Ухвала суду № 37140124, 04.02.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

04 лютого 2014 року м. Київ В/800/4585/13

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

суддів: Васильченко Н.В., Леонтович К.Г., Донця О.Є., Логвиненка А.О., Мороза В.Ф.,

розглянувши заяву Чопської митниці Міндоходів про перегляд Верховним Судом України ухвали Вищого адміністративного суду України від 23жовтня 2013 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗакарпатЄвроТранс» до Чопської митниці Держмитслужби та Головного управління Державної казначейської служби України в Закарпатській області про визнання протиправними дій та стягнення коштів, –

в с т а н о в и л а :

Товариство з обмеженою відповідальністю «ЗакарпатЄвроТранс» звернулось до суду з позовом до Чопської митниці Держмитслужби та Головного управління Державної казначейської служби України в Закарпатській області про визнання протиправними дій та стягнення коштів.

Постановою Закарпатського окружного адміністративного суду від 17липня 2009 року, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 10листопада 2011 року та ухвалою Вищого адміністративного суду України від 23жовтня 2013 року, позов задоволено частково.

Визнано протиправною відмову Ужгородської митниці від здійснення митного оформлення ввезених позивачем (ТОВ «ЗакарпатЕвроТранс») на митну територію України легкових автомобілів марки «Фольксваген Тігуан» у відповідності до поданих 13 червня 2008 року вантажних митних декларацій за №№ 300070023/8/005166, 300070023/8/005167, 300070023/8/005168, 300070023/8/005169, 300070023/8/005170, 300070023/8/005171, а також поданих 19 червня 2008 року вантажних митних декларацій за №№ 30007010/8/005517, 30007010/8/005518, 30007010/8/005519, 30007010/8/005520, 30007010/8/005521, 30007010/8/005522.

Визнано протиправним порушення Ужгородською митницею встановленого строку надання пояснення щодо визначення митної вартості ввезених на митну територію позивачем легкових автомобілів марки «Фольксваген Тігуан» згідно контракту № 2008/10-06 від 10 червня 2008 року.

Визнано протиправними рішення відділу контролю митної вартості та номенклатури Ужгородської митниці про визначення митної вартості товарів (здійснення митної оцінки)від 19 червня 2008 за №№ 1845, 1844, 1848, 1849, 1847, 1846.

Визнано неправомірними дії у незастосуванні Ужгородською митницею при визначенні митної вартості ввезених на митну територію позивачем легкових автомобілів марки «Фольксваген Тігуан» згідно контракту № 2008/10-06 від 10 червня 2008 року, методу визначення митної вартості за ціною договору щодо товарів, які імпортуються.

Визнано протиправними картки відмови Ужгородської митниці від 17 липня 2008 за №№ 300070010/2008/000188, 300070010/2008/000189, 300070010/2008/000190, 300070010/2008/000191, 300070010/2008/000192, 300070010/2008/000193.

Повернуто з Державного бюджету України на користь позивача (ТОВ «ЗакарпатЕвроТранс») суму надмірно сплачених митних платежів у розмірі 66699,42 грн.

Стягнуто з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ЗакарпатЕвроТранс» 670, 39 грн.

В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

У заяві про перегляд Верховним Судом України вказаного рішення Вищого адміністративного суду України Чопська митниця Міндоходів ставить питання про його скасування, посилаючись на неоднакове застосування судами касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.

В обґрунтування заяви додано копії рішень Вищого адміністративного суду України від 05.04.2011р. № К/9991/4815/11, від 02.06.2011р. № К-25822/10, від 15.03.2012р. № К-28775/10, від 04.06.2013р. № К-16278/10 та від 09.07.2013р. № К-24125/10, в яких, на думку заявника, має місце неоднакове застосування судами касаційної інстанції норм матеріального права – ст.ст.266, 268Митного кодексу України від 11.07.2002р. та Порядку декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, та подання відомостей для її підтвердження, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.12.2006р. № 1766,– у подібних правовідносинах.

Як вбачається із п. 4 Постанови Пленуму ВАСУ від 13 грудня 2010 року № 2 «Про судову практику застосування статей 235 - 240 Кодексу адміністративного судочинства України» відповідно до ст. 237 КАС України заява про перегляд з указаних мотивів може бути подана за наявності таких складових: неоднакового застосування одних і тих самих норм матеріального права; ухвалення різних за змістом судових рішень; спірні питання виникли у подібних правовідносинах. Під неоднаковим застосуванням одних і тих самих норм матеріального права необхідно розуміти, зокрема:

різне тлумачення змісту і сутності правових норм, на підставі якого зроблено висновок про різний зміст суб'єктивних прав і обов'язків учасників відповідних правовідносин, у тому числі про наявність та обсяг прав і/або обов'язків осіб, які беруть участь у справі;

різне застосування правил конкуренції правових норм при вирішенні колізій між ними з урахуванням ієрархії цих правових норм, а також дії норм у часі, просторі та за колом осіб, тобто різне незастосування закону, який підлягав застосуванню;

різне визначення предмета регулювання правових норм, зокрема застосування різних правових норм для регулювання одних і тих самих відносин або поширення дії норми на певні правовідносини в одних випадках і незастосування цієї самої норми до аналогічних відносин в інших випадках, тобто різне застосування закону, який не підлягав застосуванню;

різне застосування правил аналогії права чи закону в подібних правовідносинах.

Подібність правовідносин означає, зокрема, тотожність суб'єктного складу учасників відносин, об'єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм (зокрема, часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин). Зміст правовідносин з метою з'ясування їх подібності в різних рішеннях суду (судів) касаційної інстанції визначається обставинами кожної конкретної справи.

Ухвалення різних за змістом судових рішень має місце в разі, коли суд (суди) касаційної інстанції у розгляді двох чи більше справ за тотожних предмета спору, підстав позову та за аналогічних обставин і однакового матеріально-правового регулювання спірних правовідносин дійшов (дійшли) протилежних висновків щодо заявлених позовних вимог.

Із доданих до заяви копій судових рішень Вищого адміністративного суду України колегія суддів не вбачає подібності правовідносин, а відтак і неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах, оскільки підставою для ухвалення різних за змістом судових рішень стало не різне застосування норм матеріального права, а встановлення судами різних обставин справи.

Враховуючи цю обставину, обговоривши доводи заяви та виходячи з мети судового перегляду, колегія суддів не знаходить підстав для допуску заяви до провадження.

Керуючись статтями 237, 240 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, —

у х в а л и л а :

Відмовити в допуску справи за заявою Чопської митниці Міндоходів про перегляд Верховним Судом України ухвали Вищого адміністративного суду України від 23жовтня 2013 року.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді: