Постанова № 37136102, 11.02.2014, Луганський окружний адміністративний суд

10.2.4

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

11 лютого 2014 рокуЛуганськСправа № 812/574/14

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді: Шембелян В.С.,

при секретарі судового засідання: Козловській А.О.

за участю:

представника позивача: Попова М.М.

представника відповідача: не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Луганська до Товариства з обмеженою відповідальністю "Луганський акумулятор-2" про стягнення заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за списком №2 за період з 01.11.2013 по 01.01.2014 року у сумі 2 819,56 грн.,-

ВСТАНОВИВ:

30 січня 2014 року на адресу Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м.Луганська до Товариства з обмеженою відповідальністю "Луганський акумулятор-2" про стягнення заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за списком №2 за період з 01.11.2013 по 01.01.2014 року у сумі 2 819,56 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Луганський акумулятор-2» зареєстроване платником збору в управлінні Пенсійного фонду в Ленінському районі м. Луганська з 15.01.2001 року.

Станом на 01.01.2014 року у ТОВ «Луганський акумулятор-2» утворилась заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за списком №2 у розмірі 2819,56 грн. за період з 01.11.2013 року по 01.01.2014 року.

У зв'язку з чим позивач просив задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги в повному обсязі та просив їх задовольнити.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, правом надати заперечення не скористався.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст. 69-72 КАС України, суд прийшов до наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, Товариство з обмеженою відповідальністю «Луганський акумулятор-2» зареєстровано в якості юридичної особи (а.с.6). В якості платника страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування зареєстроване в управлінні Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Луганська (а.с.5).

Товариство з обмеженою відповідальністю «Луганський акумулятор-2» має заборгованість перед Пенсійним фондом України по відшкодуванню виплачених пільгових пенсій за списком № 2 за період з 01.11.2013 року по 31.12.2013 року, яка складає 2819,56 грн. Сума заборгованості підтверджується відповідними розрахунками фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до частини 2 розділу XV Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09 липня 2003 року №1058-IV в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів "б-з"статті 13 Закону України від 05 листопада 1991 року №1788-XII "Про пенсійне забезпечення". (а.с. 11 зворотній бік, 13).

Розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пенсій були вручені уповноваженій особі відповідача, про що свідчать підпис на супровідних листах (а.с.11,12).

Наявність у відповідача заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, за Списком №2, підтверджується розрахунком заборгованості (а.с.9) та карткою особового рахунку платника (а.с.10).

Вирішуючи даний спір суд виходить з наступного

З 01 січня 2011 року набрав чинності Закон України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 08 липня 2010 року № 2464 - VI, яким внесено зміни до Законів України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне забезпечення", "Про пенсійне забезпечення".

Разом з цим положення Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне забезпечення", які врегульовують питання обов'язку підприємств відшкодовувати Пенсійному фонду України фактичні витрати на виплату та доставку пільгових пенсій, Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" не змінено.

Згідно п. 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" підприємства та організації з грошових коштів, які призначені на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду України плату, яка покриває витрати на виплату та доставку пенсій. При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату та доставку цих пенсій передбачений ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", а саме платники збору на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування відшкодовують фактичні витрати на виплату і доставку пільгових пенсій до досягнення працівниками пенсійного віку.

Встановлено єдиний порядок для відшкодування пенсій, призначених відповідно з пунктами "б-з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Порядок відшкодування Пенсійному фонду витрат на виплату та доставку пенсій регулюється пунктом 6 Інструкції про порядок обчислення та сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до пенсійного фонду України, затвердженої постановою Правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 року № 21-1 (далі -Інструкція).

Розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається на підставі відомостей відділів з призначення пенсій відділами доходів органів Пенсійного фонду України щорічно в повідомленнях про розрахунок сум фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, які надсилаються підприємствам до 20 січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених пенсій.

Підприємства щомісяця до 25 числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Таким чином, витрати по оплаті пільгових пенсій відшкодовуються Пенсійному фонду за рахунок відповідних підприємств.

Підставою для нарахування пільгових пенсій є не тільки запис у трудовій книжці щодо праці на даному підприємстві, а й довідка підприємства, яка уточнює характер роботи з зазначенням періоду роботи, що зараховується до спеціального стажу; професії або посади; характеру виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка, яка оцінюється управлінням Пенсійного фонду з урахуванням вимог Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення", який зареєстрований в Міністерстві юстиції України 26.06.2002 року за № 536/6824. Відповідальність за представлення таких документів покладається на адміністрацію підприємств, установ, організацій, згідно ст. 101 Закону "Про пенсійне забезпечення" № 1788- ХІІ.

Тобто, витрати по оплаті пільгових пенсій відшкодовуються Пенсійному фонду за рахунок відповідних підприємств.

Підставою для відшкодування підприємством органам Пенсійного Фонду витрат на виплату та доставку пільгових пенсій є розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за відповідний період.

Із системного аналізу зазначених Закону України "Про пенсійне забезпечення", суд приходить до висновку, що відповідач, отримавши розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів "б-з" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", не надавши на них заперечень та не оскарживши розрахунки у судовому порядку, фактично узгодив такі розрахунки. Відтак, визначена в розрахунках сума до відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій підлягає сплаті відповідачем.

Однак, заборгованість відповідачем до цього часу залишається несплаченою.

За таких обставин, позовні вимоги слід визнати обґрунтованими, а адміністративний позов таким, що підлягає задоволенню повністю.

Відповідно до статті 94 КАС України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

В судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини постанови, повний текст постанови складено та підписано протягом п'яти днів, з дня закінчення розгляду справи, про що повідомлено сторін в судовому засіданні.

Керуючись статтями 71, 94, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Луганська до Товариства з обмеженою відповідальністю "Луганський акумулятор-2" про стягнення заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за списком №2 за період з 01.11.2013 по 01.01.2014 року у сумі 2 819,56 грн. задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Луганський акумулятор-2" (91047, м. Луганськ, вул. Оборонна, 105-Г), заборгованість з відшкодування витрат на виплату та доставку пільгових пенсій призначених за Списком №2 за період з 01.11.2013 року по 31.12.2013 року у сумі 2819,56 грн. (дві тисячі вісімсот дев'ятнадцять гривень 56 коп.) на користь управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Луганська (91055, м. Луганськ вул. Радянська, 42, р/р 25606301726 в обласному управлінні ВАТ "Державний ощадний банк України" МФО 304665, код 21792330).

Постанова суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Повний текст постанови складено та підписано 13 лютого 2014 року.

Суддя В.С. Шембелян