Рішення № 3713441, 13.05.2009, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"13" травня 2009 р.

Справа № 32/42-09-1108

За позовом: ЗАТ „Медико-інструментальний завод” Одеська область, м. Білгород-Дністровський;

до відповідача: ПП „Агентство-2500” Одеська область, м. Білгород-Дністровський;

про стягнення 25 581,20 грн., розірвання договору оренди та зобов’язання повернути майно.

Суддя Грабован Л.І.

Представники сторін:

від позивача: Стрельников Б.Ф. голова правління;

від відповідача: Журавель В.О. за довіреністю №1/1Б від 01.01.2009р.

Суть спору: про стягнення 25 581,20 грн., розірвання договору оренди та зобов’язання повернути майно.

Позивач - ЗАТ „Медико-інструментальний завод” звернувся до суду із позовом до відповідача ПП „Агентство-2500” з врахуванням доповнення до позову від 08.04.2009р., в якому просить стягнути з ПП „Агентство-2500” на його користь заборгованість по орендним платежам в сумі 25 581,20 грн. по договору оренди технологічного обладнання №39 від 01.10.2003р., розірвати договір оренди технологічного обладнання №39 від 01.10.2003р., укладеного між ЗАТ „Медико-інструментальний завод” та ПП „Агентство-2500” та зобов’язати ПП „Агентство-2500” повернути на користь ЗАТ „Медико-інструментальний завод” з орендного користування майно, а саме: технологічне обладнання, передане згідно акту приймання-передачі від 01.11.2003р. та згідно договору оренди №39 від 1.10.2003р. і додатку №1 до договору оренди.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що згідно договору оренди технологічного обладнання №39 від 1.10.2003р., укладеного між ЗАТ „Медико-інструментальний завод” та ПП „Агентство-2500”, останньому передано в тимчасове користування на умовах оренди технологічне обладнання загальною вартістю 639 525,76 грн. Обов’язки орендаря відповідачем належним чином не виконуються, рахується заборгованість по орендній платі з листопада 2005р. по лютий 2009р. в сумі 25 581,20 грн. Посилаючись на неоплату орендної плати на протязі декількох років позивач просить згідно п.10.3 договору розірвати його. Листом №30 від 23.03.2007р. позивач повідомляв відповідача про наявність підстав для розірвання договору та просив повернути майно, відповіді не отримав.

Відповідач у засіданні суду усно пояснив, що позовні вимоги не визнає, оскільки, по-перше, у провадженні господарського суду Одеської області з 25.07.2007р. знаходиться справа про банкрутство ПП „Агентство-2500” та ухвалою від 25.07.2007р. введено мораторій на задоволення вимог кредиторів; по-друге, не погоджується із сумою нарахованих орендних платежів, оскільки вважає, що вона не відповідає умовам договору; по-третє, пояснює, що не має можливості повернути майно, передане в оренду по договору, оскільки на нього накладено арешт виконавчою службою в рамках виконавчого провадження.

Відзив на позов відповідач не надав у зв’язку з чим справу розглянуто за наявними в ній матеріалами у відповідності зі ст.75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін та дослідивши подані докази у їх сукупності, суд встановив:

01.10.2003р. між ЗАТ “МІЗ” (орендодавець) та ПП “Агентство 2500” (орендар) було укладено договір оренди технологічного обладнання №39, відповідно до умов розділів 1, 2 та п. 9.1 якого Орендодавець передає строком до 31.12.2008р., а орендар –приймає в оренду з метою здійснення виробничої діяльності, згідно статуту орендаря, технологічне обладнання. Обладнання передається в оренду по акту приймання-передачі, в якому вказується технічний стан обладнання, що передається. Обладнання вважається переданим в оренду з дати підписання акту приймання-передачі у відповідності до Переліку №1, який є невід’ємною частиною даного договору. (п.3.1,3.2 договору).

Розділом 4 договору передбачаються умови повернення обладнання з оренди, яке здійснюється по акту повернення, який підписується сторонами не пізніше 15 днів з моменту припинення дії договору. Повернення обладнання здійснюється силами та коштами орендатора.

Згідно п.8. 1 договору встановлено, що орендна плата залежить від складу обладнання, що орендується та вказана в „переліку обладнання, переданого в оренду” (додаток№1).

Пунктом 9.2 договору передбачено, що, якщо сторони не узгодили свої наміри змінити чи розірвати цей договір за один місяць до його закінчення, то він вважається пролонгованим на наступний п’ятирічний термін.

У додатку №1 до договору №39 від 01.10.2003р. вказано перелік майна, яке передано в оренду, балансова вартість майна у сумі 639 525,76 грн., та встановлена орендна плата у розмірі 1% від балансової вартості на рік, тобто 6395,30 грн., або 532,94 грн. на місяць плюс ПДВ.

01.11.2003р. сторонами підписано акт приймання-передачі обладнання в оренду.

У відповідності до ст. 260 ЦК УРСР від 18.07.1963р. (із змінами та доповненнями, які діяли на час укладення договору №39 від 01.10.2003р), в разі продовження користування майном після закінчення строку договору при відсутності заперечень з боку наймодавця договір вважається поновленим на невизначений строк і кожна з сторін вправі в будь-який час відмовитись від договору, попередивши про це другу сторону за один місяць.

З матеріалів справи вбачається, що ЗАТ “МІЗ” не зверталось на адресу ПП “Агентство 2500” з заявою про припинення договору №39 від 01.10.2003р., що підтверджено сторонами у судовому засіданні, у зв’язку з чим останній вважається поновленим в порядку, передбаченому ст. 260 ЦК УРСР від 18.07.1963р. та п. 9 2 договору.

Згідно вимог п. 1 ч. 1 ст. 265 ЦК УРСР від 18.07.1963р. (із змінами та доповненнями, які діяли на час укладення договорів оренди), орендар зобов’язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.

Аналогічна норма щодо обов’язковості сплати орендарем орендних платежів у встановленому договором найму розмірі та строки міститься і у ст. 762 ЦК України.

Так, відповідно до умов п. 8.3 договору оренди технологічного обладнання №39 від 01.10.2003р., додатку №1 до нього, відповідач зобов’язувався сплачувати оренду плату, розмір якої складає 1% від балансової вартості орендованого майна (що дорівнює 6.395,30 грн. на рік або 532,94 грн. в місяць), щомісяця до 25 числа поточного місяця шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок орендодавця або їх сплати готівкою у касу орендодавця.

Відповідно до вимог ст.ст. 161, 162 ЦК УРСР від 18.07.1963р. (із змінами та доповненнями), зобов’язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону договору, а при відсутності таких вказівок –відповідно до вимог, що звичайно ставляться. При цьому, одностороння відмова від виконання зобов’язання не допускається.

Рішенням господарського суду Одеської області у справі №16/440-05-9925 від 23.01.2006р. з ПП „Агентство 2500” на користь ЗАТ „МІЗ” стягнуто 14 709,19 грн. заборгованості по орендній платі по договору №39 від 01.10.2003р. за період з листопада 2003р. по жовтень 2005р.

Як вбачається з розрахунку, доданого позивачем до заяви від 10.01.2006р., ПП “Агентство 2500” протягом терміну дії договору оренди №39 від 01.10.2003р. договірні зобов’язання із здійснення орендних платежів виконувались частково, внаслідок чого за період з листопада 2005 року по лютий 2009р. за орендарем утворилась заборгованість по договору №39 від 01.10.2003р. на суму у розмірі 25 581,20 грн., яку ПП “Агентство 2500” у добровільному порядку погашено не було. Відповідачем вказана обставина спростована не була.

Згідно ст. 599 Цивільного кодексу України від 16.01.2003р. №435-ІV, який набрав чинності з 01.01.2004р., за загальним правилом зобов’язання припиняється виконанням, поведеним належним чином.

Приймаючи до уваги ті обставини, що орендарем прийняті на себе зобов’язання із здійснення орендних платежів по договорам оренди №39 від 01.10.2003р. належним чином (у повному обсязі) виконані не були; сторони не узгодили свої наміри щодо розірвання договору за місяць до його припинення; майно орендодавцю не поверталось, договір вважається пролонгованим на п’ять років, тому суд доходить висновку про те, що правовідносини між сторонами по справі продовжують існувати, у зв’язку з чим спір, яких виник між сторонами підлягає вирішенню згідно вимог ЦК України від 16.01.2003р. в силу п. 4 Прикінцевих та перехідних положень даного Кодексу.

У відповідності до ч. 2 ст. 509 ЦК України зобов’язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу, у тому числі і з договорів. Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Крім того, відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України, зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Одностороння відмова від виконання зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається. В свою чергу, відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Частина 1 ст. 782 ЦК України надає наймодавцю право відмовитись від договору найму і вимагати повернення речі, якщо наймач не вносить плату за користування річчю протягом трьох місяців підряд.

Згідно з ч.1 ст. 785 ЦК України у разі припинення договору найму наймач зобов’язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Відповідно до вимог ст.ст. 32, 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. При цьому, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Обґрунтовуючи у позові заявлені до відповідача вимоги позивач підтвердив викладені факти, як того вимагають 33, 34 ГПК України, якими передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень та обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідачем не надано доказів, які б спростовували доводи позивача, та судом встановлено факт порушення відповідачем умов договору. В порядку, передбаченому ч.ч.1, 2 статті 614 ЦК України, згідно якої особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом, особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання, відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання, відповідач доказів не надав.

Доводи відповідача щодо наявності справи про банкрутство та введеного мораторію на задоволення вимог кредиторів, у зв’язку чим він не визнає наявність боргу перед позивачем судом до уваги не приймаються, оскільки, мораторій на задоволення вимог кредиторів –це зупинення виконання боржником грошових зобов’язань і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов’язань, застосованих до прийняття рішення про введення мораторію. (ст. 1 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”), однак, ні вказаний Закон ні Господарський процесуальний кодекс не містить приписів стосовно заборони прийняття та розгляду та вирішення по суті судом позовної заяви до боржника, щодо якого порушено справу про банкрутство. При цьому суд враховує, що ухвалою від 13.05.2009р. провадження у справі №32-2/186-07-6312 про визнання банкрутом ПП „Агентство-2500” припинено.

Посилання відповідача на невідповідність нарахованої заборгованості суми орендної плати спростовуються матеріалами справи, про що зазначено раніше.

Пояснення відповідача щодо відсутності можливості повернути майно, переданого в оренду по договору, оскільки на нього накладено арешт виконавчою службою в рамках виконавчого провадження, не заслуговують на увагу суду, оскільки доказів наявності такого арешту відповідачем суду не надано.

При вказаних обставинах, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню частково, суд стягує з відповідача 22 383,55 грн. з врахуванням строку позовної давності, тривалість якої встановлена ст. 257 ЦК України в три роки, про застосування якої усно заявив відповідач у відповідності з ч.3 ст. 267 ЦК України ( за 9 місяців 2006р., 2007,2008, 2 місяці 2009р.) розриває договір оренди №390 від 01.10.2003р. та зобов’язує відповідача повернути на користь позивача з орендного користування майно, а саме технологічне обладнання, передане згідно акту-приймання-передачі від 01.11.2003р. та згідно договору оренди №39 від 01.10.2003р. і додатку №1 до договору.

Витрати по сплаті держмита та витрати по сплаті послуг на ІТЗ судового процесу віднести за рахунок сторін пропорційно розміру задоволених вимог згідно ст.ст.44,49 ГПК України.

Керуючись ст.ст.44, 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1.Позовні вимоги задовольнити частково.

2.Стягнути з Приватного підприємства „Агентство-2500” (Одеська область, м. Білгород-Дністровський, вул. Першотравнева,77; код 25048752, р/р №2600130101328 ФВВАТ „Держощадбанк” м. Білгород-Дністровський” МФО 388034; 260011028 Одес ОД „Райффазен Банк Аваль” м. Одеса МФО 328351 ; №2600030201328 ФВ ВАТ „Держощадбанк” м. Білгород-Дністровський МФО 388034; р/р №26002301510813, №260533014677, №26000303510813, №26009304510813, №26068301510813, №26008305510813 ФВПІБ м. Білгород-Дністровський МФО 328458; №26000671592550, №26009671592551, №26008671592552, №26007671592553, Одеська обл. Факб.Соц.Роз „Укрсоцбанк” МФО 328016; №26058060032789, №26003060032789 ФКБ Южне ГРУ ЗАТ „Приватбанк” м. Одеса,МФО 328704) на користь Закритого акціонерного товариства „Медіко- інструментальний завод” (Одеська область, м.Білгород-Дністровський, вул. Маяковського,59; р/р 26001301510007 МФО 328428, код ОКПО 14315397) 22 383 (двадцять дві тисячі триста вісімдесят три) гривні 55 коп. боргу по орендній платі, 224 (двісті двадцять чотири) грн. 00 коп. витрат по держмиту та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.Розірвати договір оренди технологічного обладнання №39 від 01.10.2003р., укладений між Закритим акціонерним товариством „Медико-інструментальний завод” та Приватним підприємством „Агентство-2500”.

4.Зобов’язати Приватне підприємство „Агентство-2500” (Одеська область, м. Білгород-Дністровський, вул. Першотравнева,77; код 25048752 повернути на користь Закритого акціонерного товариства „Медіко-інструментальний завод” (Одеська область, м.Білгород-Дністровський, вул. Маяковського,59; код ОКПО 14315397) з орендного користування майно, а саме: технологічне обладнання, передане згідно акту-приймання-передачі від 01.11.2003р. та згідно договору оренди №39 від 01.10.2003р. і додатку №1 до договору.

5.Стягнути з Приватного підприємства „Агентство-2500” (Одеська область, м. Білгород-Дністровський, вул. Першотравнева,77; код 25048752, р/р №2600130101328 ФВВАТ „Держощадбанк” м. Білгород-Дністровський” МФО 388034; №260011028 Одес ОД „Райффазен Банк Аваль” м. Одеса МФО 328351; №2600030201328 ФВ ВАТ „Держощадбанк” м. Білгород-Дністровський МФО 388034; р/р №26002301510813, №260533014677, №26000303510813, №26009304510813, №26068301510813, №26008305510813 ФВПІБ м. Білгород-Дністровський МФО 328458; №26000671592550, №26009671592551, №26008671592552, №26007671592553, Одеська обл. Факю.Соц.Роз „Укрсоцбанк” МФО 328016; №26058060032789, №26003060032789 ФКБ Южне ГРУ ЗАТ „Приватбанк”м. Одеса,МФО 328704) на користь Державного бюджету України (р/р №31114095700008, одержувач ГУДКУ в Одеській області, МФО 858011, код ЄДРПОУ 23213460, код бюджетної класифікації 22090200, символ звітності 095) державне мито у сумі 170 (сто сімдесят) грн. 00 коп.

6.В решті позовних вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає чинності відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Накази видати у відповідності зі ст.116 ГПК України.

Суддя Грабован Л.І.