Рішення № 3713283, 20.05.2009, Господарський суд Житомирської області

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

_______________

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "20" травня 2009 р. Справа № 12/342

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Сікорської Н.А.

за участю представників сторін

від позивача Васільєв Д.Є.- дов. № 115/4 від 06.11.08р. (в с/з 12.05.09р.)

від відповідача Сірик В.П.- голова СФГ, наказ № 290 від 26.02.07р.

розглянув справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Дабл ю Джей-Херсон" (м. Херсон)

до Селянського фермерського господарства "Надія" (с. Ягодинка Червоноармійського району)

про стягнення 300 000,00 грн.

В судовому засіданні від 12.05.09р., у відповідності до ст. 77 ГПК України, оголошувалась перерва до 14:30 год. 20.05.09р.

Позивачем пред'явлено позов про стягнення на його користь з відповідача 300000,00 грн., з яких 150000,00грн. - основний борг, 150000,00 грн. - штрафні санкції та судових витрат.

Представник позивача в судовому засіданні 12.05.09р. позовні вимоги підтримав у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві.

У додаткових поясненнях до позовної заяви (а.с. 66-67), які 18.05.09р. надійшли на адресу господарського суду, підтримав позов та уточнив, що крім основного боргу, просить стягнути 150000,00 грн. процентів за користування коштами, перерахованими в якості попередньої оплати. Після перерви в судове засідання не з'явився.

Представник відповідача заперечив проти позову, з підстав, викладених у письмовому відзиві на позовну заяву та додаткових поясненнях до відзиву на позовну заяву (а.с 26-28, 71).

Дослідивши матеріали справи, враховуючи пояснення представників сторін, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, 15.05.08р. між сторонами укладено договір поставки №53 (а.с.10), згідно п.1 якого відповідач прийняв на себе зобов'язання поставити позивачу 700 тон проса на суму 700 000,00 грн.

Пунктом 5.1 Договору визначено срок поставки до 01.10.08р.

За п. 7.1 Договору пунктом поставки являється с. Ягодинка Червоноармійського р-ну, Житомирської області на умовах ЕХW (ИНКОТЕРМС 2000).

Відповідно до п. 6.1 Договору сторони обумовили, що оплата товару здійснюється в формі передоплати за партію товару в кількості 150 тон на суму 150000,00 грн., решта товару оплачується напротязі 3-х банківських днів з моменту поставки товару.

У випадку не поставки чи прострочки поставки товару у вказані в договорі строки, за користування коштами, отриманими в якості передоплати, постачальник щомісячно виплачує 20% в місяць від суми передоплати з дня, коли за товар була здійснена передоплата до дня фактичної передачі товару чи повернення суми передоплати.

Позивач свої зобов'язання в частині здійснення передоплати в сумі 150000,00 грн. виконав в повному обсязі, що підтверджено платіжними дорученнями №6 від 14.07.08р. та №107 від 16.05.08р. (а.с.16,17).

За даними позивача, відповідач не виконав свої зобов'язання щодо поставки товару в порядку та строки, обумовлені Договором.

Позивач вказав, що після спливу строку поставки, передбаченого п. 5.1 Договору, втратив інтерес до подальшого його виконання відповідачем, тому листом №2/420 від 23.10.08р. та претензією від 12.12.08р. (а.с. 11,112), керуючись п. 5.4 Договору, вимагав повернення суми попередньої оплати.

У відповіді на претензію (а.с. 13) відповідач визнав отримання ним 150000,00 грн. передоплати, однак просив надати додатковий час для проведення розрахунків.

Оскільки позивач вважає, що відповідач порушив умови Договору, на підставі п. 10.4 Договору, до стягнення з останнього нараховано 240000,00 грн. процентів за користування коштами, отриманими в якості передоплати.

Однак, керуючись принципами розумності та справедливості заявив до стягнення лише 150000,00 грн. як проценти за користування коштами.

Обгрунтовуючи свою позицію щодо порушення відповідачем умов Договору, позивач вказав, що СФГ "Надія" повинно було письмово повідомити позивача про готовність товару для надання у розпорядження ТОВ "Дабл ю Джей-Херсон", що в свою чергу зроблено не було.

Відповідач проти позову заперечує. У письмовому відзиві на позовну заяву та додаткових поясненнях до відзиву на позовну заяву (а.с 26-28, 71) наполягає на тому, що належним чином виконав умови Договору, оскільки товар був готовий для надання у розпорядження позивача в передбачені Договором строки, однак позивач не з'являвся для його отримання в пункт відправки.

Як докази наявності проса на період, встановлений в договорі, надав договори, укладені між відповідачем, який виступав в якості покупця, та сільськогосподарськими підприємствами - продавцями проса (а.с. 38-44). Крім того, надав довідки сільгосппідприємств - продавців проса про наявність у них проса станом на 25.09.08 та 01.03.09 (а.с. 31-37).

Водночас відповідач надав і власну довідку про наявність проса станом на вищевказані дати.

Пояснив, що про готовність товару для передачі позивачу, повідомляв останнього в телефонному режимі. Доказів такого повідомлення до матеріалів справи не надано. Також зазначив, що в минулий період, по аналогічному договору, позивач, в обумовлений договором поставки термін, без повідомлення про готовність товару до передачі, з'являвся до нього за товаром.

При цьому звернув увагу, що в листі позивача від 23.10.08р. (а.с.11, 13) йдеться про відсутність у останнього контракту на експорт та вважає, що саме ця обставина стала підставою відмови позивача від отримання проса.

Крім того вказав, що договір був укладений на умовах (ІНКОТЕРМС 2000), згідно якого пункт А.8. не зобов'язує постачальника попередньо надавати докази поставки, транспортні документи чи еквівалентні електронні повідомлення.

Згідно з ст.33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Оцінивши в сукупності матеріали справи та пояснення сторін, господарський суд дійшов висновку про обгрунтованість позовних вимог на підставі слідуючого.

Як вбачається з матеріалів справи, спір між сторонами виник у зв'язку з виконанням договору постачання.

У відповідності до ст.11 ЦК України, договори, зокрема, є однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків.

За ст.ст.6, 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно положень ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч.1 ст. 265 ГК України та ч.1 ст. 712 ЦК України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 2 ст. 712 ЦК України передбачено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

За положеннями ч. 4 ст. 265 ГК України, умови договорів поставки повинні викладатися сторонами відповідно до вимог Міжнародних правил щодо тлумачення термінів "Інкотермс".

Частиною 1 ст. 664 ЦК України передбачено, що обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар; надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.

Договором купівлі-продажу може бути встановлений інший момент виконання продавцем обов'язку передати товар.

Товар вважається наданим у розпорядження покупця, якщо у строк, встановлений договором, він готовий до передання покупцеві у належному місці і покупець поінформований про це.

Аналогічні положення містять і Офіційні правила тлумачення торгівельних термінів Міжнародної торгової палати (редакція 2000 року), введені в дію з 01.01.2000 року, на які посилається позивач.

Зокрема, умови поставки ЕXW - "франко-завод", на які сторони посилаються в п. 7 Договору "Пункт поставки", означає, що продавець вважається таким, що виконав свої зобов'язання щодо поставки, в момент, коли він надав товар у розпорядження покупця на площах свого підприємства чи в іншому названому місці (наприклад, на заводі, фабриці, складі і т. ін.), без здійснення митного очищення товару для експорту та завантаження його на будь-який приймаючий транспортний засіб.

За ст. А.4. Правил продавець зобов'язаний надати товар у розпорядження покупця в названому місці поставки, без завантаження на будь-який приймаючий транспортний засіб, в узгоджений день чи в межах погодженого періоду або, якщо такого часу не обумовлено, у строк, звичайний для поставки аналогічних товарів. Якщо сторони не узгодили конкретної точки в межах названого місця поставки, і наявні декілька придатних для цього точок, продавець може вибрати таку точку в межах місця поставки, яка найбільш відповідає його цілям.

Відповідно до ст.А.7 Правил продавець зобов'язаний дати покупцю достатнє повідомлення щодо часу і місця, коли і де товар буде наданий у розпорядження останнього.

Покупець зобов'язаний прийняти поставку товару, як тільки її здійснено у відповідності зі статтями А.4 і А.7/Б.7.

З вказаного вбачається, що у будь-якому випадку, згідно умов Договору, продавець зобов'язаний був проінформувати покупця, у строк, встановлений договором, що товар готовий до передання покупцеві у належному місці.

Натомість позивач стверджує, що не був повідомлений відповідачем про готовність товару до передачі в строки та місці, обумовлені Договором, доказів такого повідомлення до матеріалів справи не надано.

Посилання відповідача на те, що він в телефонному режимі, повідомляв позивача про готовність товару до передачі, керуючись ст.ст. 34,43 ГПК України, суд не розцінює, як належні докази по справі, а інші заперечення не розцінюються судом як суттєві.

Зокрема, надані відповідачем докази наявності у нього проса на період, коли мала відбутися його поставка, не спростовують факт неналежного повідомлення про це позивача.

Посилання позивача в листі від 23.10.08р. (а.с.11) на відсутність контракту на експорт також не спростовують вищевказаного факту, крім того суд звертає увагу, що у зазначеному листі оговорено відсутність контракту після спливу встановленого сторонами строку поставки товару, тому заперечення відповідача в цій частині жодним чином не може вплинути на результат вирішення спору.

За вказаних обставин суд дійшов висновку, що відповідач дійсно не виконав свого обов'язку щодо передачі товару у встановлений строк.

За ч.ч. 2,3 ст. 693 ЦК України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

На суму попередньої оплати нараховуються проценти відповідно до статті 536 цього Кодексу від дня, коли товар мав бути переданий, до дня фактичного передання товару покупцеві або повернення йому суми попередньої оплати. Договором може бути встановлений обов'язок продавця сплачувати проценти на суму попередньої оплати від дня одержання цієї суми від покупця.

Враховуючи викладене та ту обставину, що позивач, в обумовлені Договором строки, не виконав зобов'язання щодо поставки товару, позивач правомірно вимагає повернення перерахованого авансу та стягнення з відповідача 150000,00 грн. процентів за користування коштами.

Статтями 525, 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання повинні виконуватися належним чином і в установлений законом або договором строк; одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

Оцінивши в сукупності фактичні обставини справи, господарський суд дійшов до висновку, що позов обгрунтований і підлягає задоволенню в повному обсязі на суму 300000,00 грн., з яких 150000,00грн. - основний борг, 150000,00 грн. - проценти за користування коштами.

Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача.

На підставі ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, керуючись ст.ст. 22, 33, 49, 69,82-85 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Селянського фермерського господарства "Надія", 12000, с. Ягодинка Червоноармійського району Житомирської обл., код 13576121,

на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Дабл ю Джей -Херсон", 73000, м. Херсон, вул. Перекопська, 20, код 32618973,

- 150000,00 грн. боргу;

- 150000,00 грн. процентів за користування коштами;

- 3000,00 грн. - витрат по сплаті держмита;

- 118,00 грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.

Суддя Сікорська Н.А.

Дата підписання: 25 травня 2009 року.

Віддрукувати:

1 - у справу

2,3 - сторонам