Постанова № 37136273, 10.02.2014, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" лютого 2014 р. Справа№ 910/18108/13

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Ропій Л.М.

суддів: Кондес Л.О.

Рябухи В.І.

за участю представників сторін:

від позивача: Ілюшко С.А. - представник, дов. № 18-7/11 від 09.01.2014;

від відповідача: не викликався та не з'явився, про місце та час судового засідання повідомлений належним чином;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу

Товариства з обмеженою відповідальністю "Рада 7"

на рішення Господарського суду міста Києва від 04.11.2013

у справі № 910/18108/13 (суддя Ковтун С.А.)

за позовом Комунального підприємства по утриманню житлового господарства Печерського району м. Києва "Печерськжитло"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Рада 7"

про стягнення 7 265,96 грн.

На підставі ст.ст. 77, 99 ГПК України ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 20.01.2014 розгляд апеляційної скарги у справі № 910/18108/13 відкладено на 10.02.2014.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 04.11.2013 у справі № 910/18108/13 позов задоволено частково; підлягає стягненню з відповідача на користь позивача 7 022,43 грн. боргу, 205,30 грн. пені, 1 711,45 грн. судового збору; в іншій частині позову відмовлено.

Рішення мотивоване тим, що оскільки відповідач відмовився підписувати акти здачі-прийняття робіт (надання послуг), позивач звернувся до відповідача з вимогою від 01.02.2013 про сплату 9 606,77 грн. заборгованості; вказана вимога задоволена відповідачем частково, на суму 2 340,81 грн.; таким чином, відповідачем не сплачено за послуги, надані позивачем в травні, листопаді та грудні 2012р. на загальну суму 7 022,43 грн.; факт наявності боргу у відповідача перед позивачем в сумі 7 022,43 грн. належним чином доведений, документально підтверджений та відповідачем не спростований; за розрахунком суду до стягнення підлягає 205,30 грн. пені.

В апеляційній скарзі відповідач просить рішення Господарського суду міста Києва від 04.11.2013 у справі № 910/18108/13 скасувати у частині задоволення позову з підстав неповного з'ясування обставин, що мають значення для справи, недоведеності обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими, порушення норм матеріального і процесуального права та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог повністю.

Підстави апеляційної скарги обґрунтовуються наступними доводами.

Скаржник вказує на те, що позивач не провів звірку взаєморозрахунків за договором та не долучив до позову обґрунтованого розрахунку своєї позовної вимоги, що не дозволяє в повній мірі визначити оспорюваний період, оцінити правомірність здійснених позивачем нарахувань, та, відповідно до виставлених рахунків, переконатись в тому, що послуги позивачем дійсно надавались та не оплачувались відповідачем; позивач не надав належних доказів надання ним послуг; акти, що долучені позивачем в якості доказів надання послуг, не містять обов'язкових реквізитів, передбачених чинним законодавством України, а саме: в них не зазначається місце складання документу, посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, крім того, в акті зазначений замовник - ТОВ "Рада", яке є іншою самостійною юридичною особою.

Скаржник зазначає, що доданий до позовної заяви лист від 03.01.2013 адресований не відповідачу, а іншій юридичній особі - ТОВ "Рада", що вказує на недоведеність позивачем того факту, що останній направляв відповідачу - ТОВ "Рада 7" належним чином оформлені рахунки-фактури, акти звіряння розрахунків та акти здачі-прийняття робіт; крім того, відповідно до п. 3.2.4 договору замовник має право відмовитись від послуг виконавця в разі невиконання або систематичного неякісного надання послуг, зазначених у договорі, обґрунтувавши причини такої відмови та попередивши виконавця, а про відмову від послуг позивача свідчить те, що фактично сторони припинили правовідносини, та не укладали актів виконаних робіт.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач заперечує проти доводів апеляційної скарги, вказуючи, зокрема, на те, що позивачем направлялись відповідачу для підпису акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) та неодноразово вручались посадовим особам відповідача, проте останнім залишались не підписаними та позивачу не повертались; посилання на ненадходження до відповідача документів спростовується платіжним дорученням № 71 від 14.03.2013, в призначенні платежу якого вказано акт за жовтень 2012р., який був надісланий відповідачу разом із іншими; просить рішення Господарського суду міста Києва від 04.11.2013 у справі № 910/18108/13 залишити без змін.

Розглянувши апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи, заслухавши представника позивача, враховуючи доводи відзиву на апеляційну скаргу, колегія суддів встановила наступне.

Позивач подав до Господарського суду міста Києва позовну заяву про стягнення з відповідача 7 022,43 грн. заборгованості за послуги, 243,53 грн. пені; судового збору.

Як вбачається із матеріалів справи, 01.03.2010 між позивачем та відповідачем укладено договір № 15 про надання послуг диспетчерського зв'язку в житловому будинку № 6-Б по вул. Старонаводницькій, відповідно до п. 1.7 якого предметом цього договору є надання послуг диспетчерського зв'язку в кабінах ліфтів, на посадочних майданчиках, а також дистанційне управління освітлення під'їздів на об'єктах відповідача, за договором замовника, на площі, що складає 26 009 кв.м в буд. 6-Б по вул. Старонаводницькій.

Згідно із п.п. 4.1, 4.2 договору № 15 розмір щомісячної плати за надані послуги на момент укладання цього договору становить 0,09 грн. за один кв.м загальної площі будинку з ПДВ (0,09 * 26009,00 = 2 340,81 грн. в місяць з ПДВ); розрахунковим періодом є календарний місяць.

Факт виконання позивачем умов договору № 15 підтверджується актом здачі-прийняття робіт (надання послуг): № ОУ-0000219 від 31.05.2012 на суму 2 340,81 грн., який підписаний представником позивача та відповідача та актами здачі-прийняття робіт (надання послуг) № ОУ-0000398 від 30.11.2012 на суму 2 340,81 грн. та № ОУ-0000411 від 31.12.2012 на суму 2 340,81 грн., які підписані лише представником позивача.

Як вбачається із листа позивача від 03.01.2013 - вхідний № 129/00/вх від 04.01.2013, позивач направив відповідачу податкові накладні за грудень 2012р., акти здачі-прийняття робіт за жовтень-грудень 2012р., рахунки-фактури за надані послуги для оплати, акти звіряння розрахунків станом на 01.11.2012; просив належним чином оформити екземпляри та повернути до 12.01.2013 та звернено увагу на непогашену заборгованість, яку необхідно погасити за умовами договору.

Позивач у листі від 03.01.2013 за № 129/00/вх. зазначив, що направляє відповідачу, зокрема, акти здачі-прийняття робіт за жовтень-грудень 2012р. рахунки-фактури за надані послуги для оплати, акти звіряння розрахунків станом на 01.11.2012; просив належним чином оформити екземпляри та повернути до 12.01.2013 та звернув увагу на непогашену заборгованість перед позивачем, яку необхідно погасити за умовами договору.

01.02.2013 позивач надіслав відповідачу претензію за вих. № 18-135/11, в якій просив в 7-денний термін, з моменту отримання претензії, сплатити заборгованість в сумі 9 363,24 грн., згідно із рахунками-фактурами №№ СФ-0000219 від 31.05.2012, СФ-0000391 від 31.10.2012, СФ-0000417 від 30.11.2012, СФ-0000438 від 31.12.2012 та пеню в сумі 243,53 грн., усього 9 606,77 грн.

Також у зазначеній претензії вказано, що всі документи для розгляду претензії відповідач має.

Отримання відповідачем 05.02.2013 претензії за вих. № 18-135/11 підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення за № 06382601.

Відповідачем згідно із платіжним дорученням № 71 від 14.03.2013 було сплачено позивачу грошові кошти у розмірі 2 340,81 грн., у графі: "Призначення платежу" якого зазначено: "Оплата за послуги диспетчеризації, згідно із актом № 376 від 31.10.2012 за жовтень 2012р., у т.ч. ПДВ 20% 390,14 грн.".

29.03.2013 позивач надіслав відповідачу вимогу про сплату заборгованості та пені в сумі 7 265,96 грн. та направлення представника відповідача для підписання акту припинення надання послуг, в якій позивач вимагав негайно сплатити заборгованість та пеню в сумі 7 265,96 грн. та забезпечити явку свого представника на 11.04.2013 для підписання акту припинення надання послуг згідно із договором № 15 від 01.03.2010.

Згідно із листом позивача від 10.04.2013 № 18/482/11, одержаним відповідачем 11.04.2013, вхідний № 93/07/вх., позивач черговий раз направив відповідачу акти здачі-прийняття робіт за листопад-грудень 2012р.: №№ ОУ-0000398 від 30.11.2012, ОУ-0000411 від 31.12.2012 та просив належним чином оформити екземпляри та повернути позивачу.

В п.п. 2.2.5, 8.2 договору № 15 сторонами передбачено, що відповідач за договором замовник, зобов'язується не пізніше 10-го числа поточного місяця, що слідує за звітним сплачувати вартість послуг диспетчерського зв'язку згідно із укладеним договором.

Частиною 1 ст. 193 ГК України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Як передбачено ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповіді за претензію та на вимогу відповідачем не надано, також в матеріалах справи відсутні докази сплати останнім позивачу заборгованості у розмірі 7 022,43 грн.

Згідно із ч. 2 ст. 193, ч. 1. ст. 216 ГК України порушення стороною зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором; учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбаченому цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до п.п. 3.1.2 п. 3 договору № 15 позивач, за договором виконавець, має право нараховувати у разі несвоєчасного внесення споживачем плати за надані послуги пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення платежу.

Перевіривши розрахунок пені позивача, наведений останнім у позовній заяві, апеляційний господарський суд, погоджується із висновком господарського суду першої інстанції, що сума пені у розмірі 205,30 грн. є обгрунтованою та такою, що підлягає стягненню з відповідача.

Таким чином, позовні вимоги про стягнення заборгованості у розмірі 7 022,43 грн. та 205,30 грн. пені є такими, що відповідають нормам законодавства, підтверджені матеріалами справи, відповідачем належним чином не спростовані, тому підлягають задоволенню.

Апеляційний господарський суд не погоджується із доводами апеляційної скарги, враховуючи викладене та наступне.

Акт звірки розрахунків, складений сторонами, не є доказом безумовної наявності або відсутності заборгованості, а є лише документом бухгалтерського обліку.

Як вбачається із змісту актів здачі-прийняття робіт (надання послуг): № ОУ-0000219 від 31.05.2012, № ОУ-0000398 від 30.11.2012 та № ОУ-0000411 від 31.12.2012, у цих актах зазначено замовника - ТОВ "Рада" 7, загальну вартість робіт (послуг) за договором № 15 від 01.03.2010, що надає можливість відповідачу виконати свій обов'язок оплатити виконані позивачем роботи (надані послуги) за зазначеним договором.

Як вбачається із матеріалів справи: із претензії позивача від 01.02.2013, вимоги від 29.03.2013, супровідного листа від 10.04.2013 № 18-482/11, рекомендованих повідомлень про вручення поштового відправлення №№ 06382601, 06575841, зазначені документи адресовані та одержані Товариством з обмеженою відповідальністю "Рада7"; про одержання останнім, зокрема, акту здачі-прийняття робіт (надання послуг) за жовтень 2012р., який був наданий відповідачу разом із іншими документами, у тому числі й із іншими актами, разом із листом позивача від 03.01.2013, свідчить здійснення відповідачем часткового виконання свого зобов'язання за договором № 15, а саме оплати виконаних робіт, наданих послуг згідно із актом за жовтень 2012р. за платіжним дорученням № 71 від 14.03.2013.

Відповідачем не надано відповідно до ст. 33 ГПК України доказів того, що за вищевказаними вхідними номерами та датами зареєстровані інші листи, а не листи позивача.

Таким чином, твердження скаржника про неодержання ним документів, надісланих позивачем є безпідставним.

Згідно із ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

В матеріалах справи відсутні докази того, відповідач, згідно із вимогами чинного законодавства, надсилав позивачу повідомлення про відмову від договору № 15 від 01.03.2010.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав, встановлених нормами законодавства та відповідно до матеріалів справи для задоволення апеляційної скарги та скасування або зміни рішення господарського суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Рішення Господарського суду міста Києва від 04.11.2013 у справі № 910/18108/13 залишити без змін, апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Рада 7" без задоволення.

2. Справу № 910/18108/13 повернути до Господарського суду міста Києва.

Головуючий суддя Л.М. Ропій

Судді Л.О. Кондес

В.І. Рябуха