порядку статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ :

16.02.2004 р. між ВАТ «Укртелеком» в особі Центру електрозв’язку № 3 Кримської філії ВАТ «Укртелеком» (Підприємство зв’язку) (позивач) та Феодосійською квартирно – експлуатаційною частиною району (Споживач) (відповідач) був укладений договір № 151 про надання послуг електрозв’язку (а.с.10-15).

Згідно розділу 1 вказаного Договору, Підприємство зв’язку надає послуги електрозв’язку, перераховані у додатку № 1, та безкоштовні послуги, перераховані у додатку № 2.

Послуги, які надаються Підприємством зв’язку, сплачуються за тарифами, які узгоджені відповідно діючому законодавству (п. 4.1 Договору).

Розрахунки за фактично отримані у кредит послуги електрозв’язку за кожний попередній місяць проводяться Споживачем протягом 10 днів з дня отримання рахунку, але не пізніше 20 числа місяця, що слідує за розрахунковим.

За отримані у кредит послуги міжміського та міжнародного телефонного зв’язку стягується додаткова плата у розмірі двох процентів вартості наданих послуг (п. 4.5 Договору).

Договір набирає чинності з дня підписання і діє п’ять років (п. 8.1 Договору).

Якщо за місяць до закінчення строку дії договору жодна сторона не повідомить про його припинення, договір вважається діючим на той ж строк (п. 8.2 Договору).

Сторони не представили суду доказів розірвання зазначеного договору або зміни його умов, отже суд приходить до висновку, що зазначений договір на день слухання справи є дійсним.

Згідно умов договору, а також пункту 5 статті 33 Закону України „Про телекомунікації”, пунктів 32, 40, 108, 184 Правил надання і отримання телекомунікаційних послуг, затверджених Кабінетом міністрів України № 720 від 09.08.2005 р., відповідач своєчасно не провів оплату наданих телекомунікаційних послуг, у зв'язку з чим за ним утворилася заборгованість за період з 01.07.2007 р. по 01.11.2008 р. у розмірі 4382,45 грн., що підтверджується доданими до матеріалів справи рахунками за телекомунікаційні послуги за спірний період та доказами відправлення їх на адресу відповідача (а.с. 22-42), розшифровками по міжміським розмовах за спірний період (а.с. 43-90) та стало підставою для звернення з позовом до суду й нарахуванню штрафних санкцій.

Згідно з частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

Відповідно до статті 526 Цивільного Кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічне положення міститься в частині 1 статті 193 Господарського кодексу України, якою визначено, що суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання — відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За такими обставинами, матеріалами справи підтверджується факт невиконання відповідачем зобов'язань по оплаті 4382,45 грн. заборгованості за договором № 151 про надання послуг електрозв’язку від 16.02.2004 р., яка склалася за період з 01.07.2007 р. по 01.11.2008 р., через що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 4382,45 підлягають задоволенню.

Також, позивач просить стягнути з відповідача суму інфляційних втрат у зв’язку з невиконанням відповідачем своїх зобов’язань у розмірі 825,62 грн. та 11,19грн. 3% річних.

Частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення.

Таким чином, вимоги позивача про стягнення з Феодосійської квартирно – експлуатаційної частини району інфляційних витрат у розмірі 825,62 грн. за період з квітня 2007 р. по лютий 2009 р. суд визнає обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Вимоги позивача про стягнення з Феодосійської квартирно – експлуатаційної частини району 3% річних у розмірі 11,19 грн. за період з 21.04.2007 р. по 21.02.2009 р. підтверджуються матеріалами справи та підлягають стягненню з відповідача.

Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача пеню за несвоєчасне виконання грошового зобов’язання у розмірі 15,87 грн.

Частиною 1 статті 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов’язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Згідно з частиною 1 статті 548 Цивільного кодексу України виконання зобов’язання (основного зобов’язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом. Під неустойкою, відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України розуміється грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов’язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.

Отже, види забезпечення виконання зобов’язань є спеціальними мірами майнового характеру, які стимулюють належне виконання зобов’язання боржником шляхом встановлення додаткових гарантій задоволення вимог кредитора, а тому забезпечення виконання зобов’язань будь-яким з видів, передбачених статтею 546 Цивільного кодексу України, також створює зобов’язувальні правовідносини між кредитором та боржником.

Відповідно до частини 1 статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання. Причому, згідно з частиною 6 статті 231 Господарського кодексу України, штрафні санкції за порушення грошових зобов’язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Статтею 36 Закону України «Про телекомунікації» встановлено, що у разі затримки плати за надані оператором, провайдером телекомунікаційні послуги споживачі сплачують пеню, яка обчислюється від вартості неоплачених послуг у розмірі облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який нараховується пеня.

Пунктом 5.8 Договору сторони передбачили, що у випадку несплати за надані послуги електрозв’язку поверх встановлено строку ( з 21 числа місяця, що настає після розрахункового періоду) Споживач сплачує пеню у розмірі облікової ставки НБУ від суми затриманих платежів за кожну добу затримки відповідно з діючим законодавством.

Таким чином, матеріалами справи підтверджується та підлягає стягненню з відповідача сума пені у розмірі 15,87 грн. за період з 21.09.2008 р. по 20.11.2008 р.

Витрати по оплаті держмита та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відносяться на відповідача відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні були оголошені вступна та резолютивна частини рішення згідно зі статтею 85 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складений та підписаний у відповідності до вимог статті 84 Господарського процесуального кодексу України 28.05.2009 р.

З урахуванням викладеного, керуючись статтями 33, 34, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити.

2.          Стягнути з Феодосійської квартирно – експлуатаційної частини району , (98112 АР Крим, м. Феодосія, вул. Чкалова, 134; ідентифікаційний код 07894457) на користь Відкритого акціонерного товариства „Укртелеком”, (01030 м. Київ, б. Т. Шевченка, 18; ідентифікаційний код 21560766) в особі структурного підрозділу Центру електрозв’язку № 3 Кримської філії ВАТ «Укртелеком» (98100 АР Крим, м. Феодосія, вул. Назукіна,3; ідентифікаційний код 22236588; р/р 2600316582 в КРД «Райффайзен Банк Аваль», МФО 324021) 4382,45 грн. заборгованості, 15,87 грн. пені, 825,62 грн. інфляційних втрат, 11,19 грн. річних, 102,00 грн. державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Колосова Г.Г.