Рішення № 3713166, 27.04.2009, Господарський суд Чернівецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" квітня 2009 р.

Справа № 5/68.

За позовом товариства з обмеженою відповідальністю “Бауміт Україна”, м. Київ

до товариства з обмеженою відповідальністю “Ярекс”, м. Чернівці

про стягнення боргу в сумі 62585,71 грн.

Суддя Дутка В.В.

Представники:

від позивача –Коваль В.Т., довіреність від 12.01.2009 р.

від відповідача –не з’явився

СУТЬ СПОРУ: товариство з обмеженою відповідальністю “Бауміт Україна” звернулось з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю “Ярекс” про стягнення боргу у сумі 62585,71 грн., у тому числі 43465,62 грн. основного боргу, 1048,78 грн. пені, 15997,80 грн. сума інфляційних нарахувань, 2073,51 грн. три відсотки річних та стягнення з відповідача на користь позивача витрат останнього на оплату послуг юридичної фірми згідно договору №01 від 15.01.2009 року в сумі 7833,94 грн.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач, всупереч укладеного між сторонами договору поставки №44-07 від 02.04.2007 року, не виконав свої договірні зобов’язання по оплаті поставленого товару, що призвело до виникнення боргу на суму 62585,71 грн.

Ухвалою господарського суду Чернівецької області від 03.03.2009 року порушено провадження у справі, судове засідання призначено на 02.04.2009 року.

Ухвалою господарського суду від 02.04.2009 року, у зв’язку з неявкою відповідача у судове засідання, розгляд справи відкладено на 27.04.2009 року, зобов’язано відповідача виконати вимоги зазначені в ухвалі від 03.03.2009 року.

В судовому засіданні 27.04.2009 року представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі, наполягає на задоволенні позову з підстав зазначених у позовній заяві.

Відповідач в судове засідання не з’явився, явку свого представника не забезпечив, хоча належним чином був повідомлений про день та час слухання справи, вимоги ухвали господарського суду від 02.04.2009 року не виконав.

Нез’явлення представника відповідача в судове засідання не перешкоджає вирішенню спору по суті, справу може бути розглянуто без його участі за наявними в ній матеріалами.

Заслухавши пояснення представника позивача, розглянувши матеріали справи, оцінивши докази, суд встановив таке.

02.04.2007 року між товариством з обмеженою відповідальністю “Бауміт Україна” та товариством з обмеженою відповідальністю “Ярекс” укладено договір поставки товару №44-07, за яким постачальник (позивач по справі) зобов'язується поставити (передати) покупцеві (відповідач по справі) будівельні матеріали, що визначені у цьому договорі (надалі іменується “товар”) вільний від прав та претензій третіх осіб, на загальну суму (разом з ПДВ) 400000 грн., а покупець зобов’язується прийняти зазначений вище товар і оплатити його вартість на умовах, визначених у цьому договорі.

Пунктом 1.2. даного договору передбачається, що найменування, одиниця виміру, загальна кількість товару, що підлягають поставці за цим договором, ціна за одиницю товару, його співвідношення (асортимент, номенклатура), зазначаються у рахунку-фактурі та накладних, які є невід’ємною частиною цього договору.

В пункті 2.1. договору зазначено, що ціна товару формується виключно на підставі додатків постачальника, що є невід’ємною частиною договору. Сторони визначають, що ціна на товари, зазначені у додатках є дійсними на дату укладення договору та погоджені сторонами.

Згідно п.4.1. договору постачання товару проводиться окремими партіями. Партією вважається товар, передача якого оформлена однією видатковою накладною.

У пункті 5.1. даного договору сторони визначили, що покупець здійснює оплату кожної партії товару, за ціною, передбаченою у накладній, не пізніше тридцяти календарних днів з моменту передачі товару покупцю, шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника.

Відповідно до додатку №1 до договору поставки №44-07 від 02.04.2007 р. ціни на товари, які реалізуються покупцю, визначаються на дату виставлення рахунку-фактури з врахуванням базової ціни та розміру знижки (розміру додаткової знижки.

Позивачем, відповідно до умов договору було поставлено відповідачу товар на загальну суму 87465,62 грн., що підтверджуються видатковими накладними №БУ-0000659 від 01.06.2007 року, №БУ-0001037 від 22.06.2007 року, №БУ-0002382 від 19.09.2007 року, №БУ-0000355 від 01.10.2007 року, №БУ-0002617 від 04.10.2007 року та рахунками-фактури №БУ-0000502 від 21.05.2007 року, №БУ-0001031 від 22.06.2007 року, №БУ-0002295 від 18.09.2007 року, №БУ-0002517 від 02.10.2007 р. У свою чергу відповідач частково перерахував грошові кошти на поточний рахунок позивача за поставлений товар на суму 44000,00 грн., що підтверджується копіями банківських виписок від 31.08.2007 р., 01.10.2007 р., 28.12.2007 р.

Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем станом на день подання позову до суду становить 43465,62 грн.

У відповідності до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Оскільки в судовому засіданні доведено невиконання відповідачем договірного зобов’язання по оплаті коштів за поставлений товар, позов в частині стягнення основного боргу є обґрунтованим і підлягає задоволенню.

Щодо вимог позивача про стягнення трьох процентів річних, інфляційних та пені суд зазначає наступне.

Сторони в п. 6.3. договору №44-07 передбачили, що за прострочення платежу понад термін, зазначений в п. 5.1. цього договору, покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня; згідно ст. 625 Цивільного кодексу України борг з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних з простроченої суми.

Згідно розрахунку позивача сума пені становить 1048,78 грн.

Провівши розрахунок суми пені, суд вважає, що вимога позивача щодо стягнення пені у розмірі 1048.78 грн. є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За таких умов правомірним є нарахування позивачем 15997,80 грн. інфляційних та 2073,51 грн. трьох процентів річних.

У відповідності до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту, або інших вимог, що звичайно ставляться.

Витрати на оплату послуг юридичної фірми в сумі 7833,94 грн., надані згідно договору №01 від 15.01.2009 року, заявлені до стягнення з відповідача, як судові витрати, задоволенню не підлягають.

Ст. 44 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що до складу судових витрат входить оплата послуг адвоката, визначені у порядку, встановленому Законом України “Про адвокатуру”. Дія вказаного закону поширюється тільки на осіб, які є адвокатами.

Судові витрати покласти на відповідача з вини якого спір безпідставно доведено до вирішення в судовому порядку.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 49, 82, 84, 85, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд –

В И Р І Ш И В :

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю “Ярекс” (проспект Незалежності, 96/414, м. Чернівці, код 14257300) на користь товариства з обмеженою відповідальністю “Бауміт Україна” (вул.. Червонопрапорна, 34, м. Київ, код 34422747) 43465,62 грн. основного боргу, 1048,78 грн. пені, 15997,80 грн. суму інфляційних нарахувань, 2073,51 грн. три проценти річних, 625,86 грн. державного мита, 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В частині стягнення витрат на оплату правової допомоги –відмовити.

Суддя В.В. Дутка