Рішення № 3713992, 14.05.2009, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

14.05.09 р. Справа № 13/36

Суддя господарського суду Донецької області І.Х. Темкіжев

при секретарі судового засідання Фоменко В.О.

розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу

За позовом: Відкритого акціонерного товариства „Стахановський завод феросплавів” м. Стаханов, Луганська область

До відповідача 1: Державного підприємства “Донецька залізниця” м. Донецьк

До відповідача 2: Товариства з обмеженою відповідальністю «ИСТЭК» м. Донецьк

про стягнення 2’054грн. 39коп.

За участю представників сторін:

від позивача: Сердюкова К.О. (за довірен. № 01/49 від 06.01.09р.)- юрискон.

від відповідача 1: Манерова Ю.В. (за довірен. № Н-01/1726 від 19.05.08р.)- юриск.

від відповідача 2: Пилипенко О.В. (за довірен. № 02 від 01.01.09р.)- предст.

Відкрите акціонерне товариство „Стахановський завод феросплавів” м. Стаханов, Луганська область, звернулося до господарського суду з позовом до державного підприємства “Донецька залізниця” м. Донецьк про стягнення вартості нестачі продукції в розмірі 2’054грн. 39коп.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на розрахунок суми позову, комерційний акт № БИ 566168/21 від 24.10.08р., накладну № 51104045, рахунок-фактуру № ИК-10204 від 20.10.2008р., претензію № 02/5180 від 06.11.08р., відповідь на претензію № ПД 190 від 30.12.08р.

Розгляд справи здійснювався без застосування засобів технічної фіксації судового процесу відповідно до ст.. 81-1 Господарського-процесуального кодексу України.

Ухвалою суду від 14.04.09р. суд залучив до участі у справі у якості другого відповідача відправника спірного вантажу - ТОВ «ИСТЭК» м. Донецьк.

Представник позивача під час судових засідань підтримав позовні вимоги та вважає, що відповідальність за нестачу вантажу слід віднести на залізницю, так як вона не забезпечила схоронність ввіреного їй вантажу. Звертає увагу суду на те, що у залізничній накладній № 51104045 є посилання на параграфи 3,5,6 розділу 2 Технічних умов, Дод. № 14 до СМГС гл. І п.4.3.6.3.7.3.8, що вказує на ущільнення щілини.

Відповідач 1 підтримав свої заперечення на позовні вимоги, які викладені у відзиві. Посилається на акт про технічний стан вагона від 23.10.08р. № 59 де зазначено, що теча вантажу з’явилася унаслідок зазору до 30мм між люком та армувальним листом, причина виникнення несправності – низька якість підготовки вагона під завантаження. Отже, наполягає на тому, що нестача вантажу виявилась саме унаслідок несправності вагону № 67655563. Посилаючись на ст. 31 Статуту залізниць України, п.п. 5,6 Правил перевезення вантажів у вагонах відкритого типу та ст. 917 Цивільного кодексу України, стверджує, що відповідальність слід віднести на вантажовідправника так як він не перевірив придатність вагону № 67655563 для перевезення вантажу. Також вважає, що позивачу треба довести ціну одиниці продукції.

У судовому засіданні 14.05.09р. відповідач 2 надав суду відзив на позовну заяву, у якому заперечує проти позовних вимог, так як вважає, що відповідальність слід віднести на залізницю. Посилається на те, що спірний вагон був прийнятий залізницею до перевезення без зауважень, про що свідчить штемпель станції Горлівка Донецької залізниці. Вважає, що за своїми властивостями коксовий горішок не міг висипатися та комерційний акт № БИ 566168/21 від 24.10.08р.не відображає причини виникнення нестачі вантажу.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд ВСТАНОВИВ:

Відповідно до матеріалів справи вантажовідправником – ТОВ «ИСТЭК» м. Донецьк за залізничною накладною № 51104045 на адресу ВАТ „Стахановський завод феросплавів” був відвантажений горішок коксовий.

За даними залізничної накладної № 51104045 на станції Горлівка Донецької області на піввагон 67655563 був прийнятий з вагою нетто 54,2тн.

На підставі акту № 192 від 24.10.08р. загальної форми на станції призначення Стаханов Донецької залізниці було здійснене комісійне переважування зазначеного вагону на 130тн. вагах вантажоодержувача. За результатами перевірки виявилася недостача вантажу проти даних, зазначених у залізничній накладній у піввагоні 67655563 у кількості 1,92т. Це засвідчено в комерційному акті № БИ 566168/21 від 24.10.08р., який у відповідності до ст. 129 Статуту залізниць України є підставою для матеріальної відповідальності вантажовідправників.

Також комерційним актом № БИ 566168/21 від 24.10.08р. зафіксовано, що навантаження у вагоні рівномірне, вище рівня бортів на 400мм. Над 4 люком поглиблення у вигляді воронки 2,5м х2,5м х 2,5м, теча вантажу, про що складений акт про технічну несправність. Вантаж маркірован, у місті поглиблення маркірування порушене.

Відповідно до ч. 2 ст. 114 Статуту залізниць України недостача маси вантажу, за яку відшкодовуються збитки, в усіх випадках обчислюється з урахуванням граничного розходження визначення маси вантажу і природної втрати вантажу під час перевезення.

Норми природної втрати та граничного розходження у визначені маси нетто встановлені п.27 Правил видачі вантажу, затверджених наказом Міністерства транспорту України № 644 від 21.11.2000р., зареєстрованих в Міністерстві юстиції 24.11.2000р. №862/5083.

Нестача згідно комерційного акту № БИ 566168/21 від 24.10.08р. складає – 1920кг. Відповідно до рахунку-фактури № ИК-10204 від 20.10.2008р вартість 1 тонни горішка коксового становить 1467грн. без ПДВ. Згідно розрахунку, що міститься в матеріалах справи, сума недостачі з урахуванням положень п. 27 Правил видачі вантажу складає 2054грн. 39коп.

За результатами розгляду матеріалів справи, дослідивши та оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням суд вважає, що позов ВАТ „Стахановський завод феросплавів” м. Стаханов до державного підприємства “Донецька залізниця” м. Донецьк підлягає задоволенню за наступними підставами.

Відповідно до ст. 908 Цивільного кодексу України умови перевезення вантажу, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Згідно ст. 909 Цивільного кодексу України по договору перевезення вантажу перевізник повинен доставити довірений йому вантаж у пункт призначення і видати його одержувачу вантажу.

Відповідно до ст. 110 Статуту та ст. 25 Закону України „Про залізничний транспорт” перевізник несе відповідальність за збереження вантажу від часу його прийняття для перевезення і до моменту видачі одержувачу.

Стаття 6 Статуту залізниць України визначає, що накладна - основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до Статуту та правил і наданий залізниці разом з вантажем. Накладна є обов’язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажів, яка укладається між відправником і залізницею. Накладна супроводжує вантаж на всьому шляху перевезень до станції призначення.

Із накладної № 51104045 вбачається, що спірний вантаж 20.10.08р. був прийнятий до перевезення на станції Горлівка. У залізничній накладній № 51104045 зазначено, що вантаж розміщено і закріплено згідно з положеннями Технічних умов правильно. Ніяких фактів зауважень або приміток з боку залізниці під час прийняття вагону до перевезення у накладній не відображено. Тобто, вантаж був прийнятий до перевезення станцією відправлення без порушень, зауважень, тощо.

Статтею 129 Статуту залізниць України закріплено, що обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць.

Як встановлено з матеріалів справи, спірний вантаж проїхав шлях 59 кілометрів, що зайняло три доби - з 20.10.08р. по 23.10.08р., нестача вантажу склала 1920кг. Але факт течі вантажу був встановлений тільки актом загальної форми № 192 від 23.10.08р. на станції призначення. З цього суд може зробити висновок, що в процесі перевезення спірного вантажу службами залізниці не було виявлено обставин течі вантажу, що може бути підставою для матеріальної відповідальності.

Частиною 2 ст. 23 Закону України „Про залізничний транспорт” передбачена відповідальність залізниць за незбереження (втрату, недостачу, псування, пошкодження) прийнятого ними до перевезення вантажу у розмірі фактично завданої шкоди, якщо останні не доведуть, що втрата, недостача, псування, пошкодження відбулось не з вини залізниці. Аналогічний припис міститься у ст. 113 Статуту та ст. 924 Цивільного кодексу України.

Перевізник не довів суду, що недостача вантажу відбулася не з вини залізниці.

Суд вважає, що ціна горішку коксового за тону у розмірі 1467грн. 00коп. без ПДВ заявлена позивачем обґрунтовано, так як в матеріалах справи знаходиться рахунок-фактура постачальника вантажу № ИК-10204 від 20.10.08р.

На підставі вищенаведеного, згідно ст. ст. 110, 113, 114, 127, 129 Статуту залізниць України, ст. ст.23, 25, 26 Закону України „Про залізничний транспорт”, керуючись ст.ст. 22, 33, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства „Стахановський завод феросплавів” м. Стаханов до державного підприємства “Донецька залізниця” м. Донецьк про стягнення вартості втраченої продукції в розмірі 2’054грн. 39коп. задовольнити повністю.

Стягнути з державного підприємства “Донецька залізниця” (83000, м. Донецьк, вул. Артема, 68, код ЄДРПОУ 01074957) на користь Відкритого акціонерного товариства „Стахановський завод феросплавів” (94000, Луганська область, м. Стаханов, ЄДРПОУ 00191075) суму втраченої продукції в розмірі 2’054грн. 39коп., витрати по сплаті держмита у сумі 102грн.00коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 118грн.00коп.

Відкритому акціонерному товариству „Стахановський завод феросплавів” м. Стаханов, Луганська область у задоволенні позову до Товариства з обмеженою відповідальністю «ИСТЭК» м. Донецьк про стягнення вартості нестачі вантажу в розмірі 2’054грн. 39коп. - відмовити.

В судовому засіданні 14.05.09р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення.

Вступну та резолютивну частину рішення оголошено 14.05.2009р.

Повний текст рішення складено і підписано 18.05.2009р.

Суддя