Постанова № 37133156, 06.02.2014, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 лютого 2014 р. Справа №805/17614/13-а

приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 13 год. 08 хв.

Донецький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Зінченка О.В.,

при секретарі судового засідання Ковиліній А.А.,

з участю представників:

позивача - Латиша С.В., Неголюка К.О., Полегенької Ю.М.,

відповідача - Полякова С.М., Червоної Л.В.,

третьої особи - Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Красноармійську Донецької області - Іванова І.Ю.,

третьої особи - ОСОБА_7 - ОСОБА_8,

третьої особи - ОСОБА_9 - не з'явилась,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Державного підприємства «Донецька залізниця» до Територіального управління Держгірпромнагляду у Донецькій області, за участю третіх осіб - Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в місті Красноармійську Донецької області, ОСОБА_7, ОСОБА_9, про визнання протиправними дій Територіального управління Держгірпромнагляду України в Донецькій області щодо складання акту про нещасний випадок, пов'язаний з виробництвом від 06 вересня 2013 року за формою Н-1, зобов'язання Територіального управління Держгірпромнагляду у Донецькій області вчинити певні дії, -

в с т а н о в и в :

У грудні 2013 року Державне підприємство «Донецька залізниця» (далі - позивач, ДП «Донецька залізниця») звернулось до Донецького окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Територіального управління Держгірпромнагляду у Донецькій області (далі - відповідач, ТУ Держгірпромнагляду у Донецькій області), третьої особи - Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Красноармійську Донецької області, про визнання протиправними дії Територіального управління Держгірпромнагляду у Донецькій області, в особі голови комісії із спеціального розслідування - посадової особи Червоної Л.В., з визнання нещасного випадку зі смертельним наслідком, що стався 30 травня 2013 року з помічником машиніста тепловозу локомотивного депо Красноармійськ Державного підприємства «Донецька залізниця» ОСОБА_10, таким, що пов'язаний з виробництвом, та складання за даним нещасним випадком акту про нещасний випадок, пов'язаний з виробництвом за формою Н-1, зобов'язання Територіального управління Держгірпромнагляду у Донецькій області вчинити певні дії, а саме: скасувати акт № 1 про нещасний випадок, пов'язаний з виробництвом від 06 вересня 2013 року за формою Н-1, що стався 30 травня 2013 року з ОСОБА_10, а також змінити акт проведення спеціального розслідування нещасного випадку від 06 вересня 2013 року за формою Н-5 та визнати нещасний випадок таким, що не пов'язаний з виробництвом.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що 30 травня 2013 року стався смертельний нещасний випадок з помічником машиніста тепловозу локомотивного депо Красноармійськ Державного підприємства «Донецька залізниця» - ОСОБА_10. Відповідно до Наказу територіального управління Держгірпромнагляду України в Донецькій області № 604 від 31 травня 2013 року призначена комісія зі спеціального розслідування нещасного випадку зі смертельним наслідком, головою зазначеної комісії з розслідування призначено посадову особу ТУ Держгірпромнагляду - головного державного інспектора з охорони праці відділу розслідувань нещасних випадків та аварій - Чернову Лілію В'ячеславову. За результатами вказаного розслідування нещасного випадку комісією з розслідування визнано нещасний випадок таким, що пов'язаний з виробництвом, на підставі чого комісією складено Акт проведення спеціального розслідування нещасного випадку, що стався 30 травня 2013 року о 22 години 07 хвилин на локомотивному депо Красноармійськ ДП «Донецька залізниця» за формою Н-5 від 06 вересня 2013 року (далі - акт Н-5), а також акт про нещасний випадок, пов'язаний з виробництвом за формою Н-1 від 06 вересня 2013 року (далі - акт Н-1). Зазначені акти підписані з окремими думками чотирьох членів комісії. Позивач зазначає, що відповідно до згаданого акту за формою Н-1 комісією з розслідування встановлено, що 30 травня 2013 року машиніст тепловозу ОСОБА_12 та помічник машиніста ОСОБА_10 прибули на роботу в локомотивне депо Красноармійськ о 16 годині 30 хвилин, та відповідно до встановленого порядку медичного огляду пройшли без зауважень медичний огляд у фельдшера залізничної лікарні по станції Красноармійськ - ОСОБА_13, а також передрейсовий інструктаж у виконуючого обов'язки чергового по депо ОСОБА_14, потім локомотивна бригада прослідувала на 7 колію станції Красноармійськ для приймання тепловозу 2ТЭ116-№594. Позивач зауважує, що як вбачається зі слів машиніста тепловозу ОСОБА_12, прийнявши згаданий локомотив, помічник машиніста ОСОБА_10 переодягнувся у формений одяг в кабіні тепловозу (для чого передбачена шухлядка) в оливкового кольору футболку, брюки та тапочки. Прослідкувавши станцію Чунишине помічник машиніста тепловозу ОСОБА_10 запропонував машиністу тепловозу ОСОБА_12 відсвяткувати його день народження та дістав з сумки пляшку вина, на що останній погодився та протягом слідування до станції Цукуриха - локомотивна бригада розпила пляшку вина. Прибувши о 21 год. 56 хв. на другу колію станції Курахівка, машиніст тепловозу ОСОБА_12 отримав команду по поїзному радіозв'язку від чергової по станції ОСОБА_15 на відчеплення 22 вагонів та перестановки 23 вагонів, що залишилися на 5 колії станції. Отже, о 21 год. 58 хв. складач поїздів станції Курахівка - ОСОБА_16 відчепив 22 вагони і виїхав за стрілочний перевід № 5, після переводу стрілки складачем поїздів ОСОБА_16 та по команді чергової по станції ОСОБА_17 вищезгадана локомотивна бригада локомотивом 2ТЭ116-594 витягувала останні 23 вагони поїзда за стрілочний перевід № 5 на колію № 33 для осаджування їх на 5 колію. Складач поїздів ОСОБА_16 після переводу стрілки знаходився на хвостовому вагоні та зв'язок між ним та машиністом здійснювався по радіозв'язку через чергову по станції. У подальшому, після здійснення витягування групи вагонів з 2-ї колії на 33-тю о 22 год. 02 хв., згідно даних швидкостемірної стрічки, машиніст ОСОБА_12 почав виконувати осадження вагонів на 5-ту колію, повторивши команду чергової по станції. Помічник машиніста ОСОБА_10 висунувся у вікно, спостерігав за маневрами зліва. ОСОБА_12 піднявшись, тримав одну руку на ручці крана ум. № 394, а другу - на кнопці «маневрів», висунув голову у вікно, так як у дзеркалі заднього виду погана видимість. При цьому втратив зоровий контакт з помічником машиніста тепловозу. З цього моменту ОСОБА_12 помічника більше не бачив і не чув звуків його пересування. Приблизно через 2 хвилини (після того, як машиніст останній раз бачив помічника ОСОБА_10) ОСОБА_12 звернувся до ОСОБА_10 з питанням про стан поїзда з лівої сторони, але не отримавши відповіді, озирнувся та побачив, що помічника тепловозу ОСОБА_10 не має в кабіні. В цей час машиніст тепловозу ОСОБА_12 побачив, як з даху локомотива на залізничну колію щось впало, він зупинив потяг (згідно даних швидкостемірної стрічки зупинка - 22 год. 04 хв.), зійшов з локомотива та побачив на колії помічника машиніста - ОСОБА_10, який був без свідомості. Отже, позивач зазначає, що Комісією з розслідування нещасного випадку не вдалось встановити в який спосіб та з якою метою помічник машиніста тепловозу потрапив на дах тепловозу під час його руху, що заборонено вимогами Інструкції ЦТК-8/1-26 «Типової інструкції з охорони праці для локомотивних бригад», Інструкції з охорони праці № 81 для помічника машиніста тепловоза серії 2ТЕ-116,ЧМЕ-3. Також позивач вказав, що згідно з висновками експерта Красноармійського відділення СМЕ бюро судово - медичної експертизи Донецького У03 № 257 від 03 липня 2013 року, помічник машиніста тепловозу ОСОБА_10 знаходився в стані сильного алкогольною оп'яніння (наявність спирту етилового 2,96 г/л в крові, в сечі - 4,23 г/л). З урахуванням наведеного, Комісія з розслідування нещасного випадку встановила, що причинами настання нещасного випадку є певні організаційні та психофізіологічні фактори.

Позивач зазначає, що технічні причини настання нещасною випадку комісією не встановлені. Комісія з розслідування нещасною випадку дійшла висновку, що відповідно до пункту 15(2) «Порядку проведення розслідуванні» та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 листопада 2011 року № 1232, нещасний випадок слід визнати таким, що пов'язаний з виробництвом, скласти акт за формою Н-1 про нещасний випадок, що стався з ОСОБА_10, та взяти на облік у локомотивному депо Красноармійськ Державного підприємства «Донецька залізниця».

З урахуванням викладеного Державне підприємство «Донецька залізниця» вважає протиправними дії відповідача в особі посадової особи Червоної Л.В. з визнання даного нещасного випадку таким, що пов'язаний з виробництвом, та складанням за ним акта про нещасний випадок, пов'язаний з виробництвом форми Н-1, а акт № 1 про нещасний випадок, пов'язаний з виробництвом від 06 вересня 2013 року форми Н-1, що стався 30 травня 2013 року з ОСОБА_10, таким, що підлягає скасуванню з наступних підстав.

По - перше, у розділі 4 акту проведення спеціального розслідування від 06 вересня 2013 року форми Н-5 вказано наявність організаційних причин настання нещасного випадку, однією з яких є невиконання вимог Інструкцій з охорони праці помічником машиніста тепловозу, що виразилося у підійманні на покрівлю тепловозу під час його руху, що не обумовлено технологічним регламентом, босоніж без спеціального взуття (черевики шкіряні), чим порушено пункти 3.4.3, 1.47.6 «Інструкції для помічника машиніста тепловоза серії 2ТЕ116,ЧМЕЗ» №81, затвердженої наказом начальника локомотивного депо Красноармійськ № 605 від 11 травня 2012 року.

Проте, позивач вказує що підприємство-роботодавець організаційно та повністю забезпечило належне навчання ОСОБА_10 спеціальним інструкціям з експлуатації тягового рухомого складу, охорони праці, правилам електробезпеки. ОСОБА_10 в свою чергу успішно здавав іспити з перевірки знань зазначених інструкцій і правил, про що свідчать наявні на підприємстві протоколи перевірки знань, проходив всі необхідні інструктажі з охорони праці та, як відомо з матеріалів розслідування, ОСОБА_10 з'явився на роботу у форменому одязі, тобто підприємством йому були видані повні комплекти форменого одягу та взуття, що передбачено Інструкцією з охорони праці. Окрім того, дах тепловозу не є робочим місцем помічника машиніста тепловозу, комісією з розслідування достеменно встановлено, що знаходження потерпілого (помічника машиніста тепловозу), який у цей час знаходився у стані сильного алкогольного сп'яніння у момент, що передував нещасному випадку, не був викликаний виробничою необхідністю, технологічним регламентом та технічним станом тягового рухомого складу, відповідного завдання від машиніста тепловозу він не отримував, тобто в момент, який передував нещасному випадку ОСОБА_10 своїх трудових обов'язків не виконував, так як відповідно до пунктів 3.21 та 3.22 «Інструкції для помічника машиніста тепловоза серії 2ТЕ116, ЧМЕЗ» № 81, затвердженої наказом начальника локомотивного депо Красноармійськ від 11 травня 2012 року № 605, з якою під розпис був ознайомлений ОСОБА_10, підніматися на покрівлю тепловозу забороняється.

Іншою організаційною причиною вказано невиконання вимог інструкції машиністом тепловозу, що виразилося у відсутності контролю за знаходженням помічника машиніста в робочій кабіні управління під час руху тепловозу по території станції, контролю за діями складу локомотивної бригади (помічника машиніста тепловоза), виконанням ними своїх трудових обов'язків чим порушено пункти 3.14, 3.18.3 Інструкції ЦТ - 0106 «Інструкція локомотивній бригаді», затвердженої наказом Укрзалізниці № 876ЦЗ від 22 листопада 2004 року, але як вбачається з матеріалів розслідування та пояснень машиніста ОСОБА_12, останній перебуваючи в кабіні працюючого локомотива, за дверима якого знаходиться дизель-агрегатне приміщення, в якому гуркоче дизель величезних розмірів (вище росту людини і в довжину близько 5 метрів), втратив з помічником машиніста у цей момент зоровий контакт приблизно на 2 хвилини, що було викликано необхідністю виконання маневрової роботи, а, відповідно, і відволіканням уваги від помічника машиніста, висунувшись у вікно і спостерігаючи за маневром тепловоза, не почув та не міг почути як помічник машиніста покинув кабіну тепловозу. Дана обставина не залежала від волі машиніста ОСОБА_12 та вказує на те, що помічник машиніста ОСОБА_10 перебуваючи в стані сильного алкогольного сп'яніння вийшов з кабіни тепловоза з невідомою, не обумовленою технологічним процесом і виробничою необхідністю метою, порушивши вимоги нормативно-правових актів з охорони праці виліз на дах тепловоза, що рухався в той момент, в результаті чого був смертельно травмований електричним струмом високовольтної лінії, та впав з даху тепловоза.

Таким чином, позивач вважає, що організаційні причини настання нещасного випадку з ОСОБА_10 відсутні, викладення їх у акті форми Н-5 не відповідає дійсним обставинам справи та вимогам законодавства.

По - друге, відповідно до статті 14 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, що спричинили втрату працездатності» нещасний випадок - це обмежена в часі подія або раптовий вплив на працівника небезпечного виробничого фактора чи середовища, що сталися у процесі виконання ним трудових обов'язків, внаслідок яких заподіяно шкоду здоров'ю або настала смерть.

Підпунктом 4 пункту 16 Порядку розслідування нещасного випадку визначено, що до однієї з обставин, за яких нещасні випадки не визнаються такими, що пов'язані з виробництвом, є алкогольне, токсичне чи наркотичне сп'яніння, не зумовлене виробничим процесом, що стало основною причиною нещасного випадку за відсутності технічних та організаційних причин його настання, що підтверджено відповідним медичним висновком.

Згідно Правил внутрішнього трудового розпорядку локомотивного депо Красноармійськ, з якими потерпілий був ознайомлений під розпис, що розроблені і затверджені роботодавцем на виконання своїх обов'язків щодо забезпечення трудової дисципліни і доведені до всіх працівників, а так само положеннями нормативних документів з охорони праці, працівники несуть особисту відповідальність за дотримання трудової, виробничої дисципліни, в тому числі, в першу чергу за вживання алкогольних напоїв на робочому місці в робочий час.

Алкогольне сп'яніння ОСОБА_10 у момент настання з ним нещасного випадку підтверджено висновком експерта Красноармійського відділення СМЕ бюро судово - медичної експертизи Донецького У03 № 257 від 03 липня 2013 року: наявність спирту етилового 2,96 г/л в крові, в сечі 4,23 г л, що відповідає сильному ступеню алкогольного сп'яніння.

Отже, позивач зазначає, що знаходження ОСОБА_10 на даху тепловоза у стані сильного алкогольного сп'яніння не було зумовлене виробничим процесом, ніяких технічних несправностей, які б могли викликати необхідність виходу помічника машиніста на дах локомотива встановлено не було, відповідного завдання від машиніста потерпілий не отримував. Таким чином, зважаючи на те, що ОСОБА_10 успішно здавав іспити з перевірки знань спеціальних інструкцій і експлуатації тягового рухомою складу, охорони прані, правил електробезпеки, що свідчить про його обізнаність цим інструкціям та правилам, проходив усі необхідні інструктажі з охорони праці, під розпис був ознайомлений з Правилами внутрішнього трудового розпорядку підприємства, якими заборонено розпивати алкоголь на роботі. За даних обставин, комісія з розслідування повинна була врахувати, що не перебуваючи б у стані сильного алкогольного сп'яніння та контролюючи в той момент свої дії, потерпілий не порушив би вищевказані інструкції та правила, не виліз би на дах тепловоза, що здійснює маневри під лініями високовольтних електропередач, знаючи і розуміючи, що це заборонено і смертельно небезпечно. Отже, позивач зауважив, що все це вказує на алкогольне сп'яніння потерпілого, як на основну причину нещасного випадку, а вже як на супутню - порушення потерпілим робочих інструкцій в результаті сп'яніння. Також та обставина, що ОСОБА_10 перебуваючи в стані сильного алкогольного сп'яніння, не контролюючи своїх дій, виліз на дах тепловоза, і він знав, що це заборонено, але, напевно, допускав (що є недбалістю) у такому стані, що нічого з ним не трапиться, хоча міг і повинен був допускати, вказує на наявність у таких діях його суб'єктивної провини, що і спричинило наступ даного нещасного випадку зі смертельним результатом. Але головою комісії під час розслідування не було приділено належної уваги вказаним обставинам, в результаті чого висновок комісії на думку позивача, Державного підприємства «Донецька залізниця», є невірним та порушує норми закону.

По - третє, відповідно до пункту 47 «Порядку проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 листопада 2011 року № 1232 (далі - Порядок розслідування), за результатами спеціального розслідування складаються акти за формою Н-5 і Н-1 (у разі, коли нещасний випадок визнано таким, що пов'язаний з виробництвом), стосовно кожного потерпілого, які підписуються головою і всіма членами спеціальної комісії протягом п'яти днів після оформлення матеріалів спеціального розслідування. У разі незгоди із змістом акта (актів) член спеціальної комісії підписує його (їх) з відміткою про наявність окремої думки, яку викладає письмово. Окрема думка додається до акта за формою Н-5 і є його невід'ємною частиною. Отже, відповідно до акту проведення спеціального розслідування за формою Н-5 від 06 вересня 2013 року, затвердженого виконуючим обов'язків заступника начальника Територіального управління Держгірпромнагляду у Донецькій області, нещасний випадок з ОСОБА_10 вважається пов'язаним з виробництвом, береться на облік у локомотивному депо Красноармійськ ДП «Донецька залізниця» і по ньому складається акт за формою Н-1. Вказаний акт підписаний всіма членами комісії і четверо з них, а саме: Новіков О.А., Пянікін О.О., Неголюк К.О., Янишева В.М. виклали окремі думки, з яких вбачається, що останні прийшли до висновку, що випадок, який стався з ОСОБА_10, слід кваліфікувати як такий, що не пов'язаний і виробництвом.

Таким чином, оскільки більшість членів комісії не вважали випадок, що стався з потерпілим, таким, що пов'язаний з виробництвом, так як четверо з шести членів комісії зазначили цю обставину в окремих думках, з наведеного випливає, що при проведенні спеціального розслідування комісія фактично дійшла висновку, що випадок, який стався 30 травня 2013 року з ОСОБА_10 слід кваліфікувати як такий, що не пов'язаний з виробництвом, а тому складання та затвердження акта спеціального розслідування форми Н-5 з висновком комісії про те, що нещасний випадок з ОСОБА_10 вважається пов'язаним з виробництвом, та складання і затвердження акта про нещасний випадок, пов'язаний з виробництвом, форми Н-1, які підписані більшістю членів комісії з окремими думками, суперечить положенням пункту 47 Порядку розслідування. Це вказує на невідповідність дій голови комісії (як посадової особи відповідача) встановленому законодавством порядку розслідування.

З огляду на вищевикладене позивач вважає, що основною причиною травмування ОСОБА_10 є його сильне алкогольне сп'яніння, організаційні та технічні причини настання нещасного випадку відсутні, територіальним управлінням Держгірпромнагляду України в Донецькій області порушені вимоги «Порядку проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 листопада 2011 року № 1232, що призвело до неправильної кваліфікації нещасного випадку як такого, що пов'язаний з виробництвом.

Посилаючись на вказані обставини, позивач просив суд визнати протиправними дії Територіального управління Держгірпромнагляду у Донецькій області, в особі голови комісії із спеціального розслідування - посадової особи Червоної Л.В., з визнання нещасного випадку зі смертельним наслідком, що стався 30 травня 2013 року з помічником машиніста тепловозу локомотивного депо Красноармійськ Державного підприємства «Донецька залізниця» ОСОБА_10, таким, що пов'язаний з виробництвом, та складання за даним нещасним випадком акту про нещасний випадок, пов'язаний з виробництвом за формою Н-1, а також зобов'язати Територіальне управління Держгірпромнагляду у Донецькій області вчинити певні дії, а саме: скасувати акт № 1 про нещасний випадок, пов'язаний з виробництвом від 06 вересня 2013 року за формою Н-1, що стався 30 травня 2013 року з ОСОБА_10, а також змінити акт проведення спеціального розслідування нещасного випадку від 06 вересня 2013 року за формою Н-5 та визнати нещасний випадок таким, що не пов'язаний з виробництвом.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 17 грудня 2013 року залучено до участі в даній адміністративній справі третіх осіб без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_7 та ОСОБА_9.

У судовому засіданні представники позивача підтримали заявлені позовні вимоги та просили задовольнити адміністративний позов у повному обсязі. А також додаткового надали письмові пояснення на заперечення проти позову представника третьої особи - ОСОБА_7, в яких вказали, що позивачем, згідно Правил внутрішнього трудового розпорядку локомотивного депо Красноармійськ, з якими потерпілий був ознайомлений під розпис, що зроблені і затверджені роботодавцем на виконання своїх обов'язків щодо забезпечення трудової дисципліни і доведені до всіх працівників, а так само положеннями нормативних документів з охорони праці, працівники несуть особисту відповідальність за дотримання трудової, виробничої дисципліни, у тому числі за вживання алкогольних напоїв на робочому місці і в робочий час. Тобто, позивач вважає, що на підставі матеріалів проведеного спеціального розслідування нещасного випадку, а також враховуючи думку всіх членів комісії з розслідування, комісія повинна була визнати цей висновок таким, що не пов'язаний з виробництвом та взагалі не складати акт Н-1, а так, як комісія з розслідування визнала випадок пов'язаним з виробництвом, порушивши Порядок розслідування, то акт Н-1 підлягає скасуванню, а акт Н-5 заміні на такий висновок, що нещасний випадок не буде пов'язаний з виробництвом. Отже, позовні вимоги ДП «Донецька залізниця» вважає обґрунтованими та просить задовольнити у повному обсязі.

Представники відповідача у судовому засіданні заперечували проти задоволення позовних вимог, вважали їх такими, що не підлягають задоволенню, про що у судовому засіданні надали письмові заперечення на адміністративний позов, з яких вбачається, що згідно з пунктом 7 «Порядку проведення розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 листопада 2011 року № 1232 (далі Порядок): «Розслідування проводиться у разі виникнення нещасного випадку, а саме обмеженої в часі події або раптового впливу на працівника небезпечного виробничого фактора чи середовища, що сталися у процесі виконання ним трудових обов'язків, внаслідок яких зафіксовано шкоду здоров'ю, зокрема від одержання поранення, травми, у тому числі внаслідок тілесних ушкоджень, гострого професійного захворювання і гострого професійного та інших отруєнь, одержання сонячного або теплового удару, опіку, обмороження, а також у разі утоплення, ураження електричним струмом, блискавкою та іонізуючим випромінюванням, одержання інших ушкоджень внаслідок аварії, пожежі, стихійного лиха (землетрусу, зсуву, повені, урагану тощо), контакту з представниками тваринного і рослинного світу, які призвели до втрати працівником працездатності на один робочий день чи більше або до необхідності переведення його на іншу (легшу) роботу не менш як на один робочий день, зникнення, а також настання смерті працівника під час виконання ним трудових (посадових) обов'язків». Також, згідно з пунктом 36 зазначеного Порядку: «Спеціальному розслідуванню підлягають: нещасні випадки із смертельними наслідками». Згідно з пунктом 38 даного Порядку, до складу спеціальної комісії входять: посадова особа територіального органу Держгірпромнагляду (голова комісії); представник Фонду за місцезнаходженням підприємства або за місцем настання нещасного випадку в разі, коли нещасний випадок стався з фізичною особою - підприємцем чи особою, що забезпечує себе роботою самостійно, або внаслідок дорожньо - транспортної пригоди; представник роботодавця або роботодавець (у виняткових випадках); представник первинної організації профспілки незалежно від членства потерпілого в профспілці; представник профспілкового органу вищого рівня або територіальне профоб'єднання за місцем настання нещасного випадку.

Отже, відповідач зазначає на тому, що комісією встановлено, що 30 травня 2013 року ОСОБА_10 з'явився у депо о 16 год. 30 хв., приступив до роботи у складі локомотивної бригади під керівництвом машиніста тепловоза ОСОБА_12, за кілька годин до настання нещасного випадку в порушення вимог інструкцій з охорони праці, правил внутрішнього трудового розпорядку, правил технічної експлуатації залізниць України, при прямуванні заданим маршрутом, локомотивною бригадою були вжиті спиртні напої. Відповідач вважає, що у даному випадку керівник локомотивної бригади допустив порушення перерахованих вище нормативних документів з боку помічника машиніста тепловоза і порушив їх сам. Безпосередньо в момент настання нещасного випадку помічник тепловоза в порушення інструкції з охорони праці покидає кабіну і опиняється на даху тепловоза, при цьому на ньому відсутнє встановлене за спеціальною формою взуття. Вважають, що усі перераховані вище порушення є організаційними причинами настання нещасного випадку. Тобто у даному випадку встановлено час настання нещасного випадку - робочий час, безпосередньо здійснення маневрових робіт в інтересах підприємства; потерпілий, який перебував у стані алкогольного сп'яніння, до настання нещасного випадку не був відсторонений від роботи, комісією встановлені організаційні причини настання нещасного випадку. Тобто, виходячи з вищевикладеного, вважають, що спеціальною комісією з розслідування нещасного випадку вжиті всі необхідні заходи в межах своєї компетенції щодо складання акту про нещасний випадок, пов'язаний з виробництвом, та відповідно до чинного законодавства були зроблені правильні висновки, у зв'язку з чим просили відмовити в задоволенні адміністративного позову у повному обсязі (том 1 арк. справи 215-216).

Представник третьої особи - Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Красноармійську Донецької області у судовому засіданні підтримав позовні вимоги, спираючись на те, що причиною смертельного травмування ОСОБА_10 є невиконання вимог інструкцій з охорони праці: не мотивовані дії постраждалого (помічника машиніста тепловозу), який знаходився в стадії сильного алкогольного сп'яніння в момент, який передував нещасному випадку, а саме: знаходження помічника машиніста на покрівлі тепловозу 2ТЕ116 № 594 під час його руху не було викликано виробничої необхідністю, технологічним регламентом та технічним станом рухомого складу, чим порушено пункт 3.4.3 «Інструкції для помічника машиніста тепловоза серії 2ТЕ116,ЧМЕ» № 81, затвердженої наказом начальника локомотивного депо Красноармійськ від 11 травня 2012 року № 605. Також вказує, що покрівля тепловозу не є робочим місцем помічника машиніста тепловозу. Комісією з розслідування достеменно встановлено, що знаходження потерпілого (помічника машиніста тепловозу), який знаходився у стані сильного алкогольного сп'яніння у момент, що передував нещасному випадку, не був викликаний виробничою необхідністю, технологічних регламентом та технічним станом тягового рухомого складу, відповідного завдання від машиніста тепловозу він не отримував, тобто в момент, який передував нещасному випадку потерпілий трудових обов'язків не виконував. Крім того, машиніст тепловозу, помічник машиніста тепловозу у відповідності до нормативних актів з охорони праці несуть особисту відповідальність за дотриманням трудової, виробничої дисципліни, у тому числі, у першу чергу за заборону вживати алкогольні напої на робочому місці і в робочий час. Отже, представник третьої особи вказує, що за таких обставин ОСОБА_10 на час травмування не міг усвідомлювати наслідків підіймання на покрівлю тепловозу під час його руху, тим більше, що він піднявся туди босоніж. У такому стані постраждалий також не усвідомлював, що він порушує вимоги інструкцій з охорони праці та порушує трудову і виробничу дисципліну. Тому, на думку третьої особи, основною причиною травмування ОСОБА_10 є його алкогольне сп'яніння і, як наслідок територіальним управлінням Держгірпромнагляду у Донецькій області порушений підпункт 2 частини 1 пункту 15 Порядку розслідування, що призвело до неправильної кваліфікації нещасного випадку як такого, що пов'язаний з виробництвом. На підставі вищевикладеного просив задовольнити позовні вимоги у повному обсязі (том 1 арк. справи 235-237).

Представник третьої особи ОСОБА_7 заперечував проти задоволення позовних вимог, про що у судовому засіданні надав письмові заперечення, згідно з якими вважає, що основною причиною нещасного випадку з ОСОБА_10 не є його алкогольне сп'яніння, оскільки відповідно до інструкції машиніста, останній повинен здійснювати контроль за помічником машиніста. При цьому, змістом нормативних актів та інструкцій машиніста, необхідність виконання зазначеного обов'язку не залежить від того, як рухається тепловоз та чи поганою є видимість у дзеркалі заднього виду. Більш того, в пункті 2 акту Н-5 процитовано зміст нормативних актів та інструкцій членів локомотивної бригади відносно їх обов'язків, а саме, серед іншого, обов'язками членів локомотивної бригади згідно «Інструкції локомотивної бригади» ЦТ-0106 є те, що при виконанні маневрової роботи вони повинні проявляти особливу увагу та пильність, при відсутності в робочій кабіні одного з членів локомотивної бригади приводити локомотив до руху забороняється. Отже, якби такий контакт не було втрачено, то постраждалий ОСОБА_10 не покинув кабіну тепловозу під час його руху, а якщо і покинув, то машиніст одразу ж повинен був зупинити тепловоз. Зауважив, що як вбачається з актів Н-1 та Н-5 «комісією достеменно не вдалося встановити в який спосіб та з якою метою помічник машиніста потрапив на дах тепловозу», тобто якщо спосіб та мету не вдалося встановити, то немає підстав вважати, що не було якоїсь крайньої необхідності в тому, щоб перебувати на даху тепловозу. Водночас зауважував, що машиніст ОСОБА_12 даючи показання як свідок у кримінальному провадженні пояснив, що він бачив, як ОСОБА_10 вийшов із кабіни тепловозу, але надалі комісії з розслідування надав протилежні показання. Вважає, що ніхто не бачив ОСОБА_10 на даху тепловозу, як він залізає на дах тепловозу, та що саме від електричного проводу, який перетинав залізничну колію ОСОБА_10 було вражено струмом і він впав саме з даху тепловозу. В матеріалах розслідування нещасного випадку вказано лише те, що «ОСОБА_12 побачив як з даху тепловоза на залізничну колію щось впало», але за матеріалами розслідування труп ОСОБА_10 було знайдено лише в 35 метрах від того місця, де залізничну колію під кутом 75 градусів перетинає лінія електропередач, внаслідок наближення до якої могло статися враження струмом. За вищевказаних обставин, члени комісії та позивач могли лише припустити, що ОСОБА_10 вражено струмом на даху тепловоза, але не виключає припущення й також те, що загибель ОСОБА_10 є наслідком конфлікту з ОСОБА_12, або наслідком дій ОСОБА_10, який діяв у стані крайньої необхідності, або захищався від нападу невідомих осіб, тобто доказів, які б виключали наявність зазначених причин також немає. Також додав, що позивач, вимагаючи скасувати акт Н-1 та змінити на акт Н-5 фактично вимагає від суду встановити новий зміст результатів розслідування, але зазначене не передбачене нормами діючого законодавства, оскільки суд своїм рішенням може лише встановити факт настання нещасного випадку, що підтверджується відповідними актами, складеними комісією з розслідування нещасного випадку. Також, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30 листопада 2011 року № 1232 «Деякі питання розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві» в акт Н-5 неможливо внести певні зміни, або скасувати його без повторного розслідування (том 1 арк. справи 124-128).

Третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_9 до судового засідання не з'явилась, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялась судом належним чином.

Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд дійшов висновку про те, що адміністративний позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно до пункту 1 Положення про Державну службу гірничого нагляду та промислової безпеки України, затвердженого Указом Президента України від 06 квітня 2011 року за № 408/2011, Державна служба гірничого нагляду та промислової безпеки України (Держгірпромнагляд України) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра надзвичайних ситуацій України.

Держгірпромнагляд України входить до системи органів виконавчої влади та забезпечує реалізацію державної політики з промислової безпеки, охорони праці, державного гірничого нагляду, охорони надр та державного регулювання у сфері безпечного поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення.

Відповідно до пункту 6 даного Положення Держгірпромнагляд України здійснює свої повноваження безпосередньо та через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, у місті обласного значення Кривий Ріг.

Наказом Держгірпромнагляду України від 02 грудня 2011 року за № 186-к затверджено Положення про територіальне управління Держгірпромнагляду України у Донецькій області, згідно пункту 1 якого, територіальне управління є територіальним органом, який діє у складі Держгірпомнагляду України та їй підпорядковується.

Постановою Кабінету міністрів України від 30 листопада 2011 року № 1232 «Деякі питання розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві» затверджено Порядок проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, який визначає процедуру проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій, що сталися з працівниками на підприємствах, в установах та організаціях незалежно від форми власності або ж філіях, представництвах, інших відокремлених підрозділах.

Пунктом 40 наведеного Порядку встановлено, що спеціальному розслідуванню підлягають: нещасні випадки із смертельними наслідками; групові нещасні випадки, які сталися одночасно з двома і більше працівниками, незалежно від ступеня тяжкості ушкодження їх здоров'я; випадки смерті працівників на підприємстві; випадки зникнення працівників під час виконання трудових (посадових) обов'язків; нещасні випадки з тяжкими наслідками, у тому числі з можливою інвалідністю потерпілого (за рішенням органів Держнаглядохоронпраці).

Згідно пункту 42 цього Порядку, спеціальне розслідування нещасного випадку проводиться комісією із спеціального розслідування нещасного випадку (далі - спеціальна комісія), що призначається наказом керівника територіального органу Держнаглядохоронпраці за місцезнаходженням підприємства або за місцем настання нещасного випадку, якщо він стався з особою, яка забезпечує себе роботою самостійно, чи внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, за погодженням з органами, представники яких входять до її складу.

До складу спеціальної комісії включаються: посадова особа територіального органу Держнаглядохоронпраці (голова комісії); представник робочого органу виконавчої дирекції Фонду за місцезнаходженням підприємства або за місцем настання нещасного випадку, якщо він стався з особою, яка забезпечує себе роботою самостійно, чи внаслідок дорожньо-транспортної пригоди; представник органу, до сфери управління якого належить підприємство, а у разі його відсутності - місцевій держадміністрації, якщо нещасний випадок стався з особою, яка забезпечує себе роботою самостійно, чи внаслідок дорожньо-транспортної пригоди; керівник (спеціаліст) служби охорони праці підприємства або інший представник роботодавця; представник первинної організації профспілки підприємства, членом якої є потерпілий, або уповноважена найманими працівниками особа з питань охорони праці, якщо потерпілий не є членом профспілки; представник профспілкового органу вищого рівня; представник установи державної санітарно-епідеміологічної служби, яка обслуговує підприємство, або такої установи за місцем настання нещасного випадку, якщо він стався з особою, яка забезпечує себе роботою самостійно, - у разі розслідування випадку гострого професійного захворювання (отруєння); представник інспекції державного технічного нагляду Мінагрополітики - якщо нещасний випадок стався під час експлуатації зареєстрованих в інспекції сільськогосподарських машин (трактори, самохідні шасі, самохідні сільськогосподарські, дорожньо-будівельні і меліоративні машини, тракторні причепи, обладнання тваринницьких ферм, посівні та збиральні машини). Залежно від кількості загиблих, характеру і можливих наслідків аварії до складу спеціальної комісії можуть бути включені спеціалісти органу з питань захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій, представники органів охорони здоров'я та інших органів.

Відповідно до пункт 47 наведеного Порядку, за результатами спеціального розслідування складаються акти за формою Н-5 і Н-1 (у разі, коли нещасний випадок визнано таким, що пов'язаний з виробництвом), картка за формою П-5 (у разі виявлення гострого професійного захворювання (отруєння) стосовно кожного потерпілого, а також оформляються інші матеріали спеціального розслідування, зазначені у пунктах 50 і 51 цього Порядку.

Кількість примірників актів за формою Н-5 і Н-1, карток за формою П-5 визначається залежно від кількості потерпілих та органів, яким вони надсилаються відповідно до пунктів 52 і 53 цього Порядку.

В акті за формою Н-5 зазначається категорія аварії, внаслідок якої стався нещасний випадок.

Акти за формою Н-5 і Н-1 підписуються головою і всіма членами спеціальної комісії протягом п'яти днів після оформлення матеріалів спеціального розслідування. У разі незгоди із змістом акта (актів) член спеціальної комісії підписує його (їх) з відміткою про наявність окремої думки, яку викладає письмово. Окрема думка додається до акта за формою Н-5 і є його невід'ємною частиною.

За приписами пункту 49 цього ж Порядку, керівник органу, який утворив спеціальну комісію, повинен розглянути і затвердити примірники актів за формою Н-5 і Н-1 протягом доби після надходження матеріалів спеціального розслідування.

Як встановлено судом і підтверджується матеріалами адміністративної справи, згідно наказу від 31 травня 2013 року за № 604 Териториторіальним управлінням Держгірпромнагляду у Донецькій області, зі змінами згідно наказу №894 від 29 серпня 2013 року, утворено комісію з проведення спеціального розслідування нещасного випадку, що стався 30 травня 2013 року о 22 годині 00 хвилин на локомотивному депо Красноармійськ Державного підприємства «Донецька залізниця» (ЄДРПОУ 01076100), у складі голови комісії, головного державного інспектора з охорони праці відділу розслідувань нещасних випадків та аварій територіального управління Держгірпромнагляду у Донецькій області - Червоної Лідії Вячеславівни, членів комісії: Новікова Олександра Андрійовича - начальника відділу - страхового експерта з охорони праці Відділення виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Красноармійськ Донецької області; Пянікіна Олексія Олександровича - начальника технічного відділу служби локомотивного господарства Державного підприємства «Донецька залізниця», Неголюка Костянтина Олександровича - начальника локомотивного депо Красноармійськ Державного підприємства «Донецька залізниця»; Янишевої Валентини Михайлівни - голови первинної профспілкової організації локомотивного депо Красноармійськ Державного підприємства «Донецька залізниця», Найденко Олексія Володимировича - технічного інспектора Ради профспілки робітників залізничного транспорту і транспортних будівників України на Донецькій залізниці (том 1 арк. 17, 213-214).

За наслідками роботи комісії, що проводилась з 31 травня 2013 року по 02 вересня 2013 року з приводу смертельного випадку, що стався на 33-й колії ЦОФ «Курахівка» перегону ст. Курахівка з помічником машиніста ОСОБА_10, складено акт проведення спеціального розслідування нещасного випадку за формою Н-5 від 05 вересня 2013 року (том. 1 арк. справи 17-25), на підставі якого комісією складено акт Н-1 від 06 вересня 2013 року про нещасний випадок, пов'язаний з виробництвом (том 1 арк. справи 11-16), що підписані з окремими думками чотирьох членів комісії з проведення спеціального розслідування нещасного випадку.

Відповідно до висновків згаданого акту за формою Н-5 (том 1 арк. справи 17-25), комісія вивчивши матеріали спеціального розслідування нещасного випадку, що стався 30 травня 2013 року о 22 годині 07 хвилин на локомотивному депо Красноармійськ Державного підприємства «Донецька залізниця» із помічником машиніста ОСОБА_10, дійшла висновку, що даний нещасний випадок є таким, що пов'язаний з виробництвом, та складається акт за формою Н-1 про нещасний випадок, який береться на облік у локомотивному депо Красноармійськ ДП «Донецька залізниця».

Як також зазначено у висновках цього ж акту, машиніст тепловозу згідно із вимогами інструкції ЦТ-0106 «Інструкція локомотивній бригаді», затвердженої наказом Укрзалізниці № 876-ЦЗ від 22 листопада 2004 року, зобов'язаний керувати роботою усіх осіб, що входять до складу локомотивної бригади, контролювати їх дії, бути вимогливим щодо виконання ними своїх трудових обов'язків», натомість машиністом тепловозу як керівником робіт не забезпечено виконання трудових обов'язків членом локомотивної бригади - помічником машиніста тепловоза та допущені порушення вимог нормативної документації ним самим. Також згідно висновків акту вбачається, що до настання нещасного випадку призвели дії, чи бездіяльність машиніста ОСОБА_12, та його помічника ОСОБА_10, а саме: ОСОБА_10 - помічник машиніста тепловозу локомотивного депо Красноармійськ Державного підприємства «Донецька залізниця» піднявся на покрівлю тепловоза під час його руху, не застосував засоби індивідуального захисту при їх наявності (спеціальне взуття), у робочий час, на робочому місці, при виконанні своїх трудових обов'язків знаходився у стані алкогольного сп'яніння, чим порушив пункти 3.4.3, 1.47.1 «Інструкції для помічника машиніста тепловоза серії «ТЕ116 ЧМЕЗ» № 81, затвердженої наказом начальника локомотивного депо Красноармійськ № 605 від 11 травня 2012 року; пункт 12 розділу ІІІ «Правил внутрішнього трудового розпорядку», затверджених протоколом № 1 від 20 червня 2006 року на Конференції трудового колективу локомотивного депо Красноармійськ; пункту 1.10 «Правил технічної експлуатації залізниць України», затверджених наказом Міністерства транспорту України № 411 від 20 грудня 1996 року. ОСОБА_12 - машиніст тепловозу локомотивного депо Красноармійськ Державного підприємства «Донецька залізниця» не контролював знаходження помічника машиніста в робочій кабіні управління під час руху тепловоза по території станції; не здійснював контроль за діями складу локомотивної бригади (помічника машиніста тепловоза), виконання ними своїх трудових обов'язків; у робочий час, на робочому місці, при виконанні своїх трудових обов'язків знаходився у стані алкогольного сп'яніння, чим порушив пункти 3.14, 3.18.3 Інструкції ЦТ - 0106 «Інструкція локомотивній бригаді», затвердженої наказом Укрзалізниці № 876 ЦЗ від 22 листопада 2004 року; пункт 1.48.1 «Інструкції для машиніста тепловоза серії 2ТВ116, ЧМЕЗ» № 82, затвердженої наказом начальника локомотивного депо Красноармійськ № 605 від 11 травня 2012 року; пункту 12 розділу III «Правил внутрішнього трудового розпорядку», затверджених протоколом № 1 від 20 липня 2006 року на Конференції трудового локомотивного депо Красноармійськ; пункту 1.10 «Правил технічної експлуатації залізниць України», затверджених наказом Міністерства транспорту України № 411 від 20 грудня 1996 року.

Як зазначалось судом вище, вказаний акт та акт №1 за формою Н-1 підписані всіма шістьма членами комісії, однак четверо з них, а саме: Новіков О.А., Пянікін О.О., Неголюк К.О., Янишева В.М. виклали окремі думки, зі змісту яких вбачається, що останні прийшли до висновку, що нещасний випадок, який стався з ОСОБА_10, слід кваліфікувати як такий, що не пов'язаний із виробництвом.

Наведені акти проведення спеціального розслідування нещасного випадку за формою Н-5 від 05 вересня 2013 року та акт №1 за формою Н-1 від 06 вересня 2013 року про нещасний випадок, пов'язаний з виробництвом, затверджені в.о. заступника начальника територіального управління Держгірпромнагляду у Донецькій області Кириком І.В.

Надаючи юридичну оцінку спірним правовідносинам суд виходить із того, що хоча нормами наведеного Порядку не передбачений механізм прийняття комісією зі спеціального розслідування нещасного випадку рішень, однак виходячи із загальних засад права суд вважає, що колегіальним органом, тобто комісією зі спеціального розслідування нещасного випадку, рішення стосовно нещасного випадку, який розслідувався, повинне прийматися більшою кількістю членів комісії від її складу, однак з урахуванням думок інших членів комісії, тобто меншості.

Втім, як встановлено судом у судовому засіданні, не зважаючи на те, що четверо членів комісії висловили свої окремі думки стосовно того, що розслідуваний нещасний випадок із ОСОБА_10 слід кваліфікувати як такий, що не пов'язаний із виробництвом, головою комісії зі спеціального розслідування даного нещасного випадку - Червоною Л.В. складено акти за формою Н-5 та Н-1, якими визнано, що розслідуваний нещасний випадок є таким, що пов'язаний із виробництвом, а в.о. заступника начальника територіального управління Держгірпромнагляду у Донецькій області Кирик І.В. затвердив наведені акти, при цьому, не врахувавши вище наведену обставину.

Враховуючи те, що складання та затвердження акту №1 за формою Н-1 від 06 вересня 2013 року здійснювалося без урахування думок більшої кількості від членів комісії, суд приходить до висновку, що такі дії є протиправними.

Водночас, суд вирішуючи позовні вимоги позивача стосовно зобов'язання Територіального управління Держгірпромнагляду у Донецькій області вчинити певні дії, а саме: скасувати акт № 1 про нещасний випадок, пов'язаний з виробництвом від 06 вересня 2013 року за формою Н-1, що стався 30 травня 2013 року з ОСОБА_10, а також змінити акт проведення спеціального розслідування нещасного випадку від 06 вересня 2013 року за формою Н-5 та визнати нещасний випадок таким, що не пов'язаний з виробництвом, виходить із наступного.

Порядком проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 30 листопада 2011 року № 1232 «Деякі питання розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві», не наділено керівника чи іншу посадову Держгірпромнагляду скасовувати чи змінювати акти за формою Н-1, які є вже затвердженими, отже позовні вимоги позивача в означеній частині не підлягають задоволенню.

Разом із цим, пунктом 54 наведеного Порядку передбачено, що у разі надходження від роботодавця, робочого органу Фонду, представника профспілки, потерпілого або члена його сім'ї чи уповноваженої ним особи, яка представляє його інтереси, скарги або їх незгоди з висновками спеціальної комісії щодо обставин і причин настання нещасного випадку керівник Держгірпромнагляду або його територіального органу з метою забезпечення об'єктивності проведення спеціального розслідування має право призначити повторне (додаткове) спеціальне розслідування нещасного випадку спеціальною комісією в іншому складі, за результатами її роботи скасувати акти за формою Н-5 і Н-1, притягти до відповідальності посадових осіб підприємства та органів Держгірпромнагляду, які порушили вимоги цього Порядку.

Частиною 2 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

Згідно частини 2 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України, суд може прийняти іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Таким чином, з урахуванням встановлених обставин у справі та приписів пункту 54 наведеного Порядку, частини 2 статті 11, частини 2 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України, суд прийшов до висновку, що у розглядуваних правовідносинах є достатні підстави для зобов'язання відповідача призначити повторне (додаткове) спеціальне розслідування нещасного випадку спеціальною комісією в іншому складі, яка, з огляду на вказаний пункт 54 Порядку, за результатами своєї роботи, за наявності підстав, може скасувати акти за формою Н-5 і Н-1, або/та притягти до відповідальності посадових осіб підприємства чи органів Держгірпромнагляду, які порушили вимоги цього Порядку.

З урахуванням вищенаведеного, позовні вимоги Державного підприємства «Донецька залізниця» до Територіального управління Держгірпромнагляду у Донецькій області про визнання протиправними дій Територіального управління Держгірпромнагляду України в Донецькій області щодо складання акту про нещасний випадок, пов'язаний з виробництвом від 06 вересня 2013 року за формою Н-1, зобов'язання Територіального управління Держгірпромнагляду у Донецькій області вчинити певні дії, підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до частин 1 та 3 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України; якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог.

Таким чином, суд присуджує до стягнення з Державного бюджету України на користь Державного підприємства «Донецька залізниця» судові витрати по сплаті судового збору пропорційно задоволеним вимогам, тобто 34,41 грн. (арк. справи 10).

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 7-12, 17-20, 69-72, 86, 94, 122-163, 158-164, 167, 254, 257 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

п о с т а н о в и в :

Адміністративний позов Державного підприємства «Донецька залізниця» до Територіального управління Держгірпромнагляду у Донецькій області, за участю третіх осіб - Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в місті Красноармійську Донецької області, ОСОБА_7, ОСОБА_9, про визнання протиправними дій Територіального управління Держгірпромнагляду України в Донецькій області щодо складання акту про нещасний випадок, пов'язаний з виробництвом від 06 вересня 2013 року за формою Н-1, зобов'язання Територіального управління Держгірпромнагляду у Донецькій області вчинити певні дії, - задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Територіального управління Держгірпромнагляду у Донецькій області щодо складання та затвердження акту про нещасний випадок, пов'язаний з виробництвом від 06 вересня 2013 року за формою Н-1.

Зобов'язати Територіальне управління Держгірпромнагляду у Донецькій області призначити повторне (додаткове) спеціальне розслідування нещасного випадку спеціальною комісією в іншому складі.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Державного підприємства «Донецька залізниця» (адреса: вул. Артема, 68, м. Донецьк, 83001) витрати по сплаті судового збору у розмірі 34, 41грн. (тридцять чотири грн. 41 коп.).

Постанова постановлена у нарадчій кімнаті та проголошено її вступну та резолютивну частини 06 лютого 2014 року.

Повний текст постанови виготовлений 11 лютого 2014 року.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Зінченко О.В.