Вирок № 37137659, 13.02.2014, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа № 755/312/14-к

В И Р О К

іменем України

"13" лютого 2014 р.Дніпровський районний суд м.Києва в складі:

головуючого судді: Марченко М.В.,

при секретарі: Дем'яненку В.В.,

за участю прокурора: Павлика С.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в приміщенні Дніпровського районного суду м.Києва кримінальне провадження №12013110040012357 від 29 липня 2013 року за обвинувальним актом по обвинуваченню

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м.Києва, громадянина України, з середньою освітою, неодруженого, непрацюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, раніше судимого: 17.04.2007 року вироком Оболонського районного суду м.Києва за ст.185ч.1 КК України на 1 рік позбавлення волі, звільненого 13.04.2008 року по відбуттю строку покарання; 10.12.2009 року вироком Дарницького районного суду м.Києва за ст.186ч.2 КК України на 4 роки позбавлення волі, звільненого з місць позбавлення волі 17.12.2012 року по відбуттю строку покарання;

- у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.185ч.2 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 21 травня 2013 року, приблизно о 16 годині 30 хвилин, знаходячись біля будинку АДРЕСА_2, разом з ОСОБА_2, який засуджений вироком Дніпровського районного суду м.Києва від 13 вересня 2013 року за ст.185ч.2 КК України із застосуванням ст.70ч.4 КК України на 4 роки позбавлення волі, перебуваючи при цьому у стані алкогольного сп'яніння, з метою повторного таємного викрадення чужого майна вступили між собою у попередню змову.

Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на повторне таємне викрадення чужого майна, діючи за попередньою змовою між собою, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 підійшли до вантажного автомобіля «Мерседес Бенс-1317» д/н НОМЕР_1 та переконавшись в тому, що за їх діями ніхто не спостерігає, ОСОБА_2 шляхом віджиму правого вітрового скла вищезазначеного автомобіля, відчинив праві дверцята кабіни, після чого проник до салону вказаного автомобіля, звідки таємно повторно, діючи за попередньою змовою з ОСОБА_1, викрав чуже майно, що належало потерпілому ОСОБА_3, а саме: інфрачервоний термометр, вартістю 714 гривень 00 копійок; набір технічних прокладок для компресора, вартістю 450 гривень 00 копійок; частини електрообладнання, загальною вартістю 60 гривень 00 копійок; побутовий термометр, вартістю 80 гривень 00 копійок; присадку до мастила, вартістю 200 гривень; паливний фільтр для автомобіля, вартістю 25 гривень 00 копійок; пропановий балон об'ємом 200 мл, вартістю 32 гривні 00 копійок; ремкомплект на зчеплення, вартістю 150 гривень 00 копійок, після чого, склав вищевказані речі в два пакета та передав їх ОСОБА_1, який в свою чергу, в цей час знаходився поряд та спостерігав за оточуючою обстановкою з метою попередження ОСОБА_2 про виникнення небезпеки.

Після цього, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 з викраденим майном залишили місце події. В подальшому, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 були затримані працівниками міліції. Своїми злочинними діями ОСОБА_1 та засуджений ОСОБА_2 завдали потерпілому ОСОБА_3 матеріальну шкоду на загальну суму 1711 гривень 00 копійок.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою вину в пред'явленому йому обвинуваченні визнав, вищезазначені обставини підтвердив та детально і послідовно пояснив, що дійсно 21 травня 2013 року, приблизно о 16 годині 30 хвилин, він знаходився біля будинку АДРЕСА_2 разом зі своїм знайомим ОСОБА_2, при цьому разом з останнім вирішили вчинити крадіжку майна з вантажного автомобіля, що знаходився за вказаною адресою. З цією метою, вони підійшли до вантажного автомобіля «Мерседес» д/н НОМЕР_1 та переконавшись в тому, що за їх діями ніхто не спостерігає, ОСОБА_2 шляхом віджиму правого вітрового скла автомобіля, відчинив праві дверцята кабіни, після чого проник до салону вказаного автомобіля, звідки викрав чуже майно, що належало, як з'ясувалось в подальшому потерпілому ОСОБА_3, а саме: інфрачервоний термометр; набір технічних прокладок для компресора; частини електрообладнання; побутовий термометр; присадку до мастила; паливний фільтр для автомобіля; пропановий балон об'ємом 200 мл; ремкомплект на зчеплення, після чого, ОСОБА_2 склав вищевказані речі в два пакета та передав їх йому, ОСОБА_1, при цьому він, ОСОБА_1, в свою чергу, в цей час знаходився поряд та спостерігав за оточуючою обстановкою з метою попередження ОСОБА_2 про виникнення небезпеки. Отримавши від ОСОБА_2 пакети з викраденим майном вони вдвох залишили місце події, однак невдовзі неподалік були затримані працівниками міліції.

Свою винність ОСОБА_1 визнав повністю, у вчиненому щиро розкаявся, послався на те, що вчинив такий злочин в зв'язку з тяжким матеріальним становищем, при цьому пояснив, що зробив для себе відповідні висновки, а також зазначив, що з доказами зібраними у кримінальному провадженні згоден повністю, в тому числі з переліком, вартістю викраденого майна, що зазначена в обвинувальному акті, фактичні обставини справи не оспорював. Крім того, зазначив, що завдана злочином потерпілому матеріальна шкода відшкодована, у зв'язку з чим останній не має до нього будь-яких матеріальних претензій.

Дані обвинуваченим ОСОБА_1 показання не викликають у суду сумніву щодо їх правдивості та добровільності.

Винність обвинуваченого ОСОБА_1 повністю підтверджується його показаннями та щирим каяттям у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.185ч.2 КК України.

Відповідно до вимог ч.3 ст.349 КПК України, суд має право, якщо проти цього не заперечують учасники судового провадження, визнати недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. При цьому суд з'ясовує, чи правильно розуміють зазначені особи зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності їх позиції, а також роз'яснює їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Положення ч.3 ст.349 КПК України, роз'яснені судом у судовому засіданні учасникам кримінального провадження.

За згодою учасників судового провадження, які не оспорюють фактичні обставини справи та кваліфікацію кримінального правопорушення, судом встановлено, що вони вірно розуміють зміст обставин справи, відсутні сумніви в добровільності їх позиції, а тому суд, відповідно до вимог ч.3 ст.349 КПК України, визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, обмежившись допитом обвинуваченого, дослідженням, зібраних досудовим слідством матеріалів, що характеризують особу обвинуваченого ОСОБА_1, тих, що стосуються вирішення питання про долю речових доказів, а також протоколів огляду місця події, про вилучення майна, в яких викладені та посвідчені відомості, що мають значення для встановлення фактів і обставин даного кримінального провадження.

Винність ОСОБА_1, який не оспорював фактичні обставини справи, у вчиненні інкримінованого йому злочину знайшла повне підтвердження під час судового розгляду.

Суд кваліфікує дії ОСОБА_1 за ст.185ч.2 КК України, оскільки він своїми умисними діями вчинив таємне викрадення чужого майна /крадіжка/, вчинене повторно, за попередньою змовою групою осіб.

Вирішуючи питання про призначення ОСОБА_1 покарання, суд відповідно до вимог ст.65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, дані про особу обвинуваченого, який вину у вчиненому визнав, щиро розкаявся, за місцем проживання характеризується позитивно, не працює, раніше неодноразово судимий, майно потерпілому повернуто.

Обставиною, яка пом'якшує покарання ОСОБА_1, суд визнає щире каяття обвинуваченого.

Обставиною, яка обтяжує покарання ОСОБА_1, суд визнає вчинення злочину особою, що перебуває у стані алкогольного сп'яніння.

З урахуванням ступеня тяжкості вчиненого ОСОБА_1 злочину, обставин справи, вищезазначених даних про особу обвинуваченого, який раніше неодноразово судимий, маючи не зняті та непогашені у встановленому законом порядку судимості, вчинив новий корисливий злочин, суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 належних висновків для себе не зробив, на шлях виправлення не став, у зв'язку з чим виправлення ОСОБА_1 неможливе без ізоляції від суспільства, а тому, суд не вбачає підстав для застосування ст.75 КК України.

Враховуючи, що обвинуваченим ОСОБА_1 під час досудового розсідування було порушено прцесуальні обов'язки при застосованому запобіжному заході у вигляді застави, що потягло оголошення ОСОБА_1 у розшук, суд приходить до висновку, що застава у розмірі 5735 гривень, внесена заставодавцем ОСОБА_4 на підставі ухвали слідчого судді Дніпровського районного суду м.Києва від 23 травня 2013 року, підлягає зверненню в дохід держави.

Речові докази по справі: інфрачервоний термометр; набір технічних прокладок для компресора; частини електрообладнання; побутовий термометр; присадку до мастила; паливний фільтр для автомобіля; пропановий балон об'ємом 200 мл; ремкомплект на зчеплення, картонну коробку з-під магнітоли з футляром для панелі магнітоли та дрібні речі, які передані на зберігання володільцю - потерпілому ОСОБА_3 під розписку слід залишити у власності потерпілого ОСОБА_3

Крім того, підлягають стягненню з ОСОБА_1 процесуальні витрати у розмірі 391 гривні 20 копійок на користь держави за проведення судово-дактилоскопічної експертизи.

Цивільний позов по справі не заявлено.

Керуючись ч.3 ст.349, ст.ст.368-371, 373-374, 376, КПК України, суд,-

засудив:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину передбаченого ст.185ч.2 КК України і призначити йому покарання за цей злочин у виді 2 (двох) років позбавлення волі.

Запобіжний захід обраний щодо ОСОБА_1 залишити у вигляді тримання під вартою в Київському СІЗО Управління Державної Пенітенціарної служби України в м. Києві та Київській області до набрання вироком законної сили та вважати продовженим до набрання вироком законної сили.

Строк покарання ОСОБА_1 обчислювати з 18.12.2013 року та зарахувати в строк відбування покарання час перебування ОСОБА_1 під вартою з 21 травня 2013 року по 29 травня 2013 року.

Речові докази по справі: інфрачервоний термометр; набір технічних прокладок для компресора; частини електрообладнання; побутовий термометр; присадку до мастила; паливний фільтр для автомобіля; пропановий балон об'ємом 200 мл; ремкомплект на зчеплення, картонну коробку з-під магнітоли з футляром для панелі магнітоли та дрібні речі, які передані на зберігання володільцю - потерпілому ОСОБА_3 під розписку - залишити у власності потерпілого ОСОБА_3

Стягнути з ОСОБА_1 процесуальні витрати у розмірі 391 гривні 20 копійок на користь держави за проведення судово-дактилоскопічної експертизи.

Цивільний прозов по справі не заявлено.

Заставу у розмірі 5735 гривень, внесену заставодавцем ОСОБА_4 на підставі ухвали слідчого судді Дніпровського районного суду м.Києва від 23 травня 2013 року - зверненнути в дохід держави та зарахувати до спеціального фонду Державного бюджету України.

Вирок може бути оскаржено до Апеляційного суду м.Києва через Дніпровський районний суд м.Києва протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Копія судового рішення не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.

Суддя: