Рішення № 37133296, 11.02.2014, Господарський суд Чернівецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" лютого 2014 р. Справа № 926/1328/13.

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Захід Леон-Фарм» м.Івано-Франкцівськ

До фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 АДРЕСА_1

Про стягнення заборгованості в сумі 15188,64 грн.

Суддя С.М. Гушилик

За участю представників:

від позивача - Тимчук Ю.І. - представник (дов. від 10.02.2014р.)від відповідача - не з'явився

СУТЬ СПОРУ: Товариство з обмеженою відповідальністю «Захід Леон-Фарм» м.Івано-Франкцівськ 24.12.2013 року звернулося з позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 АДРЕСА_1 про стягнення заборгованості в сумі 15188,64 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що на підставі договору № 321 від 15.07.2011 року позивач поставив відповідачу продукцію - медичний товар на загальну суму 14223 грн., що підтверджено видатковими накладними. Відповідач згідно договору взяв на себе зобов'язання провести повний розрахунок за отриману продукцію, проте в порушення умов договору оплату провів частково, що призвело до виникнення заборгованості в сумі 14059,46 грн. За несвоєчасне виконання умов договору позивач нарахував відповідачу пеню за період з 20.06.2013р. по 18.12.2013р. в сумі 917,04 грн. та 3% річних в сумі 212,14 грн.

Також разом з позовною заявою позивач звернувся до суду з заявою про забезпечення позову шляхом накладення арешту на всі рахунки та інше майно відповідача.

Ухвалою суду від 25.12.2013 року порушено провадження у справі та призначено судове засідання на 15.01.2014 року. Цією ж ухвалою до розгляду було призначено і заяву позивача про забезпечення позову.

Ухвалою суду від 15.01.2014 року розгляд справи було відкладено на 29.01.2014 року в зв'язку з нез'явленням представників сторін та неподання останніми витребуваних доказів. Цією ж ухвалою було припинено провадження у в частині вимоги позивача про забезпечення позову в зв'язку з відмовою останнього від зазначеної вимоги.

29.01.2014 року від позивача надійшло клопотання про розгляд справи без участі його представника у зв'язку з його відрядженням. В цьому ж клопотанні позивач зазначив, що відповідач 23.01.2014 року частково здійснив оплату суму боргу в розмірі 2000 грн.

Ухвалою суду від 29.01.2014 року розгляд справи було відкладено на 11.02.2014 року в зв'язку з нез'явленням представників сторін та неподання останніми витребуваних доказів.

В судовому засіданні представник позивача надав для огляду оригінали видаткових накладних та довідку про зарахування судового збору в дохід державного бюджету.

Як вбачається із витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців місцезнаходженням фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 є АДРЕСА_1. Вся судова кореспонденція по даній справі, яка надсилалась відповідачу, була надіслана за вищезазначеною адресою.

Відповідач в судове засідання повторно не з'явився хоч і був належним чином повідомлений про час, дату і місце слухання справи, відзив на позовну заяву не подав і причин своєї неявки суду не повідомив.

Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Разом з тим, нез'явлення представника відповідача в судове засідання не перешкоджає вирішенню спору по суті, справу може бути розглянуто без його участі за наявними в ній матеріалами.

Враховуючи, що розгляд справи було відкладено в зв'язку з нез'явленням відповідача, суд дійшов висновку, що підстав для повторного відкладення розгляду справи в зв'язку з нез'явленням представника відповідача, який був належним чином повідомлений про час і місце судового засідання, суд не вбачає, а відтак справа розглядається по суті за матеріалами наданими позивачем.

Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна вимога, дослідивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд -

ВСТАНОВИВ:

15.07.2011 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Захід Леон-Фарм» (Постачальник) та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (Покупець) було укладено договір поставки № 321 (далі - Договір).

За умовами п.1.1 Договору позивач взяв на себе зобов'язання поставити відповідачу продукцію, а саме: медичний товар, а останній зобов'язався прийняти вказану продукцію та оплатити її.

Відповідно до п.п.4.1, 4.2 Договору поставка товару здійснюється на умовах FCAвідповідно до офіційних правил тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати «Інкотермс» 2000., поставка товару може здійснюватись партіями. Про поставку відповідної партії товару Сторони оформляють видаткову накладну, яка є невід'ємною частиною цього Договору.

Разом з поставкою товару Постачальник надає Покупцеві видаткову накладну та у разі необхідності податкову накладну. Після отримання видаткової накладної Покупець зобов'язаний негайно її підписати та направити Постачальнику. В разі неотримання Постачальником належним чином оформленої зі сторони Покупця видаткової накладної на протязі 15 днів видаткова накладна вважається такою, що підписана Покупцем, а товар вважається прийнятим Покупцем (4.3 Договору).

Згідно з розділом 7 Договору сторони узгодили, що розрахунки між сторонами здійснюються у національній валюті України - гривні, шляхом перерахування покупцем грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника, протягом 3 днів з моменту виставлення рахунку на відповідну партію товару або з моменту отримання відповідної партії товару.

Пунктом 9.2 Договору сторони визначили, що за прострочення платежу покупець сплачує Постачальнику пеню в розмірі 0,1% від суми заборгованості, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період заборгованості, за кожен день прострочення.

Дані про визнання зазначеного Договору у встановленому законом порядку недійсним відсутні.

Статтею 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до частини 1 статті 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Позивач умови договору виконав, а саме: позивач поставив відповідачу продукцію - медичний товар на загальну суму 14223,47 грн., що підтверджено видатковими накладними за період з 24.05.2013р. по 01.07.2013р. в кількості 41 шт., підписаними та скріпленими печаткою приватного підприємця ОСОБА_1.

Відповідач в порушення умов договору оплату провів частково на суму 164,01 грн., що призвело до виникнення заборгованості в сумі 14059,46 грн.

Статтею 509 Цивільного кодексу України визначено, що зобов'язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Статтею 693 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, у строк, - визначений відповідно до ст.530 цього Кодексу.

Статтею 526 Цивільного кодексу України, що кореспондується із ст.193 Господарського кодексу України передбачено, що зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, однак відповідач неналежним чином виконав свій обов'язок щодо проведення розрахунку за отриманий товар, що стало підставою для нарахування штрафних санкцій.

Згідно ч. 1 ст. 548 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

Під неустойкою (штрафом, пенею), відповідно до статті 549 цього Кодексу розуміється грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Зокрема, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

При цьому, частиною 6 статті 231 ГК України визначено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Пунктом 6 статті 232 Господарського кодексу України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня коли зобов'язання мало бути виконано.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позивач правомірно нарахував відповідачу пеню за період з 20.06.2013р. по 18.12.2013р. в сумі 917,04 грн.

Згідно ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений законом або договором, а тому з відповідача слід стягнути 3% річних в сумі 212,14 грн. за період з 28.05.2013р. по 18.12.2013р.

Враховуючи те, що після звернення з позовом (24.12.2013р.) відповідач частково сплатив (23.01.2014р.) суму боргу в розмірі 2000 грн., провадження у справі в цій частині слід припинити.

Таким чином, оскільки позивачем доведено невиконання відповідачем договірних зобов'язань по оплаті отриманої продукції, позовні вимоги підлягають задоволенню частково, а саме стягненню підлягає заборгованість в сумі 12059,46 грн., пеня в сумі 917,04 грн. та 212,14 грн. 3% річних.

Судові витрати віднести на відповідача, з вини якого спір безпідставно доведено до розгляду судом.

Керуючись п.1-1ст.80, ст. ст. 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 АДРЕСА_1 (код НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Захід Леон-Фарм» м.Івано-Франкцівськ, вул.Залізнична, 9-А, (код 36733143) - 12059,46 грн. боргу, 917,04 грн. пені, 212,14 грн. 3% річних та 1720,50 грн. судового збору.

3. В решті позовних вимог провадження у справі припинити.

Повне рішення складено 12.02.2014 року

Суддя С.М.Гушилик