Ухвала суду № 37139541, 06.02.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"06" лютого 2014 р. м. Київ К/9991/5768/11

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі суддів:

Чалого С. Я.

Гончар Л.Я.

Конюшка К.В.

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за касаційною скаргою публічного акціонерного товариства "Укрпостачбуд" на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 18 січня 2011 року у справі за позовом відкритого акціонерного товариства "Укрпостачбуд" до Територіального управління Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку в м. Києві та Київській області про визнання нечинною та скасування постанови, -

в с т а н о в и л а :

Постановою Окружного адміністративного суду м.Києва від 30 березня 2010 року позов відкритого акціонерного товариства "Укрпостачбуд" задоволено. Визнано протиправними та скасовано постанову відповідача №735-КУ від 14 січня 2010 року та розпорядження №1028-КУ від 29 жовтня 2009 року в частині п.1.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 18 січня 2011 року рішення суду першої інстанції скасовано, в позові відмовлено.

Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням апеляційного суду, позивач звернувся з касаційною скаргою, у якій просить його скасувати, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, а постанову суду першої інстанції залишити в силі.

Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України стосовно обставин, необхідних для прийняття рішення судом касаційної інстанції, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши правильність застосування судом першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судами та підтверджується наявними у справі матеріалами, відповідачем 20 жовтня 2009 року було винесене розпорядження №1028-КУ про усунення позивачем порушень законодавства до 19 листопада 2009 року про цінні папери. Даним розпорядження було встановлено, що в річній інформації позивача за 2008 рік наявні помилки, а саме: відсутня форма "Інформація про засновників та/або учасників емітента та кількість і вартість акцій (розміру часток, паїїв)"; у формі "Інформація про осіб, послугами яких користується емітент" відсутній опис; в аудиторському висновку не розкрита інформація щодо обсягу чистого прибутку; у формі "Опис бізнесу" ступінь використання основних засобів не збігається з описом форми "Інформація про основні засоби емітента (за залишковою вартістю)"; в аудиторському висновку не співпадає зі звітом назва банківської установи, що обслуговує емітента; у формі "Опис бізнесу" не в повному обсязі розкрита інформація про основні засоби, про обрану політику щодо фінансування діяльності емітента, про стратегію подальшої діяльності емітента щонайменше на рік; аудиторський висновок не прошитий, не скріплений підписом та печаткою аудитора (аудиторської фірми).

10 грудня 2009 року у відношенні ВАТ «Укрпостачбуд» відповідачем було порушено справу за правопорушення на ринку цінних паперів у зв'язку з невиконанням розпорядження №1028-КУ від 20 жовтня 2009 року. На виконання вищевказаного розпорядження позивачем було надано пакет документів, однак пункт 1 даного розпорядження ним виконаний не був.

23 грудня 2009 року відповідачем відносно позивача складено акт про правопорушення на ринку цінних паперів.

14 січня 2010 року було прийнято постанову №375 про накладення на позивача санкцій за правопорушення на ринку цінних паперів в розмірі 2000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 34000 грн. Також, відповідачем було прийняте розпорядження №12-КУ від 14 січня 2010 року про усунення позивачем порушень законодавства про цінні папери.

Так, положеннями Закон України "Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні" від 30 жовтня 1996 року N 448/96-ВР встановлено, що державне регулювання ринку цінних паперів - це здійснення державою комплексних заходів щодо упорядкування, контролю, нагляду за ринком цінних паперів та їх похідних та запобігання зловживанням і порушенням у цій сфері.

Відповідно до статті 3 Закону державне регулювання ринку цінних паперів здійснюється у таких формах: прийняття актів законодавства з питань діяльності учасників ринку цінних паперів; регулювання випуску та обігу цінних паперів, прав та обов'язків учасників ринку цінних паперів; реєстрація випусків (емісій) цінних паперів та інформації про випуск (емісію) цінних паперів; контроль за дотриманням емітентами порядку реєстрації випуску цінних паперів та інформації про випуск цінних паперів, умов продажу (розміщення) цінних паперів, передбачених такою інформацією; створення системи захисту прав інвесторів і контролю за дотриманням цих прав емітентами цінних паперів та особами, які здійснюють професійну діяльність на ринку цінних паперів; контроль за достовірністю інформації, що надається емітентами та особами, які здійснюють професійну діяльність на ринку цінних паперів, контролюючим органам; встановлення правил і стандартів здійснення операцій на ринку цінних паперів та контролю за їх дотриманням; контроль за системами ціноутворення на ринку цінних паперів; контроль за діяльністю осіб, які обслуговують випуск та обіг цінних паперів; проведення інших заходів щодо державного регулювання і контролю за випуском та обігом цінних паперів.

Положеннями статті 8 Закону врегульовано, що Комісія має право, зокрема, надсилати емітентам, особам, які здійснюють професійну діяльність на ринку цінних паперів, фондовим біржам та саморегулятивним організаціям обов'язкові для виконання розпорядження про усунення порушень законодавства про цінні папери та вимагати надання необхідних документів відповідно до чинного законодавства, накладати адміністративні стягнення, штрафні та інші санкції за порушення чинного законодавства на юридичних осіб та їх співробітників, аж до анулювання ліцензій на здійснення професійної діяльності на ринку цінних паперів.

Відповідно п.3 розділу І до Положення про розкриття інформації розкриття інформації емітентами цінних паперів, затвердженого рішенням Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку 19 грудня 2006 № 1591 емітенти цінних паперів у випадках, передбачених цим Положенням, зобов'язані розкривати на фондовому ринку у такій послідовності Інформацію шляхом: розміщення на безоплатній основі в загальнодоступній інформаційній базі даних Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку про ринок цінних паперів або в її інформаційному ресурсі, поновлюваному у режимі реального часу; опублікування в одному з офіційних друкованих видань Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України або Комісії; подання до Комісії. Емітент після розкриття Інформації відповідно до вимог цього Положення може на власний розсуд додатково оприлюднити Інформацію на власному або іншому сайті у глобальній інформаційній мережі Інтернет.

Положенням визначено, що річна інформація емітента цінних паперів подається до Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку у формі визначеному додатком №37 даного Положення.

Відповідно до п. 4 додатку до Положення №37 в річній інформації емітента цінних паперів необхідно зазначити інформацію про засновників та/або учасників емітента та кількість і вартість акцій (розміру часток, паїв).

Як вірно враховано судами, зазначення позивачем в примітках до річній інформації емітента цінних паперів речення «Товариства юридичні особи (відповідно до установчих документів), а саме: Орендне підприємство «Укрпостачбуд» (код ЄДРПОУ 21475888) та Регіональне відділення фонду Державного майна України по м. Києву (код ЄДРПОУ 19030825) акціями емітента не володіють, в зв'язку з тим інформація про засновників емітента та кількість і вартість акцій (розмір часток, паїв) відсутня» не є належним виконанням вимог Положення щодо зазначення інформації про засновників ВАТ «Укрпостачбуд».

З урахуванням вищенаведеного, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційним судом вірно встановлені обставини справи, судові рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається. Доводи касаційної скарги висновків суду апеляційної інстанцій не спростовують.

Відповідно до частини 1 статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись ст. ст. 220, 222, 223, 224, 230, 231 КАС України, колегія суддів Вищого адміністративного суду України, -

у х в а л и л а:

Касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Укрпостачбуд" залишити без задоволення, а постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 18 січня 2011 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі і може бути переглянута з підстав, у строк та у порядку, визначених ст.ст. 235-244-2 КАС України.

Судді: