Ухвала суду № 37135986, 10.02.2014, Апеляційний суд Чернігівської області

Справа № 731/686/13-к Головуючий у І інстанції Павлов В. Г. Провадження № 11-кп/795/40/2014 Категорія - ч.2 ст. 368 КК України Доповідач Козак В. І.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 лютого 2014 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Чернігівської області в складі:

Головуючого-суддіКозака В. І. суддів - Воронцової С.В., Григор'євої В.Ф.,

при секретарі - Дудко Т.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові матеріали кримінального провадження, які зареєстровані в Єдиному реєстрі досудових розслідувань за № 12013260020000165, за апеляційною скаргою обвинуваченої ОСОБА_2 на вирок Варвинського районного суду Чернігівської області від 01.11.2013,

яким

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянка України, уродженка с. Бережівка Ічнянського району Чернігівської області, яка зареєстрована та проживає за адресою АДРЕСА_1, одруженої, працюючої фахівцем з земельних питань СТОВ «Дружба-Нова», раніше не судима,

обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 368 КК України,

за участю учасників кримінального провадження:

прокурора - Карпусь І.М.,

обвинуваченої - ОСОБА_2

В С Т А Н О В И Л А :

Вироком Варвинського районного суду Чернігівської області від 01 листопада 2013 року ОСОБА_2 визнано винною у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 368 КК України з призначенням покарання у виді штрафу в розмірі 1400 (одна тисяча чотириста) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 23800 (двадцять три тисячі вісімсот) гривень з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій в органах місцевого самоврядування строком на два роки .

Доля речових доказів вирішена відповідно до ст. 100 КПК України.

Стягнено з ОСОБА_2 на користь держави процесуальні витрати по справі за проведення хіміко-криміналістичної експертизи в сумі одна тисяча сто одна гривня 24 копійки.

Як встановив суд, 20 червня 2013 року до Варвинської селищної ради Чернігівської області звернувся ОСОБА_3 з заявою про надання дозволу на розміщення торгівельного павільйону через встановлення земельного сервітуту.

Спеціаліст - землевпорядник ОСОБА_2, діючи відповідно до службових обов'язків, визначених посадовою інструкцією спеціаліста селищної ради, затвердженої 21.12.2010 року, маючи повноваження на забезпечення роботи по використанню земель селищної ради, з метою збагачення та переслідуючи корисливий мотив, погодилась сприяти ОСОБА_3 в позитивному розгляді питання стосовно надання йому дозволу на розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення земельного сервітуту для встановлення торгівельного кіоску по вулиці Шевченка в смт. Варва Чернігівської області, за умови надання неправомірної вигоди в розмірі 6500 гривень.

21.06.2013 року ОСОБА_2 під час засідання постійної комісії з питань земельних відносин, будівництва, екології та природних ресурсів Варвинської селищної ради повідомила членам комісії про можливість надати ОСОБА_3 дозволу на розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення земельного сервітуту для встановлення тимчасової споруди.

27.06.2013 року, за результатами розгляду заяви ОСОБА_3, сесією Варвинської селищної ради Чернігівської області було прийнято рішення про надання останньому дозволу на розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення земельного сервітуту для встановлення тимчасової споруди, площею 0,0015 га по вул. Шевченка в смт. Варва Чернігівської області, з метою здійснення підприємницької діяльності.

27.06.2013 року, після прийняття вказаного рішення, ОСОБА_2 в телефонній розмові повідомила ОСОБА_3 про надання сесією дозволу на розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення земельного сервітуту. При цьому, окрім вказаних грошових коштів, остання зазначила про необхідність передачі їй мобільного телефону.

В подальшому, 02.07.2013 року близько 18 години 00 хвилин ОСОБА_2 в приміщенні адміністративної будівлі Варвинської селищної ради Чернігівської області, що знаходиться в АДРЕСА_2, передала ОСОБА_3 копію рішення Варвинської селищної ради від 27.06.2013 року про надання йому дозволу на розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення земельного сервітуту для встановлення тимчасової споруди, площею 0,0015 га в смт. Варва по вул. Шевченка, для здійснення підприємницької діяльності, за що одержала від нього неправомірну вигоду та мобільний телефон „SAMSUNG GALAXY", вартістю на момент вчинення злочину 1095 грн.

Після отримання грошових коштів та мобільного телефону, ОСОБА_2 відразу була викрита працівниками правоохоронних органів на місці скоєння злочину.

Не погоджуючись з рішенням суду та не визнаючи своєї вини обвинувачена, ОСОБА_2, подала апеляційну скаргу на вирок Варвинського районного суду Чернігівської області в якій просить вирок Варвинського районного суду Чернігівської області від 01 листопада 2013 року скасувати та ухвалити виправдовувальний вирок в частині пред'явленого обвинувачення за ч.2 ст. 368 КК України. Доводи своєї апеляційної скарги обґрунтовує наступним:

- суд першої інстанції при ухваленні вироку не вирішив в установленому порядку питання чи містить діяння, в якому обвинувачено, склад кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст. 368 КК України;

- суд не перевірив той факт, що з початку червня 2013 року обвинувачена перебувала у черговій тарифній відпустці;

- відповідно до ч. 2 примітки до ст. 368 КК України, будучи посадовою особою місцевого самоврядування 7 категорії 13 рангу, ніколи не була службовою особою, яка займає відповідальне становище та не була наділена організаційно-розпорядчими та адміністративно-господарськими обов'язками.

Заслухавши доповідача, обвинувачену, яка підтримала апеляційну скаргу і просила її задовольнити, прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи викладені в апеляційній скарзі, колегія суддів прийшла до наступного висновку.

Обвинувачена ОСОБА_2, будучи допитаною в судовому засіданні, свою вину в пред'явленому їй обвинуваченні за ч.2 ст. 368 КК України категорично не визнала та надала наступні показання, що з 01.04.2003 року перебувала на посаді спеціаліста-землевпорядника Варвинської селищної ради. Відповідно до покладених на неї службових обов'язків, визначених посадовою інструкцією спеціаліста селищної ради, мала повноваження на забезпечення ефективної роботи по використанню земель Варвинської селищної ради. На початку червня 2013 року, під час перебування в щорічній черговій відпустці, її викликала голова селищної ради та повідомила про звернення громадянина ОСОБА_3 з приводу виділення земельної ділянки на території смт. Варва для розміщення торгового приміщення. На виконання доручення голови селищної ради, обвинувачена, запросивши ОСОБА_3 до службового кабінету, розповіла процедуру і механізм виділення земельної ділянки та повідомила про необхідність оперативного збору документів для можливості розгляду даного питання на черговій сесії Варвинської селищної ради, що була запланована на кінець червня 2013 року. Враховуючи юридичну необізнаність ОСОБА_3 з даного питання, його постійне місце проживання в іншому населеному пункті, та маючи на меті допомогти останньому отримати дозвіл на розміщення торгівельного кіоску по вулиці Шевченка в смт. Варва Чернігівської області, обвинувачена допомогла написати письмову заяву та самостійно долучила до неї необхідні графічні матеріали, які є обов'язковими для розгляду вказаного питання на засіданні членів постійної комісії з питань земельних відносин, будівництва, екології та природних ресурсів. З метою узгодження обраної ОСОБА_3 земельної ділянки, обвинувачена самостійно зверталась до архітектора Варвинської РДА. 21.06.2013 року на засіданні постійної комісії з питань земельних відносин вона повідомила присутнім про наміри ОСОБА_3 орендувати земельну ділянку для розміщення торгівельного приміщення та надала відповідні графічні матеріали, зазначивши останнім лише про відсутність будь-яких обтяжень щодо вказаної ділянки. В подальшому, 27.06.2013 року сесією Варвинської селищної ради Чернігівської області було прийнято рішення про надання ОСОБА_3 дозволу на розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення земельного сервітуту для встановлення тимчасової споруди. Обвинувачена категорично стверджує, що грошові кошти та мобільний телефон вона дійсно отримала від ОСОБА_3, але винятково як подарунок з нагоди власного дня народження, а їх прийняття - жодним чином не стосуються обставин надання останньому допомоги у вирішенні питання щодо надання йому в найкоротші терміни дозволу на розроблення технічної документації із землеустрою. В подальшому ОСОБА_2, надаючи показання, підтвердила, що спілкування з ОСОБА_3, в тому числі і по телефону, з яким вона попередньо не знайома, було зумовлено виключно в силу займаного нею службового становища і стосувалось вирішення питання з приводу виділення йому земельної ділянки на території смт. Варва.

Незважаючи на невизнання своєї вини у вчиненні інкримінованого злочину, винність ОСОБА_2 підтверджується рядом, зібраними у справі, доказів:

З показань свідка ОСОБА_3 вбачається, що на початку червня 2013 року він звернувся до голови Варвинської селищної ради з проханням виділити йому земельну ділянку для розміщення торгівельного приміщення. З'ясувавши вид та напрямок підприємницької діяльності, яку він бажав здійснювати на орендованій земельній ділянці, вона покликала до кабінету ОСОБА_2 та розповіла їй про суть звернення. В ході розмови, обвинувачена запропонувала свідкові пройти вже до власного службового кабінету, де ним було повторно роз'яснено їй мету та необхідність термінового отримання земельного сервітуту. ОСОБА_2 повідомила, що дане питання досить об'ємне та тривале у вирішенні, запропонувавши власну допомогу в оперативній реалізації його намірів, за умови надання їй грошових коштів в розмірі 6500 грн. Усвідомлюючи власну необізнаність в земельному законодавстві, свідок погодився на умови спеціаліста селищної ради, та написав заяву, в запропонованій нею формі, про надання йому дозволу на розміщення торгівельного павільйону для розгляду на сесії селищної ради. Обвинувачена самостійно долучала до заяви необхідні графічні матеріали та запропонувала надати їй фотографії торгівельного приміщення, яке планується розмістити на орендованій земельній ділянці. Незабаром ОСОБА_2 повідомила свідкові про необхідність його особистої участі під час узгодження обраної земельної ділянки з архітектором Варвинської РДА. Після категоричної відмови архітектора в наданні погодження щодо запропонованої ОСОБА_2 земельної ділянки, остання запропонувала свідкові обмінятись номерами мобільних телефонів та повідомила, що спробує самостійно вирішити вказане питання. Через деякий час до свідка зателефонувала обвинувачена і розповіла про позитивне вирішення нею всіх питань щодо встановлення земельного сервітуту та необхідність дочекатись відповідного рішення селищної ради.

24.06.2013 року ОСОБА_3, усвідомивши той факт, що спеціаліст Варвинської селищної ради фактично вимагає з нього грошові кошти за сприяння в отриманні дозволу на розроблення технічної документації із землеустрою, вирішив звернутись до Прилуцького МВ УМВС з заявою про скоєння кримінального правопорушення.

27.06.2013 року до свідка зателефонувала обвинувачена і повідомила про позитивний розгляд сесією селищної ради його заяви щодо розміщення торгівельного приміщення та відповідно отримання дозволу на розроблення технічної документації. Під час телефонної розмови ОСОБА_2 запропонувала свідкові зустрітись 02.07.2013 року в смт. Варва для отримання ним копії рішення селищної ради. Окрім того, остання висловила своє бажання щодо отримання від ОСОБА_3 в подарунок, з нагоди святкування нею дня народження, мобільного телефону.

02.07.2013 року в приміщенні Прилуцького МВ УМВС працівниками міліції в присутності двох понятих було надано свідкові грошові кошти в сумі 6 500 грн, які були помічені спеціальними речовинами, та мобільний телефон «SAMSUNG-GALAXY». В другій половині дня, ОСОБА_3 приїхав до обумовленого обвинуваченою місця в смт. Варва. Отримавши від ОСОБА_2 копію рішення селищної ради, свідок виявив відсутність в ньому підпису селищного голови та запропонував виправити недолік. Обвинувачена, попередньо домовившись по телефону з відповідною посадовою особою органу місцевого самоврядування, повернувши собі рішення, поїхала до селищної ради.

Через деякий час з будівлі, де розміщена селищна рада, вийшла обвинувачена з копією відповідного рішення, яке було завірене підписом селищного голови. Свідок, оглянувши надане обвинуваченою рішення, в приміщенні селищної ради передав останній 6 500 грн та мобільний телефон «SAMSUNG-GALAXY». ОСОБА_2 відмовилась перераховувати передані свідком грошові кошти, а наказала покласти їх до пакету з мобільним телефоном.

З показань свідка, ОСОБА_4, вбачається, що рішенням першої сесії Варвинської селищної ради шостого скликання був обраний головою постійної комісії з питань земельних відносин, будівництва, екології та природних ресурсів. Свідок повідомив, що з обвинуваченою неприязних стосунків не має і щодо фактичних обставин отримання нею неправомірної вигоди нічого повідомити суду не може. Свідок підтвердив, що 21.06.2013 року на засіданні очолюваної ним комісії розглядалось питання щодо надання ОСОБА_3 дозволу на розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення земельного сервітуту. Незважаючи на те, що ОСОБА_2 не є членом комісії, вона була присутня на засіданні та повідомила присутнім про наміри ОСОБА_3 орендувати земельну ділянку для розміщення торгівельного приміщення. Окрім того, обвинувачена проінформувала про відсутність будь-яких обтяжень щодо вказаної ділянки та надала відповідні графічні матеріали. Свідок особисто не перевіряв достовірність, узгодженість та належність графічних матеріалів, що були надані доповідачем. Після прийняття членами комісії рішення про надання ОСОБА_3 дозволу на розроблення технічної документації із землеустрою, обвинувачена повернула собі попередньо надані нею ж на засідання комісії графічні матеріали.

З показань свідків ОСОБА_5 та ОСОБА_6 вбачається, що вони є депутатами Варвинської селищної ради шостого скликання та приймали безпосередню участь у голосуванні питання щодо надання дозволу ОСОБА_3 на розроблення технічної документації. Про включення до порядку денного засідання селищної ради від 27.06.2013 року і земельного питання їм стало відомо лише після доповіді селищного голови та інформування члена постійної комісії з питань земельних відносин ОСОБА_4, який безпосередньо пропонував надати дозвіл на виготовлення ОСОБА_3 технічної документації із землеустрою. В ході розгляду даного питання обвинувачена ОСОБА_2, яка також перебувала в сесійній залі, повідомила депутатів про вид та напрямок підприємницької діяльності, яку мав намір здійснювати заявник на території селища. В зв'язку з відсутністю у присутніх будь-яких зауважень з приводу постановленого на обговорення питання, рішення депутатами було прийнято одноголосно. Свідки підтвердили власну непоінформованість щодо обставин отримання обвинуваченою неправомірної вигоди від ОСОБА_3 за сприяння у встановленні земельного сервітуту.

Допитаний в ході судового засідання як свідок ОСОБА_7 надав показання, що він є секретарем Варвинської селищної ради та підтвердив факт розгляду депутатами 27.06.2013 року на засіданні тридцять першої сесії Варвинської селищної ради шостого скликання питання щодо надання дозволу ОСОБА_3 на розроблення технічної документації із землеустрою. Свідок повідомив, що перед розглядом питання депутатами селищної ради щодо надання заявникові дозволу на розроблення технічної документації було заслухано голову постійної комісії з питань земельних відносин - ОСОБА_4, який і рекомендував прийняти позитивне рішення. Після прийняття сесією рішення за № 7-31/13 від 27.06.2013 року до свідка особисто звернулась обвинувачена та попросила надати їй відповідну копію рішення для передачі в подальшому заявникові ОСОБА_3, який з її слів повинен був приїхати з м. Прилуки. Щодо обставин отримання обвинуваченою неправомірної вигоди нічого повідомити суду не може. Окрім того, секретар селищної ради зазначив, що як правило копії рішень ради отримують безпосередньо заявники, розгляд питання яких і вирішуються органом самоврядування.

Свідок ОСОБА_8, будучи допитаним в судовому засіданні, надав показання, що з обвинуваченою має робочі стосунки, оскільки працює архітектором Варвинської РДА. В другій декаді червня до нього зателефонувала ОСОБА_2 з проханням допомогти їй у виборі земельної ділянки для подальшого розміщення на ній торгівельного приміщення підприємцем з м. Прилуки. Під час зустрічі з обвинуваченою, свідок заперечив щодо можливості розміщення ларька в запропонованою нею місці, та запропонував спочатку надати фотографії відповідної конструкції, а потім вже вирішувати питання по суті. Через деякий час, в службовий кабінет до нього прийшли обвинувачена та ОСОБА_3 і запропонували оглянути вже іншу земельну ділянку на розі вулиць Горького і Шевченко в смт Варва. Свідок знову, з технічної точки зору, заперечив щодо можливості розміщення торгівельної точки на обраній ними земельній ділянці. Незабаром до свідка знову зателефонувала обвинувачена і запропонувала оглянути іншу земельну ділянку, на якій нещодавно був розташований ларьок. Усвідомлюючи можливість перебування обраної земельної ділянки в оренді, ОСОБА_2 було спочатку запропоновано з'ясувати відсутність будь-яких обтяжень відносно неї. Незабаром до свідка зателефонувала обвинувачена і повідомила, що оренда обраної нею земельної ділянки закінчилась та попросила терміново надати графічні матеріали з відповідним його погодженням. В зв'язку з тим, що свідок ОСОБА_8 на той час перебував у відпустці, ним було запропоновано вирішити дане питання дещо пізніше. Свідок зазначив, що він не надавав погоджених графічних матеріалів ані обвинуваченій, ані ОСОБА_3, а відтак і підстав для розгляду постійною комісією з питань земельних відносин та селищною радою відповідного питання щодо надання заявникові дозволу на розроблення технічної документації із землеустрою не було.

З показань свідка ОСОБА_9 вбачається, що на початку червня 2013 року до неї звернувся невідомий на той час громадянин з проханням виділити земельну ділянку для розміщення торгового приміщення. З'ясувавши юридичну необізнаність заявника щодо процедури розроблення технічної документації із землеустрою, вона викликала до службового кабінету спеціаліста-землевпорядника селищної ради ОСОБА_2 В ході розмови, в присутності і обвинуваченої, ОСОБА_3 неодноразово пропонував їм, в разі оперативного вирішення його питання, в якості подарунку різноманітну комп'ютерну оргтехніку. Свідок повідомила заявникові, що існує чітка процедура виділення земельної ділянки, якої необхідно обов'язково дотриматись, а органи місцевого самоврядування смт. Варва всіляко в цьому сприяють підприємцям. Незважаючи на категоричну відмову свідка від запропонованих ОСОБА_3 подарунків, остання повідомила про те, що в обвинуваченої незабаром буде день народження і колектив має наміри подарувати їй мобільний телефон. Після цього селищний голова запропонувала ОСОБА_2 продовжити розмову з ОСОБА_3 щодо процедури виділення земельної ділянки безпосередньо в її службовому кабінеті. Свідок заперечила про власну обізнаність щодо обставин отримання ОСОБА_2 неправомірної вигоди за сприяння ОСОБА_3 у встановленні земельного сервітуту.

Свідок ОСОБА_10, понята при наданні ОСОБА_3 працівниками правоохоронних органів грошових коштів в сумі 6500 грн, які були помічені спеціальною речовиною, та мобільного телефону «SAMSUNG-GALAXY», для проведення оперативних слідчих дій на території смт. Варва.

Свідок підтвердила, що 02.07.2013 року обвинувачена, керуючи велосипедом, мала при собі пакет. Після її затримання працівниками міліції, в ньому було виявлено грошові кошти в сумі 6 500 грн та мобільний телефон, які попередньо надавались ОСОБА_3 Обвинувачена ОСОБА_2, після ретельного огляду грошових коштів, підтвердила їх належність, визнавши власну провину в їх отриманні. Свідок запевнила про відсутність взагалі будь-яких відносин з ОСОБА_2, оскільки вони між собою до 02.07.2013 року не були знайомими.

Свідок ОСОБА_12, будучи допитаною в судовому засіданні, надала аналогічні показання свідкові ОСОБА_10 щодо її безпосередньої участі в слідчих діях, доповнивши, що обвинувачена ОСОБА_2 під час затримання працівниками міліції, викинула пакет та намагалась втекти, проте була затримана. Працівники міліції роз'яснювали права та обов'язки як понятим, так і обвинуваченій ОСОБА_2 Під час огляду вмісту пакету, що відбувався в присутності обвинуваченої, було виявлено грошові кошти в сумі 6 500 грн та мобільний телефон марки «SAMSUNG-GALAXY». Після відібрання змивів рук у ОСОБА_2, працівники міліції, в присутності понятих, оглянули серії та номери грошових коштів, а також мобільний телефон, які були виявлені в неї в пакеті. Виявлені та вилучені предмети були ідентичними тим, що попередньо надавались ОСОБА_3 працівниками міліції. Обвинувачена визнавала належність їй вилучених грошових коштів та мобільного телефону, а також власну провину у їх отриманні. Свідок підтвердила про відсутність неприязних стосунків з обвинуваченою і щодо обставин отримання останньою вище вказаних предметів нічого повідомити суду не може.

Згідно протоколу огляду та вручення грошових коштів, ОСОБА_3 для викриття факту вимагання та одержання неправомірної вигоди ОСОБА_2 отримав в присутності понятих від оперуповноваженого УДСБЕЗ УМВС в Чернігівській області грошові кошти в сумі 6500 грн - купюрами номіналом 500 грн в кількості 10 штук, які мають наступні серії та номери ВИ 7117764, АА 4140821, ГК 7217930, ВБ 1306224, ВИ 2984905, ВЕ 5817363, ВД 0558085, ВЗ 6087005, ВХ 1469494, АА 7855468; купюрами номіналом 200 грн в кількості 7 штук, які мають наступні серії та номери ЗВ 2769811, ВГ 5107101, ВЗ 5405979, ЕЕ 2036908, ЕИ 2376665, ЄШ 4617170, АД 2349166 та купюрою номіналом 100 грн в кількості в кількості 1 штуки з серією та номером ГЕ 2132941. В свою чергу, ОСОБА_3 надав на огляд працівникові міліції належний йому мобільний телефон марки SAMSUNG S5660 «GALAXI Gio» IMEI: НОМЕР_1 /а.с.81-82/.

Оглянуті мобільний телефон марки SAMSUNG S5660 «GALAXI Gio» IMEI: НОМЕР_1 та всі грошові кошти в присутності понятих позначені препаратом «Промінь-1», який світиться жовтим кольором в ультрафіолетовому випромінюванні, а також на зворотній стороні купюр номіналом 500 (п'ятсот) гривень серії ВИ № 7117764 та номіналом 200 (двісті) гривень серії АД № 2349166 фломастером для нанесення невидимого маркування зроблено напис «ХАБАР», який в ультрафіолетовому випромінюванні світиться голубим кольором. Після чого, вказаний телефон та грошові кошти, в присутності понятих були надані ОСОБА_3 для подальшого використання щодо підтвердження фактичних даних про одержання неправомірної вигоди громадянкою ОСОБА_2

У подальшому, як вбачається з протоколу огляду місця події від 02.07.2010 року, того ж дня в пакеті, який викинула громадянка ОСОБА_2 було виявлено та вилучено грошові кошти в сумі 6500 грн купюрами номіналом 500 грн в кількості 10 штук які мають наступні серії та номери ВИ 7117764, АА 4140821, ГК 7217930, ВБ 1306224, ВИ 2984905, ВЕ 5817363, ВД 0558085, ВЗ 6087005, ВХ 1469494, АА 7855468; купюрами номіналом 200 грн в кількості 7 штук, які мають наступні серії та номери ЗВ 2769811, ВГ 5107101, ВЗ 5405979, ЕЕ 2036908, ЕИ 2376665, ЄШ 4617170, АД 2349166 та купюрою номіналом 100 грн в кількості в кількості 1 штуки з серією та номером ГЕ 2132941; мобільний телефон марки SAMSUNG S5660 «GALAXI Gio» IMEI: НОМЕР_1. Вилучений мобільний телефон та грошові кошти, за вище зазначеними ознаками, відповідають ознакам мобільному телефону та грошовим коштам, що попередньо надавались ОСОБА_3 для участі в проведенні негласних слідчих дій.

Згідно висновку експерта № 807 (х) від 23.07.2013 року, на наданих на експертизу грошових купюрах в сумі 6500 грн, картонній упаковці з написом «…SAMSUNG GALAXI Gio…», пластиковій підкладці від мобільного телефону, мобільному телефоні (IMEI: НОМЕР_1), кришці від мобільного телефону виявлено нашарування люмінесцентних спеціальних хімічних речовин, які за сукупністю фізико-хімічних властивостей мають спільну родову належність з речовиною контрольного зразку помітки грошових купюр з жовто-зеленим кольором люмінування.

На грошових купюрах номіналом 500 (п'ятсот) гривень серії ВИ № 7117764 та номіналом 200 (двісті) гривень серії АД № 2349166 виявлено нашарування спеціальних хімічних речовин у вигляді написів «ХАБАР», колір люмінесценції яких співпадає з кольором люмінесценції речовини з контрольного зразку з блакитним кольором люмінування.

Обставини отримання неправомірної вигоди 02.07.2013 року обвинуваченою ОСОБА_2 також підтверджуються і відеозаписами на легалізованих електронних носіях пам'яті мікро SD 8 GB інв. № 4/88 т, мікро SD 8 GB інв. № 4/89 т, мікро SD 8 GB інв. № 4/90 т, що визнані по даній справі речовими доказами. Ідентичність відеозаписів на вище вказаних носіях ані обвинуваченою, ані її захисником в ході судового розгляду не заперечувалась.

Як встановлено в судовому засіданні першої інстанції за допомогою комп'ютера вище вказаних карток пам'яті було виявлено ряд відео файлів формату MPEG, які містять відеозаписи зустрічей та розмов обвинуваченої та громадянина ОСОБА_3, що мали місце 02.07.2013 року, в тому числі і під час безпосереднього отримання ОСОБА_2 в приміщенні Варвинської селищної ради неправомірної вигоди у сумі 6500 грн та мобільного телефону «SAMSUNG GALAXY» /картка пам'яті № 4-88 т з програмним файлом MPEG 0008, картка пам'яті № 4-89 т з програмним файлом MPEG 0003/.

Текстуальний аналіз змісту ряду відео записів, які фіксують розмови між ОСОБА_2 та ОСОБА_3, що відбулися 02.07.2013 року, з врахуванням показань свідка ОСОБА_8 та детально досліджених інших доказів, свідчить про те, що обвинувачена свідомо використовуючи службове становище, самостійно визначила необхідність вчинення ряду послідовних дій для задоволення інтересів останнього, і під час зустрічей неодноразово виказувала йому пропозиції щодо надання їй неправомірної вигоди, заздалегідь будучи проінформованою про її вид та розмір. Вказана обставина підтверджується відеозаписами, що містяться на картці пам'яті № 4-88 т /програмні файли MPEG 0004,0005,0008/, картці пам'яті № 4-89 т /програмні файли MPEG 0002,0003/, картці пам'яті № 4-90 т /програмний файл MPEG 0001/.

Факт перебування обвинуваченої, під час вчинення злочину, у щорічній тарифній відпустці, жодним чином не може вплинути на її винність чи кваліфікацію дій ОСОБА_2. Оскільки при збиранні необхідних документів для встановлення земельного сервітуту обвинувачена використовувала свої повноваження, які мала у зв'язку з зайняттям посади спеціаліста-землевпорядника будучи посадовою особою органу місцевого самоврядування.

Колегія суддів вважає що суд першої інстанції, докази виклав докладно й детально з урахуванням хронології, проаналізував їх і дав їм належну оцінку.

Виходячи з вищевикладеного, незважаючи на невизнання обвинуваченою своєї вини у вчиненні інкримінованого злочину, суд обґрунтовано прийшов до висновку, що ОСОБА_2 є посадовою особою місцевого самоврядування, своїми діями сприяла збиранню необхідних документів та позитивному розгляду питання щодо надання ОСОБА_3 дозволу на встановлення земельного сервітуту з метою одержання неправомірної вигоди. Колегія суддів приходить до висновку, що дії були правильно кваліфіковані за ч.2 ст. 368 КК України, одержання службовою особою неправомірної вигоди.

Разом з тим, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції при визначенні міри покарання ОСОБА_2 не в повній мірі дотримався вимог ст. 65 КК України та призначаючи покарання не звернув уваги, на те що батько обвинуваченої хворіє на туберкульоз і потребує сторонньої допомоги. Також суд не в достатній мірі врахував характер, ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, не звернув уваги на невеликий розмір неправомірної вигоди і призначив занадто суворе покарання.

За таких обставин, колегія суддів вважає можливим зменшення розміру штрафу призначеного обвинуваченій.

Керуючись ст., ст. 404, 407 КПК України колегія суддів,

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Вирок Варвинського районного суду Чернігівської області від 01.11.2013 щодо ОСОБА_2 в частині призначеного покарання змінити.

Вважати ОСОБА_2 винною у вчиненні злочину передбаченому ч.2 ст. 368 КК України з призначенням покарання в розмірі 17000 грн. штрафу на користь держави.

Врешті цей вирок щодо ОСОБА_2 залишити без змін.

Ухвала може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом 3-х місяців з часу її проголошення.

СУДДІ:

В.І. Козак С.В. Воронцова В.Ф.Григор'єва