Рішення № 3714046, 21.05.2009, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

21.05.09 р. Справа № 15/98

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Богатиря К.В.

при секретарі судового засідання Щитовій Л.М.,

розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом закритого акціонерного товариства “Кондитерська фабрика “Лагода” м. Кагарлик (код ЄДРПОУ 32967502)

до відповідача відкритого акціонерного товариства “Макіївський комбінат хлібопродуктів” м. Макіївка (код ЄДРПОУ 00957614)

про стягнення попередньої оплати в сумі 98051,40 грн., 3% річних у розмірі 1635,99 грн., штрафу в сумі 89337,60 грн.

за участю представників сторін:

від позивача: Іванова О.В. за довіреністю б/н від 17.06.2008 р.

від відповідача: не з’явився

До господарського суду Донецької області надійшла позовна заява закритого акціонерного товариства “Кондитерська фабрика “Лагода” м. Кагарлик до відкритого акціонерного товариства “Макіївський комбінат хлібопродуктів” м. Макіївка про стягнення попередньої оплати в сумі 98051,40 грн., 3% річних у розмірі 1635,99 грн., штрафу в сумі 89337,60 грн.

Ухвалою суду від 03.04.2009 р. позовна заява була прийнята до розгляду та порушено провадження у справі № 15/98, сторони зобов’язані надати документи та виконати певні дії.

У порушення вимог ухвал суду від 03.04.2009 р., 28.04.2009 р. відповідач в судові засідання 28.04.2009 р., 21.05.2009 р. не з’явився без повідомлення про причину неявки, витребувані документи до суду не надіслав.

Судом були вжиті усі належні заходи для повідомлення відповідача про місце, дату та час проведення судового засідання, про що свідчать наявні в матеріалах справи повідомлення про вручення рекомендованих поштових відправлень з ухвалами господарського суду представнику відповідача.

Відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив на позов та витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Зважаючи на достатність представлених позивачем документів, згідно статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглянута за наявними у ній матеріалами.

Судом, відповідно до вимог статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України складено протокол, який долучено до матеріалів справи.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши подані докази та заслухавши у судових засіданнях пояснення представника позивача, господарський суд -

ВСТАНОВИВ:

30.07.2008 р. сторони уклали договір № 53/К та 22.08.2008 р. – договір № 57/К про поставку товарів. Згідно договору № 57/К продавець (відповідач) зобов’язався передати у власність покупця товар (борошно пшеничне першого ґатунку), а покупець (позивач) зобов’язався прийняти вказаний товар та оплатити його на умовах 100% передоплати.

Відповідно до п. 2.1 договору товар підлягає поставці вагонними партіями у кількості, наведеної у додатку № 1 до цього договору, який підписується сторонами на кожну партію товару додатково на підставі поданої покупцем заявки.

Пунктом 4.1 договору передбачено, що строк поставки складає 10 календарних днів з дати отримання від покупця заявки, але не раніше ніж після повного розрахунку за попередню партію товару.

Згідно п. 6.1 договору оплата за товар здійснюється покупцем у безготівковій формі протягом 3 банківських днів з моменту отримання виставленого рахунку шляхом 100% передоплати вартості партії товару.

Відповідно до п. 10.3 договору у випадку відмови продавця від виконання своїх обов’язків згідно цього договору, він повертає передоплату покупцю не пізніше 7 банківських днів та сплачує покупцю штраф у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості товару за договором.

Пунктом 11.3 договору передбачено, що даний договір набрав чинності з моменту підписання його сторонами та діяв до 31.12.2008 р.

Згідно п. 11.6 договору зміни та доповнення до договору дійсні в письмовій формі та підписуються уповноваженими представниками сторін.

До договору сторони уклали додаток № 1 – специфікацію, якою передбачили найменування товару, одиницю вимірювання, кількість, договірну ціну за одиницю, а також строки відвантаження товару до 22.08.2008 р. Завірені копії договору та специфікації додані до позову.

Позивач обґрунтовує свої позовні вимоги наступним:

На виконання умов договору № 53/К від 30.07.2008 р. позивач здійснив попередню оплату на загальну суму 368480,00 грн. (31.07.2008 р. позивач здійснив оплату на суму 180000,00 грн., 01.08.2008 р. – на суму 188480,00 грн.), що підтверджується банківською випискою, завірена копія якої додана до позову.

Відповідач на виконання зобов’язань за договором № 53/К від 30.07.2008 р. поставив позивачу товар на загальну суму 383238,00 грн. за видатковими накладними № РН–0000526 від 17.08.2008 р., № РН–0000527 від 19.08.2008 р. та № РН–0000558 від 31.08.2008 р., факт отримання вказаного товару позивачем також підтверджується податковими накладними № 305 від 31.07.2008 р., № 306 від 01.08.2008 р., вантажними накладними, завірені копії яких додані до справи.

Різниця в кількості оплаченого та поставленого товару в сумі 14758,00 грн. (368480,00 грн. (сума передоплати) – 383238,00 грн. (вартість фактично поставленого товару) = –14758,00 грн. (на користь відповідача) врахована сторонами в подальших розрахунках за договором № 57/К від 22.08.2008 р.

За договором № 57/К від 22.08.2008 р. позивач здійснив попередню оплату на загальну суму 368480,00 грн. (26.08.2008 р. позивач здійснив оплату на суму 180000,00 грн., 27.08.2008 р. – на суму 188480,00 грн.), що підтверджується банківською випискою та рахунком–фактурою № СФ–0000168 від 26.08.2008 р., завірені копії яких додані до позову.

Відповідач на виконання зобов’язань за договором № 57/К від 22.08.2008 р. поставив позивачу товар на загальну суму 255670,60 грн. за видатковими накладними № РН–0000605 від 30.09.2008 р., № РН–0000678 від 19.10.2008 р., факт отримання вказаного товару позивачем також підтверджується податковими накладними № 334 від 26.08.2008 р., № 336 від 27.08.2008 р., вантажними накладними, завірені копії яких додані до справи.

Таким чином, за розрахунками позивача відповідачем за договором № 57/К від 22.08.2008 р. був недопоставлений товар на суму 112809,40 грн., з урахуванням вартості товару, надлишково поставленого за договором № 53/К від 30.07.2008 р., сума основного боргу відповідача склала 98051,40 грн. (112809,40 грн. – 14758,00 грн. = 98051,40 грн.).

Крім того, у акті звірки розрахунків між сторонами за жовтень 2008 р., завірена копія якого представлена позивачем до суду, зазначено, що заборгованість відповідача перед позивачем складає 98051,40 грн. Акт звірки підписаний сторонами та скріплений печатками, тому приймається судом до уваги як письмовий доказ у даній справі.

Позивач надіслав відповідачу претензію № 17–08/ю від 10.12.2008 р. з вимогою повернути вартість попередньо оплаченого, але не поставленого товару на суму 98051,40 грн. При цьому позивач вважає, що для відповідача вже почалося прострочення виконання грошового зобов’язання. Факт направлення вказаної претензії позивачем та отримання її відповідачем підтверджується повідомленням про вручення 25.12.2008 р. рекомендованого поштового відправлення представнику відповідача. Завірені копії претензії та повідомлення містяться в матеріалах справи.

Позивач надав до суду уточнення до позовної заяви вх. № 02–41/21311 від 14.05.2009 р., в яких зазначає, що видаткові накладні оформлювалися відповідачем, ним робились посилання на номер договору. За господарською практикою облік договорів ведеться підприємствами у комп’ютерній системі 1–С (системі управління базою даних). При внесенні документу в цю систему йому автоматично привласнюється номер цієї системи. Позивач робить припущення, що при оформленні видаткової накладної працівник відповідача не мав перед собою примірника договору та скористався номером договору з цієї системи. Відвантаження та приймання товару здійснюють працівники сторін, які не мають при собі екземпляру договорів, а тому не проводили звірку номерів договору у накладній. Цим, на думку позивача, пояснюється зазначення відповідачем іншого номеру у видаткових накладних.

Позивач, вважаючи, що відповідач не виконав свої зобов’язання за договором (оплачений товар своєчасно не поставив), звернувся з позовом до суду за захистом порушеного права.

Суд, дослідивши матеріали справи та оцінивши подані докази, дійшов наступних висновків:

Відповідно до ст. 265 ГК України за договором поставки одна сторона – постачальник зобов’язується передати (поставити) у зумовлені строки другій стороні – покупцеві товар, а покупець зобов’язується прийняти вказаний товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Позивач в обґрунтування заявлених вимог посилається на те, що вказані поставки товару на спірну суму були здійснені на підставі договору № 57/К від 22.08.2008 р.

Однак, наявні в матеріалах справи накладні не можна розцінювати як первинні документи, складені на виконання умов договору № 57/К від 22.08.2008 р., оскільки жодного посилання в накладних на спірний договір не міститься. Навпаки, ці накладні у якості підстави містять посилання на договір № ДГ–0000005 від 01.07.2008 р., що за датою та номером не збігається зі спірним договором.

Припущення позивача про те, що під час реєстрації спірного договору в комп’ютерній системі 1–С відповідача йому автоматично привласнюється номер цієї системи, судом до уваги не приймається у зв’язку з їх безпідставністю та недоведеністю самим відповідачем.

Згідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 того ж Кодексу господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Статтею 43 ГПК України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Пунктом 2.1 договору передбачений обов’язок відповідача здійснити поставки товару на підставі поданої покупцем заявки. Позивачем не надано жодних доказів наявності вказаних замовлень. Це свідчить про те, що неможливо співвіднести предмет поставки за спірним договором та фактично поставлений товар за накладними.

Крім того, в наданих самим же позивачем податкових накладних, що також відображають відносини між сторонами, в якості підстави поставки зазначено договір б/н від 30.07.2008 р., що також не є спірним договором у даній справі. В рахунку–фактурі будь–який договір як умова замовлення взагалі не зазначений. В банківській виписці в призначенні платежу відповідач вказує рахунок–фактуру № 168 від 26.08.2008 р.

Таким чином, суд вважає, що позивачем не доведено зв’язок між накладними, попередньою оплатою з одного боку та умовами спірного договору з іншого боку, тобто не доведений сам факт постачання товару за спірним договором, на підставі якого позивач вимагає стягнути суму у якості повернення передоплати.

Доводи позивача стосовного того, що всі поставки товару та його оплата здійснювалися між позивачем та відповідачем лише на підставі зазначених у позовній заяві договорів, оскільки інших договорів між сторонами за вказаний період не існувало, суд до уваги не приймає у зв’язку з тим, що сам факт відсутності між сторонами інших договорів не свідчить про те, що всі господарські операції між сторонами обов’язково регулювалися договорами № 53/К від 30.07.2008 р. та № 57/К від 22.08.2008 р., а ні нормами діючого законодавства.

Суд при винесенні рішення згідно ст. 83 ч. 1 п. 2 ГПК України не може виходити за межі заявлених позовних вимог без наявності клопотання про це самого позивача.

Такого клопотання до суду не надходило. Позивачем протягом періоду розгляду справи в суді предмет або підстави позову не змінювалися.

Згідно ч. 2 ст. 693 Цивільного кодексу України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Виходячи зі змісту ч. 2 ст. 693 ЦК України, закон передбачає альтернативні права покупця вимагати виконання зобов’язання в натурі щодо передачі товару або вимагати повернення попередньо сплаченої суми за непереданий товар. При цьому необхідно розуміти, що для виникнення для покупця підстав вимагати повернення передоплати необхідна одночасна наявність двох обов’язкових умов: одержання продавцем суми попередньої оплати та не передання ним товару у встановлений строк.

Крім того, грошове зобов’язання повернути суму попередньої оплати заздалегідь сторонами не визначене, а передбачено прямою нормою закону ст. 693 ч. 2 ЦК України, але з дотриманням вищевказаних умов.

Оскільки поставка товару по спірним накладним на умовах договору № 57/К від 22.08.2008 р. матеріалами справи не підтверджена, доказів укладення договорів, зазначених в накладних до суду не надано, строк поставки товару усними позадоговірними відносинами купівлі–продажу між сторонами не визначений, покупець вимог про поставку товару до відповідача не пред’являв, строк поставки додатково не визначав, то для відповідача строк виконання зобов’язання поставити товар не настав.

Суд дійшов наступного висновку: відповідач (продавець) не одержав від позивача (покупця) передбачену ст. 530 ЦК України вимогу здійснити поставку товару за усною домовленістю про купівлю–продаж; відповідач строк поставки товару не порушив; автоматично без законних підстав у позивача не виникає права вимоги повернення передоплати. Таким чином, у відповідача відсутнє грошове зобов’язання перед позивачем повернути попередню оплату за товар, отриманий згідно спірних накладних.

Згідно ст. 625 ч. 2 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Нарахування 3% річних згідно ст. 625 ЦК України та штрафу згідно п. 10.3 договору № 57/К від 22.08.2008 р. позивачем було здійснено безпідставно, тому як в даному випадку відсутнє порушення грошового зобов’язання з боку відповідача та відсутні докази відмови продавця від виконання своїх обов’язків за договором № 57/К.

За таких обставин суд вважає позовні вимоги необґрунтованими, тому їх відхиляє.

Судові витрати згідно ст. 49 ГПК України покладаються на позивача у зв’язку з відмовою у задоволенні позовних вимог.

Враховуючи вищевикладене, керуючись статтями 12; 32-34; 36; 43; 49; 82-85; Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Відмовити у задоволенні позову закритого акціонерного товариства “Кондитерська фабрика “Лагода” м. Кагарлик до відкритого акціонерного товариства “Макіївський комбінат хлібопродуктів” м. Макіївка про стягнення попередньої оплати в сумі 98051,40 грн., 3% річних у розмірі 1635,99 грн., штрафу в сумі 89337,60 грн.

У судовому засіданні 21.05.2009 р. оголошено рішення суду.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

У разі подання апеляційної скарги або внесення апеляційного подання рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційною інстанцією.

Суддя Богатир К.В.