Рішення № 3713378, 12.05.2009, Господарський суд Полтавської області

36000, м.Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

12.05.2009р. Справа № 14/52

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтеркабель Київ", адреса місцезнаходження: вул. Садова, 2, с. Дмитрівка, Києво-Святошинський район, Київська область, 08112; поштова адреса: пр-т Перемоги, 128/2, а/с 71, м. Київ, 03115

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕСТ Плюс", фактична адреса: вул. Довженка, 2 Е, м. Полтава, 36002; юридична адреса: вул. Котляревського, 24, к. 21, м. Полтава, 36000

про стягнення 35763,19 гривень

Суддя Іваницький О.Т.

Представники:

від позивача: Брацюнь С.О., дов. б/н від 10.04.2009 р.

від відповідача: Бондаренко О.А., дов. № 36/1 від 13.02.2009 р.

Справа слухається після перерви, оголошеної в судовому засіданні 21.04.2009 року.

СУТЬ СПОРУ: розглядається позовна заява про стягнення заборгованості та пені в сумі 35763,19 гривень відповідно до договору № 6395 від 22.09.2008 року, з яких сума основного боргу складає 31811,83 гривень та пеня 3951,36 гривень, а також клопотання Позивача про уточнення позовних вимог від 12.05.2009 р. (вхід. № 06133 від 12.05.2009 р. канцелярії суду - в матеріалах справи) до суми 31811,83 гривень.

06.04.2009 р. за вхід. № 04639 канцелярії суду від Позивача поступило клопотання № 436/1.1-07 від 02.04.2009 р. про забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно або грошові кошти відповідача, а також шляхом заборони відповідачу провадити будь-які дії, спрямовані на відкриття нових рахунків задля ухилення від виконання судового рішення та безпідставного переводу грошових коштів з основного рахунку на нові та/чи/або будь-які інші витрати.

Суд, здійснивши оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу, дійшов висновку, що клопотання позивача про вжиття заходів забезпечення позову задоволенню не підлягали

Рішення приймається після перерви, оголошеної в судовому засіданні 21.04.2009 року.

Відповідач у своєму відзиві на позовну заяву № 118 від 12.05.2009 р. (вхід. № 06092 від 12.05.2009 р. канцелярії суду - в матеріалах справи) вимог позивача не визнає і просить суд відмовити в їх задоволені в повному обсязі.

Позивач у судове засідання 12.05.2009 р. подав клопотання про уточнення позовних вимог до суми 31811,83 гривень - суми основного боргу. Від стягнення пені в сумі 3951,36 гривень Позивач відмовився та просить суд провадження в цій частині припинити

Суд зазначене клопотання прийняв до розгляду та залучив до матеріалів справи.

Відповідно до частини четвертої статті 22 ГПК позивач вправі до прийняття рішення у справі, зокрема, зменшити розмір позовних вимог. Під зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти зміну (у бік зменшення) кількісних показників, у яких виражається позовна вимога, в тому числі ціни позову. Згідно з частиною третьою статті 55 ГПК ціну позову вказує позивач. Отже, у разі зменшення позовних вимог, якщо його прийнято господарським судом, має місце нова ціна позову, виходячи з якої й вирішується спір (див. п. 17 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 20.10.2006 р. N 01-8/2351 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році та в I півріччі 2006 року").

Таким чином, предметом спору є стягнення з Відповідача 31811,83 гривень - суми основного боргу за неналежне виконання умов договору № 6395 від 22.09.2008 року.

Розглянувши матеріали справи, подані сторонами у справі докази та заслухавши представників сторін суд встановив, що 22.09.2008 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Інтеркабель-Київ", с. Дмитрівка, Києво-Святошинський район, Київська область (надалі Позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ЕСТ Плюс", м. Полтава (надалі Відповідач) було укладено договір № 6395.

Відповідно до п. 1.1. вказаного договору Продавець (Позивач) зобов'язався передати у власність, а Покупець (Відповідач) прийняти та оплатити кабельно-провідникову продукцію. Згідно з п. 2.1. та 2.3. вказаного вище договору фактичний обсяг поставок визначається та фіксується в накладних на відпуск товару і право власності на товар (кабельно-провідникову продукцію) переходить від Продавця (Позивач) до Покупця (Відповідач) після підписання сторонами видаткових накладних.

Позивачем були належним чином виконані роботи по передачі у власність Відповідача кабельно-провідникової продукції, що підтверджується накладними (копії в матеріалах справи):

- № 2106 від 22.10.2008 р. на суму 16295,18 гривень (з урахуванням ПДВ);

- № 2107 від 22.10.2008 р. на суму 23482,96 гривень (з урахуванням ПДВ);

- № 2108 від 22.10.2008 р. на суму 2033,69 гривень (з урахуванням ПДВ).

При відвантаженні по рахунках № 1308 від 08.10.2008 р., № 1331 від 10.10.2008 р. та № 1374 від 15.10.2008 р. (копії в матеріалах справи) виникла заборгованість по оплаті за поставлену продукцію в сумі 41811,83 гривень.

Враховуючи те, що по рахунку № 1308 від 08.10.2008 р. Відповідачем була здійснена часткова оплата в сумі 10000,00 гривень, за Відповідачем рахується заборгованість в сумі 31811,83 гривень.

Листом від 13.11.2008 р. (факсокопія листа в матеріалах справи) Відповідач звернувся до Позивача з проханням відстрочити погашення виниклої заборгованості до 17.12.2008 р.

21.11.2008 р. за № 1680/11-07 Позивачем Відповідачу було направлено лист про відстрочку здійснення оплати за поставлену продукцію до 17.12.2008 р. за умови обов'язкової оплати пені, що буде нарахована відповідно до п. 6.2. вказаного вище договору.

В обумовлений строк Відповідач не сплатив суму виниклої заборгованості та пені, в зв'язку з чим Позивач направив Відповідачу претензію № 1849/1.1-07 від 17.12.2008 р. з вимогою про оплату виниклої заборгованості.

На момент розгляду справи по суті та прийняття рішення господарським судом Відповідач на претензію Позивача не зреагував, заборгованість в сумі 31811,83 гривень не погасив.

Згідно зі статтею 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до частини 1 статті 662 ЦК України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Статтями 509, 510 ЦК України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості. Сторонами у зобов'язанні є боржник і кредитор.

Відповідно до статей 526-527 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Стаття 599 ЦК України передбачає, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Вказана у позовній заяві сума основного боргу 31811,83 гривень підтверджується наявними у справі матеріалами та підлягає задоволені у повному обсязі.

Заперечення Відповідача, викладені ним у відзиві на позов, суд відхиляє, оскільки в матеріалах справи міститься підписаний обома сторонами акт звірки взаєморозрахунків від 08.05.2009 р. за період з 01.01.2008 р. по 08.05.2009 р. відповідно до якого за Відповідачем рахується заборгованість в сумі 31811,83 гривень.

В ході розгляду справи судом встановлено, що Позивачем квитанцією № 000080 від 15.01.2009 р. сплачено державне мито в сумі 395,00 гривень, що є більшим від того, яке необхідно було сплатити при подачі позовної заяви (загальна сума майна склала 35763,19 гривень). П.п. а) п. 2 ч. 1 ст. 3 Декрету КМУ "Про державне мито" від 21.01.1993 р. № 7-93 визначено, що із заяв майнового характеру сума позову складає 1 відсоток ціни позову, але не менше 6 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і не більше 1500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (1% від суми позову складає 357,63 гривень). Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 8 зазначеного вище Декрету КМУ сплачене державне мито підлягає поверненню частково або повністю у випадку внесення мита в більшому розмірі, ніж передбачено чинним законодавством, тому позивачу підлягає поверненню надлишково сплачене державне мито в сумі 37,37 гривень.

Позивач в обґрунтування позовних вимог надав належні докази (у матеріалах справи), які дають підстави суду задовольнити їх повністю та стягнути з Відповідача на користь Позивача заборгованість в сумі 31811,83 гривень, витрати по сплаті державного мита в сумі 357,63 гривень та 118,00 гривень витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Враховуючи викладене, матеріали справи, керуючись статтями 22, 33-34, 36, 43, 44-45, 49, 77, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕСТ Плюс", юридична адреса: вул. Котляревського, 24, к. 21, м. Полтава, 36000; фактична адреса: вул. Довженко, 2Е, м. Полтава, 36002 (р/р 26003060073767 в ПРУ КБ "Приватбанк", м. Полтава, МФО 331401, код ЄДРПОУ 34549163) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтеркабель-Київ", юридична адреса: вул. садова, 2, с. Дмитрівка, Києво-Святошинський район, Київська область, 08112; поштова адреса: пр-т Перемоги, 128/2, а/с 71, м. Київ, 03115 (р/р 26005030003661 в філії УніКредит Банк" в м. Києві, МФО 300744, код ЄДРПОУ 32739864) заборгованість в сумі 31811,83 гривень, витрати по сплаті державного мита в сумі 357,63 гривень та 118,00 гривень витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3. Видати Товариству з обмеженою відповідальністю "Інтеркабель-Київ" довідку про повернення державного мита з Державного бюджету України.

Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "Інтеркабель-Київ" юридична адреса: вул. садова, 2, с. Дмитрівка, Києво-Святошинський район, Київська область, 08112; поштова адреса: пр-т Перемоги, 128/2, а/с 71, м. Київ, 03115 (р/р 26005030003661 в філії УніКредит Банк" в м. Києві, МФО 300744, код ЄДРПОУ 32739864) надлишково сплачене державне мито в сумі 37,37 гривень.

Суддя О.Т. Іваницький