Рішення № 3714035, 21.05.2009, Господарський суд Івано-Франківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 травня 2009 р.

Справа № 15/55

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Деделюка Бориса Васильовича

при секретарі судового засідання Червак Н.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом іноземного підприємства "Кока-Кола Беверіджиз Україна Лімітед", 51 км. Сант-Петербурзького шосе, смт.Велика Димерка, Броварського району, Київської області, 07442,

представник позивача Кінаш Мілена Анатоліївна, вул.Перуцького, 50, с.Побережжя, Тисменицького району, Івано-Франківської області, 77400,

до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю "АВК Транс-Сервіс", вул.Левинського, 3 А, кв. 6, м.Івано-Франківськ, 76018,

про стягнення коштів в сумі 1883627 грн. 49 коп.,

з участю представників сторін:

від позивача Кінаш М.А. - адвокат, довіреність № 304-L від 12.02.2009 року,

від відповідача представники не з'явилися.

Представнику позивача роз'яснено права та обов'язки передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України. Клопотань стосовно відводу складу суду та технічної фіксації судового процесу представником позивача не заявлено.

встановив:

іноземне підприємство "Кока-Кола Беверіджиз Україна Лімітед" (далі позивач) звернулося в суд із позовною заявою до товариства з обмеженою відповідальністю "АВК Транс-Сервіс" (далі відповідач) про стягнення коштів в сумі 1883627 грн. 49 коп.

Ухвалою господарського суду Івано-Франківської області від 06.04.2009 року порушено провадження у справі та прийнято позовну заяву і призначено справу до розгляду в судовому засіданні на 05.05.2009 року.

Ухвалою суду від 05.05.2009 року розгляд справи відкладено на 21.05.2009 року.

Відповідно до ст. 22 ГПК України представником позивача в судовому засіданні 21.05.2009 року подано клопотання про відмову від заяви про забезпечення позову від 05.05.2009 року.

З урахуванням наведеного, враховуючи закріплений ст. 129 Конституції України принцип диспозитивності учасників судового процесу, зокрема, диспозитивний характер прав позивача, які визначено ст. 22 ГПК України, щодо права позивача до прийняття рішення у справі змінити підставу або предмет позову, суд задовольнив клопотання і розглядає справу відповідно до змінених позовних вимог.

Представник позивача в судовому засіданні 21.05.2009 року позовні вимоги підтвердив в повному обсязі, з підстав викладених у позовній заяві. Обгрунтовуючи позовні вимоги посилається на неналежне виконання відповідачем умов дитрибуторського договору № 116/07 від 01.01.2007 року, в частині здійснення оплати за отриманий товар, в результаті чого виникла заборгованість відповідача в сумі 1105968 грн. 44 коп. та в зв"язку з чим просить стягнути з відповідача 259978 грн. 61 коп. пені, 254189 грн. 77 коп. інфляційних збитків, 263490 грн. 72 коп. 20 % річних та покласти на останнього судові витрати.

Представник відповідача в судове засідання повторно не з"явився, вимоги суду вказані в ухвалах від 06.04.2009 року та від 05.05.2009 року не виконав, зокрема відзиву на позовну заяву з нормативно-документальним обгрунтуванням та докази сплати заборгованості суду не надав, хоча відповідач належним чином був повідомлений про час і місце розгляду справи, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення № 11830070 вручено 12.05.2009 року.

Особи, які беруть участь у розгляді справи, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (див. Роз‘яснення Президії ВАСУ від 18.09.1997 року № 02-5/289 „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України”).

Письмових заяв, повідомлень суду щодо поважності причин відсутності відповідача в судовому засіданні від останнього до суду не надходило.

Неподання або несвоєчасне подання доказів з неповажних причин, спрямоване на штучне затягування судового процесу, суперечить, зокрема, вимогам статті 6 Ковенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права кожного на розгляд його справи судом упродовж розумного строку.

За таких обставин та у відповідності до ст. 75 ГПК України, враховуючи те, що відповідач, належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи, суд, вважає за можливе розглянути справу без участі повноважного представника відповідача запобігаючи, одночасно, безпідставному затягуванню розгляду спору та сприяючи своєчасному поновленню порушеного права.

Розглянувши документи і матеріали, подані позивачем та витребувані судом, з"ясувавши обставини, на яких грунтуються позовні вимоги, давши оцінку доказам, які мають значення для справи, суд вважає за правильне взяти до уваги наступне.

01.01.2007 року між іноземним підприємством "Кока-Кола Беверіджиз Україна Лімітед" та товариством з обмеженою відповідальністю "АВК Транс-Сервіс" укладено дистрибуторський договір № 116/07.

Згідно ч. 2 п. 2.2 Договору предбачено, що Постачальник зобов"язується поставляти, а Дитрибутор приймати, здійснювати зберігання, реалізацію та доставку товару покупцям та надавати інші, окремо узгоджені сторонами, послуги в області дистрибуції.

Відповідно до розділу 4 Договору доставка товару відповідачу здійснюється для подальшої дистрибуції партіями, транспортом та за рахунок позивача на підставі замовлень дистрибутора, що передається шляхом телефонного зв"язку, електронної пошти. Форма замовлення дистрибутора визначається компанією. Найменування товару, його кількість та ціна, а також заставна вартість тари вказується у товарно-транспортних накладних.

Пунктом 4.4 Договору визначено, що прийом товару дистрибутором здійснюється на підставі товарно-транспортної накладної, підписання якої засвідчує факт отримання товару дистрибутором.

На виконання умов Договору іноземне підприємство "Кока-Кола Беверіджиз Україна Лімітед" здійснило постачання товару ТзОВ "АВК Транс-Сервіс" на суму 54242 грн. 88 коп., що підтверджується видатковою накладною № СНІ00036807 від 01.11.2007 року,

на суму 34355 грн. 52 коп., що підтверджується товарно-транспортною накладною № СНІ00010489 від 11.12.2007 року,

на суму 80221 грн. 44 коп., що підтверджується товарно-транспортною накладною № СНІ00010745 від 13.12.2007 року,

на суму 33827 грн 70 коп., що підтверджується товарно-транспортною накладною № СНЮ0020718 від 13.12.2007 року,

на суму 48883 грн. 56 коп., що підтверджується товарно-транспортною накладною № АVКК2 від 13.12.2007 року,

на суму 75630 грн. 92 грн., що підтверджується товарно-транспортною накладною № СНІ00010604 від 12.12.2007 року,

на суму 8633 грн 10 коп., що підтверджується товарно-транспортною накладною № СНІ00010612 від 12.12.2007 року,

на суму 36767 грн. 04 коп., що підтверджується товарно-транспортною накладною № СНІ00010570 від 12.12.2007 року,

на суму 60489 грн. 12 коп., що підтверджується товарно-транспортною накладною № СНІ00011099 від 19.12.2007 року,

на суму 29718 грн. 24 коп., що підтверджується товарно-транспортною накладною № СНІ00010075 від 03.12.2007 року,

на суму 38088 грн. 24 коп., що підтверджується товарно-транспортною накладною № СНІ00011222 від 20.12.2007 року,

на суму 47671 грн. 20 коп., що підтверджується товарно-транспортною накладною № СНІ00011206 від 20.12.2007 року,

на суму 13129 грн. 56 коп., що підтверджується товарно-транспортною накладною № СНЮ0011214 від 20.12.2007 року.,

на суму 73677 грн. 36 коп., що підтверджується товарно-транспортною накладною № СНІ00011107 від 19.12.2007 року,

на суму 74049 грн. 60 коп., що підтверджується товарно-транспортною накладною № СНІ00011180 від 20.12.2007 року,

на суму 59631 грн. 36 коп., що підтверджується товарно-транспортною накладною № СНІ00010208 від 05.12.2007 року,

на суму 31843 коп. 74 коп., що підтверджується товарно-транспортною накладною № СНІ00010679 від 13.12.2007 року,

на суму 76061 грн. 24 коп., що підтверджується товарно-транспортною накладною № СНІ00008609 від 07.11.2007 року,

на суму 69420 грн. 10 коп., що підтверджується товарно-транспортною накладною № СНЮ0008657 від 08.11.2007 року.,

на суму 76439 грн. 28 коп., що підтверджується товарно-транспортною накладною № СНЮ0011198 від 20.12.2007 року,

на суму 95655 грн. 60 коп., що підтверджується товарно-транспортною накладною № СНІООО10851 від 14.12.2007 року,

на суму 40782 грн. 96 коп., що підтверджується товарно-транспортною накладною № СНІ00010687 від 13.12.2007 року,

на суму 49622 грн. 88 коп., що підтверджується товарно-транспортною накладною № СНІ00010844 від 14.12.2007 року,

на суму 41166 грн. 72 коп., що підтверджується товарно-транспортною накладною № СНЮ0010836 від 14.12.2007 року,

на суму 40509 грн. 36 коп., що підтверджується товарно-транспортною накладною № СНІ00009895 від 29.11.2007 року,

на суму 6767 грн. 82 коп., що підтверджується товарно-транспортною накладною № СНІ00009903 від 29.11.2007 року,

на суму 37382 грн. 40 коп., що підтверджується товарно-транспортною накладною № СНІ00011123 від 19.12.2007 року,

на суму 46975 грн. 20 коп., що підтверджується товарно-транспортною накладною № АVКК2 від 19.12.2007 року,

на суму 58110 грн. 24 коп., що підтверджується товарно-транспортною накладною № СНЮ0008731 від 09.11.2007 року.

Розрахунок за отриманий дистирибутором товар, у відповідності до п. 7.1 Договору, повинен здійснюватись протягом 14 календарних днів з моменту отримання товару.

Всі платежі за Договором здійснюються у національній валюті України шляхом безготівкового переказу на розрахунковий рахунок компанії, або готівкою в порядку та в межах, визначених чинним законодавством України.

В порушення договірних зобов"язань, відповідавчем не оплачено кошти за отриманий товар в сумі 1105968 грн. 44 коп., що підтверджується матеріалами спраи.

За таких обставин, враховуючи наведене, беручи до уваги доводи позивача та відсутність доказів в їх спростування, неподання відповідачем доказів виконання взятого на себе зобов"язання по оплаті за отриманий товар, суд приходить до висновку про обгрунтованість позовних вимог в частині стягнення 1105968 грн. 44 коп. заборгованості за отриманий товар та наявність підстав для задоволення позову в цій частині.

Статтею 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб"єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Кожна сторона повинна вжити всіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до ст. 216 ГК України учасники господарських відносин несуть господарського-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до ст. 220 ГК України боржник, який прострочив виконання господарського зобов'язання, відповідає перед кредитором за збитки, завдані простроченням, і за неможливість виконання, що випадково виникла після прострочення.

В силу ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення забов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема зміна умов зобов'язання та сплата неустойки.

Відповідно до ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив виконання зобов'язання, якщо він не приступив до виконання забов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання , що випадково настала після прострочення.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового забов'язання, на вимогу кредитора забов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлених договором.

В даному випадку за порушення взятих на себе договірних зобов’язань відповідачу нараховано суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції, в розмірі 254189 грн. 72 коп., яку суд вважає обгрунтованою, тому позов в цій частині підлягає задоволенню.

Також відповідачу нараховано 20 % річних на прострочену суму, в розмірі 263490 грн. 72 коп.

Суд вважає необгрунтованим нарахування позивачем 20 % річних, оскільки зконом зобов"язано боржника, який прострочив виконання грошового забов'язання, на вимогу кредитора сплатити три проценти річних від простроченої суми, та прихоть до висновку про часткове задоволення даної позовної вимоги в сумі 3 % річних, що становить 39522 грн. 27 коп.

Згідно ст. 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України зобов’язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та чинного законодавства. Стаття 525 Цивільного кодексу України виключає можливість односторонньої відмови від зобов’язання. Згідно ч. 1 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання.

За наведених обставин, вимоги щодо стягнення з відповідача 3 % річних від простроченої суми та боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції, підлягають задоволенню.

В розумінні ст. 174 ГК України, господарські зобов”язання можуть виникати з договору та інших угод, передбачених законодавством, а також з угод, які не передбачені законом, але таких, які йому не суперечать.

У відповідності до ст. 175 Господарського кодексу України, майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов”язання мають виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства. Одностороння відмова від виконання зобов”язання не допускається.

У відповідності до пункту 4 частини третьої статті 129 Конституції України та відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Доказів сплати заборгованості в сумі 1399680 грн. 48 коп., відповідач суду не подав, доводи позивача щодо підстав виникнення спору не спростував.

За наведених обставин, вимоги позивача щодо стягнення заборгованості за дитрибуторським договором № 116/07 від 01.01.2007 року, в сумі 1105968 грн. 44 коп. боргу за отриманий товар, 254189 грн. 77 коп. інфляційних збитків та 39522 грн. 27 коп. 3 % річних, є обгрунтованими, тому позов в цій частині підлягає задоволенню.

Одночасно за порушення строків оплати за Договором відповідачу нарахована пеня в розмірі 20 %, що становить 259978 грн. 61 коп.

Позивачем не подано суду обгрунтований розрахунок заявленої до стягнення суми пені, зазначені документи мають суттєве значення для розгляду справи, оскільки вони повинні підтвердити факт нарахування позивачем пені в сумі 259978 грн. 61 коп., проте, позивач без поважних причин не подав витребувані господарським судом матеріали, необхідні для вирішення спору, що перешкоджає вирішенню спору.

У зв"язку з наведеним та відповідно до п. 5 ст. 81 ГПК України, суд вважає, що позов в частині стягнення 20 % пені в сумі 259978 грн. 61 коп., слід залишити без розгляду

Оскільки спір виник внаслідок неправомірних дій відповідача, на нього відповідно до приписів, встановлених ст. 49 ГПК України, слід покласти витрати понесені позивачем в зв"язку з розглядом справи, пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а саме: 13996 грн. 80 коп. витрат по сплаті державного мита та 87 грн. 60 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 124, 129 Конституції України, ст.ст. 525, 526, 530, 612 ЦК України, ст.ст. 174, 175, 193, 220, 216 ГК України, ст.ст. 22, 33, 49, 75, 82-85, п. 5 ст. 81 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

позов задоволити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "АВК Транс-Сервіс", вул.Левинського, 3 А, кв. 6, м.Івано-Франківськ, 76018, (код ЄДРПОУ 34622934), з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь іноземного підприємства "Кока-Кола Беверіджиз Україна Лімітед", 51 км. Сант-Петербурзького шосе, смт.Велика Димерка, Броварського району, Київської області, 07442, (код ЄДРПОУ 21651322) 1105968 грн. 44 коп. заборгованості за отриманий товар згідно дитрибуторського договору № 116/07 від 01.01.2007 року, 254189 грн. 77 коп. інфляційних збитків, 39522 грн. 27 коп. 3 % річних, 13996 грн. 80 коп. витрат по сплаті державного мита та 87 грн. 60 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

В частині позову щодо стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "АВК Транс-Сервіс", вул.Левинського, 3 А, кв. 6, м.Івано-Франківськ, 76018, (код ЄДРПОУ 34622934) на користь іноземного підприємства "Кока-Кола Беверіджиз Україна Лімітед", 51 км. Сант-Петербурзького шосе, смт.Велика Димерка, Броварського району, Київської області, 07442, (код ЄДРПОУ 21651322) 223968 грн. 45 коп. 17 % річних в позові відмовити.

В частині позову щодо стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "АВК Транс-Сервіс", вул.Левинського, 3 А, кв. 6, м.Івано-Франківськ, 76018, (код ЄДРПОУ 34622934) на користь іноземного підприємства "Кока-Кола Беверіджиз Україна Лімітед", 51 км. Сант-Петербурзького шосе, смт.Велика Димерка, Броварського району, Київської області, 07442, (код ЄДРПОУ 21651322) 259978 грн. 61 коп. пені, позов залишити без розгляду.

Cуддя Деделюк Борис Васильович

Рішення оформлене та підписане відповідно до вимог ст. 84 ГПК України 26.05.2009 року.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, у разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання повного рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Виготовлено в АС "Діловодство суду"

______ Козло Петро Мирославович