Рішення № 3713256, 26.05.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 12/124

26.05.09

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Бетта"

До Товариства з обмеженою відповідальністю "Рітейл Партнерс Україна"

Про стягнення 7 321, 06 грн.

Суддя Прокопенко Л.В.

Представники:

Від позивача Римська А.П. –предст. (дов. б/н від 03.11.2008 р.)

Від відповідача не з’явився

Обставини справи:

Позивач звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Рітейл Партнерс Україна" про стягнення заборгованості у розмірі 7 321, 06 грн. (6 337 грн. –основний борг, 502,80 грн. –пеня, 63, 02 грн. –3% річних, 418,24 грн. –збитки від інфляції), яка виникла внаслідок неналежного виконання відповідачем умов договору поставки № 341 від 29.09.2008 р.

Ухвалою суду від 16.03.2009 р. за зазначеною вище позовною заявою порушено провадження у справі № 12/124 та призначено розгляд справи на 07.04.2009 р.

Відповідач відзив на позовну заяву не надав, представник в судове засідання 07.04.2009 р. не з'явився, натомість 27.03.2009 р. відділом діловодства суду отримано від представника відповідача клопотання (№ 33 від 25.03.2009 р.) про відкладення розгляду справи в зв’язку з неможливістю прибути в судове засідання, призначене на 07.04.2009 р., через перебування у відпустці з 28.03.2009 р. по 12.04.2009 р.

Клопотання задоволено.

Ухвалою від 07.04.2009 року слухання справи відкладено на 26.05.2009 р.

Представник відповідача в судове засідання 26.05.2009 р. не з’явився, про причини нез’явлення представника суд не повідомив, вимоги ухвал суду не виконав.

Відповідач належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду в засіданні Господарського суду міста Києва, про час і місце його проведення.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (роз’яснення Президії Вищого Арбітражного суду України від 18.09.97 № 02 - 5/289 із змінами «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»).

Про поважні причини неявки в судове засідання повноважного представника відповідача суд не повідомлений. Клопотань про відкладення розгляду справи від відповідача не надходило.

Враховуючи те, що нез’явлення представника відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті, а матеріали справи є достатніми для вирішення спору в даному судовому засіданні, суд вважає за можливе розглянути позов у відсутності представника відповідача, за наявними у справі матеріалами згідно з вимогами статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

В судовому засіданні 26.05.2009 р. оголошено повний текст рішення.

Розглянувши подані позивачем матеріали, заслухавши пояснення повноважного представника позивача, з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, суд, -

ВСТАНОВИВ:

29.09.2008 року між сторонами у справі було укладено Договір поставки №341 (далі - Договір), відповідно до умов якого позивач зобов'язався поставити відповідачу товар, відповідач, в свою чергу, зобов'язався прийняти та оплатити товар за ціною і у порядку, що передбачені цим договором.

Позивач свої зобов'язання за Договором виконав в повному обсязі, за видатковими накладними

№Р-00013306 від 15.10.2008 року;

№Р-00013307 від 15.10.2008 року;

№Р-00013319 від 17.10.2008 року;

№Р-00013320 від 17.10.2008 року;

№Р-00013321 від 17.10.2008 року;

№Р-00013322 від 17.10.2008 року;

№Р-00013334 від 04.11.2008 року;

№Р-00013339 від 05.11.2008 року;

№Р-00013375 від 27.11.2008 року;

передав відповідачу товар на загальну суму 6 337 грн. Згідно п. 4.1 Договору відповідач повинен здійснити оплату за отриманий товар через 45 календарних днів з дня отримання товару.

В порушення умов Договору, відповідач не сплатив позивачу вартість отриманого товару, таким чином, станом на 26.05.2009 року основний борг за Договором становить 6337 грн. Наявність боргу підтверджується також Актом звірки взаємних розрахунків сторін від 15.01.2009р.

Крім суми основного боргу, позивач просить стягнути 502,80 грн. –пені, 63, 02 грн. –3% річних, 418,24 грн. –збитків від інфляції.

Проаналізувавши матеріали справи та пояснення представника позивача, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню з огляду на наступне.

Внаслідок укладення договору між сторонами згідно ст. 11 Цивільного кодексу України, виникли цивільні права та обов’язки.

Оскільки між сторонами по справі склалися господарські правовідносини, то до них слід застосовувати положення Господарського кодексу України як спеціального акту законодавства, що регулює правовідносини у господарській сфері.

Відповідно до абз. 2 п. 1 ст. 193 ГК України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Згідно ст. 173 ГК України один суб’єкт господарського зобов’язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб’єкта, а інший суб’єкт має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 ст. 193 ГК України встановлено, що суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Відповідно до частини сьомої зазначеної статті не допускаються одностороння відмова від виконання зобов’язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов’язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно ст. 527 ЦК України боржник зобов’язаний виконати всій обов’язок, а кредитор – прийняти виконання особисто, якщо інше встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов’язання чи звичаїв ділового обороту.

У відповідності ст. 610 ЦК України порушенням зобов’язанням є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).

Отже, факт порушення відповідачем договірних зобов’язань судом встановлено.

Згідно зі ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач доказів на спростування обставин, повідомлених позивачем, не надав.

Таким чином, вимоги позивача в частині стягнення з відповідача суми боргу в розмірі 6337 грн. обґрунтовані та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Стосовно вимоги позивача про стягнення з відповідача пені, то суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Пунктом 7.5 договору визначено, що у разі порушення строків оплати поставленого товару позивач має право стягнути з відповідача пеню за кожен день прострочки у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період за який сплачується пеня.

Відповідно до ч. 1 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання.

Згідно ч. 3 ст. 549 ЦК України пенею визнається неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.

Статтею 230 ГК України визначено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання.

Згідно ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено договором або законом, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань», платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Згідно ст. 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань»розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Стаття 611 чинного ЦК України передбачає, що у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки, відшкодування збитків та моральної шкоди.

Згідно розрахунку позивача сума пені складає 502,80 грн. (розрахунок в матеріалах справи).

Контррозрахунку суми пені відповідачем суду не надано, розрахунок пені відповідає матеріалам справи та умовам договору.

Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення пені у розмірі 502,80 грн. підлягають задоволенню.

Відповідно до вимог ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно розрахунку позивача сума 3% річних складає 63,02 грн., збитків від інфляції – 418,24 грн. (розрахунок в матеріалах справи).

Контррозрахунку суми 3% річних та збитків від інфляції відповідачем суду не надано, розрахунок відповідає матеріалам справи та чинному законодавству.

Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення 3% річних у розмірі 63,02 грн. та 418,24 грн. - збитків від інфляції підлягають задоволенню.

Оскільки спір виник внаслідок неправомірних дій відповідача, то судові витрати: державне мито і витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до приписів статті 49 ГПК України, покладаються на відповідача.

За таких обставин та керуючись ст. ст. 11, 527, 549, 610, 611, 612, 625 ЦК України, ст. ст. 173, 193, 230, 232 ГК України, ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Рітейл Партнерс Україна" (02218, м. Київ, вул.Кибальчича, 2а, п\р26003401120421 в КРД "Райффайзен Банк Аваль", МФО 322904, код 35207265, а у випадку відсутності коштів –з будь-якого іншого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Бетта" (01042, м.Київ, вул.І.Кудрі, 30, п/р 2600230201724 в Голосіївському відділенні №5398 в Ощадбанку, МФО 320304, код 31405839) 6337 грн. –основного боргу, 502,80 грн. - пені, 63,02 грн. - 3% річних, 418,24 грн. - збитків від інфляції, 102 грн. - державного мита та 118 грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу .

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

4. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку протягом 10 днів з дня прийняття.

Суддя Л.В.Прокопенко