ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
м. Київ
21 січня 2014 року справа № 826/17623/13-а
приміщення суду за адресою: м. Київ, вул. Хрещатик, 10
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Соколової О.А.,
розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Вічунай - Україна»
до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного
управління Міндоходів у місті Києві
про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення
№ 0002381504 від 16.10.2013 року, -
встановив:
До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулося товариство з обмеженою відповідальністю «Вічунай - Україна» (далі - позивач) з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві (далі - відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0002381504 від 16.10.2013 року.
В обґрунтування позову позивач посилається на те, що відповідачем неправомірно прийнято оскаржуване податкове повідомлення - рішення, в зв'язку з начебто встановленням затримки сплати позивачем суми грошового зобов'язання за платежем: авансові внески з податку на прибуток за вересень 2013 року, зазначаючи, що товариством 30.09.2013 року платіжним дорученням № 3331 було сплачено суму авансу з податку на прибуток в розмірі 5 508,00грн. та станом на дату сплати за позивачем рахувалась переплата з вказаного податку. Позивач зазначає, що згідно з нормами Податкового кодексу України авансові внески з податку на прибуток не є відокремленим податком, а вважається саме податком на прибуток, в зв'язку з чим погашення зобов'язань зі сплати авансових внесків з податку на прибуток може здійснюватися за рахунок будь-яких сплачених сум з податку на прибуток (без заяви платника). Посилаючись на п.87.1 ст. 87 Податкового кодексу України, позивач вказує, що відповідач повинен був самостійно без будь-якої заяви товариства зарахувати вказану суму у рахунок сплати авансового внеску з податку на прибуток. Таким чином, зазначаючи, що ТОВ «Вічунай - Україна» виконало свій обов'язок по сплаті авансового внеску, позивач просить суд скасувати податкове повідомлення - рішення від 16.10.2013 року № 0002381504, як таке, що суперечить нормам чинного законодавства.
У судовому засіданні представник позивача надав пояснення аналогічні викладеним у позовній заяві та просив суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
Представник відповідача заперечує проти позову, надав до матеріалів справи письмові заперечення на позовну заяву, в яких зазначив, що в ході проведення камеральної перевірки позивачем встановлено прострочення сплати позивачем авансового внеску з податку на прибуток, а саме позивачем були сплачені кошти на інший рахунок та за іншим кодом бюджетної класифікації та вже поза граничним строком товариством була надана заява про зарахування сплаченої суми податку у рахунок авансового внеску.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про час, дату і місце судового розгляду повідомлявся належним чином. Заяв про відкладення розгляду справи або про розгляд справи за його відсутності суду не надавав.
За таких обставин суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника відповідача на підставі наявних у справі доказів.
Керуючись ч.6 ст.128 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи в судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомленні про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Враховуючи зазначене, суд ухвалив розглядати справу у порядку письмового провадження.
Таким чином, суд керуючись ч.6 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України вирішує справу на підставі наявних в ній доказів.
Вирішуючи спір по суті суд виходив з наступного.
Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Вічунай - Україна», зареєстровано як юридична особа Солом'янською районною у місті Києві державною адміністрацією 02.08.2004 року № 10731020000000176, ідентифікаційний код юридичної особи 33051586, що підтверджено свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи, випискою та витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та довідкою АБ № 639173 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України. Свою діяльність здійснює на підставі Статуту. (а.с.24-50)
Відповідач - Державна податкова інспекція у Солом'янському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві є контролюючим органом, який в розумінні п.п.41.1.1 п.41.1 ст.41 Податкового кодексу України контролює податки, які справляються до бюджетів та державних цільових фондів, крім зазначених у підпункті 41.1.2 цього пункту, а також стосовно законодавства, контроль за дотриманням якого покладається на органи державної податкової служби.
06.02.2013 року позивачем до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві подано звітну податкову декларацію з податку на прибуток підприємства за 2012 рік реєстраційний № 9086630448, відповідно до якої сума узгодженого авансового внеску з податку на прибуток до сплати по рядку 34 декларації склала 106 342,00грн., що підлягатиме сплаті щомісяця у березні-грудні 2013 року та січні-лютому 2014 року. (а.с.54-66)
26.09.2013 року платіжним дорученням № 3295 позивачем були сплачені кошти у сумі 25 000,00грн. з призначенням платежу «*;33051586;11024000; авансовий платіж податок на прибуток за вересень 2013 року без ПДВ», отримувач УДКСУ Солом'янського району м. Києва 11024000, р/р 31115165700010;
27.09.2013 року платіжним дорученням № 3314 позивачем були сплачені кошти у сумі 23 000,00грн. з призначенням платежу «*;33051586;11024000; авансовий платіж податок на прибуток за вересень 2013 року без ПДВ», отримувач УДКСУ Солом'янського району м. Києва 11024000, р/р 31115165700010;
30.09.2013 року платіжним дорученням № 3331 позивачем були сплачені кошти у сумі 5 508,00грн. з призначенням платежу «*;33051586;11024000; авансовий платіж податок на прибуток за вересень 2013 року без ПДВ», отримувач УДКСУ Солом'янського району м. Києва 11021000, р/р 31118009700010.
ТОВ «Вічунай - Україна» звернувся до відповідача з заявою від 01.10.2013 року вих. № 167, відповідно до якої просив, помилково перераховану частину авансового внеску по податку на прибуток за вересень 2013 року згідно з платіжним дорученням № 3331 від 30.09.2013 року на суму 5 508,00грн. на рахунок № 31118009700010 для обліку податку на прибуток, перекинути на рахунок № 31115165700010 для обліку авансових внесків по податку на прибуток.
14.10.2013 року відповідачем проведена камеральна перевірка податкової звітності з податку на прибуток, за результатами якої складений акт № 1878/26-58-15-04-30-33051586. Перевіркою встановлено порушення позивачем п.57.1 ст.57 Податкового кодексу України, а саме фактична сплата авансового внеску з податку на прибуток за вересень 2013 року відбулась 06.10.2013 року, граничний термін сплати - 01.10.2013 року (затримка 6 днів). (а.с.9)
На підставі акту камеральної перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення - рішення за № 0002381504 від 16.10.2013 року, яким до позивача на підставі ст. 126 Податкового кодексу України за затримку на 6 календарних днів сплати суми грошового зобов'язання в розмірі 5 508,00грн. застосовані штрафні санкції в розмірі 550,80грн. (10 відсотків погашеної суми податкового боргу)
Відповідно до п.54.1 ст.54 Податкового кодексу України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.
За приписами п.57.1 ст.57 Податкового Кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Платники податку на прибуток (крім новостворених, виробників сільськогосподарської продукції, неприбуткових установ (організацій) та платників податків, у яких доходи, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування, за останній річний звітний податковий період не перевищують 10 мільйонів гривень) щомісяця сплачують авансовий внесок з податку на прибуток у порядку і в строки, які встановлені для місячного податкового періоду, у розмірі не менше 1/12 нарахованої до сплати суми податку за попередній звітний (податковий) рік без подання податкової декларації.
Відповідно до абзацу 9 пункту 57.1 статті 57 Податкового Кодексу України визначено, що у складі річної податкової декларації платником податку подається розрахунок щомісячних авансових внесків, які мають сплачуватися у наступні дванадцять місяців. Визначена в розрахунку сума авансових внесків вважається узгодженою сумою грошових зобов'язань.
Згідно із п.87.1 ст.87 Податкового Кодексу України джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.
Сплата грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків з відповідного платежу може бути здійснена також за рахунок надміру сплачених сум такого платежу (без заяви платника) або за рахунок помилково та/або надміру сплачених сум з інших платежів (на підставі відповідної заяви платника) до відповідних бюджетів.
За приписами п.126.1 ст.126 Податкового Кодексу України у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання та/або авансових внесків з податку на прибуток підприємств протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.
З вищевикладеного вбачається, що платник податків зобов`язаний у визначений строк сплачувати податки та збори, за прострочення сплати встановлена певна відповідальність. Крім цього, у рахунок сплати податків також можуть бути зараховані суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів, а саме: без заяви платника - за рахунок надміру сплачених сум такого платежу; за заявою - за рахунок помилково та/або надміру сплачених сум з інших платежів до відповідних бюджетів.
Відповідно до Змін до бюджетної класифікації, які затверджені наказом Міністерства фінансів України від 17.01.2013 року № 19 класифікацію доходів бюджету, затверджену наказом Міністерства фінансів України від 14 січня 2011 року № 11 «Про бюджетну класифікацію» було доповнено, зокрема, позицією - 11024000 «Авансові внески з податку на прибуток приватних підприємств».
З матеріалів справи вбачається, що фактично авансовий внесок з податку на прибуток у вересні 2013 року у сумі 5 508,00грн. по коду бюджетної класифікації 11024000 «Авансові внески з податку на прибуток приватних підприємств» сплачено на рахунок 31118009700010 по коду бюджетної класифікації 11021000 визначений для обліку податку на прибуток приватних підприємств.
Як встановлено судом, та вбачається з облікової картки позивача по коду 110240000 податковим органом зараховано в рахунок авансового платежу суму 5 508,00грн. 07.10.2013 року, сплаченої товариством відповідно до платіжного доручення № 3331 від 30.092013 року.
Таким чином, як вбачається з матеріалів справи, а саме з картки особового рахунку платника по коду 110240000, авансовий внесок з податку на прибуток у розмірі 5 508,00грн. позивачем сплачено із затримкою на 6 календарних днів від граничного строку сплати податкового зобов'язання (граничний термін сплати - 30.09.2013 року).
Крім того, згідно картки особового рахунку позивача (платіж 11024000 авансові внески з податку на прибуток приватних підприємств) 30.09.2013 року збільшена недоїмка на суму 5 508,00грн., 07.10.2013 року вказана недоїмка погашена.
З наведенного вбачається, що 30.09.2013 року позивачем був здійснений платіж за кодом бюджетної класифікації - 11021000 податок на прибуток приватних підприємств у сумі 5 508,00грн., замість здійснення вірного платежу за кодом бюджетної класифікації - 11024000 авансові внески з податку на прибуток приватних підприємств, тобто був здійснений не вірний платіж.
Суд не приймає до уваги посилання позивача на те, що відповідач повинен був зарахувати переплату з податку на прибуток у рахунок сплати авансових внесків без його відповідної заяви, оскільки авансові внески з податку на прибуток та податок на прибуток це один податок, з огляду на наступне.
З приводу доводів представника позивача щодо направлення до відповідача заяви про перекидку помилково перерахованої суми частини авансового внеску 01.10.2013 року, але податковий орган здійснив зазначену операцію лише 07.10.2013 року, суд наголошує, що взаємовідносини органів державної податкової служби, місцевих фінансових органів та органів Державного казначейства України в процесі повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов'язань регламентує Порядок взаємодії органів державної податкової служби, місцевих фінансових органів та органів Державного казначейства України в процесі повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов'язань, затверджений сумісним наказом Державної податкової адміністрації, Міністерством фінансів України, Державним казначейством України від 21.12.2010 року № 974/1597/499, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 29.12.2010 року за № 1386/18681 (далі - Порядок).
Відповідно до п.5, 6 Порядку, повернення помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов'язань у випадках, передбачених податковим законодавством, здійснюється виключно на підставі заяви платника податку (за винятком повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку на доходи фізичних осіб, які розраховуються органом державної податкової служби на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік шляхом проведення перерахунку за загальним річним оподатковуваним доходом платника податку), яка може бути подана протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми. Обов'язковим реквізитом заяви є визначення платником податку напрямів перерахування коштів, що повертаються як помилково та/або надміру сплачені, зокрема, на погашення грошового зобов'язання (податкового боргу) з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на органи державної податкової служби, незалежно від виду бюджету.
За платежами, належними державному бюджету, орган державної податкової служби в строк не пізніше ніж за п'ять робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви готує та передає висновки згідно з Реєстром висновків за платежами, належними державному бюджету, для виконання відповідному територіальному органу Державного казначейства України.
Місцевий фінансовий орган у строк не пізніше ніж протягом двох робочих днів здійснює погодження отриманих висновків шляхом завірення підписом керівника місцевого фінансового органу, засвідченим печаткою, та повертає їх згідно з Реєстром висновків за платежами, належними місцевим бюджетам, та платежами, які підлягають розподілу між державним та місцевими бюджетами, відповідному органу державної податкової служби.
Орган державної податкової служби не пізніше наступного робочого дня від дати отримання висновку, погодженого місцевим фінансовим органом, передає його згідно з Реєстром висновків за платежами, належними місцевим бюджетам, та платежами, які підлягають розподілу між державним та місцевими бюджетами, територіальному органу Державного казначейства України. (п.7 Порядку)
Таким чином, із аналізу зазначених вимог Порядку вбачається, що процедура повернення помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов'язань складає не менше 8 днів, у зв'язку з чим, дії податкового органу по виконанню заяви позивача протягом 6 днів є правомірними, а доводи позивача з цього приводу судом не приймаються.
Як вже зазначалося, аналіз норми п. 87.1 ст. 87 Податкового кодексу України доводить, що без заяви у рахунок сплати грошових зобов'язань з відповідного платежу може бути здійснено зарахування за рахунок надміру сплачених сум саме такого ж платежу.
Суд зазначає, що у даному випадку мова йдеться про відповідні платежі, а не відповідні податки.
30.09.2013 року ТОВ «Вічунай - Україна» здійснений платіж за кодом бюджетної класифікації - 11021000 податок на прибуток приватних підприємств, тоді як потрібно було здійснити саме інший платіж за кодом бюджетної класифікації - 11024000 авансові внески з податку на прибуток приватних підприємств.
Суд зазначає, що вказані два платежі, згідно вимог діючого законодавства, є різними, відповідно зарахування одного платежу у рахунок сплати іншого платежу без відповідної заяви позивача не передбачено. Таке зарахування можливо лише за наявності заяви позивача, яку він надав 01.10.2013 року, що було підтверджено представником позивача у судовому засіданні.
Крім цього, суд зазначає, що 06.10.2013 року на підставі висновку Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві, перераховані кошти в розмірі 5508,00грн. з одного бюджетного рахунку на інший платіжним дорученням.
На підставі вищевикладеного суд приходить до висновку, що фактична сплата позивачем авансових внесків з податку на прибуток здійснена поза межами граничного строку їх сплати, в зв'язку з чим до позивача і були застосовані відповідні санкції податковим повідомленням - рішенням від 16.10.2013 року № 0002381504.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Частинами 1 та 2 статті 71 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку про правомірність прийняття податковим органом податкового повідомлення-рішення № 0002381504 від 16.10.2013 року, в зв'язку з чим суд вважає позовні вимоги необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
Оскільки суд прийшов до висновків в задоволені позову відмовити сплачений судовий збір позивачем не підлягає поверненню.
Керуючись ст.ст.2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110-111,112, 121, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
постановив:
У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Вічунай - Україна» - відмовити.
Постанова набирає законної сили в порядку передбаченому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в апеляційному порядку за правилами, встановленими ст.ст.185-187 цього Кодексу.
Суддя О.А. Соколова
Судове рішення № 37140428, Окружний адміністративний суд міста Києва було прийнято 21.01.2014. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 826/17623/13-а. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: