Рішення № 37136647, 13.02.2014, Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 303/256/14-ц

2/303/562/14

Номер рядка стат. звіту 38

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

резолютивна частина

13 лютого 2014 року м.Мукачево

Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області

в складі: головуючої Маргитич О.І.

при секретарі Уста Е.П.

з участю сторін:

позивача ОСОБА_1

представника позивача ОСОБА_2

відповідача ОСОБА_3

представника відповідача ОСОБА_4М

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Мукачево цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3, про захист честі, гідності ділової репутації та стягнення моральної шкоди.

В С Т А Н О В И В:

Зважаючи на складність у викладенні повного тексту рішення суду, пов?язаного з потребою у обґрунтуванні доводів сторін, на що може бути витрачено значний час, суд вважає за необхідне, у відповідності з вимогами ст.218 ЦПК України, проголосити вступну та резолютивну частини, зазначивши, що повний текст рішення буде виготовлено 14 лютого 2014 року.

Керуючись ст.ст. 34,55 Конституції України, ст. 10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст.ст. 13, 16, 23, 269-275, 277, 297, 299, 1167 ЦК України, ст.1 Закону України «Про звернення громадян», Рішенням КС України від 10 квітня 2003 року № 8-рп/2003, Постановою Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної та юридичної особи» від 27 лютого 2009 року №1, ст.ст. 3-11, 15, 57-60, 209, 212-215 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_3, про захист честі, гідності ділової репутації та стягнення моральної шкоди - відмовити.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційний суд Закарпатської області через Мукачівський міськрайонний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. У разі постановлення рішення суду без участі особи, яка його оскаржує, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії рішення суду.

Головуюча О.І.Маргитич

1 із 4 Справа № 303/256/14-ц

Провадження № 2/303/562/14

Номер рядка стат. звіту 38

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 лютого 2014 року м.Мукачево

Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області

в складі: головуючої Маргитич О.І.

при секретарі Уста Е.П.

з участю сторін:

позивача ОСОБА_1

представника позивача ОСОБА_2

відповідача ОСОБА_3

представника відповідача ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Мукачево цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3, про захист честі, гідності ділової репутації та стягнення моральної шкоди.

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3, про захист честі, гідності ділової репутації та стягнення моральної шкоди, мотивуючи свої вимоги тим, що відповідач звернувся до правоохоронних органів зі скаргою в якій групо спотворив об'єктивну дійсність, чим порушив право позивача на повагу до його честі , гідності та ділової репутації.

Зокрема в зазначеній вище скарзі від 28 жовтня 2013 року відповідач вказав, що ОСОБА_1 будучи інвалідом по зору, тобто в нього відсутнє одне око отримав водійське посвідчення. Дана інформація є недостовірною і такою, що ганьбить честь, гідність та ділову репутацію позивача. Крім того, розповсюдження відповідачем недостовірної інформації викликає у ОСОБА_1 сильні душевні , психічні страждання та переживання, що також погіршує стан його здоров'я.

У судовому засіданні позивач та його представник підтримали заявлені позовні вимоги, при цьому ствердили, що за результатами поданої відповідачем скарги до правоохоронних органів, позивач змушений був надавати пояснення, що вплинуло на стан його здоров'я, він змушений був хвилюватись, що в подальшому відобразилось на його діловій репутації. З урахуванням наведеного просили визнати недостовірною інформацію розповсюджену ОСОБА_3, а саме: «ОСОБА_1 будучи інвалідом по зору, тобто в нього відсутнє одне око отримав водійське посвідчення…» та зобов'язати відповідача ОСОБА_3 спростувати її шляхом публічного вибачення при свідкові ОСОБА_5 за приниження честі , гідності та ділової репутації та розповсюдження відомостей, які не відповідають дійсності. Також, просили стягнути з відповідача 5000 гривень моральної шкоди та судові витрати.

Відповідач та його представник заперечили проти задоволення позову, мотивуючи тим, що між сторонами, зокрема відповідачем та батьком позивача, вже тривалий час існує конфлікт щодо боргового зобов'язання. При цьому, батько позивача неодноразово стверджував, що його син

2 із 4

ОСОБА_1 потребує лікування з дитинства , оскільки майже не бачить одним оком. Оскільки, позивач систематично порушує правила дорожнього руху, відповідач звернувся до правоохоронних органів з метою перевірки підставності видачі йому посвідчення водія, з урахуванням стану здоров'я останнього. При цьому відповідач ствердив, що діяв з метою захисту своїх прав.

Заслухавши пояснення сторін та їх представників, вивчивши матеріали справи суд приходить до наступного.

Судом встановлено, що звертаючись до прокуратури Закарпатської області відповідач зазначив, що «ОСОБА_1 будучи інвалідом по зору тобто в нього відсутнє одне око отримав водійське посвідчення» . При цьому в судовому засіданні відповідач ствердив, що мав на увазі, що ОСОБА_1 не бачить одним оком, що повідомив йому безпосередньо батько позивача.

За результатами даної перевірки дільничним інспектором міліції ВДІМ Мукачівського МВ УМВС України Закарпатської області 22 листопада 2013 року здійснено висновок, за яким перевірку припинено, а матеріали виділено та направлено до управління охорони здоров'я Закарпатської області для розгляду та вирішення по суті. При цьому відповідач ствердив, що ОСОБА_1 відмовляється від проходження медичного освідчення.

У свою чергу, наданою суду медичною довідкою щодо придатності до керування транспортним засобом, строк дії якої з 21 червня 2012 року по 21 червня 2014 року, підтверджується, що ОСОБА_1 придатний до керування транспортним засобом. Крім того, наданим Мукачівською міжрайонною МСЕК листом від 22 січня 2014 року підтверджується, що ОСОБА_1 не перебуває на обліку як інвалід.

Наданим суду листом відділення Державтоінспекції від 15 січня 2014 року підтверджується, що ОСОБА_1 у 2011 році притягався до адміністративної відповідальності за порушення правил дорожнього руху, зокрема стю128 КУпАП.

Свідок ОСОБА_5, покази якого суд сприймає критично, оскільки останній є родичем позивача, в судовому засіданні ствердив, що ОСОБА_3 у 2012 році точної дати він не пам'ятає, заходив до нього в магазин, при цьому спитав: «Де цей одноглазий пірат?», маючи на увазі позивача. Крім того, свідок підтвердив, що між сім'єю позивача та відповідачем тривалий час існують непорозуміння щодо боргових зобов'язань.

Згідно із ч. 3 ст. 297 ЦК України та ч.2 ст. 299 ЦК України фізична особа має право звернутися до суду з позовом про захист її гідності та честі та ділової репутації.

Відповідно до ст.34 Конституції України та ст.10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожному гарантується право на свободу думки і слова на вільне вираження своїх поглядів і переконань.

Пленум Верховного Суду України в п. 15 постанови від 27 лютого 2009 року № 1 «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» роз'яснив судам, що недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені). Негативною слід вважати інформацію, в якій стверджується про порушення цією особою, зокрема, норм чинного законодавства, вчинення будь-яких інших дій (наприклад, порушення принципів моралі, загальновизнаних правил співжиття, неетична поведінка в особистому, суспільному чи політичному житті тощо).

Згідно п.19 вищевказаної постанови відповідно до ст.277 ЦК України не є предметом судового захисту оціночні судження, думки, переконання, критична оцінка певних фактів і

3 із 4

недоліків, які, будучи вираженням суб'єктивної думки і поглядів відповідача, не можна перевірити на предмет їх відповідності дійсності (на відміну від перевірки істинності фактів) і спростувати, що відповідає прецедентній судовій практиці Європейського суду з прав людини при тлумаченні положень ст.10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод; обов'язок відшкодувати моральну шкоду може бути покладено на відповідача, якщо суб'єктивну думку висловлено в брутальній, принизливій чи непристойній формі, що принижує гідність, честь чи ділову репутацію.

У Рішенні Конституційного Суду України від 10 квітня 2003 року № 8-рп/2003, зазначено, що звернення громадян до правоохоронного органу, що містять певні відомості про недодержання законів посадовими або службовими особами, передаються чи повідомляються не з метою доведення таких відомостей до громадськості чи окремих громадян, а з метою їх перевірки уповноваженими на це законом іншими посадовими особами і не можуть вважатися поширенням відомостей, які порочать честь, гідність чи ділову репутацію або завдають шкоду інтересам посадової чи службової особи.

Надаючи оцінку доводам позивача, суд враховує те, що відповідно до ст. 40 Конституції України, п. 16 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної та юридичної особи» від 27 лютого 2009 року №1, усі громадяни мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов'язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлених законом строк.

У випадку, коли особа звертається до зазначених органів з заявою, в якій міститься та чи інша інформація, і у разі, якщо цей орган компетентний перевірити таку інформацію та надати відповідь, проте, в ході перевірки інформація не знайшла свого підтвердження, вказана обставина не може сама по собі бути підставою для задоволення позову, оскільки у такому випадку мала місце реалізація особою конституційного права передбаченого ст. 40 Конституції України, а не поширення недостовірної інформації.

Щодо вимог позивача про зобов'язання відповідача до публічного вибачення в присутності свідка ОСОБА_5 суд враховує, що згідно статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

У свою чергу, частина перша статті 34 Конституції України кожному гарантує право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань.

Суд не вправі зобов'язувати відповідача вибачатися перед позивачем у тій чи іншій формі, оскільки примусове вибачення як спосіб судового захисту гідності, честі чи ділової репутації за поширення недостовірної інформації не передбачено у статтях 16, 277 ЦК України.

Аналогічна позиція викладена у п. 26 Постанови Пленуму Верховного Суду України №1 від 27 лютого 2009 року «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи».

Таким чином, з огляду на викладене підстав для задоволення позову немає, а звернення відповідача до правоохоронних органів не може розцінюватися як поширення неправдивої інформації стосовно позивача, а є лише одним з можливих способів захисту своїх прав.

Керуючись ст.ст. 34,55 Конституції України, ст. 10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст.ст. 13, 16, 23, 269-275, 277, 297, 299, 1167 ЦК України, ст.1 Закону

4 із 4

України «Про звернення громадян», Рішенням КС України від 10 квітня 2003 року № 8-рп/2003, Постановою Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної та юридичної особи» від 27 лютого 2009 року №1, ст.ст. 3-11, 15, 57-60, 209, 212-215 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_3, про захист честі, гідності ділової репутації та стягнення моральної шкоди - відмовити.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційний суд Закарпатської області через Мукачівський міськрайонний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. У разі постановлення рішення суду без участі особи, яка його оскаржує, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії рішення суду.

Головуюча О.І.Маргитич